Мета: актуалізувати і поглибити знання школярів щодо сутності і специфіки народної музики.
Діти входять до класу під звучання п’єси “Волинка” Й. С. Баха, що дає змогу актуалізувати знання про сутність композиторської музики. Логічним продовженням цієї бесіди є запитання про інший вид музики, що з’явився задовго до виникнення професії композитор.
Особливості народної музики учні усвідомлюють за допомогою тексту на с. 18, а наведені тут малюнки надають можливість пригадати деякі відомі дітям народні пісні. Для підсилення емоційності
Я вірив, що краще всього –
Пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
І в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
Гарячі прості слова –
І все давниною сивою
В очах моїх ожива.
І плачу, було, й сміюся,
Як слухаю ті пісні…
Спасибі ж тобі, дідусю,
За те, що ти дав мені.
Для розучування запропоновано українську народну пісню “Диби-диби”, яка згодом може використовуватися як розспівка. Щоб надати цьому твору завершений характер, ми доповнили його ще одним
Під час розучування пісні діти користуються умовним записом на с. 19, що відображає тривалість звуків і загальний рух мелодії:
Для більш точного показу рукою доцільно разом з учнями графічно зобразити рух мелодії на дошці:
Для ознайомлення з інструментальною народною музикою запропоновано український танець “Козачок”. Оскільки діти у 1 класі вже здобули певні відомості щодо цього танцю, доцільно актуалізувати їх знання, а потім узагальнити та доповнити їх. Наводимо орієнтовний варіант розповіді вчителя:
Козачок – веселий, рухливий український народний танець. Назва “козачок” підказує, що цей танець виник у середовищі воїнів-козаків.
Козачок виконують одна або кілька пар танцюристів. Музика звучить дуже швидко, тому танцюристи мають бути вправними. Виконавці козачка часто змагаються між собою у танцювальній майстерності.
Пригадати або уявити виконання козачка допоможе виразне фото на с. 20 підручника. З цією ж метою бажано використати відеозапис танцю.
При повторному слуханні музики доцільно застосувати різні види активного виконавства. У підручнику запропоновано розподілити клас на 3 групи (за вибором учителя або учнів) і супроводжувати звучання музики:
1 група – Поплескуванням Музичного пульсу | 2 група – Грою на Дитячих інструментах | 3 група – Ритмічними Танцювальними рухами |
Традиційне завдання на позаурочне спілкування з музикою цього разу стосується фольклорних творів. Дітям запропоновано дізнатися, які народні пісні і танці люблять в їхніх родинах, і подумати, як дійшли до нас ці старовинні народні твори.
На завершення уроку вчитель читає вірш, який дав назву навчальній темі та містить узагальнення її матеріалу. Обговорюючи вірш з дітьми, звертаємо увагу на роль народної музики в житті людини і те, як вона передавалася з покоління у покоління усно, без нотного запису:
Віки-роки спливали,
Їх пам’ять берегла…
Ще нот тоді не знали,
А музика – була!…
Вона пливла роками
У хороводі днів,
До доньки йшла від мами,
Від батька – до синів.
Ту музику чудову,
Яка не знала нот,
Плека, як рідну мову,
І береже народ.
На основі цієї інформації допомагаємо дітям порівняти найважливіші особливості створення народної та композиторської музики.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)