Морфологія. Орфографія. Дієслово
& 12. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄСЛОВАМИ. ПРАВОПИС – ТЬСЯ, – ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово?
Д. Білоус
ПАМ’ЯТАЙМО
Не з дієсловами пишемо окремо. Разом не з дієсловами пишемо, коли дієслово без не не вживається; якщо дієслово має складний префікс недо-, який надає йому значення неповної дії; коли дієслово з не можна замінити іншим дієсловом-синонімом без не. Дієслів, які пишуться з не разом, небагато.
ОРФОГРАМА
НЕ
104. І. Уважно прочитайте текст. Напишіть план. Перекажіть зміст тексту. Які настанови є актуальними й сьогодні? Чим можна доповнити “Повчання…” з огляду на сучасність? Доведіть свою думку.
ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
У своєму домі не віддавайтеся лінощам, але на все майте око.
Куди б ви не йшли походом по своїх землях, не давайте отрокам, ні своїм, ні чужим, завдавати шкоди ні житлу, ні посівам, щоб не стали проклинати. А найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий, чи знатний, чи посол. Якщо не можете вшанувати його подарунками,
Що вмієте добре, того не забувайте, а чого не вмієте, того вчіться, як батько мій, що сидячи вдома, навчився п’ятьох мов; бо звідси шана від інших країн. Адже лінощі – мати всього зла: що хто вміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться.
А ось вам і кінець усьому: майте страх Божий понад усе (3 “Повчання Володимира Мономаха дітям”).
І. Білібін. “Святий рівноапостольний великий князь Володимир (Мономах)”
II. Випишіть речення з орфограмою “не з дієсловами”. Зробіть синтаксичний розбір виписаних речень.
III. Виділіть орфограми. Поясніть правопис.
105. І. Спишіть, розкриваючи дужки.
1. Запоріжжя споконвіку було серцем українським. На Запоріжжі воля ніколи (не)вмирала, давні звичаї ніколи (не)забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів (не)замовкали, і було те Запоріжжя як у горні іскра: який хоч, такий і роздуми з неї вогонь (П. Куліш). 2. В чужому оці й порошинку бачить, а в своєму й сучка (не)добачає (Нар. тв.). 3. Я (не)навиджу брехню у всякій одежі (М. Рильський).
II. Поясніть правопис дієслів з не.
ПАМ’ЯТАЙМО
Написання не з дієсловами
Разом з функцією префікса | Окремо з функцією заперечної частки | ||
Визначення | Приклади | Визначення | Приклади |
В усіх випадках, коли дієслова без не не вживаються | Неволити, незчутися, ненавидіти, нестямитися | Від дієслів, дієслівних форм на – но,-то | Праця не закінчена. Праці не закінчено. Підлога не вимита. Підлогу не вимито |
У дієсловах зі складним префіксом недо-, вжитому в значенні неповноти дії | Недобачати, недовиконувати, недодержати, недооцінювати, недоплатити, недочувати | Від дієслів з префіксом до-, коли дієслова вказуй ють на закінчення дії або додатковий процес | Не дочути, не дописати, не доїсти, не донести. Він не дочув моїх слів. Ця робота не доведена до кінця |
У дієсловах з відповідним значенням | Нездужати (хворіти), неславити (ганьбити) | Залежно від значення дієслів | Не здужати (не змогти), не славити (не прославляти) |
106. І. Уважно прочитайте текст. Як, на вашу думку, має поводитись вихована людина? За допомогою антонімів, а також шляхом додавання або відкидання “не” переформулюйте “поради навпаки”. Озвучте свої висновки.
ДИВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
“Ніколи нікого не слухайте, говоріть без упину і тільки про себе. Якщо у вас раптом з’явилася якась думка в той час коли інша людина щось розповідає,- сміливо перебивайте, не чекайте, поки хтось закінчить виклад своєї думки. Хіба він такий розумний, як ви?! Переривайте його посеред фрази! А перебивши, розповідайте про свій зубний біль або, ще краще, покажіть усім, який саме зуб потребує пломби…” Чи не правда, досить дивні рекомендації?
Здавалося б, усім зрозуміло, що це – поради навпаки, і людина культурна так ніколи не вчинить. Помиляєтесь! У тому-то й жах, що сама за собою людина часто не стежить і не помічає, що діє саме таким чином, який ми щойно спародіювали (3 кн. “Чим хата багата”).
II. Випишіть речення, у яких “не” виконує функцію заперечної частки.
Поясніть правопис.
III. Напишіть невеликий твір на тему “Я спілкуюсь у товаристві”.
ПАМ’ЯТАЙМО
Афіксом називається частина слова, що змінює його зміст, значення, або роль у реченні. Слово походить з латинської мови, де дослівно означає “прикріплений”. Синонімом до афіксу є слово “формант”, який виконує ті ж самі функції.
Афікс – ся (-сь) може вживатися з більшістю дієслів у всіх формах, крім дієприкметників. Стоїть він після інфінітивного суфікса – ти (-ть) або закінчення в особових формах дієслова. Наприклад: грати – гратися, граються, граюся.
Сучасний дієслівний афікс – ся (-сь) – це давня коротка форма зворотного займенника себе у знахідному відмінку однини. Вона завжди виступала при дієсловах. Коли перестали вживатися короткі форми займенників (мя, тя, ся, мі, ті, сі), форма – ся (-сь) втратила значення займенника і стала частиною дієслова, виконуючи ряд функцій.
За допомогою афікса – ся (-сь) від перехідних дієслів утворюються неперехідні: бити (що?) – битися (чим?), купати (кого?) – купатися. (в чому?), лікувати (кого?) – лікуватися (від чого?), переконувати (кого?) – переконуватися (в чому?), вмивати (кого?) – вмиватися, (чим.?).
Якщо афікс – ся (-сь) поєднується з неперехідними дієсловами, то утворюються безособові дієслова: спиться, сіється, ореться, ходиться. Наприклад: Ой не спиться й не лежиться, і сон мене не бере. (Нар. тв.).
За допомогою афікса – ся ( сь) утворюються різні зворотні й пасивні дієслова: вмиватися, одягатися, взуватися, листуватися, будуватися.
В окремих випадках афікс – ся (-сь) разом із префіксами виконує словотворчі функції, тобто надає словам нового лексичного значення: бігати – набігатися, сидіти – насидітися, жити – зжитися.
Ряд дієслів без афікса – ся (-сь) не вживаються: боятися, сміятися, пишатися, намагатися.
107. Від наведених слів утворіть дієслова з афіксом – ся. Визначте його функції.
Думати, будувати, молотити, виготовляти, зустрічати, вчити, ловити, розвивати, збирати, прийняти, робити, починати, дивувати, вибирати, збільшувати, порушити, обсівати.
ПАМ’ЯТАЙМО
Дієслова на – ться завжди пишуть з м’яким знаком. Після шиплячих в українській мові м’який знак ніколи не ставиться, тому – шся в дієсловах вживається без м’якого знака.
ОРФОГРАМА
Написання – ТЬСЯ, – ШСЯ в кінці дієслів
108. Спишіть. Виділіть орфограми. Поясніть правопис дієслів на – ться, – шся.
1. Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ-сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю (П. Куліш). 2. Стоїш посеред городу, задумався. А коли підносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб не наступити на живу рослину. Поволеньки ступаєш по стежці, а тобі здається, що всі вони за тобою дивляться, підглядають: і соняшники, й гарбузи. Боїшся необережно зачепити їх, боїшся тих поглядів, бо не розумієш. О, нарешті вже вискочив на подвір’я! А потім ще довго стоїш і дивишся на барвисту повінь городню (Є. Гуцало).
109. І. Пригадайте зміст жартівливої української пісні “Ходить гарбуз по городу…”. Які ще овочі ростуть на вашому городі або їх купують на ринку? З’ясуйте, чи вони “гарбузові родичі”. Усно перекажіть текст.
“ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ…”
“Ходить гарбуз по городу, питається свого роду…” – співається в жартівливій українській пісні, яка розповідає про родичів гарбуза: диню, огірочки, бараболю, квасолю, буряки, морковицю, боби.
А чи й справді вони родичі? Наука ботаніка об’єднує найбільш близькі рослини у роди та види. Вид – це сім’я рослини. Рід – її прізвище.
Прізвище та ім’я рослинам дають латинські, бо латинська мова у вчених вважається міжнародною. Жовта диня, наприклад, зветься “кукуміс мело”. А найближчий родич дині – огірок, теж “кукуміс”, але вже “сатівус”.
М. Тимченко. “Ходить гарбуз по городу”
Є родини рослин, що складаються з найбільш близьких родів. До родини гарбузів, таким чином, справді належить диня – “гарбузова господиня”, а також огірочки та кавун.
А от бараболя, тобто картопля, зовсім не причетна до родини гарбузів. Її родичі – помідор і паслін. Родич морковиці – звичайний буряк, а родичі квасолі – боби та горох. їхня родина так і зветься – бобові (За В. Уткіним).
II. Випишіть речення з дієсловами на – ться (-шся). Підкресліть орфограми. Поясніть правопис.
ПАМ’ЯТАЙМО
Складовою частиною багатьох дієслів є частка-суфікс – ся, вживана як для утворення нових лексичних одиниць, так і для вираження граматичної співвідносності активності або пасивності дії. – Ся можна назвати часткою, тому що вона має спосіб утворення похідних дієслів і граматичних форм приєднання до кореня афіксів – частин слова, які змінюють його смисл, значення або роль у реченні. Приєднуючись до будь-якого дієслівного утворення (крім дієприкметника), у будь – якій формі, – ся виступає в кінці дієслова:
А) після особових змін у закінченнях (смі-ю-ся, смі-є-ш-ся);
Б) після форм змін минулого часу (смі-я-в-ся, смі-я-ла-ся);
В) після суфіксів інфінітива (смі-я-ти-ся);
Г) після суфіксів дієприслівника (смі-ю-чи-ся).
Разом з тим – ся виконує і суфіксальну роль як один із показників стану й засіб дієслівного словотвору.
Частка – ся (-сь) у зворотних дієсловах, де вона виступає в ролі афікса, пишеться разом: будується, одягається, сміється, наївся (наївсь), напився (напивсь).
У 3-й особі однини перед – ся з’являється – ть-, – ш-: сміюся, смієшся, сміється.
Сполучення – шся, – ться у дієслівних формах вимовляються як [с’: а], [ц’: а].
Вимова й правопис – шся, – ться в дієслівних формах
Категорія | Правильна вимова | Правильне написання |
-ться У дієслівних формах | [бйец’:а], [носиец’ :а], [смійуц’:а],[вчитимеиц’:а], [братиемуц’ :а], [береж’ іц’ :а] | Б’ється, носиться, сміються, вчитиметься, братимуться, бережіться |
-шся В дієслівних формах | [радиес : а], [братиемеис’ :а], [грайес’ : а], [миенуйес’ :а], [змагайес’ :а], [облиевайес’ :а] | Радишся, братимешся, граєшся, милуєшся, змагаєшся, обливаєшся |
110. І. Виразно прочитайте текст. Чи погоджуєтесь ви з думкою автора про те, що без рідного слова “людина стає без роду племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності”? Обгрунтуйте свою відповідь.
РІДНЕ СЛОВО
Любов до Батьківщини виявляється в любові до рідного слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі. Людина стає без роду й племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності.
Ми милуємося картинами природи. Слухаємо шепіт саду, спів птахів. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві. Квіти вибігають на берег річки й зачудовано дивляться на її швидкоплин. Замріяно стоять верби над водою. Зелена краса завжди линула у натхненне слово багатющої скарбниці української пісні, казки, легенди, поезії.
Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчим і найріднішим (За І. Вихованцем).
II. Випишіть з тексту дієслова з орфограмами – ться (-шся). Зробіть фонетичний розбір виписаних слів.