УРОК 51
Наслідки безробіття для економіки та суспільства. Оцінка втрат від безробіття за законом Оукена. Засоби обмеження безробіття
Мета уроку: визначити вплив відхилень безробіття від природного рівня на величину фактичного ВНП; навчити учнів застосовувати закон Оукена для розрахунків макроекономічних показників; розглянути чинники зростання реального ВВП; провести оцінювання втрат від безробіття; виявити засоби обмеження безробіття; продовжити розвивати економічне мислення учнів.
Основні поняття: нормальний (природний)
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
>> Економічна розминка
1. Існують дві головні причини негнучкості зарплати: дія закону Оукена і недостатній сукупний попит. (Ні)
2. Прихильники неокейнсіанського підходу дотримуються думки про те, що короткострокові коливання обсягів національного виробництва та зайнятості є не зміною природного рівня виробництва, а лише відхиленнями від цього рівня. (Так)
3. Неокейнсіанці,
4. У якої робочої сили рівень безробіття зазвичай вищий – у кваліфікованої чи некваліфікованої? (Кваліфікованої)
5. Безробіття є однією з причин еміграції робочої сили. (Так)
6. Високий рівень заробітної плати може спричиняти збільшення інфляції. (Так)
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Головна ціна безробіття – невироблена продукція. Коли кількість бажаючих працювати перевищує кількість робочих місць, утрачаються потенційні можливості економіки. Чим вищий рівень безробіття, тим значнішим є відставання ВВП від свого потенційного рівня.
Економічні втрати від безробіття як наслідок недовикористання виробничих ресурсів значно перевищують витрати, пов’язані з монополізмом.
Коли люди залишаються без роботи, це означає, що виробництво скорочується, якщо порівнювати з можливою повною зайнятістю.
IV. Вивчення нового матеріалу
Американський економіст А. Оукен відкрив емпіричний зв’язок між циклічними змінами у ВНП і безробіттям. Математична залежність між рівнем безробіття і зниженням ВНП показує: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1 %, відставання обсягу ВНП від потенційно можливого становить 2-2,5%.
Спробу визначити вплив безробіття на обсяги валового національного продукту країни за допомогою математичних розрахунків зробив американський вчений Артур Оукен.
Він відкрив емпіричний зв’язок між циклічними змінами у ВНП і безробіттям, відповідно до якого щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,5% утримує кількість безробітних на постійному рівні.
Кожні додаткові 2% приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 %. Аналогічно, кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на 2 % спричиняє зростання норми безробіття на 1 %.
З цього закону випливає, що певна величина приросту ВНП необхідна для того, щоб не було можливості зростання безробіття. У зв’язку зі збільшенням кількості працездатного населення і продуктивності праці 2,5-3% щорічного приросту реального ВНП слід спрямовувати на створення нових робочих місць, здатних утримувати безробіття на певному рівні.
Закон Оукена дає змогу визначити рівень нормального безробіття, що, як установлено, підвищується внаслідок розвитку ринкової економіки. Так, для 60-х pp. минулого століття природний рівень безробіття в США визначався на рівні 4%, а для 80-х – 6-7%. В інших країнах він може бути нижчим через менші масштаби й мобільність ринку праці.
Наприклад, зміст розкритого Оукеном зв’язку можна сформулювати так: 1 % відхилення безробіття від природного рівня (6%) означає відхилення реального ВНП від потенційного на 2,5%.
Відповідно до цього закону, якщо безробіття встановилося на рівні 8%, тобто перевищило природний рівень на 2 % (8%-6% = 2%), то реальний ВНП відхилився від потенційного на 5% (2,5-2 = 5).
Методи боротьби з безробіттям визначає концепція, якою керується уряд конкретної країни. Як приклад розглянемо кілька варіантів.
Так, А. Пігу (видатний англійський економіст) та його послідовники, які вважають, що корінь зла – у високій заробітній платі, пропонують: сприяти зниженню заробітної плати; поясняти профспілкам, що підвищення заробітної плати, якого вони домагаються, обертається зростанням безробіття; державі – працев – лаштовувати працівників, які претендують на невисокий доход, зокрема заохочувати розвиток соціальної сфери.
>> Додаткова інформація до уроку
Артур Сесіль Пігу – англійський економіст, видатний представник Кембриджської неокласичної ніколи, учень і послідовник засновника цієї ніколи Альфреда Маршалла, автор концепції економіки добробуту. В історію ім’я економіста увійшло разом із відкритим ним “ефектом Пігу”, коли при зростанні грошової маси відсутність інфляційних очікувань і гнучка система цін і процентних ставок можуть призвести не до підвищення, а до зниження рівня цін.
У 1950-х pp. у політиці державного регулювання застосовувалися кейнсіанські методи. Кейнсіанці вважали, що саморегулювальна економіка не може подолати безробіття. Рівень зайнятості залежить від так званого “ефективного попиту” (спрощено – рівня попиту та інвестицій).
Дж. М. Кейнс писав: “Хронічна тенденція до неповної зайнятості, характерна для сучасного суспільства, має своє коріння в недоспоживанні”. Недоспоживання виражається в тому, що з підвищенням доходів споживача в нього через психологічні фактори “схильність до заощадження” пересилює “спонукання до інвестицій”, що призводить до спаду виробництва й безробіття.
>> Додаткова інформація до уроку
Джон Мейнард Кейнс – англійський економіст, книга якого “Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей” (The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) запропонувала спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами й валютою. Кейнс також пропагував експансивну грошову політику для збільшення інвестицій.
Уважав, що єдиною причиною поганої кон’юнктури є відсутність попиту.
Отже, кейнсіанці, показавши неминучість кризи саморегулювальної економіки, відзначали необхідність державного економічного впливу для досягнення повної зайнятості.
Насамперед слід підвищити ефективний попит, знижуючи позичковий відсоток і збільшуючи інвестиції. Неокейнсіанці ввели поняття “мультиплікатор зайнятості”, що розглядається як приріст усієї зайнятості відносно первинної зайнятості в галузях, які значною мірою взаємозалежать одна від одної та в які здійснено інвестиції.
Монетаристські методи регулювання зайнятості є досить радикальними, але водночас не мають адекватної ефективності. Моне – таристи обвинувачують робітників у тому, що вони утримуються від роботи й одержують компенсацію у формі грошової допомоги з безробіття. Звідси – рекомендації скасувати цю грошову допомогу, щоб примусити людей працювати. Монетаристи пропонують відмовитись від стимулювання економічного зростання шляхом збільшення попиту. Однак політика обмеження попиту може спричинити значні втрати для народного господарства.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
1. Розв’яжіть тестові завдання.
1. Закон Оукена виражає кількісну залежність:
А) між зміною обсягу національного виробництва та зміною рівня безробіття;
Б) рівнем безробіття і темпами інфляції;
В) зміною обсягу національного виробництва та відсотковою ставкою;
Г) фактичним і природним обсягами національного виробництва.
2. Гнучкість заробітної платні стримує:
А) закон про мінімальну заробітну плату;
Б) недостатній сукупний попит;
В) діяльність трудових спілок;
Г) стремління виробників знизити витрати.
3. Більшість економістів уважають, що головну причину зростання безробіття в розвинених європейських країнах упродовж останніх двох десятиліть слід шукати в таких факторах:
А) високі темпи збільшення населення;
Б) щедрі виплати безробітним;
В) зменшенні попиту на складну кваліфіковану працю порівняно з попитом на некваліфікованих працівників;
Г) різке зменшення зайнятості в сільськогосподарському секторі.
Відповіді: 1 – а, 2 – б, 3 – б.
2 . Розв’яжіть задачі Задача 1
Минулого року економіка умовної країни характеризувалося такими параметрами:
¦ потенційний рівень ВНП – 4125 гр. од.;
¦ фактичний рівень ВВП – 3712,5 гр. од.;
¦ фактичний рівень безробіття – 10%.
Визначте природний рівень безробіття в країні, якщо коефіцієнт Оукена дорівнює 2,5 %.
Розв’язання
Для розв’язання задачі використаємо закон Оукена, який формалізовано має такий вигляд:
Де ВНПфакт, ВНПпотеи – відповідно фактичний і потенційний обсяги ВНП;
KОук – коефіцієнт Оукена;
%факт. безр, %прир. безр – відповідно фактичний і природний рівні безробіття, %.
Х = 6 %.
Задача 2
Фактичний обсяг ВНП цього року дорівнює 2000 гр. од., потенційний обсяг ВВП – 2300 гр. од. Природний рівень безробіття дорівнює 5%. Визначте фактичний рівень безробіття для цього року, якщо коефіцієнт Оукена (k) – 2,5%.
Відповідь: 10,2 %.
Задача 3
Використовуючи закон Оукена, визначте втрати потенційного ВВП у країні, де економічна ситуація характеризується такими даними:
¦ фактичний ВВП – 180 млрд грн;
¦ економічно активне населення – 10 млн осіб;
¦ загальна кількість безробітних – 1 млн. осіб, 175 тис. осіб із загального числа – добровільне (фрикційне) безробіття, 375 тис. осіб – структурне безробіття.
Відповідь: 28,7 млрд. грн.
Задача 4
В економіці умовної країни природний рівень безробіття дорівнює 5 %, а фактичний – 9 %. У поточному році передбачається зростання потенційного обсягу ВНП на 8 %. Визначте, на скільки відсотків має зрости фактичний обсяг ВНП для того, щоб цього року було забезпечено повну зайнятість ресурсів за природного рівня безробіття (коефіцієнт Оукена прийняти таким, що дорівнює 2,5%).
Відповідь: 20 %.
Задача 5
В умовній економічній системі природний рівень безробіття в поточному році становить 6%, а фактичний – 10%. Коефіцієнт Оукена дорівнює 2,5%. Обчисліть втрати ВНП (у млрд гр. од.), спричинені циклічним безробіттям, якщо фактичний обсяг виробництва в тому ж році дорівнює 630 млрд. гр. од.
Відповідь: 70 млрд. гр. од.
Задача 6
У поточному році в умовній країні показники безробіття були такими: фрикційне – 3%; структурне – 3%; фактичне – 10%. Обсяг фактичного рівня ВНП становив 2700 гр. од. за коефіцієнта Оукена 2,5. Визначте, яким був би обсяг ВНП, якби безробіття в країні не перевищувало природного рівня.
Відповідь: 3000 млрд. гр. од.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Підготовувати доповіді про антиінфляційні заходи, які вживались у різних країнах світу і мали позитивний ефект.