Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 21. Кримінальна відповідальність
4. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Висловіть свою думку щодо доцільності запровадження певних особливостей притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності. Запропонуйте, які особливості ви вважаєте доцільними передбачити законом.
Серед тих, хто скоює злочини, на жаль, є чимало неповнолітніх. Кримінальний кодекс України визначив, що відповідальність за ряд умисних злочинів настає з 14 років. Відповідальність
Проаналізуйте наведену нижче статтю 22 Кримінального кодексу України й обгрунтуйте перелік злочинів, за які відповідальність настає з 14 років.
Із Кримінального кодексу України
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
2. Особи, що скоїли злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського
При цьому існують певні особливості притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності. До mix можуть бути застосовані лише шість із дванадцяти видів кримінальних покарань – штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк і позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю. При цьому строки й розміри цих покарань зменшені, порівняно з передбаченими для дорослих.
Види покарань | Розміри покарань для повнолітніх | Розміри покарань для неповнолітніх |
Штраф | Від 30 до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян | До 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Громадські роботи | Від 60 до 240 годин | Від 30 до 120 годин |
Виправні роботи | Від 6 місяців до 2 років із відрахуванням 10 до 20% заробітку в доход держави | Від 2 місяців до 1 року з відрахуванням від 5 до 10% заробітку і дохід держави |
Арешт | Від 1 до 6 місяців | Від 15 до 45 діб |
Позбавлення волі на певний строк | Від 1 до 15 років | До 10 років, за умисний злочин, пов’язаний із позбавленням людини життя, – до 15 років |
В окремих випадках неповнолітній може бути звільнений судом від відповідальності із застосуванням до нього примусових виховних заходів. Таке рішення приймає суд, ураховуючи обставини справи, особу неповнолітнього. Ці заходи також уживають до неповнолітнього, який не досягнув віку притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальний кодекс України передбачає декілька видів примусових виховних заходів.
Проаналізуйте витяг із Кримінального кодексу України та висловіть свою думку щодо доцільності й ефективності виховних заходів, передбачених Кримінальним кодексам.
Із Кримінального кодексу України
Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
1. Неповнолітній, який скоїв злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки вій на момент постановлений вироку не потребує застосування покарання.
2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально – виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх і порядок їх залишення визначаються законом.
3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені в частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пункті 2 та 3 частини другої цієї статті, установлюється судом, який їх призначає.
4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.
Закон, зокрема, передбачає застереження, обмеження дозвілля й встановлення вимог до поведінки неповнолітніх (наприклад, йому може бути заборонено виходити з помешкання в певний час доби – увечері та вночі, заборонено відвідувати дискотеки, клуби тощо), передача неповнолітнього під нагляд батьків, педагогічного або трудового колективу. Суд може покласти на неповнолітнього, який досягнув 15 років та має власне майно або заробіток, обов’язок відшкодувати завдані ним збитки. Найсуворішим примусовим виховним заходом є направлення неповнолітнього до спеціального закладу соціальної реабілітації на строк до трьох років. Направлення до закладу соціальної реабілітації здійснюється судом незалежно від бажання винного та його батьків.
Під час прийняття рішення щодо притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності суд обов’язково має з’ясувати рівень розвитку дитини, чи не здійснювався на неповнолітнього негативний вплив, який сприяв скоєнню злочину.
Скоєння злочину тягне за собою кримінальну відповідальність і покарання. До кримінальної відповідальності може бути притягнуто винного, який досяг 16 років, а за найтяжчі злочини -14 років. До досягнення цього віку винний може бути підданий примусовим виховним Кримінальним кодексом України передбачено різні види покарань – від довічного позбавлення волі до штрафу. Закон передбачав певні особливості притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх.
При призначенні покарання суд ураховує обставини злочину, його наслідки, особу злочинця, а також обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Запам’ятайте: кримінальна відповідальність, покарання, примусові заходи виховного характеру.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)