Особливості життєдіяльності та поведінки земноводних

ЗЕМНОВОДНІ

УРОК № 39

Тема. Особливості життєдіяльності та поведінки земноводних.

Мета: ознайомити учнів з особливостями життєдіяльності й поведінки земноводних.

Обладнання Й матеріали: підручник [2], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості життєдіяльності й поведінки земноводних.

Базові поняття й терміни: земноводні, життєдіяльність та поведінка земноводних.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація

опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

У чому особливості поведінки жаби?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Особливості життєдіяльності земноводних

У м’язовій системі амфібій під виливом наземного способу життя відбулися значні зміни. Одноманітно побудовані сегменти мускулатури риб були перетворені в диференційовані м’язи кінцівок, голови, ротової порожнини, що беруть участь у процесі заковтування їжі, вентиляції органів дихання.

Диференціювання травної системи земноводних

залишилося приблизно на такому ж рівні, що й у їхніх предків – риб.

Дихають жаби легенями й шкірою. Легені являють собою парні порожні мішки з ніздрюватою внутрішньою поверхнею, пронизаною сіткою кровоносних капілярів, де й відбувається газообмін. Механізм дихання у земноводних недосконалий, нагнітального типу. Тому насичення крові киснем відбувається не тільки через легені, але й через шкіру. Перебуваючи під водою, земноводні дихають винятково шкірою. Щоб шкіра в наземних умовах функціонувала як орган дихання, вона повинна бути вологою.

Кровоносна система земноводних представлена трикамерним серцем, що складається із двох передсердь і шлуночка, та двох кіл кровообігу – великим (тулубним) і малим (легеневим). У земноводних немає повного поділу крові в шлуночку, тому інтенсивність життєвих процесів невисока, а температура тіла непостійна.

Органи виділення земноводних, як і у риб, представлені тулубними нирками.

Головний мозок земноводних має ті ж п’ять відділів, що й мозок риб. Однак відрізняється від нього більшим розвитком переднього мозку, що у земноводних розділений на дві півкулі.

Вихід земноводних на сушу вплинув на розвиток органів чуття. Так, очі земноводних захищені від висихання й засмічування рухливими верхніми й нижніми повіками й мигальною перетинкою. Роговиця набула опуклої форми, а кришталик – лінзоподібної. Бачать земноводні в основному рухливі об’єкти.

В органі слуху з’явилося середнє вухо з однією слуховою кісточкою (стремінцем). Порожнина середнього вуха відділена від навколишнього середовища барабанною перетинкою й з’єднана з ротовою порожниною за допомогою вузького каналу – євстахієвої труби, завдяки чому внутрішній і зовнішній тиски на барабанну перетинку врівноважуються. Поява середнього вуха була викликана необхідністю підсилення сприймання звукових коливань, тому що щільність повітряного середовища менша, ніж водного. Ніздрі у земноводних, на відміну від риб, наскрізні й вистелені чутливим епітелієм, що сприймає запахи.

Розмноження земноводних має свої особливості. Жаби розмножуються навесні на третьому році життя. Запліднення відбувається у воді. Через 7-15 днів у запліднених ікринках розвиваються рибоподібні личинки – пуголовки. Пуголовок – типова водна тварина: дихає зябрами, має двокамерне серце, одне коло кровообігу й орган бічної лінії, плаває за допомогою хвоста, облямованого перетинкою. У ході метаморфоза личинкові органй заміщаються органами дорослої тварини.

2. Поведінка земноводних

Земноводні більшості видів живуть на суші, але репродуктивні механізми інстинктивної поведінки змушують багатьох з них повертатися у воду для розмноження. Місця нересту певних видів амфібій нерідко закріплені протягом багатьох і багатьох поколінь. Як правило, відбуваючи міграції до рідної водойми, вони знаходять її за запахом або орієнтуючись за Сонцем, зірками, магнітним полем Землі.

Поняття “хомінг” пішло від англійського слова дім. Це дивне вроджене чуття, яким наділена більшість тварин, у тому числі й земноводних. їм притаманна чудова можливість розпізнавати завдяки пам’яті місця свого народження або першого успішного розмноження, а також постійного існування. Вони намагаються повернутися до своєї рідної ділянки, місцевості, причому роблять це зі значних відстаней, користуючись здатністю до орієнтації й навігації.

Земноводні, як і всі живі істоти, мають свій особливий “музичний інструмент”. Таким інструментом їм служать голосові зв’язки, а посилення звуку у багатьох видах забезпечують голосові мішки-резонатори. Самець, набравши повітря, ганяє його з легенів у мішки й назад. Утворення звуку відбувається при проходженні потоку повітря через голосові зв’язки, розташовані в гортані.

Не всі земноводні відкладають ікру в природні водойми. Багато тропічних батьків споруджують для своїх малят ставки й басейни, повітряні гнізда з піни або листя. При цьому всі інстинктивні дії так підігнані одна до одної, що кожна поведінкова ланка викликає наступну. А “всезнаючі” керуючі системи дозволяють коригувати генетично закріплену поведінку під реальні умови існування.

Батьківська поведінка амфібій в основному представляє собою дуже складний комплекс цілеспрямованих дій. Вони інстинктивні й відтворюються у всіх поколіннях завдяки наявності спадкоємної інформації. Адже для того, щоб щось зробити, тварині слід “знати”, як це робиться. Звичайно ж, “знання” ці не пов’язані з їхнім мисленням. Всі дії й результати цих дій служать для вирішення важливої мети – дати й зберегти життя своїх нащадків. Щоб вони не переривали ланцюжок життя роду й виду, несучи ці “знання” з давньої давнини в нескінченне майбутнє.

Найскладніший комплекс батьківської поведінки демонструють і самці безхвостих земноводних – дереволазів. Ікру вони не покидають і залишаються охороняти кладку, розташовану в листі рослин високо над землею. Малята, що вилупилися з яєць, заповзають на вологу спину батька й відправляються таким чином на пошуки мікроводоймочок. Подорож може тривати до 10 днів, доки не піде черговий тропічний дощ. Пуголовки добре влаштовані для такого транспортування, щільна шкіра захищає їх від висихання. Самець, знайшовши мікроводоймочки в пазухах листя, залишає там по одному пуголовку.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 166-168, ознайомлюються з особливостями життєдіяльності й поведінки земноводних. Потім читають текст про земноводних на с. 165-168.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-4 на с. 168.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 56-57].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с, 168, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 39, відповісти на запитання 5, 6 після параграфа на с. 168.

У зошиті [3, с. 56-57] виконати завдання.