Освіта середня загальна ❤️ Економічний словник

Освіта середня загальна – освіта, спрямована на системне засвоєння загальних і частково професійних знань, відповідних навичок, формування загальнолюдських і національних морально-етичних і естетичних принципів. О. с. з. здебільшого базується на загальних принципах освіти (див. Освіта). Основними функціями О. с. з. західні соціологи називають соціалізацію, соціальну інтеграцію (перетворення різнорідності людей в єдине суспільство), соціальне розташування (зайняти певне положення в суспільстві) та ін. Якісна підготовка випускника середньої

школи – це певна система набутих ним знань і здібностей, а також морально-етичних засад, на основі яких він може збагачуватись та розвиватись у майбутньому, удосконалювати інші якісні аспекти людини соціальної та риси власної особистості в інтересах розбудови незалежної Української держави та добробуту свого народу. О. с. з. у розвинених країнах світу стала загальнодоступною. Так, у США 1910 чисельність випускників шкіл становила 13,5%, 2000 – 84%. Водночас в країнах Центральної Африки лише 50% дітей відвідують початкову школу; у світі загалом лише 50% учнів переходять із початкової школи у середню. Найважливішими

показниками якості освіти є рівень фінансового забезпечення. Це зумовлено тим, що він забезпечує реальний фундамент будь-яких реформ у цій сфері, а у разі недостатнього фінансування значно послаблюється соціальний захист учителя, погіршуються його риси як педагога, старіє матеріально-технічна база шкіл, в тому числі лабораторне обладнання. Похідним від нього є показник забезпеченості належним кадровим потенціалом педагогів. Сучасне покоління педагогів через недостатнє матеріальне забезпечення та намагання прогодувати свою сім’ю змушене немалу частку часу витрачати на присадибних ділянках, займатись дома кустарним промислом, а отже, не може достатньо займатись підвищенням своєї кваліфікації. Крім того, у сфері О. с. з. спостерігаються відплив педагогічних кадрів, тенденція до їх старіння тощо. Матеріально-технічна база середньої школи за сучасної інформаційної революції визначається насамперед наявністю кабінетів інформатики та обчислювальної техніки. Так, 2002 в Україні було 8087 кабінетів інформатики, тобто їх мали бл. 38% навчальних закладів; комп’ютерами, за офіційними даними, було забезпечено 23,7% учнів сільських шкіл (а за оцінками незалежних експертів – менше 1%). Крім того, 71% учнів міста та 88% учнів села не мали доступу до комп’ютера; відповідно 86 і 94,6% учнів не мали доступу до інтернету. Доступу до комп’ютера не мали також 63% вчителів, а до інтернету – 78,3% вчителів. У 2004 комп’ютерами було забезпечено бл. 60% шкіл, але один персональний комп’ютер припадав в середньому на 65 учнів, тоді як у Росіїї – на 46, Польщі – на 30, країнах ЄС – на 8,6 учнів. Крім того, інтернетом користуються лише 3% шкіл. Загалом кількість інтернет-користувачів в Україні 2004 становила 3,8 млн (менше 8% населення), тоді як у США – 70% населення. Важливо й те, що у 90-х XX ст. у школах використовувалось бл. 80 найменувань різних типів комп’ютерів, що вимагало значних коштів на створення програмного забезпечення до них, підготовку відповідних кадрів, а також технічне обслуговування. Загалом більшість використовуваних комп’ютерів були не лише морально, а й фізично застарілими. Так, 1999 частка шкіл, обладнаних комплексами, становила у містах лише 10%, а в селах – бл. 5%. Найістотнішою причиною такого безсистемного підходу до вирішення цієї проблеми була децентралізована закупівля застарілих комп’ютерів регіонами, що, своєю чергою, стало можливим унаслідок децентралізованого фінансування інформатизації шкіл, що суперечить досвіду інших країн світу, тобто здебільшого централізованого фінансування при вирішенні цієї проблеми. У 2001 Кабінет Міністрів затвердив Програму інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл за рахунок централізованого фінансування. Так, 2003 за кошти державного бюджету закуплено 1835 комп’ютерних комплексів, якими обладнано понад 50% сільських шкіл. Попри це, на початку 2004 в Україні заклади І – III ступеня ще значно відрізнялися за рівнем забезпечення сучасними новими комп’ютерними комплексами. Загалом у 14 областях України рівень оснащеності новими комп’ютерними комплексами був меншим за 50%, у 10 областях становив від 50 до 70%. О. с. з. на низькому рівні забезпечена науково-методичною літературою – за окремими винятками, на 45 – 60%, а подекуди – лише на 25-30%. Внаслідок глибокої демографічної кризи середню школу нині закінчують значно менше учнів. Крім того, частина дітей і підлітків не відвідують школу. Так, за офіційними даними, таких дітей налічується бл, 70 тис., тоді як за неофіційними – до 400 тис. Ситуація почала поліпшуватись 2005. Великої руйнації з часу проголошення незалежності зазнала система дошкільної освіти та виховання. Це зумовлено передусім приватизацією дитячих дошкільних закладів. Так, 1990 було 24,5 тис. дитячих садків, які забезпечували 75% потреб у дошкільних закладах, 2002 – 15,3 тис., причому в них було відповідно 2277 і 160 тис. місць. Лише за 9 місяців 2003 приватизовано 44 дошкільних навчальних закладів. Найскладнішою є проблема О. с. з. на селі, оскільки понад 3 тис. сіл, в кожному з яких проживає понад 50 дітей шкільного віку, не мають шкіл. За 1996 – 2000 майже 260 сіл залишилося без шкіл, 2,4 тис. – без дитячих дошкільних закладів. У 2001 – 2003 кількість шкіл скоротилася ще на 350, дошкільних навчальних закладів – на 620. До того ж, у таких закладах здоровими є лише 1 – 2% дітей, а в сім’ї зазнають насильства понад 20% дітей, що негативно впливає на їх здоров’я. Загалом у системі освіти і науки спостерігається відхід від досягнень і завдань світової педагогіки щодо формування гармонійно розвиненої особистості. Зокрема, ігноруються морально-етичне, духовно-етичне, трудове і національно-патріотичне виховання учнівської молоді. Незважаючи на глибоку демографічну кризу в Україні, з 1996 по 2003 за кордон вивезено бл. 11 тис. маленьких дітей – сиріт – їх усиновили зарубіжні громадяни, а в базі даних Центру з усиновлення налічується ще 24 тис. анкет на дітей – сиріт.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Освіта середня загальна - Економічний словник

Схожі записи:

Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни – найважливіші кількісно-якісні ознаки, на підставі яких оцінюють і класифікують сукупність факторів, що загрожують суверенітету країни або декількох країн в...
Вигода втрачена Вигода втрачена (выгода упущенная) – дохід, який міг би отримати суб’єкт підприємництва в разі здійснення своїх прав, але не отримав через незалежні від нього обставини...
Модель динамічна Модель динамічна – модель, яка описує розвиток явищ або процесів у часі через встановлення залежності внутрішніх змінних (параметрів) об’єкта, що моделюється, від внутрішніх і зовнішніх...
Закон єдності товарного і грошового обігу Закон єдності товарного і грошового обігу – закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між товарним обігом і грошовою масою як еквівалентом вартості...
Механізм формування ринкової вартості товарів Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в...
Змішана економіка Змішана економіка (смешанная экономика) – економіка країни, в якій поєднуються риси ринкової і централізованих економічних систем....
Оборот внутрішній Оборот внутрішній – річний оборот матеріальних ресурсів і грошових коштів усередині підприємства, фірми, компанії у грошовій формі....
Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології,...
Акція дешева Акція дешева – проста акція, яку випускають для керівників компанії за нижчими цінами до проведення публічного розпродажу акцій....
Сейлз промоушн Сейлз промоушн (англ. saie – продаж, promotion – просування) – просування товару, стимулювання збуту; 2) заохочення до роботи торгових працівників з допомогою премій, подарунків....
Маркетинг зовнішній Маркетинг зовнішній (маркетинг внешний) – діяльність, що стосується аналізу і розробки концепції і програм залучення зовнішніх чинників – виробництво товарів і надання послуг, встановлення оптимальних...
Виробник Виробник – підприємство, фірма, компанія, організація або установа, а також окремий підприємець (фізична особа), які виробляють товари, надають послуги або виконують роботи для споживачів та...
Золоте покриття Золоте покриття – співвідношення золотого запасу країни і кількості грошей, які перебувають в обігу....
Метод нарахування амортизації Метод нарахування амортизації – основний метод нарахування періодичного зношування основних фондів, складовими якого є: а) спосіб прямолінійного (рівномірного) зношування, виробничий метод; б) спосіб прискореного зношування,...
Міжнародні податкові угоди Міжнародні податкові угоди – двосторонні й багатосторонні угоди між країнами про регулювання оподаткування юридичних і фізичних осіб за межами своїх країн. За економічним змістом М....
Нормування оборотних засобів Нормування оборотних засобів – встановлення раціональних обсягів оборотних засобів (оборотних фондів і фондів обігу), необхідних для забезпечення безперервного ефективного виробництва і розширеного відтворення. На кожному...
Ціна рівноваги Ціна рівноваги – ринкова ціна за рівності попиту і пропозиції. Відображає взаємодію закону вартості та закону попиту і пропозиції; виражає взаємозв’язок між рухом суспільної вартості,...
Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група...
Матеріали Матеріали – різноманітні предмети праці, які безпосередньо використовуються у процесі виробництва товарів. Вартість М. конкретною працею повністю переноситься на новостворену продукцію. До М. на виробництві...
Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР...
Реєстр нерухомості Реєстр нерухомості – реєстр, згідно з яким визначається право володіння конкретними об’єктами нерухомості (опис об’єкта, його планування включно)....
Брек-форвард Брек-форвард – один з видів валютних контрактів на міжнародному грошовому ринку, що поєднує ознаки форвардного валютного контракту і валютного опціону. Б.-ф. може бути достроково погашений...
Синдикована операція Синдикована операція – операція, яку здійснює група банків, компаній, зокрема консорціум або синдикат....
Інфляція очікувана Інфляція очікувана – передбачення можливого зростання цін у наступні кілька років (переважно до 5 років), що відбувається внаслідок кризи неплатежів у країнах, які переживають інфляцію,...
Втеча капіталів Втеча капіталів – стихійний, не регульований державою відплив грошових коштів підприємств і населення (валюти) за кордон для надійнішого і вигіднішого розміщення, інвестування, а також для...
Нагромаджений відсоток Нагромаджений відсоток – відсоток на облігацію, який акумулюється з часу останньої виплати за нею і включається в ціну при купівлі та повертається власнику під час...
Питомі витрати ресурсів Питомі витрати ресурсів (удельные расходы ресурсов) – витрати ресурсів даного виду на виробництво одиниці продукції (у натуральному або грошовому вираженні)....
Прирістний показник Прирістний показник – показник, що характеризує приріст, позитивну зміну певної економічної величини за відповідний період....
Касовий ордер Касовий ордер (кассовый ордер) – бухгалтерський документ, яким оформляється касова операція по прийманню і видачі готівки. Розрізняють К. о. прибутковий і видатковий....
Моральне зношування основних фондів Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново –...
Землі рекультивовані Землі рекультивовані – відпрацьовані землі, які знову приведено до стану, придатного для використання в сільському, лісовому, водному господарстві тощо....
Експортна субсидія Експортна субсидія (экспортная субсидия) – засіб державного стимулювання експорту за рахунок бюджету. Можлива у вигляді прямого фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і експортного виробництва, а також...
Акредитив покритий (депонований) Акредитив покритий (депонований) – акредитив, згідно з яким банк переказує кошти платника чи надає йому кредит у розпорядження банку постачальника....
Повернення Повернення (возврат) –1.Повернення кредиту боргу, одержаних на певний час речей. 2.Повернення помилково чи незаконно стягнених податків, коштів їх власникам....
Гарантійне зобов’язання Гарантійне зобов’язання (гарантийное обязательство) – форма гарантій, що їх надають банки клієнтам за певну комісійну винагороду. Г. з. свідчить, що банк страхує постачальника, який надав...