Історія економічних вчень
КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ
Охарактеризуйте сутність неокейнсіанських теорій зростання Є. Домара і Р. Харрода
Найвідомішими неокейнсіанськими моделями економічного зростання стали моделі, які розробили американський дослідник польського походження, професор Массачусетського технологічного інституту Євсій Дейвід Домар (нар. 1914 р.) і британський теоретик, професор Оксфордського університету Рой Форбс Харрод (1900-1978). їхні теорії (моделі) об’єднує загальний висновок про доцільність постійних (стійких)
Іншим спільним положенням моделей Є. Домара і Р. Харрода є визнання постійності в тривалому періоді таких макроекономічних параметрів, як норма нагромадження (частка нагромаджень у доходах) і гранична ефективність інвестицій (маржинальний коефіцієнт). Крім того, обидва автори вважали, що досягнення динамічної рівноваги і стійких темпів економічного зростання відбувається не автоматично, а стає результатом відповідної економічної
Отже, американський і англійський теоретики незалежно один від одного побудували настільки близькі моделі, що їх часто об’єднують в одну – модель економічного зростання Харрода – Домара. Однак у їхніх підходах є й відмінності. Зокрема, в основі моделі Р. Харрода лежить кейнсіанська ідея про рівність інвестицій і заощаджень як умови рівноваги, а в моделі Є. Домара вихідною є рівність грошового доходу (сукупного попиту) і виробничих потужностей (сукупної пропозиції).! Крім того, у більшості варіантів моделі Харрода – Домара гранична норма капіталовіддачі (маржинальний коефіцієнт) визначається як “акселератор, але в оригінальній постановці Домара… трактується як коефіцієнт продуктивності”, адже “акселератор не є просто величиною, оберненою коефіцієнтові продуктивності; якщо перший належить до доходу цього року, то другий – до доходу наступного”.
Водночас, як Р. Харрод, так і Є. Домар єдині у визнанні вирішальної ролі інвестицій у забезпеченні зростання доходу, збільшенні виробничих потужностей, вважаючи, що зростання доходу сприяє збільшенню зайнятості, яка, у свою чергу, запобігає виникненню недовантаження підприємств і безробіття. Це переконання є виразом безумовного визнання кейнсіанської концепції про залежність характеру і динаміки економічних процесів від пропорцій між інвестиціями і заощадженнями, а саме: випереджуюче зростання інвестицій – причина інфляції, а заощаджень – причина неповної зайнятості. Лише рівність інвестицій і заощаджень забезпечує економічну рівновагу без інфляції і за повної зайнятості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)