ПАРАТИФ

ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) – інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони.

Збудник хвороби – бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип’ятіння у воді вбиває мікроб протягом 1-2 хв, нагрівання до 60 °С – протягом ЗО хв, пари розчину формаліну вбивають протягом 6 год.

Шляхи розповсюдження

хвороби. Бактерії потрапляють в організм бджіл із медом і водою. Навесні, після виставки бджіл, при перестановці стільників хвороба передається від хворих сімей здоровим. Користування спільною поїлкою, наявність недалеко від пасіки скотарні й вигрібних ям також викликає поширення хвороби.

П. розвивається при згодовуванні бджолам падевого меду, утриманні їх у сирому зимівнику, наявності у вулику незапечатаного меду.

Перебіг хвороби. Хвороба протікає зазвичай наприкінці зими й навесні. Можливим

є її виникнення також у літній період, після похолодань і дощової погоди. Хворі бджоли вже в лютому можуть почати тривожитися, залишають свої вулики й гинуть.

Розвитку хвороби сприяють сирі зимівники, дощова весна, недоброякісний рідкий мед у вуликах.

Симптоми хвороби. Характерно виражених зовнішніх ознак хвороба не має. Спостерігається скутість у рухах робочих бджіл, слабкість, параліч крил, пронос. Але такі ознаки зустрічаються також при розвитку інших хвороб.

У хворих бджіл роздимається черевце, вони повзають біля льотка або на дні вулика, слабшають і втрачають здатність літати, у них з’являється пронос, іноді настає параліч ніжок. При гострій формі перебігу захворювання щодня спостерігається значний відхід бджіл.

До березня такі сім’ї сильно слабшають, з їхніх вуликів іде гнильний запах. При весняному обльоті звертають увагу на калові маси бджіл. Якщо вони рідкі, клейкі, смердючі й темно-бурого кольору, усередині вулика екскрементами забруднені всі стільники, при достатній кількості кормового запасу обліт недружній, це означає, що бджоли хворі на П. При розкритті у хворих бджіл роздутий кишечник має брудно-білий або ясно-сірий колір.

Діагноз хвороби. Для встановлення діагнозу необхідне лабораторне дослідження.

Профілактика. На зиму бджолам дають доброякісний запечатаний мед. У зимівниках має бути добре регульована вентиляція. При загибелі бджіл їм згодовують цукровий сироп або доброякісний мед з додаванням на 1 л сиропу (меду) одного з антибіотиків: 0,2 г синтоміцину або левоміцетину, 200 тис. ОД стрептоміцину або 100 тис. ОД біоміцину.




ПАРАТИФ