Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§17. Фінансове право
3. Податки в Україні.
В Україні, як і в більшості інших держав, основним джерелом надходжень до державного та й інших бюджетів є податки. Податок – це встановлений законодавчим органом обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету в розмірах та в строки, передбачені законом. Більшість податків сплачується регулярно – раз на рік. на квартал, на місяць. Усі податки надходять до бюджету певного рівня. їх сплата є обов’язковою,
Законодавство України передбачає чимало різних податків, які сплачують як юридичні, так і фізичні особи.
Платниками податків з юридичних осіб є підприємства, організації, як правило, ті, які отримують прибуток від своєї підприємницької чи іншої господарської діяльності. Податком
Частину податків людина безпосередньо віддає зі своїх доходів – отримуючи зарплату чи інший дохід, людина має віддати державі 15 % від нього – це податок на доходи, підприємство сплачує державі зі свого прибутку 25 %. Податки, які сплачує той. хто отримав прибуток або має своє майно, називають прямим податком – його сам платник безпосередньо (“прямо”) платить до бюджету. А коли в магазині ви купуєте товар, на фіскальному документі – чеку – ви бачите напис “20 % ПДВ” – це означає, що, крім ціни, ви сплатили ще й 20 % податку на додану вартість. Ці кошти продавець, отримавши від покупця, одразу перераховує державі. Такі податки називають непрямими – адже вони потрапляють до бюджету через посередника (“не напряму”), до того ж вони “приховані” у ціні. Ще одним непрямим податком є акцизний збір, який сплачують ті, хто купує товари, які не є першою необхідністю, наприклад алкоголь, тютюнові чи ювелірні вироби тощо.
Висловіть думку, які з названих вище податків можна назвати податками на доходи, а які – податками на майно.
Податки є джерелом формування як бюджету України, так і місцевих бюджетів. Серед податків є такі, що встановлені Верховною Радою України для всієї держави – їх називають загальнодержавними. та ті, які для певної місцевості, населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування – місцеві податки.
Проаналізуйте наведений наприкінці параграфа витяг із Закону України “Про систему оподаткування”, порівняйте місцеві й загальнодержавні податки та спробуйте обгрунтувати, чому певні податки визначено як загальнодержавні або місцеві.
Це цікаво
У середньовічній Німеччині існував податок на вбивство -чим більше вбивств не розкрила громада на своїй території за певний строк, тим вищою була сума податку.
Іспанці в тон же час сплачували податок “туфля королеви”, збираючи кошти на весілля неодруженого короля.
У Великій Британії в 1797-1798 pp. усі власники годинників щорічно сплачували в казну 5 шилінгів.
Мешканці Великої Британії майже 300 років сплачували податок на утримання королівського замку Філлінгхем, який насправді ніколи не існував. Такий податок придумав Карл II.
Римський імператор Веспасіан (69- 79) запровадив податок на туалети (звідси походить відомий вираз “гроші не пахнуть”).
Правитель Галлії Ліциній Ліциан (308-324) розділив рік па 14 місяців, щоб кожного року отримувати два додаткових податки з підданих – податок сплачували щомісяця.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)