ВСТУП
УРОК 1
ТЕМА. ПОНЯТТЯ ПРО СИСТЕМИ. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ СИСТЕМИ
Мета уроку: навчальна – разом з учнями визначити три головні особливості будь-якої системи; типи систем, що існують у природі; розвиваюча – навчати дітей методу порівняння, тобто пошуку подібних і відмінних ознак на прикладі порівняння природних і штучних систем, одноклітинних і багатоклітинних живих організмів; виховна – навчити школярів дбайливого ставлення до навколишньої природи як до вразливої системи.
Основні поняття: система, природна
Методи уроку: словесний, наочний, порівняльний.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні зв’язки: фізика (7 клас), біологія (7 клас), природознавство (5 клас).
Структура уроку
І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
III. Викладення основного матеріалу
1. Що таке система.
2. Три характерні ознаки будь-якої системи.
3. Природні та штучні системи.
4.
5. Одноклітинні та багатоклітинні істоти.
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Хід уроку
І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Після знайомства з класом повідомити тему, цілі та завдання уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ
– Слово вчителя
У п’ятому класі ви ознайомилися із Сонячною системою.
– Запитання до учнів
– Які тіла входять до складу Сонячної системи? (До складу Сонячної системи входять єдина зірка – Сонце, планети та їхні супутники, астероїди й малі небесні тіла: метеорити, метеори та комети.)
– Яке тіло є центром Сонячної системи? (Сонце.)
– Чому Сонце є головним тілом цієї системи? (Тому що воно втримує навколо себе планети та їхні супутники. Планети, обертаючись навколо Сонця, одержують від нього тепло й світло.)
– Що станеться в разі зникнення із системи Сонця? (Система розпадеться, оскільки зникне центр, який утримує разом планети та їхні супутники.)
– Завдання у робочому зошиті
III. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Що таке система
Система (від грец. systema – ціле, складене із частин) – це сума окремих частин, пов’язаних спільним застосуванням або дією. Систематизувати – однокорінне слово – установлювати певну послідовність, розташовувати в певному порядку.
– Бесіда
– Усім відомий велосипед. Із яких частин він складається? (Велосипед складається з рами, коліс, керма, ланцюга, зубчастого колеса, сідла тощо.)
– Для чого потрібен велосипед? (Для поїздок на ньому однієї людини та перевезення невеликих вантажів.)
– Що станеться з велосипедом, якщо одну з його частин видалити або якщо вона зламається? (Велосипед стане непридатний для використання.)
2. Три характерні ознаки будь-якої системи
Спираючись на приклад велосипеда, назвемо три головні характерні ознаки будь-якої системи:
1) будь-яка система складається з окремих частин;
2) ці частини взаємодіють між собою, наслідком їхньої взаємодії є певний результат;
3) у разі поломки або видалення однієї з частин системи вся система виходить із ладу.
Не слід плутати із системою довільний набір якихось предметів, що перебувають поруч, наприклад, речі учня в його шкільному ранці. Підручники й зошити, щоденник, ручка, олівці, безперечно, потрібні для навчання. Але якщо учень забув удома зошит з якого-небудь предмета, то інші речі в його ранці продовжують виконувати своє завдання, незважаючи на відсутність зошита, й у школяра все одно є шанс отримати гарні оцінки.
3. Природні та штучні системи
За своїм походженням системи бувають природні або штучні, тобто створені людиною. Наприклад: рослини, тварини належать до природних систем, а Інтернет, стільниковий зв’язок, комунальні служби – до штучних.
– Завдання у робочому зошиті
– Бесіда
– Чи є системою людина? (Так, людина – це природна система.)
– Чому? (Тому що на людину поширюються всі три ознаки будь-якої системи: людина складається з окремих частин, або органів, вони пов’язані між собою і при втраті (наприклад, у результаті травми або операції) якогось одного органа людина не має здатності виконувати свої функції, а при втраті життєво важливих органів навіть гине.)
– Завдання
Учитель диктує приклади, а учні мають розподілити ці приклади за трьома групами – природні системи, штучні системи й не системи.
Приклади: персональний комп’ютер, автомобіль, курка, пальма, мочалка, собака, крейдяна паличка, пральна машина, цукерка, електрична лампа.
Природні системи: курка, пальма, собака.
Штучні системи: персональний комп’ютер, автомобіль, пральна машина, електрична лампа.
Не системи: мочалка, цукерка, крейдяна паличка.
– Запитання до учнів
– Як інакше називають тіла живої природи? (Істотами або організмами.)
– Завдання у робочому зошиті
4. Що таке клітина та її будова
Тіло будь-якої живої істоти складається з клітин. Зазвичай, клітини такі малі, що їх можна побачити тільки за допомогою мікроскопа. Однак є рослини й тварини з досить великими клітинами. Наприклад, волокна льону, що являють собою одну клітину, мають довжину близько 4 см, кропиви – близько 8 см. М’якоть плодів кавуна, апельсина та інших цитрусових також складається з великих клітин, довжина яких сягає кількох міліметрів. їх можна побачити навіть неозброєним оком.
Будь-яка жива клітина є маленькою системою, оскільки відповідає трьом характерним ознакам системи. По-перше, будь-яка клітина одержує й переробляє поживні речовини, видаляє непотрібні продукти переробки, росте й розмножується, реагує на зовнішні подразники, тобто виконує свої функції.
По-друге, будь-яка клітина складається з трьох основних частин – оболонки, цитоплазми та ядра. Зовнішня оболонка відіграє захисну роль, завдяки їй клітина зберігає цілісність, тобто форму. Оболонка клітини пронизана численними порами – отворами. Цитоплазма містить органічні й неорганічні речовини. Вона безбарвна й постійно рухається в межах клітини, а також з’єднується із цитоплазмою інших клітин крізь пори. Ядро – це свого роду мозковий центр клітини. Воно відповідає за всі процеси, що відбуваються в клітині, й, у першу чергу, за передачу спадкових ознак від батьків потомству. У разі руйнування ядра клітина гине.
По-третє, за відсутності одного зі складників клітини вона або гине (як при втраті ядра), або припиняє виконувати свої функції.
– Запитання до учнів
– Як називаються дрібні частинки, з яких складаються всі компоненти клітини (ядро, цитоплазма, оболонка)? (Молекули, а частинки, з яких складаються молекули,- атоми.)
5. Одноклітинні та багатоклітинні організми
Число клітин у кожному живому організмі надзвичайно велике: наприклад, тільки в одному листку дерева міститься понад 100 мільйонів клітин! Тим часом, живих організмів, які складаються з однієї клітини, у природі зовсім небагато. Такі організми називають одноклітинними.
Наприклад, тіло зеленої водорості хламідомонади – це тільки одна клітина, що являє собою цілий організм. У ній відбуваються всі процеси життєдіяльності, що є ознаками живого організму: живлення, дихання тощо. Амеба звичайна – приклад одноклітинного тваринного організму.
Однак більшість істот на Землі – багатоклітинні. Схожі за будовою клітини, що виконують в організмі рослини або тварини однакові функції, називають тканиною. Те, із чим не може впоратися одна-єдина клітина, успішно виконає група однакових клітин – тканина. Наприклад, у всіх тварин і рослин є покривні тканини, які захищають організм від впливу зовнішнього середовища. М’язові тканини тварин і людини забезпечують рух усього тіла в просторі або окремих його частин. Функцію опори в рослин виконує механічна тканина.
Тканини формують органи – складові частини живого організму. Кожний орган складається з однієї або кількох груп тканин і виконує одну важливу функцію.
– Бесіда
– Яку функцію або завдання виконує такий орган, як легені? (Забезпечує дихання.)
– А шлунок? (Перетравлює їжу.)
Рослина як система складається з окремих частин – органів. Кожний орган складається з групи однакових клітин – тканин. Кожна тканина складається з клітин.
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Система – це єдине ціле, що складається з окремих частин. Системою може бути і одноклітинна істота, і великий космічний корабель. Розрізняють природні й штучні системи.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дати відповіді на запитання після тексту і параграфа.