Тема 3
НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
Урок 49
Тема уроку. Поняття про вищі карбонові кислоти
Цілі уроку: формувати знання учнів про вищі насичені й ненасичені карбонові кислоти; ознайомити з окремими представниками цього класу, практичним значенням реакції вищих карбонових кислот з утворенням солей – основного компонента мила; показати практичне значення й застосування вищих карбонових кислот.
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.
Форми
Обладнання: картки-завдання.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Перевірка домашнього завдання.
Актуалізація опорних знань
1. Аналіз практичної роботи
2. Фронтальна бесіда
1) Класифікація карбонових кислот за різними ознаками:
– за типом радикала: насичені, ненасичені, ароматичні;
– за основністю: одноосновні, двохосновні;
– за кількістю атомів Карбону: низькомолекулярні, високомолекулярні.
2) Поширення карбонових кислот у природі. Наведіть приклади відомих вам природних карбонових кислот.
3) Розгляньте
3. Самостійна робота
Завдання 1. Здійсніть перетворення.
Варіант І
C2H4 C2H5OH CH3 – COOH (CH3 – COO)2Mg
Варіант ІІ
CH3 – COONa CH3 – COOH CH3 – COOC2H5OH CH3 – COOK
Завдання 2. Розв’яжіть задачу.
Варіант І
Обчисліть масу естеру, що утвориться в результаті взаємодії 30 г оцтової кислоти й 30 г етанолу.
Варіант ІІ
Обчисліть масу калій гідроксиду з масовою часткою КОН 30 %, яка необхідна для нейтралізації 70 г розчину оцтової кислоти з масовою часткою CH3 – COOH 15 %.
Після закінчення самостійної роботи правильні відповіді розглядаються на дошці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вищі карбонові кислоти
З вищих насичених одноосновних карбонових кислот найбільше значення мають пальмітинова C15H31COOH і стеаринова C17H35COOH кислоти. Вони являють собою безбарвні тверді речовини, нерозчинні у воді.
Стеаринова й пальмітинова кислоти можна виділити з рослинних і тваринних жирів. У промисловості ці кислоти одержують шляхом окиснення парафіну, який виділяють із нафти.
Пальмітинова і стеаринова кислоти проявляють властивості, характерні для карбонових кислот. Практичне значення має їх реакція з лугами з утворенням солей. Солі цих кислот – основні компоненти мила. Стеаринову й пальмітинову кислоти застосовують у виробництві мийних засобів, лаків, фарб, лінолеуму, гуми.
Важливим представником ненасичених карбонових кислот є олеїнова кислота C17H33COOH.
CH3 – (CH2)7 – CH = CH – (CH2)7 – COOH
Олеїнова кислота – масляниста рідина, що у формі естерів гліцерину входить до складу рослинних жирів. Вона має властивості карбонових кислот, зумовлені наявністю карбоксильної групи, і властивості алкенів, зумовлені наявністю подвійного зв’язку в карбоновому ланцюзі. У результаті гідрування олеїнова кислота перетворюється на стеаринову.
До вищих ненасичених карбонових кислот належать також лінолева C17H31COOH і ліноленова C17H29COOH кислоти.
IV. Первинне застосування отриманих знань
(керована практика)
Завдання 1. Напишіть рівняння реакції стеаринової та олеїнової кислот з речовинами:
А) натрій гідроксид;
Б) натрій карбонат.
Завдання 2. Олеїнова кислота знебарвлює бромну воду. чому? Складіть рівняння хімічної реакції.
Завдання 3. Запишіть формулу калієвої солі олеїнової кислоти.
Завдання 4. Подумайте, які хімічні реакції допоможуть розрізнити олеїнову та стеаринову кислоти.
V. Підбиття підсумків уроку
Підбиваємо підсумки уроку, оцінюємо роботу учнів на уроці.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.
Творче завдання. Використовуючи знання з біології, підготувати в будь-якій формі повідомлення “Поширення жирів у природі, біологічна роль жирів”.