На допомогу вчителю подаємо зразки виконавських, слухацьких, творчих і теоретичних ігор, які можна використовувати на уроках музичного мистецтва1.
Чарівна сопілка
Мета: навчити дітей імпровізувати імітаційні звуки, озвучуючи запропонований наочний матеріал.
Обладнання: сопілка, “музична шкатулка”, картки з завданнями.
Щоб зацікавити дітей, учитель повідомляє, що сопілки чарівні, тому що з давніх часів сопілкарі майстерно зображали звуки природи. Для пробудження творчості дітей доречно ввести в гру казкові атрибути,
Веселий передзвін
Мета: розвивати тембровий слух і музично-ритмічне відчуття.
На початку гри необхідно сховати за ширмою кілька різних музичних інструментів, а решту роздати дітям: першій групі – бубни, другій
Учитель: “Ви хотіли б пограти в гру “Веселий передзвін”? А чи буде він веселим, залежатиме від вашої уваги і зібраності. У мене за ширмою сховані такі самі інструменти, які лежать перед вами на партах. Кожен з них покличе своїх братиків. Ви маєте впізнати, кого саме запрошують до розмови-передзвону, і точно повторити запропонований ритм”.
Учитель виконує партію кожного інструмента, учні повторюють, а потім усі разом виконують ритмічний супровід до музичного твору із слухання музики або хорового співу.
Веселий диск
Мета: закріпити знання програмних музичних творів.
Ігровий матеріал: іграшковий музичний центр із набором дисків у пакетиках (або карток), малюнки на яких передають зміст твору.
Учитель грає вступ або тему відомого твору, діти називають твір і його автора. Один з учнів вибирає з картотеки потрібний “диск”, і діти слухають музику.
Тренер
Мета: навчити узгоджувати рухи з якістю музичних звуків.
Гра виконується на матеріалі будь-якого танцю, що звучить спочатку на стаккато, потім на маркато, у високому регістрі та низькому.
Учитель: “Сьогодні фізхвилинку з вами проведе новий тренер – Музика. Слухайте уважно:
Звук легенький – пострибаєм,
Звук важкий – ми присідаєм,
Звук високий – руки вище,
Звук низький – ховайся нижче”!
Учитель демонструє рухи під час декламування, а потім пропонує дітям зробити це під музику.
Метроном
Мета: закріпити уявлення про пульс (метр) в музиці.
Учитель: “Діти, хто знає, що таке метроном?” Діти згадують, що це такий прилад з маятником, який відбиває метр певного темпу. Вчитель демонструє дітям прилад, його роботу, учні співають аcapella під заданий метрономом темп.
Учитель пропонує дітям уявити себе метрономом і чітко відплескати пульс кількох інструментальних і вокальних творів різного темпу і характеру.
Ритм навколо мене
Мета: навчити дітей помічати ритм у навколишньому середовищі.
Учитель: “Діти, ми з вами слухали, як ритмічно б’ються наші серця й серце годинника, як ритмічно змінюються день і ніч, дні тижня, пори року. А чи звернули ви увагу, що ритм оточує нас усюди. Придивіться до ритмічної організації нашого класу. Де ви бачите панування ритму?”
Діти звертають увагу на ритмічність розташування парт, вікон, стін, хлопчиків і дівчаток тощо. Вчитель пропонує їм відплескати ритм розташування парт і визначити його характер (рівномірний), вікон і простінків між ними (половинна і четвертна) тощо.
Лісова школа
Мета: навчити дітей відтворювати ритмічний рисунок по пам’яті.
У лісовій школі веде урок Ведмідь (його роль спочатку виконує вчитель): “Діти, подивіться уважно, що я пишу на дошці. (Записує ритмічний рисунок пісні). Раптом вибігає Зайчик-побігайчик (учень, якого поглядом викликав учитель) і витирає ритм. Ведмідь схопив його, а Зайчик благає: “Діти, пригадайте, який ритм було записано на дошці!”
Учні всі разом відплескують ритмічний малюнок, а Зайчик записує його на дошці.
Сміливий вершник
Мета: вчити дітей емоційно сприймати музику; виховувати активність, сміливість, бажання допомагати іншим.
Обладнання: запис п’єси Р. Шумана “Сміливий вершник”.
Хтось з учнів (бажано сором’язливих) виразно читає вірш, написаний на плакаті:
Я конем пишаюся,
Він летить, як вітер.
Дожену на ньому я
Всіх коней на світі!
На край світу я піду,
Треба поспішати.
Хто потрапив у біду?
Буду виручати!
Т. Полтавцева
Під музику Р. Шумана діти уявляють, що вони скачуть на конях комусь на допомогу. Стежити за тим, щоб учні відтворювали в рухах зміну характеру музики. Бесіду спрямовуємо на те, щоб з’ясувати, кому допомогли школярі. Які перешкоди подолали на шляху до мети? Як їм допомогла музика здійснити благородний вчинок?
Золотий ключик
Мета: стимулювати у дітей розвиток уміння влучно, образно, яскраво висловлювати своє враження про музичний твір.
Після прослуховування музичної п’єси учні характеризують її мелодію, темп, ритм, динаміку, тембр і т. ін. А потім самі вирішують, чиї образні порівняння й характеристики засобів музичної виразності були найбільш вдалими. Переможці отримують “золоті ключики” як символ того, що вони зуміли проникнути в “глибини” музичної мови.
Мандруємо за зерном-інтонацією
Мета: вчити учнів стежити за зерном-інтонацію в нотному запису.
Обладнання: сигнальні картки (на вибір дітей, або можна зробити спеціальні – із зображенням зернятка).
Під час розучування пісні або слухання музики визначаємо зерно-інтонацію. Діти піднімають сигнальні картки, коли звучить зерно-інтонація.
Сонечко-хмарка
Мета: закріпити знання про мажорний та мінорний лади.
Обладнання: картки із зображеннями сонечка і хмарки.
Учитель пропонує дітям вивчити пісеньку “сонечко-хмарка”. Мелодія двох речень залишається однаковою, але “сонячна” мелодія виконується в мажорі, а “хмарна” – в мінорі.
Сонечко! Сонечко встає!
Хмаронька! Хмарка сльози ллє!
Після виконання пісні вчитель грає перше і друге речення у вільному порядку й пропонує учням показувати картки із відповідними зображеннями.
На наступних уроках гра ускладнюється тим, що діти визначають а) мажорні й мінорні тризвуки; б) мажорні й мінорні пісні й поспівки; в) визначають ладовий розвиток музики в інструментальних творах із слухання.
Руйнувати – не будувати
Мета: показати дітям значущість кожного засобу музичної виразності в музичному творі. Гра побудована на використанні прийому руйнування музичного образу.
Під час вивчення будь-якого твору (вокального чи інструментального) запропонувати дітям зруйнувати його – змінити темп, динаміку, лад, регістр, характер звуковидобування й звуковедення (штрихи), тембр ритмічного акомпанементу.
___________________________
1 Цит. за: Лобач О. О. Му зично-дидактичні ігри в школі: Методичні рекомендації /О. О. Лобач. – Полтава, 2004. – 70 с.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)