Розділ 9 ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
Розпитайте в родичів, як змінювався ваш зріст, коли ви були маленькими. Вони розкажуть, що ви росли нерівномірно – спочатку швидко, а потім повільніше. А в 12-13 років ви й самі помітили, як багато додали в зрості. Що регулює швидкість зростання людини? Чому за періодами швидкого зростання йдуть періоди повільного росту?
На ці запитання ви знайдете відповіді в розділі “Ендокринна регуляція функцій організму людини”. Ви дізнаєтеся також про принципи
§ 39.Принципи роботи ендокринної системи
Ендокринні залози (мал. 39.1) і гормони. Ендокринна система є однією з регуляторних систем організму людини. Ендокринні залози невеликі за розміром, розміщуються в різних частинах тіла і, на відміну від органів видільної або травної системи, анатомічно не пов’язані між собою. Проте їх регуляторні функції подібні за механізмами: усі вони секретують гормони. Тому ендокринні залози
Гормони – це органічні сполуки, молекули яких можуть бути як відносно простими за будовою (адреналін), так і дуже складними (інсулін). Гормони виконують в організмі три важливі функції. По-перше, вони забезпечують фізичний, розумовий і статевий розвиток. Так, якщо під час ембріонального розвитку виробляється недостатня кількість гормону щитоподібної залози – тироксину, у дитини розвивається тяжке захворювання – кретинізм (страждає розумовий, фізичний і статевий розвиток). У разі нестачі в організмі гормону росту, який є секретом гіпофіза, уповільнюється ріст дитини, що призводить до карликовості.
Мал. 39.1. Ендокринні залози:
1 – гіпоталамус; 2 – гіпофіз; 3 – епіфіз; 4 – щитоподібна і паращитоподібні залози;
5 – тимус; 6 – надниркові залози; 7 – підшлункова залоза; 8 – яєчники; 9 – яєчка
По-друге, гормони відіграють ключову роль у пристосуванні організму до різких змін зовнішнього середовища, мобілізуючи його ресурси. Так, лише ви почуєте несподіваний звук, який здається загрозливим, організм прореагує на це викидом адреналіну – гормону надниркових залоз. Ви одразу відчуєте його дію – під впливом адреналіну збільшується сила й частота серцевих скорочень і дихальних рухів, відбувається перерозподіл крові від внутрішніх органів і шкіри до м’язів і головного мозку тощо. Ці зміни, спричинені дією адреналіну, готують організм до того, щоб швидко і в найкращій спосіб відповісти на можливу небезпеку.
По-третє, гормони беруть участь у підтриманні гомеостазу. Так, за сталість концентрації Кальцію в крові відповідають паратгормон і кальцитонін.
Усім гормонам властива висока біологічна активність: вони виділяються в дуже малих дозах, але їх достатньо, аби певним чином впливати на організм. Клітини-мішені, на які гормони діють, зазвичай віддалені від ендокринних залоз, де гормони утворюються. Гормони транспортуються до місця дії кров’ю. Зазвичай дія гормону є тривалою.
Механізми дії гормонів. Гормони регулюють діяльність органів, впливаючи на їх клітини.
Мал. 39.2. Залози внутрішньої (а) і зовнішньої секреції (б): 1 – щитоподібна залоза; 2 – секреція гормону; 3 – кровоносні капіляри;
4 – потова залоза; 5 – секреція поту; 6 – протока потової залози
Мал. 39.3. Взаємодія гормонів з рецепторами:
1 – клітинна мембрана; 2 – рецептор; 3 – молекули гормону;
4 – комплекс гормон-рецептор
Ефект дії гормону настає після того, як його молекули зв’язуються з білком-рецептором, розташованим на поверхні або всередині клітини – мішені (мал. 39.3). Для кожного гормону існує певний рецептор, з яким цей гормон може зв’язуватися. Контакт молекул гормону з рецепторами запускає ланцюжок біохімічних реакцій, що приводить до змін метаболізму клітини.
Є кілька способів, у які гормони можуть подіяти на клітини: вони впливають на проникність клітинних мембран для різних речовин, на швидкість реакцій у клітині, а також регулюють активність спадкового апарата клітин. Наприклад, гормон інсулін збільшує проникність для глюкози мембран м’язових волокон і клітин печінки. Він також підвищує в її клітинах швидкість утворення глікогену з глюкози. Статеві гормони й кортизол вливають на роботу спадкового апарата клітин.
Гормони можуть діяти як в одному напрямі, так і в протилежних. Наприклад, односпрямовано діють адреналін, норадреналін, тироксин. Коли ви відчуваєте, що вам холодно, секреція цих гормонів підвищується. Адреналін і норадреналін стимулюють вивільнення з жирової тканини жирів і використання їх у реакціях енергетичного обміну. Тироксин такі реакції посилює. Спільна дія цих гормонів підвищує теплопродукцію.
Протилежно діють адреналін з глюкагоном й інсулін. Адреналін і глюкагон сприяють підвищенню вмісту глюкози в крові, а інсулін – його зниженню.
В організмі існують механізми захисту від надмірної дії гормонів, що порушує рівновагу обмінних процесів. Так, секреція гормонів суворо регулюється, а їх надлишки руйнуються в клітинах-мішенях або в печінці.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)