Речення з однорідними членами (без сполучників і з сполучниками а, але, одиничним і). Кома між однорідними членами ❤️ Плани-конспекти уроків по українській мові

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 29

Тема: Речення з однорідними членами (без сполучників і з сполучниками а, але, одиничним і). Кома між однорідними членами

Мета: поглибити поняття учнів про однорідні члени речення, формувати вміння визначати у реченнях однорідні члени, розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами; формувати вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами, складати речення з однорідними членами; виховувати любов до природи; розвивати логічне мислення, спостережливість,

пам’ять, емоції, естетичні почуття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 75). Робота з таблицею (стор. 76).

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

Прочитати. Визначити однорідні члени речення. Вказати, якими засобами зв’язку вони поєднуються. Ще раз прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

1. Усі ті горбочки, лани і ліси для мене повні добра і краси. (Марійка Підгірянка.) Вже й листя опало,

упало, пропало… (М. Доленго.) Вночі скрипів і осипався клен. Осінній вітер одгуляв, затих. (Л. Костенко.) Вітер виє, завиває… Розходилась хуртовина, снігом вікна укриває. (Олена Пчілка.) Сосна сама заживляє рани соком янтарним, живою смолою. (Л. Забашта.) Над кручею, за садом, на горі розквітла яблуня. (О. Ольжич.) Шумлять сади вишневі, яблуневі. (О. Ющенко.) Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце. (Я. Щоголів.) Скрізь грушею пахне, медами, малиною… (Д. Білоус.) Півонія… На сонці, в холодку вона так довго й щедро квітне і опада так тихо, непомітно… (Л. Забашта.) Тепле сонце встало пишно, одягається розкішно… (Я. Щоголев.) Рятуємо чисте повітря! Рятуємо воду в морях, океанах, в малих і великих річках! (Є. Гуцало.) Перекидом, колесом, вистрибом вибігали діти надвір. (Л. Костенко.) То іскра заблисне, то згасне… (Леся Українка.)

2. Нас зігріває триєдина Надія, Віра і Любов. (Д. Білоус.) Минулеє, сучасне і майбутнє в моїй душі єдині назавжди. (В. Сосюра.) Усе міняється, оновлюється, рветься… (П. Тичина.) Нерозривні людська родина, наша мова і наша кров. (Л. Полтава.) Щастя рівне й рівна воля засіяють на весь світ! (В. Самійленко.) За рідний край до бою сміло, одважно стане кожний з нас. Багато і щиро ми всі працювали. (С. Черкасенко.)

3. Читання книг – це труд, творчість, напруження духовних сил. Почуття людини не пробудиш без співчуття, співпереживання. Без любові до справи, без досягнення успіхів у ній, без почуття поваги до себе немає особистості.

З тв. В. Сухомлинського.

Творча робота. Прочитати речення, на місці крапок уставивши самостійно дібрані однорідні члени речення. Записати речення, однорідні члени підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Скоро перший сніг впаде на поля, …, … . Він посріблить гілля дубів, … і… . Білою пеленою сніг закутає землю в полі, … вулиці міст і… . Зеленавою кригою вкриється вода…, …. і… . Війне…. , …. подихом зими.

Пояснювальний диктант.

Підкреслити однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

1. Листопад гойда гілки і розтрушує листки. Січень віє навкруги, навіває скрізь сніги. Лютий кригою кує і морозу додає. (М. Щербак.) Вітер снігом б’є в обличчя, засипає снігом дах. Змерзлим груддям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи. (Н. Забіла.) Я й мигнуть не вспіла! Де сніжинки ці? Лишилось по краплинці на вії і щоці. (О. Кобець.) Ластівки літають низько? То вже дощ та буря близько. На пісок вилазять раки? Це грози й дощу ознаки. (М. Щербак.)

2. Серце рвалося, сміялось, виливало мову. (Т. Шевченко.) У слова свої ознаки світла, тепла, ваги. Тільки воно єднає різні людські береги. (П. Воронько.) Мені потрібне слово, а не слава. (Л. Костенко.) Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик. (М. Чернявський.) Доводиться не списом, а пером боротися… (Леся Українка.) Я вірю не в чудо, а в силу таланту. (П. Воронько.)

3. Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля. (А. Малишко.) Ще ліс не стогне тим важким, осіннім, довгим тоном. (І. Франко.) Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом. (М. Рильський.)

Диктант із коментуванням. Підкреслити однорідні члени речення.

1. У гаї молоді дубки зросли у височінь і сніжні одягли шапки, підперли неба синь. (Марійка Підгірянка.) Співа синицями калина, вогнями їхніми горить. (Є. Гуцало.) Настане душне, гаряче літо (І. Нечуй-Левицький). Дорога лугами, ярами стрибала і раптом з розгону у річку упала. (О. Сенатович.) Осінь похмура йде. Хмари, дощі, тумани осінь у серце веде. (М. Семенко.) Весна зіткала вчора гобелен із трав, із квітів, з верболозів. (Є. Гуцало.) Ніжно й солодко пахли квіти. (Марко Вовчок.) Степ дедалі втрачав свої барви, свою весняну моложаву свіжість (О. Гончар). Широкеє поле кругом зеленіє все в шатах квітчастих, розкішних, рясних. (С. Черкасенко.)

2. Тут козацтво виростало, слави, волі добувало. (В. Маслак.) Там родилась, гарцювала козацькая воля. (Т. Шевченко.) Гетьман Виговський щиро любив Україну, відстоював її права, дбав про науку й просвіту на Україні. (І. Нечуй-Левицький.) Галичина – то Львів і Броди, Дністра і Сяну тихі води. Її сини – то подоляни, гуцули, бойки з гір Карпат. Їх спільна назва – галичани. Їм наддніпрянець – рідний брат. (Р. Завадович.)

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

1. Грає кобзар, виспівує, вимовля словами… І світ ясний, невечерній тихо засіяє. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю. А серденько соловейком щебече та плаче. Тече вода в синє море, та не витікає… Синє море звірюкою то стогне, то виє. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

З тв. Т. Шевченка.

2. Хліб здавна називали святим. На честь хліба люди складали радісні й бентежні пісні. В них з любов’ю говорилося про святість хліба, його велич. Діди і бабусі, батьки й матері співали цих пісень дітям.

Малюйте колоски на полотні, кладіть їх в узори! Прославляйте хліб та людей, які вирощують його!

За М. Польовим.

Робота з підручником. Виконання вправи 192 (І, усно).

Самостійна робота. Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви та розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

1. Осінній вечір заховав під кр..ло голову, підігнув одну ногу й так стоїть, очікує завтрашній холод. (Є. Гуцало.) Небо розгорнуло синій, ш..рокий, гл..бокий намет. Місяць безжурно д..вився на гори, долини, на вт..хаюче місто. (Панас Мирний.) Дощові крапельки на д..ревах і в травах м..рехтіли з..леними іскорками, сповнювали ліс тоненьким дзвоном. Хмара сповзла за річку, зуп..нилася там і розгорнула над лісом в..летенські вороні крила. (Григір Тютюнник.)

2. Сьогодні вітер – пан над небом, степом, над усім містом. Він ж..не небом кучугури хмар, перевертає ними, сіє хмаряним борошном по н..бесній блакиті. Степом вітер суне порох, затуляє ним сонце, обгортає сірим і бурим пилом усе місто внизу. Будинки, церкви та сади ледве проглядають крізь пил.

Люди на вулицях н..зенько сх..ляють перед паном вітром голови, д..ржаться за шапки, жмуряться, кривляться, кліпають очима. Д..рева хиляться, трусяться і хочуть до з..млі прилипнути. А вітер гуде, ш..пить, св..стить, гасає. І ні впину йому, ні перепони немає.

За В. Винниченком.

Творча робота. Скласти невелике висловлювання про дощовий день, використавши у ролі однорідних членів речення подані слова.

Сіре, свинцеве, похмуре; непривітно, сердито, суворо; рвучкий, холодний, пронизливий; б’є, січе, вихльостує; вкрило, затягнуло; угорі, ще вище.

ІV. Перевірка самостійної роботи.

V. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

– Які члени речення називаються однорідними? Навести приклади.

– Які члени речення можуть бути однорідними?

– Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

– Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

– З якою інтонацією вимовляються речення з однорідними членами?

VІ. Домашнє завдання.

П. 10, вправа 194.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Речення з однорідними членами (без сполучників і з сполучниками а, але, одиничним і). Кома між однорідними членами - Плани-конспекти уроків по українській мові

Схожі записи:

УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ПИСЬМА ВИВЧЕНИХ БУКВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З ЦИМИ БУКВАМИ. ПОВТОРЕННЯ НАПИСАННЯ БУКВ Ф, І, Ї, Я, Р, Л, Д, К, Н Мета: вдосконалювати вміння писати вивчені букви, слова і речення із цими буквами; повторити написання букв Ф, І, Ї, Я, Р, Л, Д, К, Н; вчити...
Пряме і переносне значення слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 67 Тема. Пряме і переносне значення слова Мета: дати поняття прямого і переносного значення слова; формувати навички правильного слововживання; вчити помічати...
ТЕКСТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ: ЗВ’ЯЗНІСТЬ, КОМУН І КАТИ ВНІСТЬ, ЧЛЕНОВАНІСТЬ, ІНФОРМАТИВНІСТЬ. ТЕКСТ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 17 ТЕКСТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ: ЗВ’ЯЗНІСТЬ, КОМУН І...
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА КАРТИНОЮ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Мета: – навчальна: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу щодо опису зовнішності людини; –...
УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ У ПРИКМЕТНИКАХ Мета: ознайомити учнів з правописом прикметників чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини, в родовому та...
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 З ТЕМИ “ІМЕННИК” (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ) Мета: навчальна: перевірити знання учнів про іменник; розвивальна: розвивати вміння школярів виконувати тестові завдання; працювати самостійно; логічне мислення; мовленнєві навички; виховна: виховувати любов до мови....
Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Тема. Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників. (Вправи 401-405). Мета. Тренувати учнів у розпізнаванні прислівників у тексті, провести порівняльне дослідження прислівників і прикметників,...
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЖИВАННЯМ ДІЄСЛІВ НЕОЗНАЧЕНОЇ ФОРМИ У ПРИКАЗКАХ І ПРИСЛІВ’ЯХ, ПОРАДАХ, ІНСТРУКЦІЯХ. ПОБУДОВА ПОРАД, ІНСТРУКЦІЙ Мета: вчити учнів добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах, використовувати неозначену форму в побудові навчальних текстів-інструкцій, порад; спонукати учнів до навчання; виховувати...
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗАКІНЧЕННЯМИ ПРИКМЕТНИКІВ У РІЗНИХ ВІДМІНКОВИХ ФОРМАХ. СКЛАДАННЯ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА ОПОРНИМИ СЛОВАМИ Мета: закріплювати вміння учнів визначати відмінок прикметників у реченні за питаннями, закінченням та відмінком іменника; розвивати вміння вживати прикметники у мовленні з описовою метою; виховувати...
Незмінювані іменники. Іменник як частина мови. Тематичне тестування І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 21 Тема: Незмінювані іменники. Іменник як частина мови. Тематичне тестування Мета: дати учням поняття про незмінювані іменники, формувати вміння вирізняти...
Основні випадки чергування у Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 71 Тема. Основні випадки чергування у – в, і – й Мета: – навчальна: пояснити закономірності чергування звуків як одну...
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 3 4 Тема: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами Мета: дати поняття...
Вправи на визначення відмінків прикметників реченні Тема. Вправи на визначення відмінків прикметників реченні. (Вправи 229-233). Мета. Показати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника з іменником, вчити визначати відмінок прикметника у реченні за...
Уживання і написання займенників з прийменниками: форми орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. (Вправи 251-255) Тема. Уживання і написання займенників з прийменниками: форми орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. (Вправи 251-255). Мета. Формувати навички окремого написання займенників з...
БУКВА Ї Мета: повторити знання учнів про звукове значення букви ї; закріпити навички письма вивчених букв; удосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу...
Закріплення знань про слова, що означають назви предметів. Навчальне аудіювання за текстом “Ніч і день”. Вимова і правопис слова театр та назв днів тижня Урок 47 Тема. Закріплення знань про слова, що означають назви предметів. Навчальне аудіювання за текстом “Ніч і день”. Вимова і правопис слова театр та назв...
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 12 ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 12 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 45, с. 25) Учитель заслуховує кілька творів. Учні висловлюють свої враження щодо дотримання структури текстів....
Вправи на закріплення знань про правила перевірки ненаголошених е, и в корені слова. Складання усної розповіді на тему “Зустріч птахів” Урок 90 Тема. Вправи на закріплення знань про правила перевірки ненаголошених е, и в корені слова. Складання усної розповіді на тему “Зустріч птахів” Мета: продовжувати...
Дієслова, що означають незавершену і завершену дію Тема. Дієслова, що означають незавершену і завершену дію. (Вправи 339- 347). Мета. Повторити вивчене у 3-му класі про дієслова, що означають незавершену і завершену дію,...
ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Урок 35. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Мета: ознайомити учнів із правописом іменників чоловічого роду у родовому відмінку однини; формувати вміння...
ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про іменник, його граматичні категорії; узагальнити знання учнів про велику букву і лапки у власних назвах; формувати навики розпізнання іменників...
Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111-115) Тема. Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111 – 115). Мета. Ознайомити учнів із випадками чергування...
Дієслова минулого часу. Змінювання дієслів минулого часу за числами та за родами (в 3-й особі однини) Урок 99 Тема. Дієслова минулого часу. Змінювання дієслів минулого часу за числами та за родами (в 3-й особі однини) Мета: познайомити з граматичними ознаками дієслів...
Головні та другорядні однорідні члени речення Тема. Головні та другорядні однорідні члени речення. (Вправи 74-79). Мета. Продовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити...
Слова, найважливіші для висловлення думки в реченні, тексті. Навчальний діалог. (Вправи 21-24) Тема. Слова, найважливіші для висловлення думки в реченні, тексті. Навчальний діалог. (Вправи 21-24). Мета. Поглибити знання учнів про текст і формувати вміння вживати у зв’язних...
Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на твердий, м’який, шиплячий приголосний та Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на твердий, м’який, шиплячий приголосний та – й і – р в орудному відмінку однини. (Вправи 161-165)....
Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах 2. Розділові знаки при відокремлених означеннях. Відокремлені уточнюючі члени речення Відокремлений уточнюючий член речення конкретизує зміст однойменного...
СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ДІАЛЕКТИЗМІВ, ПРОФЕСІЙНИХ СЛІВ, ТЕРМІНІВ, ПРОСТОРІЧНИХ СЛІВ Мета: навчальна: навчати розуміти роль незагальновживаної лексики в системі української літературної мови; розвивальна: розвивати художні смаки учнів засобами мови; виховна: виховувати прагнення до відповідного стилістичного...
Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями...
Офіційний лист. Акт Урок № 15 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Офіційний лист. Акт Мета: ознайомити із призначенням та формою вказаних ділових паперів, навчати складати їх за зразком. Обладнання: зразки...
ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ. (“Мова і мовлення”. “Текст”. “Речення”). МОВНА ТЕМА № 1 Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ...
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 15 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) Мета: оцінити рівень навчальних досягнень десятикласників з розділу “Стилістика...
Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу Тема. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 380 – 384.) Мета. Узагальнити труднощі написання ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього...
Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння...
ДОДАТКИ Додаток 1 Слова, значення, вимову і написання яких учні протягом навчального року мають запам’ятати: аеродро? м, будь ла? ска, вве? чері, вдень, взи? мку, вісімдесяти?,...