1 Що таке політика?
Шукаючи відповідь на запитання “що таке політика?”, звернімося до давньогрецьких філософів Платона (427 – 347 рр. до н. е.) та Аристотеля (384 – 322 рр. до н. є.), які трактували політику як мистецтво управління громадянами та державою. Працю, присвячену розгляду державності Давньої Греції, Аристотель назвав “Політикою”, тобто під словом “політика” давні греки розуміли все, що стосується державної діяльності.
Упродовж наступних століть мислителі намагалися дати пояснення цього терміна, проте до XVI ст. домінувало
У словнику В. Даля слово “політика” тлумачиться як наука державного управління, наміри государя імператора, образ його дій тощо.
Сучасне тлумачення політики грунтується на тому, що це – поняття, яке визначає відносини, погляди, концепції,
Таким чином, можна стверджувати, що політика зароджується разом із виникненням держави й існує разом із нею.
Історично феномен політики розвивається водночас із соціумом. Нині політика стала невід’ємним компонентом та умовою нормального функціонування всього суспільного організму.
Отже, виникнення політики як форми суспільної діяльності було зумовлене необхідністю узгодження, підпорядкування приватних (групових) інтересів більш загальному – суспільному, зокрема збереженню єдності та цілісності розшарованого суспільства.
Тепер з’ясуймо структуру політики. її можна уявити як взаємодію політичного інтересу, політичних відносин, політичної організації, політичної свідомості та політичної діяльності.
Політичний інтерес є внутрішнім, усвідомленим джерелом політичної поведінки, що спонукає людей до визначення певних політичних цілей та їх досягнення.
Політичні відносини відображують стійкий характер зв’язків суспільних груп між собою та з інститутами влади.
Політична організація відображує роль інститутів публічної влади як центрів управління й регулювання суспільних процесів.
Політична свідомість характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владно значущих інтересів.
Політична діяльність є різновидом соціальної активності суб’єктів, дії яких спрямовані на реалізацію ними своїх політичних статусів.
Класифікація політики можлива:
– за сферою суспільного життя – на економічну, національну, екологічну, військову, соціальну, науково-технічну, культурну;
– за об’єктом впливу – на внутрішню і зовнішню;
– за суб’єктом політики – на державну політику, політику партій та політику суспільних організацій і рухів;
– за пріоритетом діяльності (метою) – на політику нейтралітету, національного примирення, “відкритих дверей”, “великого стрибка” та компромісів.
До функцій політики належать: забезпечення інноваційності соціального розвитку суспільства і людини; розширення сфери відносин між народами, між людиною та природою; управління і керівництво суспільними процесами; раціоналізація суперечностей, які виникають; забезпечення цивілізованого діалогу громадян із державою; вираження владно значущих інтересів усіх груп та верств населення; інтеграція різних верств населення; підтримання цілісності суспільної системи, її стабільності й порядку; соціалізація особистості тощо.
Отже, політична сфера охоплює: суспільні інститути (державні, місцевого самоврядування, громадські (суспільно-політичні) організації); політичні відносини, які співвідносяться таким чином: держава – громадянин, громадянин – громадянин, громадянин – організація, держава – організація, організація – організація, держава – держава, держава – група держав; політичну свідомість суспільства, етносу, класу, групи, індивіда; політичну діяльність (професійно-аматорську, колективно-індивідуальну, депутатську, партійну, громадську).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)