КИСЛОТИ Й ОСНОВИ
2. Протолітична рівновага
2.3. Сила кислот і основ
Слабкі кислоти й основи
У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули.
Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги:
Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води набагато більша, ніж концентрація іонів (Н3О+) і (ОН-), а с(Н2О) залишається практично незмінною, то її можна об’єднати
Константа Ккисл. – константа кислоти, константа Косн. – константа основи. Для слабких кислот і основ ці константи дуже малі.
Приклад. Етанова (оцтова) кислота – слабка кислота. При 25 °С вона дисоціює за схемою: НАс + Н2О = Н3О+ + Ас-, константа кислоти Ккисл. = 1,74 ∙ 10-5 моль/л.
У реакції NH3 + Н2О NH4+ + ОН – при 25 °С константа основи Косн. = 1,78 ∙ 10-5 моль/л.
Як і для водневого показника, так і для кислот та основ константа вказується у вигляді негативного десяткового
Приклад. Значення рКкисл. етанової кислоти становить 4,76. Значення рКосн. амоніаку – 4,75.
Чим більше значення рКкисл. або значення рКосн., тим слабша відповідна кислота або основа.
Між значенням рКкисл. кислоти і значенням рКосн. зв’язаної основи існує така проста взаємозалежність:
Чим сильніша кислота, тим слабша зв’язана основа.