Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ – розділ соціології, в якому розглядаються проблеми молоді як специфічної соціально-демогр. групи, її інтеграції в суспільстві, а також виховання, освіти та самоствердження в різних соціальних умовах. У сучасному суспільстві процес становлення, соціального визрівання підростаючого покоління пов’язаний з величезними труднощами. У переломні моменти істор. розвитку ці труднощі загострюються, що може викликати конфлікти “батьків і дітей”. У сучасному суспільстві
Соціологам різних країн вдалося вичленити деякі дійсні суперечності, що утруднюють процес соціалізації молодої людини. Це, зокрема, різкий розрив: між біол. і соціальним визріванням; між системою взаємин у сім’ї і системою взаємин у суспільстві; між темпами соціально-культурного розвитку і
Дослідження проблем молоді, соціальних перспектив підростаючого покоління, його розвитку, специфіки свідомості і поведінки, соціальної активності й участі у формуванні як сусп. структур, так і неформальних об’єднань, стало предметом ювенології – складової частини сучасної науки про людину.
Складне соціально-екон, становище України, відсутність у більшості молодих людей екон. самостійності, професіонального статусу, певних соціально-екон. і духовних орієнтирів – усе це визначає складні проблеми інтеграції молодого покоління в систему нових сусп. відносин.
В Україні – близько 2/3 молодих людей перебувають на повному або частковому утриманні батьків, що деформує мотиви й стимули їхньої трудової активності. Відсутність екон. самостійності для більшості молоді – одна з причин соціальної нестабільності, формує у молоді відчуття власної неповноцінності, постійної залежності від інших людей тощо. Намітилися дві тенденції, наслідки яких небезпечні для молоді та суспільства: відносно високі стандарти споживання, які розраховані на нетрудові прибутки, і екон. пасивність молоді, відсутність готовності до праці в нових екон. умовах – ринкової економіки, ринкових відносин.
У цьому зв’язку цінними є пращ зх. європейських, амер., рос., укр. та ін. соціологів, у яких аналізується поведінка молоді, що опинилася в особливо тяжких умовах життя. “Відчуження”, звісно, не є суто сучасне чи то укр. явище. Його форми і види змінюються в часі. Але саме “нове відчуження” типове для України, Росії та країн СНД тим, що, по-перше, воно своїми коренями сягає нового типу суспільства, по-друге, тим, що набуває нових форм – відхилення поведінки без причини, без будь-яких припущень стосовно перспектив на майбутнє. Ці два фактори тісно взаємопов’язані, Деякі сучасні соціологи вважають, що значна частина молоді поділяє “відчужені погляди”. До них передусім наложать прихильники концепції “суспільства, що змінилося”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)