Способи творення прикметників

МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

ПРИКМЕТНИК

§27. Способи творення прикметників

Прикметники в українській мові можуть утворюватися такими способами:

1) префіксальним: мудрий – премудрий, вічний – правічний, знайомий – незнайомий;

2) суфіксальним: сестра – сестрин, зима – зимовий, холод – холодний;

3) префіксально-суфіксальним: барва – безбарвний, кордон – прикордонний, день – щоденний;

4) складанням основ: щиросердий (щире серце), синьо-жовтий (синій і жовтий), довгошиїй (довга шия);

5) часто при складанні

основ додається ще й суфікс: багатолюдний (багато людей), дев’ятиповерховий (дев’ять поверхів), західноукраїнський (Західна Україна).

236. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Виконайте словотвірний розбір виділених прикметників.

Колись у далекій Африці, на б..регах повноводих річок, простягалися нескінченні зарості болотяної рослини – папірусу. Його використовували на будівництві. Одного разу чоловік, що зводив хату, розрізав стеблину папірусу, витяг волокнисту сер..цевину, поклав на сонці. Через деякий час волокна перетворились на сухі неш..рокі стрічки. А яким же було зд..вування,

коли виявилося, що на стрічках можна писати! Так виникли перші книги (За О. Єфімовим).

АЗБУКА ВВІЧЛИВОСТІ

237. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши час, який ви витратили. Якщо текст прочитано за хвилину, ви читаете дуже добре, за півтори – добре, якщо витрачено часу більше, вам необхідно удосконалити техніку читання.

У БІБЛІОТЕЦІ

У багатьох бібліотекам для роботи в читальному залі дозволено брати із собою тільки ручку і зошит для нотаток. У дитячій і шкільній бібліотеках правила не такі суворі. Але про основне треба пам’ятати: навіть тихі розмови сусідів, шелестіння сторінок книжки, скрипіння стільця можуть порушувати тишу читального залу, яка так і називається – робочою.

Може, і не слід нагадувати про те, що книгу беруть чистими руками, не загинають сторінок, не роблять нотаток на сторінках книги. Але дуже часто у книжках трапляються малюнки, плями від брудних рук, помітки недбалих читачів.

Прийшовши до залу, де видають книжки додому, привітайтеся не дуже голосно, чітко назвіть бібліотекареві номер школи, клас (або домашню адресу), свої прізвище та ім’я. Заздалегідь продумайте, які книги вам необхідно взяти, з’ясуйте ім’я автора, назву книги (або повідомте, яку інформацію вам необхідно знайти). З бібліотеки беріть додому стільки книг, скільки зможете прочитати за визначении бібліотекарем час.

Завжди повертайте книжку до бібліотеки вчасно, не затримуючи її надовго в себе, оскільки вона може знадобитися іншим.

II. Складіть діалог між відвідувачем і бібліотекарем, скориставшись малюнком і порадами, наведеними в тексті.

238. Прочитайте речення. Скажіть, якого значення надають префікси виділеним прикметникам.

1. У літописах прадавніх справедливості немає: все там річ іде про війни та кривавії події (Леся Українка). 2. Бджола із квіток мед бере і жодної, премудра, не минає (І. Кочерга). 3. Лисеня було ще замале, щоб уполювати собі щось (в. Гуцало).

239. Спишіть, замінюючи у словосполученні один з іменників на прикметник. Позначте суфікси прикметників.

Вода з джерела, капелюх із соломи, сік моркви, олівець Сашка, окуляри дідуся, гуртожиток для студентів, краєвид гір, лялька сестри, краплі дощу, пісня солов’я, рушник із полотна, олія з кукурудзи, матч товаришів, зброя козаків, вулиця в селі.

Суфікси прикметників можуть передавати різну міру якості:

240. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) з прикметниками, що виражають значну міру якості; б) з прикметниками, що виражають невелику міру якості. Позначте префікси і суфікси, які надають цим прикметникам різну міру якості.

Завелика відстань, малюсіньке прохання, зеленувата трава, величезне село, жовтавий абрикос, широченна яма, прадавня казка, чорнявий школяр, кислющий апельсин, підстаркуватий капітан, солодкуватий ананас.

Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних іменників складеться початок прислів’я: “… свої пісні має”.

241. Спишіть речення, надаючи виділеним прикметникам здрібніло – пестливого відтінку.

1. Та вже щось мій коник вороний в воротях спіткнувся. 2. Ой повій, повій, та буйний вітре, та й понад морем. 3. Не хилися, явороньку, ти ще зелений, не журися, козаченьку, ти ще молодий. 4. Тече річка невелика, схочу – перескочу. 5. Поза гаєм зеленим брала вдова льон дрібний (Нар. творчість).

242. Розкажіть про зміни приголосних при творенні прикметників, користуючись поданою схемою.

[г], [ж], [з] + ськ = зьк

Буг – бузький,

Меджибіж – меджибізький,

Світязь – світязький

[к], [ч], [ц] + ськ = цьк

Козак – козацький,

Ткач – ткацький,

Кравець – кравецький

[х], [ш], [с] + ськ = ськ

Чех – чеський,

Сиваш – сиваський,

Черкаси – черкаський

Винятки: казахський, цюріхський, герцогський.

При творенні присвійних прикметників відбуваються звукові зміни. Перед суфіксом – ин кінцевий приголосний основи [г] змінюється на [ж]; [к] на [ч]; [х] на [ш]: Ольга – Ольжин, донька – доньчин, свекруха – свекрушин.

243. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники. Позначте чергування приголосних..

Параска, Ольга, Марійка, Явдоха, Зінька, свекруха, невістка, іволга.

244. Утворіть від поданих іменників прикметники і запишіть їх у два стовпчики: а) ті, у яких не відбувається спрощення в групах приголосних;

Б) ті, у яких спрощення відбувається.

Студент, честь, кількість, турист, контраст, активіст, проїзд, стандарт, тиждень, випуск, користь.

Якщо ви правильно виконали завдання, з четвертих букв слів, записаних у перший стовпчик, складеться пропущене слово у прислів’ї: “Коли…не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках”.

245. Попрацюйте в парах. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть.

Чешский город, гигантская птица, французская булочка, туристическое агентство, нидерландские пейзажи, кавказские горы, Золотоношский район, Криворожский завод, торт “Пражский”, Дрогобычский педагогический университет, Острожская академия, Воронежский хлебный комбинат.

246. І. Спишіть, замінюючи у словосполученні одон з іменників на прикметник. Підкресліть букви, що позначають звуки, що чергуються.

Зразок. Туристи з Чехії – чеські туристи.

Поля в Золотоноші, намисто доньки, плач невільників, походи козаків, степи казахів, жезл герцога, модниця з Парижа, верстат ткача, брат Ольги, вулиці Цюріха., береги Сиваша, дружинники князя, краєвиди Меджибожа.

II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ХЕРСОН

Херсон був заснований 1778 року як база чорноморського флоту з фортецею і кораблебудівною верф’ю. Нині це – обласний центр України. Назвало місто на честь стародавнього Херсонесу залишки якого зберегли ач поблизу сучасного Севастополя. Давньогрецьке слово херсонес означає “півострів”.

Славна Херсонщина своїми родючими землями, безкраїми степами, які бачили козацьку звитягу, по яких повільно чвалали воли, запряжені в чумацькі вози – мажі.

Нічною дорогою мандрівники вдивлялися у небо безкрає, неозоре, що розкинулось над запашним степом. А там, у височині, мерехтять зірки, вишиті золотом нарушнику Чумацького Шляху. Не заблукає подорожній, знайде дорогу до рідної домівки (Із довідника).

1. Що ви знаете про чумаків?

2. Використовуючи малюнок, складіть невелику усну розповідь про цей давній промисел.

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ

1. Які типи мовлення вам відомі?

2. Що таке опис? Чим науковий опис відрізняєтеся від художн вого?

247. Прочитайте. Пригадайте визначення епітета, порівняння, уособлення, наведіть приклади. Скажіть, які художні засоби і з якою метою використані в поданих реченнях.

1. Дніпро берег риє-риє, яворові корінь миє, стоїть старий, похилився, мов козак той зажурився (Т. Шевченко). 2. Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглося до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галявині (М. Коцюбинський). 3. Щось мріє гай – над річкою. Ген неба край – як золото (П. Тичина).

248. Розгляньте фотоілюстрацію з краєвидом на с. 114. Складіть усний твір-опис. Дайте відповіді на запитання.

1. Які пора року, час доби відображені на фотоілюстрації?

2. Що ви бачите на передньому плані? Які кольори тут переважають і чому?

3. Що зображено на дальньому плані? Чи змінилася гама кольорів?

4. Яким настроєм пройнята фотоілюстрація? Які почуття вона у вас викликає?

5. У яких літературних творах ви зустрічали описи подібних краєвидів?

Веселка

6. Чи доводилося вам спостерігати за різними явищами природи? Які почуття, враження ви могли б висловити?

249. Прочитайте учнівський твір, доберіть до нього заголовок. Висловіть свої враження про твір. Які художні засоби використано? Чи допомогли вони вам уявити море взимку?

Я проживаю в невеличкому містечку. Влітку воно стає багатолюдним і гомінким. Звідусіль сюди заїжджаються туристи, щоб відпочити на узбережжі Азовського моря. Воно й мене чарує своєю силою і неповторністю. Мрію пов’язати свою майбутню професію з морем і стати капітаном.

Я повертався зі школи і по дорозі повернув до моря.

Минав грудень, але снігу цього року ще не бачив ніхто. Дні були похмурі й одноманітні. Небо безперестанно плакало дощами. Але я вирішив підійти ближче до води.

Море мене мало вразило. Сіре й бурхливе, воно раз у раз хлюпало холодними бризками на берег. Хвилі розбивалися і викидали на пісок медуз, крабів та багато дрібної риби. Чайки спускалися на землю, поважно походжали, збираючи здобич.

Подув рвучкий вітер, і мене обдало холодними бризками. Не чекаючи посилення шторму, я чимдуж подався додому.

Маковий захід

250. Напишіть твір-опис природи на одну з тем: “Неповторна літня краса”, “Прогулянка до лісу”, “За містом”, “Світанок”. За потреби скористайтеся фотоілюстрацією “Маковий захід”.