8 КЛАС
I семестр
Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві
Тема. Музичне мистецтво і сучасність
Урок 3
Тема уроку. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”.
Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина”
Мета уроку: закріпити з учнями поняття “стиль” та його види на музичних прикладах, та складові мелодії; розвивати вокально-хорові навички, і музичну пам’ять; виховувати інтерес до
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: таблиця із складовими мелодії, магнітофон, фортепіано, портрети П. Майбороди, Й. Штрауса.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми і мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Діти, ви знаєте, що урок музики пов’язаний з піснею. А щоби була пісня, потрібні мелодія і текст.
– Що таке мелодія?
Мелодія – це художньо осмислена послідовність звуків, організована в ладовому і метро-ритмічному співвідношенні.
З молодших класів
З декількох фраз складається речення.
Ось погляньте на уривок пісні і знайдіть у ньому ці складові.
2.
2.
Просольфеджуємо ці вправи.
III. Сьогодні ми вивчимо з вами пісню відомого уже вам українського композитора Платона Майбороди. Його творча діяльність розпочалася на межі 40-50-х років XX ст. (нар. у 1918 p.). Протягом 30 років написав понад 100 пісень на різну тематику.
“Пісні композитора, – писав музикознавець М. Гордійчук, – цінний внесок в українську культуру. І цінність полягає не лише у високій ідейності, а й у яскраво індивідуальному музичному стилі”.
Багато пісень П. Майборода поклав на вірші А. Малишка. Це: “Пісня про вчительку”, “Рідна мати моя”, “Ми підем, де трави похилі”. Останній спільний твір композитора та А. Малишка – пісня “Моя стежина”. Слова поет написав у лікарні, у лютому 1970 р. Музики йому так і не довелося почути. Та творча співдружність цих двох митців гідна наслідування.
А. Малишко
Плато ну Майбороді
Ми подружились, до праці охочі.
Ми побраталися в доброму ділі,
Як ми співали осінньої ночі –
Карії очі та рученьки білі.
Добре, що серце немає омани,
Добре, що наші дороги кипучі,
Хай над тобою ті білі каштани
Вічно цвітуть, як дніпровськії кручі.
2. Художній показ пісні “Моя стежина”.
Моя стежина
Слова А. Малишка
Музика П. Майбороди
Дощами мита, перемита,
Снігами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль і ревний жаль.
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино?
Між крутих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю,
Мій крик життя на цілий світ,
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна біля воріт.
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино?
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
До речі, ця пісня прозвучала у художньому кінофільмі “Абітурієнтка”, в якому йдеться про стюардесу, яка готувалася вступати до вузу, та коли літак захопили терористи, вона грудьми закрила кабіну пілотів, щоби врятувати пасажирів літака. Її убили… На рідну стежину вона не повернулася.
3. Розспівування.
4. Розучую пісню по фразах, але діти самі повинні визначити мотив, фразу і речення за нотним текстом пісні.
– Хто наспіває мотив?
IV. Слухання музики.
Ми далі продовжуємо знайомство із музичними стилями, зокрема з романтизмом. Романтизм – метод ідеалізованого відображення життя, в яком, переважає особисте ставлення художника до дійсності (мрійливість, героїка, близькість до ідеалу).
В кожній країні романтизм мав свої особливості, свою сферу прояву. В німецькій і австрійській музиці він викликав розквіт пісні – самого ліричного музичного жанру, який поєднав поезію і музику в єдине ціле. Романтичні пісні Шуберта, Шумана, Брамса – золотий фонд пісенного мистецтва. В Польщі – мазурки, балади Шопена, польки Б. Сметани, у Росії – пісні, романси Глінки й Аляб’єва на вірші Пушкіна, Блока, Єсєніна, Лєрмонтова та ін.
Йоганн Штраус – австрійський композитор, який народився у 1825 р. у Відні у сім’ї відомого на той час композитора Й. Штрауса. У XIX ст. було два Йоганни Штрауси – батько і син, обидва писали музику, яка виконується і в наш час. Час і історія висунули на передній план творчість Йоганна Штрауса-сина. Польку-піцикато, яку ми сьогодні послухаємо, осяяну відчуттям повноти і радості життя, могла написати лише людина, яка себе відчувала щасливою і Й. Штраус жив життям щасливої людини не тому, що не зазнав прикрощів і страждань, а тому, що був романтиком, все сприймав оптимістично, бачачи у всьому лише краще. Відтак його музична творчість легка, позбавлена мук і криз. Він творив музику повсюди: і вдома, і в кареті, записуючи мелодію клаптиках паперу, білизні і т. д.
2. Зараз ви послухаєте “Польку-піцикато”. Під час її виконання всі музиканти – скрипалі, альтисти, віолончелісти – жодного разу не беруть у руки смичок, а звук видобувають щипком. Піцикато – це штрих у музиці.
3. Слухання музики та її характеристика.
– Чи захоплює вас ця музика?
– Чи дарує вам радість?
– Чи можна назвати її сучасною?
V. Підсумок уроку.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)