Урок № 41
Тема. Стилі, типи і жанри мовлення
Мета: повторити та узагальнити вивчене про тексти різних типових значень та різних стилів, формувати вміння визначати жанрову приналежність текстів та внутрішні зв’язки у ССЦ.
Тип уроку: комбінований урок (повторення, систематизація та узагальнення вивченого).
Обладнання: підручник, словник.
ХІД УРОКУ
I. Повідомлення теми та мети уроку,
II. Повторення ключових питань.
V Бесіда.
1) Які стилі мовлення вам відомі?
2) Чим регламентується вибір мовцем стилю свого
3) Які найсуттєвіші мовні особливості наукового, художнього, офіційно-ділового та публіцистичного стилів?
4) В яких жанрах реалізується кожен із названих стилів мовлення?
5) Які основні мовні особливості розмовно-побутового стилю?
6) Які типи мовлення ви знаєте?
7) Які жанри мовлення вам відомі?
V Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу.
III. Виконання вправ на повторення вивченого.
V Робота з підручником.
Виконання вправи 278 (І).
V Прочитати (прослухати) уривки.
Визначити стиль, типове
Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний і базується на низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше визначення цього терміна: наголос переноситься із слова “кіно” на слово “повість”. Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для. читання. Видатним майстром і, певною мірою, першовідкривачем жанру кіноповісті був О. П. Довженко (“Зачарована Десна”, “Україна в огні” та ін.).
(З літературознавчого словника-довідника)
Як не парадоксально, але першими біографами видатного українського кінорежисера стали органи державної безпеки. Чим же викликана така пильна до нього з боку органів увага? Відповідь – в одній з доповідних на ім’я наркома Лаврентія Берії, де наголошується, що Довженко є політичним барометром у середовищі української творчої інтелігенції.
Декілька поколінь співробітників ВЧК, ДПУ, НКДБ, КДБ підвищували свою професійну майстерність, крокуючи пліч-о-пліч з кінорежисером. Поряд із людиною зі світовим ім’ям і сам порозумнішаєш!
Ці “мистецтвознавці” залишили по собі унікальні матеріали, талановиту партитуру буремного життя художника. З мажорами і мінорами! З неї яскраво постає образ людини, у грудях якої нуртувало серце легендарного Данка. Він упевнено вів за собою тих, хто шукав стежину до криниці для спраглих. (З журналу)
ВИСНОВОК1
Режисер Довженко у ВУФКу працює з 1926 року. За цей час ним було знято такі кінофільми: “Сумка дипкур’єра”, “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”. Останній фільм викликав суперечливі думки щодо своєї цінності. Ряд відповідальних партійних працівників м. Москви відгукнулись про кінофільм як про націоналістичний (фейлетон Дем’яна Бєдного в “Известиях” від 4/IV 1930 p.).
Оскільки дискусія щодо кінофільму набула політичного характеру, а це не могло не вплинути на самого Довженка, вважаємо, що є підстави передбачити, що Довженко із захопленням буде прийнятий за кордоном, де його належним чином намагатимуться використати. Є підстави остерігатися, що назад Довженко може не повернутися, тому вважаємо за потрібне Довженкові у виїзді за кордон відмовити.
Поїздка Солнцевої є абсолютно безпідставною, тому їй у виїзді за кордон також слід відмовити.
Cm. уповноважений ПК Кальман
П/уповноваженого Гринер
24/ IV. 1930 р.
У нас був дід, дуже, схожий на Бога. Коли я молився Богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібно-фольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи моїх молитов.
…Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся Сиве, а борода біла. …Пахнув дід теплою землею і трохи млином. (О. Довженко)
IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновком.
V Робота з підручником.
Опрацювання таблиць “Стилі і жанри мовлення” і “Типи мовлення та їхні ознаки”.
V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
V Робота з підручником.
Виконання вправ 288 (I, II), 291.
VI. Підведення підсумків уроку.
VII. Домашнє завдання.
§ 16, вправа 289 (I, II).
_________________________________________________________
1 Див.: Дніпро.- 1995.- № 9-10.- С. 34-35; (переклад з рос.)