Фінансовий ринок
ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
ГРОШОВИЙ РИНОК ТА ЙОГО СКЛАДОВІ
5.1. Структура ринку і його значення в фінансовій системі
Грошовий ринок – частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух обігового капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
Векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти є інструментами грошового ринку. Основними
Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей,
Грошовому ринку властиві характеристики звичайного ринку – попит, пропозиція, ціна. Попит на гроші формується з попиту на гроші як засобу обігу і як засобу зберігання вартості. Під пропозицією розуміється загальна кількість грошей, що знаходяться в обігу.
Розмір відсотка визначається споживчою вартістю грошей, тобто здатністю їх надавати позичальнику потрібні блага. Розмір відсоткового платежу залежить як від розміру позики, так і від терміну її дії.
На грошовому ринку будь-якої країни розрізняють декілька видів відсотків (рис. 5.1):
– облігаційний відсоток – норма доходу за цінними паперами, що мас забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні грошей у цінні папери. Оскільки банківські депозити ліквідніші, ніж цінні папери, то облігаційний відсоток повинен мати вищу ставку, ніж відсоток за банківськими депозитами:
– депозитний відсоток – норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами;
– позиковий відсоток – норма доходу, яку стягує банк із позичальника за користування позиченими коштами. Ставка позикового відсотка завжди вища за ставку депозитного відсотка. За рахунок цієї різниці банки одержують дохід і формують свій прибуток;
– обліковий відсоток – норма доходу, яку Центральний банк стягує із комерційних банків за позики, видані під заставу комерційних векселів. Використання облікової ставки Національним банком при видачі позик комерційним банкам, перетворює її в офіційний норматив ціни грошей, на який орієнтуються всі суб’єкти грошового ринку.
Перші два з названих відсотки визначають первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок. Тому від рівня ставок залежить пропозиція грошей на ринку.
Зміни ставки відсотка виливають на попит на грошовому ринку. Підвищення ставки відсотка тягне за собою зниження попиту грошей на ринку і виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією. Зниження ставки для підвищення попиту може привести до виникнення нестачі грошей, що загрожує дефляцією.
Таким чином, відсоткові ставки грошового ринку пов’язані зі ставками інших секторів фінансового ринку, а обліковий відсоток Національного банку, ставка за казначейськими векселями, міжбанківські ставки за одноденними позиками є базисними для всієї системи відсоткових ставок.
Зазначимо що чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки.
Грошовий ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. їхня схожість полягає у функціях, які виконуються вищезгаданими ринками, а саме:
– об’єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, закордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;
– трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);
– спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стійкість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через видачу опосередкованих позик за схемами: Центральний банк – комерційний банк; комерційний банк – комерційний банк; комерційний банк – підприємство, населення; надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, покриття дефіциту бюджету.
Таким чином, грошовий ринок дає змогу здійснювати накопичення, обіг, розподіл і перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки. Водночас це – синтез різних ринків.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)