І СЕМЕСТР
ПРИКМЕТНИК
Урок № 45
Тема: Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників
Мета: дати відомості про ступені порівняння прикметників та їх творення, формувати вміння їх розпізнавати, розрізняти, утворювати, правильно і доречно вживати в мовленні; розвивати увагу, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ.
Робота з підручником. Колективне виконання вправи 216.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 24, с. 108 – 109).
Робота біля дошки. Записати речення. Прикметники вищого та найвищого ступенів підкреслити. Яку міру ознаки кожен з цих прикметників виражає?
Свій сухар смачніший від чужих пирогів. Найсмачніший хліб від свого мозоля. Правда ясніша від сонця. Слово дорожче золота. Найдорожча пісня, якою мати колисала.
Народна творчість.
Прочитати. Вказати прикметники вищого та найвищого ступенів.
Добрий сусід – найближча родина. З усієї рідні мати найбільш рідна. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Є знайомі й приятелі, та друг – більш надійний.
Народна творчість.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (таблиця на с. 109).
Робота біля дошки. Від поданих прикметників утворити форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
Мудрий, сильний, дужий, високий, малий.
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Самостійна робота. Від поданих прикметників утворити форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Пару утворених слів (вищий та найвищий ступінь) увести до самостійно складеного речення.
Гарний, хороший, низький.
Переписати, від поданих у дужках прикметників утворюючи форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Використані суфікси та префікси виділити.
Любов (сильний) смерті. У друга вода (солодкий) від вражого меду. Долі і (швидкий) конем не об’їдеш. Здоров’я – (дорогий) скарб. Нащо (хороший) скарб, як у сім’ї лад? І (великий) люди мали (малий) колиску. Перші кроки (тяжкі). Слабий та малий (старший) в хаті. Зі всіх скарбів (цінний) є молодість.
Народна творчість.
Попереджувальний диктант. Прикметники вищого й найвищого ступенів підкреслити, розібрати за будовою.
“Орле! Зглянься над моїми совенятами малими!.. Як між пташечок дрібніших ти побачиш найгарніших, щанайкращих, то ж напевне мої дітки!” Обминав пташок хороших, щонайкращих діток гожих. І поїв він щонайгірші там були, найпоганіші. Отже, доленька нещасна! Помилилась думка красна тої совоньки-матусі! Плаче, бідна, в горі, в тузі, бо якраз оті послідки та були її то дітки!
За Оленою Пчілкою.
Пояснювальний диктант. Прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння підкреслити. Пояснити їх творення. Виділити суфікси та префікси.
1. Вже прилетіла голуба рибалочка, ніс в неї довгий, довший, ніж вона. (Л. Костенко.) Прекрасне те листя, що впало додолу. Ясніші стають небеса. Краса переходу – найвища краса. (В. Кобилянський.) Коли тихого вечора починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. (О. Довженко.) Симфонію, яка чарує слух, нам не заступить і найкращий трактор. (Ю. Клен.) Людські пісні – найглибша мука, найвища радість на землі! (М. Рильський.)
2. Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. (К. Ушинський). Я любив життя, але гідність була мені дорожча (Є. Гуцало.) Я не байдужий до чужих країв. Я в океані на найдальшім острові побуть хотів би, може б, і пожив. (П. Дорошко.) Чим більший тягар несемо на плечах, тим глибші лишаєм сліди! (Л. Талалай.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
Попереджувальний диктант. Вказати прикметники вищого та найвищого ступенів. Розповісти про творення цих форм.
Голуб сивий, голуб сивий, голубка сивіша. Батько милий, мати мила, дівчина миліша. (Нар. творч.) І нема любові більшої, нема, ніж ота, що серце мамине трима. І немає правди вищої ніде, ніж ота, що маму по землі веде. (В. Крищенко.) Це була найдобріша у світі вода. Тепла, м’яка, солодка… Вона пахла літнім синім Дніпром. (О. Гончар.) Вода найсолодша у рідному краї, душа, як веселка у житнім теплі. (М. Сингаївський.)
VІІ. Домашнє завдання.
П. 23, вправа 218.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)