СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ I РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ

Тема З СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

§7. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

– Пригадайте, коли вперше люди запустили у космос штучний супутник Землі.

ЩО ВИВЧАТИ, КОЛИ ВЖЕ ВСЕ ВІДКРИТО. Більш як 5 тис. років триває пізнання Землі. Люди піднялися на найвищі гори, здолали найсуворіші пустелі, про­никли в глибини океанів і освоїли космічний простір. На карті вже не залишилося “білих плям”. Географію почали вивчати в школах і університетах. Світ став од­наковим в уявленні різних народів. Тобто

сформувався загальний образ земної кулі. У цьому – головний ре­зультат усіх попередніх пізнань Землі. Може скластися враження, що все вже відомо і географи залишилися без роботи.

Справді, час відкриття нових земель минув, про­те ще не всі таємниці Землі розгадані. З другої по­ловини XX ст. географи не тільки пізнають закони природи, а й з’ясовують взаємозв’язки між явищами і процесами, що відбуваються в ній. Розуміння їх дає можливість людям використовувати багатства при­роди, не завдаючи їй шкоди. Тож географія з описової науки перетворилася на пояснювальну.

Нині вчені організовують

дослідження суходолу, океанів, атмосфери. Роботи проводяться на наукових станціях, в експедиціях, у космосі за допомогою склад­них сучасних приладів.

ЛЮДИНА І ПРИРОДА. З XX ст. господарська ді­яльність людей так розширилась, що стала відчутною на всій Землі. Її материки оперезані залізницями й автошляхами, прорізані каналами. Природні багатства стали використовувати дуже швидко і у величезних обсягах. Люди залишають негативні наслідки своєї діяльності: вирубані ліси, виснажені грунти, отруєні річки, забруднене повітря. Внаслідок цього умови життя людини стають несприятливими, а іноді й шкід­ливими для здоров’я.

Мал. 22. Сучасні географічні дослідження

Географи мають виробити способи правильного, розум­ного використання природи та її охорони. Але не лише гео­графам, а й кожній людині потрібно пам’ятати, що Земля у нас одна. Вона дуже вразлива, і її потрібно берегти.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНІВ. Водні простори досліджують наукові експедиції. їх учасники відкрили невідомі раніше підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. У 1957 р. експедиція у Тихому океані виявила найглибшу точку земної кулі – Маріанський жолоб (11 022 м). Згодом швейцарець Жак Пікар і американець Дональд Уолш спустили­ся в батискафі на дно цієї западини і провели дослідження.

Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто значну частину свого життя провів під водою, ви­вчаючи живий світ морів і океанів. Нині багато країн світу досліджують океани з метою використання їх багатств.

У наш час океанами й морями плавають тисячі суден, на їх узбережжях з’явилися великі міста. Попри це водні про­стори залишаються малодослідженими.

ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРИ. Життя людини та її гос­подарська діяльність багато в чому залежать від стану по­вітряної оболонки нашої планети. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній кулі розміщено метео­рологічні станції. Спираючись на їх дослідження, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі атмосферні явища, як гроза, буревій, град. Це дає змогу хоч якоюсь мірою захиститися від них.

Важливими у наш час є дослідження повітряного простору для запобігання його забрудненню. Забруднене викидами підприємств і транспорту повітря є дуже шкідливим для здоров’я людини.

ЩО ВИВЧАЮТЬ В АНТАРКТИДІ. Мате­рик, що розташований на краю обжитих людиною місць на Землі, тривалий час за­лишався за межами досліджень. Не сприяли його вивченню й надзвичайно суворі при­родні умови: морози до -80 °С та сильні вітри. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться лише півстоліття. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали наукові станції. На одній з них – станції “Академік Вернадський” – з 1996 р. проводить дослідження й Україна.

Жак-Ів Кусто (1910- 1997)

Прилади для дослідження атмосфери

Maл. 23. Українська наукова станція “Академік Вернадський>і в Антарктиді

Леонід Каденюк (нар. 1951)

Слово батискаф по­ходить від грецьких слів бати – глибо­кий скаф – човен завтовшки близько 2 км. Її величезний льодовий покрив впливає на погодні умови всіх материків. Подальше вивчен­ня криги може виявитися ключем до відкриття минулого не тільки Антарктиди, а й усієї Землі.

ЩО ВИДНО НА ЗЕМЛІ З КОСМОСУ. У 1957 р. земляни запустили у космос перший штучний супутник. Землі, а згодом – і корабель із першою людиною на борту. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна – космічна держава. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. У 1997 р. громадянин України Леонід Каденюк поле­тів у космосу складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля “Колумбія”.

Космонавти за фантастично короткий час (90 хв) здій­снюють космічну подорож довкола Землі, на пізнання якої людство витратило тисячоліття. Що нового можна роз­гледіти з космічних висот, віддаляючись від земної купі на сотні й тисячі кілометрів?

На орбіті Землі у будь-який момент часу пере бувають ти­сяч і супутників. Космічні апарати обладнані спеціальними приладами дня фотографування. Люди ніби отримали очі, що з міжпланетного простору оглядають Землю.

З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спосте­реження за стихійними явищами: виверженням вулканів, повенями, сходженням снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і, головне, безпечно передають відомості про район стихійного лиха. Метеорологічні супутники “оглядають” Землю і визначають характер хмарності, поширення сніго­вого покриву. Космічні знімки допомагають не тільки за­вбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, а й визначати розміри лісових пожеж, забруднень земної поверхні тощо (мал. 25). Завдяки їм створюють детальні карти земної поверхні. Немає сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і водночас своєї планети.

Мал. 24. Знімання поверхні нашої планети штучними супутниками Землі

Мал. 25. Космічні знімки: а – виверження вулкана; б – ураган; в – згарище після лісової пожежі

ВЛАСНІ ТУРИСТИЧНІ ПОДОРОЖІ. Колись подорожі, як ви вже знаєте, були основними джерелами отримання інформації про ті чи інші країни. У наш час, коли бурхливо розвивається туризм, кожна людина може організувати власну мандрівку. Мета подорожей може бути різною. Одні прагнуть з’їхати із засніженої гори, інші вирушають до моря, щоб пірнути в його глибини. Ще хтось хоче на власні очі по­бачити визначні архітектурні пам’ятки. Будь-які подорожі дають людині величезне задоволення.

Водночас вони можуть прислужитися й для розширення знань про Землю. Хай би якою була мета вашої мандрівки, хай би куп, и ви їхали чи йшли, завжди той, хто уважний, відкриє для себе особливості рельєфу й водойм, небачених рослин і тварин, традиційні галузі господарства, транспор­ту, звичаї населення і пам’ятки культури та багато іншого цікавого і пізнавального. Тож подорожуйте і робіть свої відкриття!

Пам’ятник мандрівникам (Канарські острови, Іспанія)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Географічні дослідження Землі тривають і в наш час, нині їх основними об’єктами є Антарктида, Світовий океан, атмосфера, літосфера.

Сучасні дослідження пов’язані з використанням природних багатств і охороною навколишнього середовища.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поміркуйте, чому загострюються відносини людини і природи.

2. Чому важливо досліджувати океани і моря?

3. Обгрунтуйте необхідність вивчення атмосфери.

4. Які дослідження проводяться в Антарктиді?

5. Як допомагають космічні знімки вивчати Землю?

6. Як ви вважаєте, чи можливі у наш час відкриття, наприклад у вашій місцевості? Які?

7. Підготуйте міні-проекту вигляді невеликої усної розповіді, показу фотографій чи комп’ютерної презентації на тему “Мої географічні відкриття”. Для цього:

1) укажіть маршрут вашої подорожі (послідовно напишіть населені пункти, в яких ви побували);

2) покажіть ці пункти на карті України або світу;

3) розкажіть про те, що вас зацікавило і вразило під час подорожі;

4) продемонструйте фото чи слайди краєвидів, пам’яток історії та іншого.

ШУКАЙТЕ В IHTEPHETI

Чи знаєте ви, що таке бекпекінг (backpacking)? Якщо ні, то дізнайтеся з Інтернету.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття

Дізнайтеся більше про видатних дослідників та відкриття, які сприяли розвитку географічних знань про Землю. Попрацюйте за планом:

1. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енцикло­педіями, Інтернетом та ін.), підготуйте повідомлення про мандрівника чи дослідника, який вас зацікавив (де народився, риси характеру, що дослі­джував, які відкриття зробив тощо).

2. Простежте за картою маршрут його подорожі.

3. Результати свого дослідження оформіть у вигляді есе (короткого довільного твору) або невеликої презентації з чотирьох-п’яти слайдів.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

1. Вікінги: Доба завоювань. – К.: Махаон, 2011.

2. Географічні відкриття: Дитяча енциклопедія. – К.: Махаон, 2007.

3. Ємченко О. П. Біографи голубої планети: У 3 кн. – К.: Веселка, 1984.

4. Чуковский Н. Водители фрегатов. – М.: Правда, 1989.

5. Шевченко В. Тричі перший: видатний мореплавець та географ Юрій Лисянський. – К.: ДНВП “Картографія”, 2003.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Для самоконтролю навчальних досягнень

1. Пригадайте, що в перекладі з грецької означає слово “географія”:

А наука

Б землеопис

В природа

Г Земля

2. Укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ на місцевості:

А історичний

Б експедиційний

В картографічний

Г аерокосмічний

3. Назвіть, коли Клавдієм Птолемеєм була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшла до наших днів:

А II ст.

Б II ст. до н. е.

В III ст. до н. е.

Г 1492 р.

4. Назвіть мореплавця, який першим здійснив навколосвітнє плавання:

А Фернан Магеллан

Б Юрій Лисянський

В Христофор Колумб

Г Джеймс Кук

5. Зазначте, яке твердження є правильним:

А Європа – материк

Б Європа – континент

В Європа – частина світу

Г Європа – країна світу

6. Установіть відповідність між географічною подією і роком, коли вона відбулася:

1 відкриття Америки

А 1606р.

2 завершення першого навколосвітнього плавання

Б 1492 р.

В1911 р.

3 досягнення берегів Австралії

Г 1820 р. європейцями

Д 1522 р.

4 відкриття Антарктиди

7. Назвіть, у якій послідовності материки були відкриті європейцями:

А Австралія

Б Антарктида

В Південна Америка

Г Північна Америка

8. Що вивчає сучасна географія?

9. Кого з мореплавців називають “українським Магелланом”?

10. Хто у XVIII ст. здійснив три навколосвітні подорожі?

11. Які дослідження проводять учені-географи у наш час?

12. Чому вивчення океанів і морів є потрібним і важливим?

13. Чому Ератосфена називають “батьком географії”?

14. Які відкриття зробили вікінги?

15. Поміркуйте, чому штучні супутники називають “очима Землі”.