Організація транспортних подорожей і перевезень туристів
Розділ 3. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ
3.1. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту та його роль в обслуговуванні туристів
Перша подорож залізницею була здійснена 27 жовтня 1925 року за маршрутом Стоктен – Дарлінгтон в Англії В 1830 році розпочалось будівництво залізничної мережі в США, дві години пізніше – у Франції, а потім у Бельгії, Німеччині, Австрії і Росії. Якщо згадати історію, саме на потягу у 1841 році здійснено перший в історії тур,
Пасажирський залізничний транспорт характеризується низкою техніко-економічних
1. Можливість забезпечення будь-якої сухопутної території пасажирськими перевезеннями і транспортної доступності до неї. Досягнення науково-технічного прогресу створюють умови для “проникнення” залізних доріг в самі віддалені райони.
2. Висока перевізна здатність. Велика місткість пасажирських потягів та пропускна здатність сучасних залізничних доріг забезпечують потенціальні можливості для здійснення великого обсягу перевізної роботи. Для туристичного обслуговування це означає здатність залізниці задовольняти транспортні потреби потужних туристопотоків в період інтенсивного руху.
3. Можливість здійснювати туристичні перевезення при відносно низької залежності від атмосферних умов. Ця перевага сприяє подоланню об’єктивних труднощів, пов’язаних із впливом сезонного фактору на туристичну діяльність.
4. Відносно висока швидкість руху і доставки туристів до місць перебування. Пасажирський залізничний транспорт за величиною своєї технічної швидкості поступається тільки повітряному. Сучасні пасажирські потяги розвивають швидкість до 350 км/год.
5. Високий рівень комфорту при подорожі. За якісними характеристиками транспортної послуги лише круїзні судна перевершують залізничний транспорт. Відносно великі простори пасажирських вагонів створюють умови для пропонування туристам різноманітних додаткових послуг, включаючи ночівлі і харчування. Це має особливе значення при організації специфічних транспортних подорожей, таких, наприклад, як круїзи залізничним транспортом.
6. Низька собівартість перевезень, що дає можливість залізниці встановлювати привабливі тарифи для пасажирів і туристів.
7. Висока ступінь безпеки подорожі. Встановлено, що за її рівнем залізничний транспорт у 370 разів перевершує автомобільний.
Поряд із зазначеними перевагами пасажирський залізничний транспорт має і певні недоліки, які обмежують його можливості у всебічної участі в туристичному перевізному процесі. До них можна віднести такі:
1. Обмежена маневреність. Залізнична колія не дозволяє відхилюватись при рухові потягу. Неможливим також є вільний вибір маршруту, свавільний рух по залізниці і таке інше.
2. Низька ступінь покриття певних територій залізничною колією, в той час, коли залізничний транспорт може рухатись тільки по спеціально створеній залізничній колії.
3. Висока капіталоємність спорудження залізниць та відносно повільна їх окупність. Сучасний рівень розвитку науки і техніки створює сприятливі умови для подолання зазначених недоліків залізничного транспорту. Значною мірою вони можуть бути усунені через будівництво сучасних споруд (мостів, тунелів) для подолання різних за характером перешкод і досягнення більшої кількості місць туристичного інтересу у межах певних географічних територій.
Аналізуючи техніко-економічні особливості пасажирського залізничного транспорту можна визначити його роль в системі туристичного обслуговування. Пасажирський залізничний транспорт:
– здійснює масові туристичні перевезення на середні і дальні відстані;
– виконує транспортне обслуговування всіх видів і форм туризму на протязі всього календарного року;
– комплексно задовольняє транспортні і туристичні потреби під час подорожування туристів;
– забезпечує організацію і проведення тривалих туристичних подорожей за прямими і круговими маршрутами, в тому числі і в комбінації з іншими видами пасажирських засобів перевезення.
В цілому можна стверджувати, що пасажирський залізничний транспорт гарантує регулярність і системність транспортних зв’язків, але в той же час він пов’язаний за часом і за місцем з основними елементами своєї стаціонарної технічної бази.