Тіньова економіка ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Тіньова економіка – приховані економічні відносини, які не є публічними, оскільки пов’язані з порушенням правил і законів, а отже, з уникненням контролю з боку офіційних державних органів. Вона сприяє корупції, що, з одного боку, є складовою тіньової економіки, а з іншого – системою захисту. Одна із загальних характеристик тіньової економіки – несплата податків, що спричинює обмеження наповнення державного бюджету. Паралельно відбувається вимивання ресурсів у малого і середнього бізнесу, концентрація

їх у тіньовому секторі – стагнація економіки при наявних великих тіньових ресурсах (тіньових капіталів). Тіньова економіка передбачає систему, що існує в межах загального економічного процесу. Вона обмежує потенціал розвитку, оскільки накопичені ресурси (тіньові капітали) є нелегальними і тому використовуються в нелегальних схемах. Наявність значного сектору тіньової економіки обмежує демократичний уклад шляхом підтримки політичних сил, які використовуючи значні матеріальні ресурси, впливають на політику, маючи на меті захист нелегальних ресурсів і нелегальних фінансових схем, що суперечить

і заперечує законність, прозорість і конкурентність в економічних відносинах. Тіньова економіка через свою не публічність є маловивченою.

Пряма боротьба з тіньовою економікою призводить до відпливу тіньових капіталів. Одним з варіантів обмеження тіньової економіки є амністія і легалізація тіньових капіталів з метою їх залучення в сектор народного господарства, а також розмежування сфери бізнесу і влади. Вважається, що тіньова економіка характерна для так званих перехідних суспільств, в яких відбувається фактична кардинальна зміна формації, в тому числі економічної, зокрема перехід від державно-монопольної економіки до плюральної.

Довідник підприємця / Уклад.: М. Ф. Черенок, Т. Ф. Зайченко. – К., 1992.

Р. Балабан

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Тіньова економіка - Довідник з політології

Схожі записи:

Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в...
Агітація Політологічний словник Агітація (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) – діяльність, спрямована на переконання іншої особи або групи осіб, спонукання до певних рішень...
Церковна влада Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих...
Аболіціонізм Політологічний словник Аболіціонізм (від лат. abolitio – скасування, знищення) – 1) суспільний рух, спрямований на відміну або скасування певного урядового рішення, на усунення когось з...
Кабе Етьєн Політологічний словник Кабе Етьєн (1788 – 1856) – представник французького утопічного комунізму. Народився в сім’ї ремісника. Адвокат, учасник революційної організації карбонаріїв, член палати депутатів (1831...
Конвенція про захист прав і основних свобод людини Політологічний словник Конвенція про захист прав і основних свобод людини – європейський договір міжнародно-правового характеру. К. було підписано 4 листопада 1950 р. в Римі, вона...
Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія...
Гімн державний Політологічний словник Гімн державний (від грецьк. hymnos – похвальна пісня) – урочистий, величавий музично-пісенний твір, виконання якого пов’язано зі святковими публічними урочистостями, офіційними державними заходами,...
Журі Політологічний словник Журі (фр. jury, англ. jury; judges, від лат. Juro – присягаю) – 1) склад присяжних, суд присяжних у Франції, Великобританії, США і деяких...
Колонізація України Політологічний словник Колонізація України – процес заселення та подальшого освоєння незаселених, окраїнних українських земель, що здійснювався кількома хвилями й заходами різних форм української держави або...
Конечни Фелікс Політологічний словник Конечни Фелікс (1862 – 1949) – польський історик і культуролог, який запропонував нову, особливу науку про цивілізації. Основна проблема цієї науки – виникнення...
Кампанія політична Політологічний словник Кампанія політична – система заходів, які здійснюються суб’єктом політичної дії протягом певного проміжку часу задля досягнення певної політичної мети або створення передумов для...
Криза політична Політологічний словник Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед...
Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д....
Згода Політологічний словник Згода (consent, assent; acoord, concord) – дозвіл, позитивна відповідь нате чи інше прохання, пропозицію; збіг точок зору, узгодження позицій, рішень тощо, в тому...
Баланс сил Політологічний словник Баланс сил – зовнішньополітична концепція, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж усієї світової історії....
Що таке геокультура? 72 Що таке геокультура? Геокультура – це політико – управлінська спроба сформувати новий спосіб бачення країни та її ресурсної бази у контексті з тими мовними,...
Україна Політологічний словник Україна – держава у Східній Європі. На півночі межує з Білорусією та Російською Федерацією, на сході – з Росією, на південному заході –...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик...
ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду...
Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2)...
Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава...
Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? 3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей,...
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах...
Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Примордіалізм Політологічний словник Примордіалізм – теоретичний підхід, який розглядає етнічність як об’єктивну (примордіальну, тобто споконвічну) характеристику людства. О. Антонюк...
Політична культура Політологічний словник Політична культура – 1) якісний склад політичного життя суспільства, що визначається історичними, соціально-економічними і політичними умовами і відображає рівень засвоєння суб’єктом – суспільством,...
Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і...
Цицерон Марк Туллій Політологічний словник Цицерон Марк Туллій (106 – 43 рр. до н. е.)- давньоримський політичний діяч, оратор, мислитель, належав до стану вершників, уперше виступив з політичними...
Лояльність Політологічний словник Лояльність (від англ. loyal – вірний) – вірність, прихильність політичного суб’єкта цілям, нормам і цінностям, які проголошувалися владою, політичними інститутами та ідеологіями. Л....