ТВАРИНИ – Біологія, довідник для абітурієнта

Біологія

ЗАВДАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

6. ТВАРИНИ

6.1. Чи справедлива назва “найпростіші” для одноклітинних тварин? Відповідь обгрунтуйте.

Назва “найпростіші” для одноклітинних тварин не відповідає дійсності. Клітини одноклітинних і багатоклітинних тварин є еукаріотичними, тобто звичайно мають всі органели, характерні для еукаріотичних клітин: ядро, мітохондрії, комплекс Гольджі, ендоплазматичну сітку, лізосоми та ін. Але порівняно з клітинами багатоклітинних, які, входячи до складу тієї або іншої тканини, виконують певні

функції, клітини одноклітинних є цілісним організмом,

Який виконує всі функції, притаманні організмові. У зв’язку з цим клітини одноклітинних, крім вищезгаданих органел, мають особливі органели, які у багатоклітинних або відсутні, або зустрічаються дуже рідко: травні і скоротливі вакуолі, органели виділення (порошиця), руху (псевдоподії, джгутики, війки), захоплення їжі (клітинний рот, клітинна глотка). Крім того, в деяких одноклітинних спостерігається диференціація ядер на вегетативні та генеративні.

6.2. Які групи належать до найпростіших тварин?

Корененіжки, джгутикові, споровики, інфузорії.

6.3.

Які органели руху відомі в одноклітинних тварин?

У одноклітинних тварин відомі такі органели руху: псевдоподії, або несправжні ніжки (амеба), джгутики (евглена), війки (інфузорія).

6.4. Як відомо, у клітинах тварин немає твердої клітинної стінки. За рахунок чого тіло одноклітинних тварин, наприклад евглени чи інфузорії, має постійну форму?

Зовнішній шар цитоплазми цих найпростіших ущільнений, міцний і пружний. Разом з певними структурами, які у ньому розташовані, і плазматичною мембраною надає клітині певної форми. На відміну від клітинної стінки рослин або грибів, розташованої зовні мембрани, цей утвір (пелікула) лежить під мембраною.

6.5. Основні способи живлення та органели травлення найпростіших.

Найпростіші за способом живлення є гетеротрофами, деякі — автотрофами або мають змішаний тип живлення (евглена зелена). Гетеротрофний спосіб живлення здійснюється внаслідок фагоцитозу (корененіжки) або піноцитозу – всисання розчинених у воді поживних органічних речовин усією поверхнею тіла (евглена зелена в умовах недостатнього освітлення). У інфузорії поживні частки потрапляють через клітинні рот і глотку всередину тіла, де утворюються травні вакуолі. Це пояснюється наявністю ущільненого зовнішнього шару цитоплазми, який не дає змогу утворювати несправжні ніжки для захоплення їжі. Травні вакуолі відомі лише в найпростіших, здатних до захоплення твердих часток (корененіжки, інфузорії). Корененіжки викидають не перетравлені рештки в будь-якому місці поверхні тіла (наприклад, амеба протей), а інфузорії – через спеціальний отвір (порошицю).

6.6. Що собою являє циста одноклітинних тварин?

Циста одноклітинних тварин є щільною захисною оболонкою, яка оточує клітину, її виділяє цитоплазма. У стані цисти одноклітинні тварини переносять несприятливі умови (зниження температури, пересихання та ін.), не рухаються і не живляться.

6.7. Які функції скоротливої вакуолі?

Скоротлива вакуоля зустрічається в прісноводних одноклітинних і виконує функції виведення надлишків води, яка проникає в цитоплазму, тобто регулює внутрішньоклітинний тиск. Крім того, вона сприяє диханню, оскільки разом з водою виводиться і С02, а також виділенню продуктів обміну речовин.

6.8. Дайте характеристику корененіжок.

Корененіжки не мають певної форми тіла, рухаються за допомогою несправжніх ніжок, живляться шляхом фагоцитозу і піноцитозу. Вони належать до типу Саркомастигофори.

6.9. Назвіть представників корененіжок.

Амеба протей, амеба дизентерійна, форамініфери, радіолярії.

6.10. Порівняйте форамініфер і променяків (радіолярій).

Форамініфери мають вапнякову черепашку, живуть переважно на дні морів. Променяки мають скелет з двоокису кремнію або сульфату стронцію, живуть у товщі води. їх цитоплазма поділена перегородкою з органічної речовини на зовнішню та внутрішню частини. У життєвому циклі формамініфер, на відміну від променяків, спостерігається закономірне чергування поколінь, які розмножуються нестатевим і статевим шляхом. До того ж, ядра форамініфер диференційовані на вегетативні й генеративні.

6.11. Як людина може заразитись дизентерійною амебою?

Людина може заразитись амебою під час пиття забрудненої води, яка містить цисти дизентерійної амеби.

6.12. Дайте характеристику джгутикових.

Джгутикові – це підтип типу Саркомастигофори. Вони мають сталу форму клітини за рахунок ущільненого зовнішнього шару цитоплазми, рухаються за допомогою джгутиків, живляться як автотрофно, так і гетеротрофно.

6.13. Яку функцію виконує вічко у евглени?

Яскраво-червоне вічко у евглени, розташоване поруч із скоротливою вакуолею, бере участь у сприйнятті світла; завдяки цьому евглена пливе до освітленої частини водойми, де найсприятливіші умови для фотосинтезу.

6.14. Дайте характеристику інфузорій.

Інфузорії мають сталу форму тіла за рахунок ущільненого зовнішнього шару цитоплазми (наявності пелікули), рухаються за допомогою війок, мають два типи ядер – великі (вегетативні) і малі (генеративні).

6.15. Які функції малого та великого ядер інфузорії – туфельки?

Велике (вегетативне) ядро відповідає за синтез білків у інтерфазі, а мале (генеративне) зберігає і передає спадкову інформацію під час статевого процесу чи поділу клітини.

6.16. Як інфузорія-туфелька поглинає їжу?

Інфузорія-туфелька поглинає їжу через клітинний рот, який знаходиться на дні жолобка, що проходить до середини тіла інфузорії. На стінках жолобка розміщені ряди війок, які створюють течію води з поживними частками. Разом з водою ці поживні частки (органічні речовини, бактерії) через клітинний рот і клітинну глотку надходять усередину клітини.

6.17. В якому середовищі існує малярійний плазмодій?

В організмі людини він паразитує спочатку в клітинах печінки, згодом – всередині еритроцитів; в організмі переносника (малярійного комара) – в клітинах кишечника, слинних залоз.

6.18 Як видаляються не перетравлені рештки їжі в амеби протея та інфузорії-туфельки?

В амеби протея не перетравлені рештки їжі виводяться через поверхню тіла: травна вакуоля з не перетравленими рештками їжі підходить до поверхні клітини і ці речовини викидаються назовні. У інфузорії-туфельки не перетравлені рештки їжі викидаються назовні через отвір – порошицю, який розташований у задній частині тіла.

6.19. В якому середовищі мешкають дизентерійна амеба, радіолярії, евглена зелена, інфузорія-туфелька, малярійний плазмодій?

У прісних водоймах – евглена зелена, інфузорія-туфелька; в солоних – радіолярії; в організмах хазяїв – дизентерійна амеба, малярійний плазмодій.

6.20. Де проходить площина поділу в евглени зеленої та інфузорії-туфельки?

В евглени зеленої поділ іде вздовж тіла, в інфузорії-туфельки – поперек.

6.21. Дайте загальну характеристику типу Кишковопорожнинні.

Кишковопорожнинні – багатоклітинні тварини з променевою симетрією тіла. Крім кишкової, інших порожнин у них немає. Кишкова порожнина не має анального отвору, а являє собою мішок або систему каналів (медузи). Тіло складається з двох шарів клітин – зовнішнього та внутрішнього. Є жалкі клітини. Нервова система (дифузного типу) має вигляді сплетіння нервових клітин і не поділяється на центральну і периферійну. Мають дві життєві форми – сидяча (поліп) та плаваюча (медуза). Медузи розмножуються статевим шляхом, поліпи – здебільшого вегетативно. Виключно водні тварини.

6.22. Якого типу нервова система у кишковопорожнинних?

Нервова система кишковопорожнинних дифузного типу. Це означає, що збудження по сполучених між собою відростках нервових клітин передається в будь-якому напрямку. Нервова система кишковопорожнинних на центральну та периферійну не поділяється.

6.23. Дайте визначення поняття “подразливість” та “рефлекс”. Проілюструйте їх на прикладі гідри.

Подразливість – властивість клітин та організмів реагувати на зовнішні впливи – подразники. У тварин з нервовою системою подразливість має вигляд рефлексів. Рефлекс – реакція організму на подразники, яка здійснюється через нервову систему. Рефлекторний характер мають рухи гідри: подразнення, сприйняті нервовими закінченнями, через нейрони передаються до шкірно-м’язових клітин, які у відповідь скорочуються. Приклад подразливості гідри: реакція викидання жалкої нитки жалкою клітиною у відповідь на подразнення чутливого волоска, не пов’язана з нервовою системою.

6.24. Чому кишковопорожнинних називають двошаровими тваринами? Яку стадію ембріонального розвитку інших багатоклітинних вони нагадують?

Тіло кишковопорожнинних складається з двох шарів – зовнішнього та внутрішнього. За будовою (два шари клітин, ротовий отвір, замкнена кишечна порожнина) вони нагадують стадію гаструли інших багатоклітинних, яка складається із зовнішнього (ектодерма) та внутрішнього (ентодерма) зародкових листків.

6.25. Яка будова жалкої клітини кишковопорожнинних?

Жалка клітина має цитоплазму, ядро, міхуроподібну жалку капсулу, всередині якої загорнута тонка трубочка – жалка нитка. З клітини стирчить чутливий волосок, при подразненні якого жалка нитка викидається назовні. По каналу жалкої нитки з жалкої капсули в тіло здобичі потрапляє отрута.

6.26. Які клітини гідри беруть участь у регенерації?

У регенерації беруть участь маленькі кулясті клітини з великими ядрами – проміжні. При пошкодженні тіла гідри ці клітини посилено ростуть і поділяються. З них утворюються шкіряно-м’язові, нервові та інші клітини, а також гамети.

6.27. Який тип травлення у кишковопорожнинних?

Відповідь аргументуйте.

У кишковопорожнинних травлення починається в кишковій порожнині під дією травних соків, що виділяються залозистими клітинами, а закінчується всередині травних клітинку травних вакуолях. Тобто, їм притаманне як порожнинне, так і внутрішньоклітинне травлення.

6.28. Які клітини гідри називаються шкірно-м’язовими?

Шкірно-м’язовими в гідри називаються клітини, які створюють її покрив і в основі яких лежить скоротливе м’язове волоконце. Завдяки цим клітинам гідра пересувається і змінює форму тіла. До того ж вони захищають тіло від пошкоджень.

6.29. Які життєві форми кишковопорожнинних ви знаєте?

У кишковопорожнинних є дві життєві форми – сидяча або малорухома (поліп) та плаваюча (медуза).

6.30. Яка роль кишковопорожнинних у природі і житті людини?

Гідри винищують мальків риб, медузи – дорослих риб та ракоподібних. Є отруйні для людини види медуз, ужалення яких небезпечні для здоров’я і навіть життя (коренерот). Коралові споруди заважають навігації, однак на них живе багато інших видів організмів, включаючи промислових риб та ракоподібних. На атолах оселяються люди. Скелети деяких коралів використовуються для виготовлення оздоб та як будівельний матеріал.

6.31. Чим живиться гідра?

Гідра живиться найпростішими і дрібними ракоподібними (дафніями, циклопами), личинками риб.

6.32. Наведіть приклади поліпів.

Гідра, актинії, мадрепорові корали.

6.33. Наведіть приклади медуз.

Аурелія, коренерот, хрестовичок.

6.34. Як медузи пересуваються у воді?

Медузи, драглисте тіло яких нагадує парасольку, пересуваються у воді, різко скорочуючи шкірно-м’язові клітини й викидаючи воду назовні. При цьому медузи дістають реактивний поштовх і пересуваються опуклим боком уперед.

6.35. Дайте загальну характеристику типу Плоскі черви.

У плоских червів двобічна симетрія, їх тіло сплющене у спинно-черевному напрямку, має листкоподібну або стьожкоподібну форму. Порожнини тіла не мають. Проміжки між органами заповнені пухкою сполучною тканиною. Вкриті шкірно-м’язовим мішком. Кишечник не має анального Отвору, а в деяких (стьожкових червів) його взагалі немає. Нервова система у вигляді парного головного вузла, від якого відходять поздовжні стовбури, сполучені перетинками. Видільна система являє собою численні трубочки, які починаються в сполучній тканині, яка заповнює проміжки між внутрішніми органами, і впадають у парні видільні канали. Плоскі черви здебільшого гермафродити, розвиток прямий (війчасті) або з перетворенням (інші класи). Живуть у водоймах чи вологому фунті тропічних лісів (деякі війчасті черви). Здебільшого паразити людини і тварин (сисуни, стьожкові черви).

6.36. Дайте загальну характеристику війчастих червів.

Тіло вкрите війчастим епітелієм. На передньому кінці є органи чуття – вічка та чутливі лопати. Гермафродити, розвиток прямий. Мешкають у водоймах чи вологому грунті тропічних лісів; переважно хижаки.

6.37. Дайте загальну характеристику сисунів.

Тіло вкрите товстою оболонкою; є два присоски – ротовий (на передньому кінці тіла), що оточує рот, і черевний. Це паразити внутрішніх органів тварин та людини. Розвиток з перетворенням; перші проміжні хазяї – черевоногі молюски, в тілі яких личинки сисунів розмножуються партеногенетичним шляхом, другі проміжні хазяї – різні види тварин (переважно хребетні).

6.38. Дайте загальну характеристику стьожкових червів.

У дорослому стані – паразити кишечника хребетних. Тіло складається з органу прикріплення – голівки, на якій є присоски, гачки тощо. За голівкою йде шийка, в основі якої утворюються нові членики. Наступний відділ – тіло, що складається з члеників. У молодих члениках є чоловічі та жіночі статеві органи, а зрілі здебільшого заповнені яйцями. Не мають травної системи. У життєвому циклі багатьох видів є проміжні хазяї, в тілі яких розвивається пухирчаста личинка черва – фіна.

6.39. Дайте загальну характеристику круглих червів.

Мають веретеноподібне тіло, округле в поперечному розрізі, звідки й назва. У шкірно-м’язовому мішку є тільки поздовжні м’язи, тіло вкрите товстою оболонкою (кутикулою). Є первинна порожнина тіла. Кишечник у вигляді трубки, наскрізний: починається ротом і закінчується анальним отвором. Роздільностатеві. Розвиток супроводжується періодичним линянням. Є водні, фунтові та паразитичні види.

6.40. Дайте загальну характеристику типу кільчастих червів.

Тіло кільчастих червів складається з великої кількості сегментів, у яких повторюються певні деталі будови. Вони мають вторинну порожнину тіла, яка складена з парних заповнених рідиною мішків з епітеліальними стінками у кожному сегменті. Є добре розвинений шкірно-м’язовий мішок. Нервова система типу черевного ланцюжка. Кишечник наскрізний. Видільна система – пара трубочок (метанефридіїв) у кожному сегменті, які відкриваються одним кінцем (лійкою з війками) у порожнину тіла, а другим – назовні. Є замкнена кровоносна система. На поверхні тіла є парні рухливі лопаті з довгими щетинками або коротенькі щетинки. Гермафродити або роздільностатеві. Мешкають у солоних або прісних водоймах і грунті, є і паразитичні види.

6.41. Опишіть цикл розвитку печінкового сисуна.

У дорослому стані печінковий сисун живе в жовчних протоках печінки великої рогатої худоби, інших травоїдних тварин, інколи – людини. Яйця з жовчю потрапляють до кишечника хазяїна, а звідти — з калом назовні. Для подальшого розвитку яйце повинне потрапити у воду, де з нього виходить вкрита війками личинка. Вона плаває у воді, знаходить проміжного хазяїна – малого ставковика і вбуравлюється в його тіло, проникаючи до печінкової залози, де й розвивається. З партеногенетичних яєць всередині личинки розвиваються нові личинкові покоління. Утворюється багато хвостатих личинок, які залишають тіло хазяїна і деякий час плавають у воді. Потім вони прикріплюються до прибережної рослинності, гублять хвіст і вкриваються оболонкою. Хазяї заражаються, поїдаючи траву чи п’ючи воду з водойм, де знаходяться личинки паразита.

6.42. Опишіть цикл розвитку бичачого ціп’яка.

Бичачий ціп’як живе в кишечнику людини. Зрілі членики з яйцями відриваються від тіла (стробіли) і виходять з калом хазяїна назовні. З їжею яйця потрапляють до кишечника великої рогатої худоби, де з них виходять шестигачкові личинки. Вони вбуравлюються в стінки кишечника і потрапляють у кров. З кров’ю личинки розносяться до внутрішніх органів та м’язів, де перетворюються на фіну. Це пухирець, заповнений рідиною, в який вкручена голівка з шийкою. При вживанні в їжу напівсирої яловичини в кишечнику голівка викручується, прикріплюється до стінки кишки і дає початок дорослому черву.

6.43. Опишіть цикл розвитку свинячого ціп’яка.

Свинячий ціп’як живе в кишечнику людини. Зрілі членики з яйцями відриваються і виходять з калом хазяїна назовні. З їжею яйця потрапляють до кишечника свиней, де з них виходять шестигачкові личинки. Вони вкручуються в стінки кишечника і потрапляють у кров. З кров’ю личинки розносяться до внутрішніх органів та м’язів, де перетворюються на пухирчасту стадію, або фіну. При вживанні в їжу напівсирої свинини в кишечнику голівка викручується, прикріплюється до стінки кишки і дає початок дорослому черву.

6.44. Опишіть цикл розвитку ехінокока.

Ехінокок у дорослому стані паразитує в кишечнику собаки. З калом яйця виходять назовні. Потрапивши до кишечника проміжних хазяїв (великої рогатої худоби, інших травоїдних тварин, людини), яйце розкривається і з нього виходить шестигачкова личинка. Вона проникає в стінки кишечника і через кров потрапляє до внутрішніх органів – мозку, печінки, легенів тощо. Там утворюється фіна, що має специфічну назву “ехінококовий пухир”. Він здатний рости необмежено, причому всередині його утворюються нові пухирі з багатьма голівками. Зрештою пухир вбиває хазяїна. Собаки заражаються, поїдаючи труп зараженої тварини, або сире м’ясо з фінами.

6.45. Які пристосування до паразитизму спостерігаються в паразитичних червів?

Внаслідок паразитичного способу життя в паразитичних червів виникли органи прикріплення: гачки, присоски. Паразитичні черви дуже плодючі, бо більшість їх яєць гине в природі, не потрапляючи до нового хазяїна. їх покриви товсті і непроникні для їдких рідин тіла хазяїна (травних соків тощо).

6.46. До яких класів належать ехінокок, молочно-біла планарія; бичачий ціп’як, котячий сисун, стьожак широкий?

До війчастих червів належить молочно-біла планарія, до сисунів – котячий сисун, до стьожкових червів – ехінокок, бичачий ціп’як, стьожак широкий.

6.47. Для якого черва людина є проміжним хазяїном?

Для ехінокока.

6.48 Якими паразитами людина може заразитись, споживаючи сиру або недоварену рибу?

Стьожаком широким та котячим сисуном.

6.49. Для яких плоских червів людина є остаточним хазяїном?

Для свинячого та бичачого ціп’яків, стьожака широкого, котячого та печінкового сисунів.

6.50. Яких ви знаєте круглих червів?

Аскарида, гострик, трихінела.

6.51. Який вчений вивчав життєві цикли паразитичних червів та розробляв засоби боротьби з ними?

К. І. Скрябін.

6.52 Яких ви знаєте кільчастих червів?

Дощовий черв’як, нереїда, піскожил, трубочник.

6.53. У яких середовищах існують кільчасті черви?

Кільчасті черви населяють грунт, прісні та солоні водойми. Зустрічаються й паразитичні види.

6.54. Яку роль відіграють кільчасті черви в природі й господарстві людини?

Дощові черви переробляють рештки рослин, збагачують фунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню туди повітря й води. Нереїди та інші водні кільчаки є основою живлення багатьох видів промислових риб. П’явки використовуються в медицині для лікування гіпертонії та деяких інших хвороб.

6.55. Яке практичне значення нереїд?

Вони є кормом для багатьох видів морських промислових риб.

6.56. Як пересуваються планарії?

Планарії пересуваються як за допомогою війок, які вкривають їх тіло, так і за допомогою скорочення м’язів шкірно-м’язового мішка.

6.57. Які органи чуття є у планарії молочно-білої?

Прості вічка та чутливі лопаті на головному кінці тіла.

6.58. Як розмножується печінковий сисун?

Печінковий сисун – гермафродит. У тілі остаточного хазяїна розмножується статевим шляхом, відкладає яйця. Крім того, він розмножується і в личинковій стадії в тілі проміжного хазяїна шляхом партеногенезу.

6.59. Чим живиться печінковий сисун?

Печінковий сисун живиться кров’ю та клітинами печінки хазяїна, поглинаючи їх через ротовий отвір.

6.60. За яких умовах людина може заразитись котячим сисуном?

Котячим сисуном людина може заразитись при споживанні сирої, мороженої або недостатньо просмаженої риби.

6.61. Як людина може заразитись стьожаком широким?

Стьожаком широким людина може заразитися, вживаючи погано просмажену рибу чи сиру ікру.

6.62. Чому бичачий ціп’як має таку назву?

Личинки бичачого ціп’яка розвиваються в організмі великої рогатої худоби. Звідси й назва.

6.63. Як бичачий ціп’як поглинає їжу?

У бичачого ціп’яка немає спеціальних органів травлення. Дорослий паразит живе в тонкому кишечнику людини, де їжа знаходиться у перетравленому стані. Цю їжу він всмоктує через поверхню тіла. До того ж через покриви він виділяє ферменти, які сприяють перетравленню їжі.

6.64. Що собою являє фіна в бичачого ціп’яка?

Фіна в бичачого ціп’яка – це пухирці завбільшки з горошину, всередині яких міститься голівка ціп’яка з шийкою. Стадія фіни утворюється в тканинах проміжного хазяїна – великої рогатої худоби, куди личинки ціп’яка зносяться кров’ю.

6.65. Які хворобливі явища може викликати бичачий ціп’як, коли він паразитує в кишечнику людини?

Під час паразитування в кишечнику людини бичачий ціп’як може подразнювати стінки кишечника своїми органами прикріплення – присосками. Споживаючи їжу, яка знаходиться в кишечнику хазяїна, паразит знесилює його. Крім того, ціп’як виділяє отруйні речовини – продукти обміну, які спричинюють кишкові розлади, авітаміноз та розвиток недокрів’я.

6.66. Як людина може заразитись ехінококом?

Людина може заразитись ехінококом при необережному контакті із собакою, якщо з немитими руками яйця ехінокока, що залишилися на шерсті собаки, вона занесе в рот.

6.67. У яких тварин зустрічається міхурчаста стадія ехінокока?

Міхурчаста стадія ехінокока зустрічається в різних внутрішніх органах рогатої худоби, інших травоїдних тварин, а іноді й у людини.

6.68. Чому аскарида, яка не має органів прикріплення, не виходить з кишечника хазяїна і рештками їжі?

Вона весь час рухається проти руху їжі і тому постійно знаходиться в тонкому кишечнику.

6.69. Які функції виконує рідина, що заповнює порожнину тіла людської аскариди?

Рідина, що заповнює порожнину тіла людської аскариди, перебуває під тиском, завдяки чому тіло аскариди щільне й постійно зберігає свою форму. Крім того, ця рідина є посередником у розподілі поживних речовин та у виведенні продуктів обміну.

6.70. Якої шкоди завдають людські аскариди організмові хазяїна?

Аскариди отруюють організм людини продуктами обміну речовин, що спричинює розлади кишечника та головний біль. Споживаючи поживні речовини з кишечника людини, аскариди її знесилюють. Личинки, руйнуючи стінки легень, можуть зумовити легеневі захворювання, а у дітей – закупорювання дихальних шляхів.

6.71. Чому личинка аскариди мігрує в легені?

Личинки аскарид аеробні, тобто їм для дихання необхідний кисень. Тому вони деякий час живуть у легенях, де линяють. Після линяння аскариди через дихальні шляхи потрапляють до кишечника, де досягають статевої зрілості в умовах відсутності кисню (тобто дорослі аскариди анаеробні).

6.72. Як людина може заразитися гостриком?

Людина може заразитися гостриком, якщо з брудними руками занесе яйця гострика в рот.

6.73. Які органи чуття є на головній лопаті нереїса?

Дві пари простих вічок, кілька пар щупалець, нюхові ямки.

6.74. На які органи перетворилися рухальні лопаті у піскожила?

На зяброві вирости.

6.75. Яку роль виконують щетинки дощового черв’яка?

Щетинками під час руху дощовий черв’як чіпляється за нерівності грунту, що допомагає йому пересуватися. Певну роль щетинки відіграють і під час копуляції червів.

6.76. Скільки щетинок знаходиться на кожному сегменті дощового черва?

Чотири пари щетинок.

6.77. Як дощовий черв’як пересувається в грунті?

Якщо грунт пухкий, то черв’як риє його переднім кінцем тіла. При цьому він спочатку стискує передній кінець, внаслідок чого той стає тонким, і просуває його між частинками фунту. Потім передній кінець потовщується, розсуваючи фунт, і черв’як підтягує задню частину тіла. У щільному грунті черв’як проїдає собі хід, пропускаючи грунт через кишечник.

6.78. Яка будова шкірно-м’язового мішка у дощового черв’яка?

Зовні тіло дощового черв’яка вкрите слизом, який полегшує рух черв’яка в грунті. Цей слиз виділяється шкірою, під якою знаходяться шари кільцевих і поздовжніх м’язів.

6.79. Які функції виконує шкірно-м’язовий мішок дощового черв’яка?

Слиз, який виділяють залози шкірно-м’язового мішка, полегшує просування черв’яка в фунті. Саме ж просування відбувається за допомогою скорочення м’язів шкірно-м’язового мішка. Через шкіру відбувається газообмін.

6.80. Як функціонує шкірно-м’язовий мішок кільчастих червів?

У кільчастих червів немає твердого скелету. Натомість у кожному сегменті є дві порожнини, заповнені рідиною. При скороченні м’язів ця рідина відіграє роль опори для них. При скороченні поздовжніх м’язів тіло потовщується і вкорочується, кільцевих – видовжується та потоншується. Отже, кільцеві та поздовжні м’язи діють як антагоністи.

6.81. Що собою являє порожнина тіла дощового черв’яка?

Порожнина тіла дощового черв’яка вторинна: вона має власні стінки. Вона поділена поперечними перетинками відповідно до кількості сегментів і заповнена рідиною.

6.82. З чого складається кровоносна система дощового черв’яка?

Кровоносна система дощового черв’яка складається з поздовжніх кровоносних судин (найбільші – спинна та черевна) і кільцевих, які сполучають поздовжні. Від великих судин відходять дрібніші, які розгалужуються на капіляри.

6.83. Завдяки чому відбувається рух крові по кровоносній системі дощового черв’яка?

Кров по кровоносній системі дощового черв’яка рухається завдяки скороченню м’язів певних судин, наприклад спинної, по якій кров тече до переднього кінця тіла, а також кількох кільцевих судин, які охоплюють стравохід і мають назву “серця”.

6.84. Які основні функції виконує кров у дощового черв’яка?

У дощового черв’яка кров розносить поживні речовини, кисень і вилучає з тканин С02 та продукти обміну речовин. Вона також транспортує біологічно активні речовини і здійснює захисні реакції.

6.85. Чим представлена видільна система дощового черв’яка?

Видільна система дощового черв’яка представлена трубочками (метанефридіями), які попарно розташовані в кожному з сегментів. Ці трубочки починаються з лійки, яка відкривається в порожнину тіла. Протилежний кінець трубочки має видільний отвір, через який продукти обміну виводяться назовні.

6.86. Що таке поясок і яка його роль у розмноженні дощового черв’яка?

Поясок – це потовщення в передній частині тіла дощового черв’яка, в якому багато шкірних залоз. Під час розмноження черв’як виділяє на пояску слизову муфту, яку зсуває до переднього кінця тіла. В муфту виділяються яйцеклітини і вона перетворюється на кокон, в якому відбувається запліднення.

6.87. Чим представлена нервова система дощового черв’яка?

Нервова система дощового черв’яка представлена двома великими нервовими вузлами, які лежать у передній частині тіла (над глоткою та під нею) і з’єднані кільцевими перетинками, внаслідок чого утворюється навкологлоткове нервове кільце. Від підглоткового нервового вузла відходить черевний нервовий ланцюжок, який складається з пари нервових стовбурів, що проходять уздовж тіла на черевній частині. У кожному сегменті на них міститься пара зближених нервових вузлів. Від усіх нервових вузлів до різних органів відходять нерви.

6.88. Чому дощовий черв’як отримав таку назву?

Після великого дощу черв’яки виходять на поверхню грунту внаслідок того, що вода заливає їх норки і тваринам не вистачає кисню. Звідси й їхня назва.

6.89. У чому проявляється грунтоутворююча роль дощових черв’яків?

Грунтоутворююча роль дощових черв’яків проявляється в тому, що, риючи в фунті ходи, вони полегшують проникнення в нього води й мінеральних речовин, необхідних рослинам, а також повітря. Заносячи в грунт рештки рослин, черв’яки сприяють їх розкладенню і створенню родючого грунту. Крім того, вони збагачують грунт своїми екскрементами.

6.90. Хто з вчених перший встановив роль дощових червів у процесах Грунтоутворення?

Чарльз Дарвін.

6.91. Чим відрізняється будова бичачого та свинячого ціп’яків?

Свинячий ціп’як, на відміну від бичачого, крім чотирьох присосок, має хоботок з гачками.

6.92. Чим відрізняється будова шкірно-м’язового мішка молочно-білої планарії та людської аскариди?

У людської аскариди зовнішнім шаром шкірно-м’язового мішка є багатошарова кутикула, а не війчастий епітелій як у планарії, і є лише один шар м’язів – поздовжні. У планарії м’язи розташовані в кілька шарів: кільцеві, косі та поздовжні.

6.93. Чим відрізняється порожнина тіла людської аскариди та дощового черв’яка?

У людської аскариди порожнина тіла не має власних стінок і є суцільним простором, заповненим рідиною (первинна порожнина тіла). У дощового черв’яка порожнина тіла має свої стінки, і вона не суцільна, а поділена поперечними перетинками відповідно до кількості сегментів (вторинна порожнина тіла).

6.94. Чим відрізняється будова травної системи дощового черв’яка та аскариди?

Будова травної системи дощового черв’яка складніша, ніж людської аскариди. Якщо кишечник аскариди – пряма трубочка, що починається ротовим отвором, а закінчується анальним, то в дощового черв’яка кишечник більш диференційований і поділяється на глотку, стравохід, воло, шлунок, середню й задню кишку, яка закінчується анальним отвором.

6.95. Дайте загальну характеристику типу Членистоногі.

Членистоногі – сегментовані тварини, вкриті хітиновою кутикулою, яка виконує функції зовнішнього скелета. До всіх або частини сегментів приєднується пара членистих кінцівок. Тіло поділяється на відділи, кожен з яких складається з певної кількості сегментів і виконує певні функції: голова, груди і черевце. Під кутикулою знаходиться шар шкіри (гіподерми), який і виділяє кутикулу. Окремі поперечносмугасті м’язи кінцями прикріплені до різних сегментів. Кровоносна система не замкнена. Порожнина тіла змішана (результат злиття первинної та вторинної порожнин). Органи дихання – зябра, легеневі мішки або трахеї. Нервова система – навкологлоткове кільце з надглотковим і підглотковим вузлами та черевний нервовий ланцюжок. Переважно роздільностатеві. Розвиток прямий або з перетворенням, супроводжується линянням. Найчисельніший тип тварин (понад 1,5 млн. видів). Населяють усі частини біосфери.

6.96. Що обмежує розміри членистоногих? Чому членистоногі менші за розміром, ніж хребетні? Відповідь обгрунтуйте.

Розміри членистоногих обмежуються наявністю зовнішнього хітинового скелета. При збільшенні розмірів тварин збільшення його маси можна подати показовою функцією третього ступеня, а поверхні – лише другого ступеня. Якщо лінійні розміри тварин позначити через L; масу через V, поверхню через Б, то \/= аL2,S= ЬL3 . Це означає, що маса збільшується швидше, ніж поверхня, тобто із збільшенням маси членистоногих їх відносна поверхня зменшується. Інакше кажучи, із збільшенням розмірів тварини навантаження на зовнішній скелет збільшується швидше, ніж поверхня, на яку воно розподіляється. Тому з певного моменту питоме навантаження на одиницю поверхні або перевищить міцність кутикули, або товща кутикули перевищить деяку межу, при якій ще можливе линяння і нормальне функціонування організму. Тобто існує певне оптимальне співвідношення між міцністю зовнішнього скелета і масою тварини. Тому в хребетних тварин, у яких є внутрішній скелет, значно більші розміри. Так, найбільший вид членистоногих – японський краб, який має розмах ніг до 3 м і більше; а довжина синього кита може сягати 33 м. Обмежує розміри тіла членистоногих і трахейна дихальна система. У комах при збільшенні тіла вона була б неефективною, оскільки спостерігалася б недостатня вентиляція м’язів.

6.97. У представників якого класу членистоногих є черевні кінцівки?

У частини ракоподібних – річкового рака, креветок тощо.

6.98. У яких членистоногих усі вузли черевного нервового ланцюжка злиті разом?

У павуків, кліщів, косариків, мух.

6.99. У яких членистоногих є прості очі?

Прості очі характерні для представників класу павукоподібних. Поряд із складними очима вони є в багатьох дорослих комах (наприклад, у медоносної бджоли), в частини личинок комах з повним перетворенням (гусінь метеликів та ін.), ракоподібних (дафнії, циклопи тощо).

6.100. Що таке складні очі та мозаїчний зір? Для кого вони характерні?

Складні очі складаються з великої кількості простих вічок (фасеток), кожне з яких сприймає лише частину зображення, тому такий зір зветься мозаїчним. Складні очі є в більшості ракоподібних і комах.

6.101. Де знаходиться серце у річкового рака, павука, хруща?

У річкового рака серце розміщене в грудях, у павука та хруща – в черевці.

6.102. Які органи дихання відомі у різних груп членистоногих?

У ракоподібних – зябра, у павукоподібних – легеневі мішки і трахеї, у комах – трахеї.

6.103. Які органи виділення характерні для річкового рака, павука та травневого хруща?

У річкового рака органи виділення – пара зелених залоз; у павука та травневого хруща – мальпігієві судини. Крім того, в усіх членистоногих частина продуктів обміну речовин накопичується в клітинах жирового тіла.

6.104. У яких органах утворюються мед, віск, шовк, павутина?

Мед утворюється в розширенні стравоходу (волі) бджоли з нектару квітів під дією секрету слинних залоз. Віск утворюється в спеціальних залозах у черевці бджіл. Шовк утворюється в слинних залозах гусені метеликів. Павутина утворюється із виділень павутинних залоз, протоки яких відкриваються на верхівці павутинних бородавок, розміщених на кінці черевця павуків.

6.105. Яка система типу Членистоногі?

Тип Членистоногі поділяється на підтипи: Зябродишні, або Ракоподібні (класи: Зяброногі ракоподібні, Максилоподи, Черепашкові раки, Вищі раки та ін.), Трахейнодишні (класи: Комахи, Губоногі, Двопарноногі та ін.), Хеліцерові (класи: Павукоподібні та ін.), Трилобітоподібні (викопні членистоногі)

6.106. До яких класів належать такі тварини: махаон, павук-хрестовик, джміль моховий, мокриця, камчатський краб, коростяний свербун?

До ракоподібних (клас Вищі раки) належать мокриця, камчатський краб; до павукоподібних – павук – хрестовик, коростяний свербун, до комах – махаон, джміль моховий.

6.107. До яких класів належать такі членистоногі: рак-самітник, гнойовик, блоха, тарантул, дафнія?

Ракоподібні: рак-самітник (клас Вищі раки), дафнія (клас Зяброногі ракоподібні); павукоподібні: тарантул; комахи: гнойовик, блоха.

6.108. До яких класів належать такі членистоногі: камчатський краб, коростяний свербун, їздець, площиця?

Ракоподібні: камчатський краб (клас Вищі раки); павукоподібні: коростяний свербун; комахи: їздець, площиця.

6.109. До яких класів належать мурашки, собачий кліщ, богомол, омар, краб трав’яний, гедзь?

До ракоподібних належать: омар, краб трав’яний (обидва – клас Вищі раки); до павукоподібних: собачий кліщ; до комах: мурашки, богомол, гедзь.

6.110. До яких класів належать креветка, хатня муха, тарган рудий, борошняний кліщ, скорпіон, хрущ?

До ракоподібних належать: креветка (клас Вищі раки); до павукоподібних: борошняний кліщ, скорпіон; до комах: хатня муха, тарган рудий, хрущ.

6.111. До яких класів належать сонечко двокрапкове, білан капустяний, тайговий кліщ, дафнія, річковий рак, воша головна?

До ракоподібних належать: дафнія (клас Зяброногі ракоподібні), річковий рак (клас Вищі раки); до павукоподібних: тайговий кліщ; до комах: сонечко двокрапкове, білан капустяний, воша головна.

6.112. До яких класів належать циклоп, денне павичеве око, їздці, рак-самітник, блощиця, павутинний кліщ?

До ракоподібних належать: циклоп (клас Максилоподи), рак-самітник (клас Вищі раки); до павукоподібних: павутинний кліщ; до комах: денне павичеве око, їздці, блощиця.

6.113. На підставі особливостей будови таких представників, як річковий рак, павук-хрестовик та хрущ дайте порівняльну характеристику класів, до яких вони належать.

Ознаки	Клас Вищі раки (річко­вий рак)	Клас Павукопо­дібні (павук-хрестовик)	Клас Комахи (хрущ)
Відділи тіла	Гоповогруди, черевце	Головогруди, черевце	Голова, груди, черевце
Кількість пар вусиків	Дві	Вусиків немає	Одна
Черевні кінцівки	Є	Немає	Немає
Органи дихання	Зябра	Легеневі мішки та трахеї	Трахеї
Органи виділення	Зелені залози	Мальпігієві судини	Мальпігієві судини
Ротовий апарат	Пара верхніх щелеп, дві па­ри нижніх ще­леп, три пари ногощелеп	Хеліцери, ногощупальці	Верхня губа, верхні щелепи, нижні щелепи, нижня губа

6.114. Чим відрізняється кутикула різних груп членистоногих?

У багатьох ракоподібних кутикула просякнута вапном, що надає їй додаткової міцності. У наземних членистоногих (павукоподібних, комах) її зовнішній шар складається з воскоподібних речовин, що запобігає випаровуванню води через поверхню їх тіла. Це дає можливість цим тваринам мешкати у посушливих місце існування.

6.115. Чи можна вважати кровосисних комарів, гедзів та тайгового кліща паразитами?

Ці тварини використовують організми теплокровних тварин як джерело живлення, однак постійно не мешкають на них і тому паразитами їх вважати не можна. Це кровосисні види.

6.116. Назвіть представників ракоподібних.

Річковий рак, камчатський краб, лангуст, омар, мокриця, рак-самітник, краб пальмовий злодій (клас Вищі раки), циклоп (клас Максилоподи), дафнія (клас Зяброногі ракоподібні).

6.117. Яких ви знаєте наземних ракоподібних?

Мокриця, краб пальмовий злодій.

6.118. Яких ракоподібних людина споживає в їжу?

Людина споживає в їжу річкових раків, креветок, омарів, лангустів, камчатського краба тощо.

6.119. Які ракоподібні є основою живлення молоді риб?

Дафнія, циклопи, креветки.

6.120. Які основні органи плавання у дафнії?

Дафнія плаває за допомогою другої пари видовжених розгалужених вусиків.

6.121. Яка кількість кінцівок у річкового рака? Назвіть їх.

У річкового рака 19 пар кінцівок: 2 пари вусиків, 3 пари щелеп, З пари ногощелеп, 5 пар ходильних грудних ніг, перша з яких несе великі клішні, і 6 пар черевних ніжок.

6.122. До якого відділу тіла річкового рака належать ногощелепи?

До грудного.

6.123. Скільки сегментів у грудному відділі річкового рака?

У річкового рака грудний відділ включає 8 сегментів.

6.124. Із скількох сегментів складається черевце річкового рака?

Черевце річкового рака складається з шести сегментів та хвостової лопаті.

6.125. Які органи річкового рака і нервуються від надглоткового і підглоткового нервових вузлів?

Від надглоткового нервового вузла у річкового рака і нервуються очі та дві пари вусиків, а від підглоткового нервового вузла – ротові органи.

6.126. З яких відділів складається шлунок річкового рака?

Шлунок річкового рака складається з двох відділів: жуйного, який має хітинові зубці, і цідильного, де за допомогою системи хітинових утворів проціджується їжа.

6.127. Навіщо в шлунку річкового рака є вапнякові “жорна”?

При линянні вапно з “жорен” використовується для просякнення нового хітинового покриву, що збільшує його міцність.

6.128. Які функції травної залози річкового рака?

Травна залоза річкового рака (“печінка”) виділяє травний сік, тут також відбувається всмоктування продуктів перетравлення.

6.129. Чим представлені органи виділення річкового рака?

Органи виділення річкового рака представлені зеленими залозами (їх ще називають антенальними). Від кожної з них відходить видільний канал, який утворює розширення (сечовий міхурець) і відкривається назовні біля основи другої (довгої) пари вусиків.

6.130. Чому річковий рак, на відміну від більшості членистоногих линяє протягом усього життя?

Річковий рак живе до 20 років і періодично линяє в дорослому віці, бо при линянні він видаляє шкідливі для його організму речовини, що накопичилися в старих покривах.

6.131. Чим ракоподібні відрізняються від інших членистоногих?

Ракоподібні відрізняються від інших членистоногих наявністю двох пар вусиків, двогіллястими кінцівками, а також наявністю зябер – органів, які забезпечують дихання киснем, розчиненим у воді.

6.132. Дайте загальну характеристику класу Комахи.

Тіло складається з голови, грудей і черевця. Груди мають три сегменти, а черевце – від 5 до 11. На голові є пара вусиків, ротові органи, складні та іноді прості очі. На грудях є три пари ніг, у більшості на 2-му та 3-му грудних сегментах розташовано по парі крил. На черевці кінцівок немає або вони видозмінені. Дихають за допомогою трахей, органи виділення – мальпігієві судини і жирове тіло. Трубчасте серце знаходиться в черевці. Комах налічується до 1 млн. видів. Вони населяють суходіл та прісні водойми.

6.133 Яка біологічна основа виникнення відділів тіла у комах? Які основні функції цих відділів?

Відділи тіла комах виникли внаслідок спеціалізації різних його частин. Передній кінець тіла при русі перший зустрічає перешкоди чи їжу, тому на ньому сконцентрувались органи чуття та захоплення їжі (ротові кінцівки), що привело до виникнення голови. Центр маси розташований поблизу середини тіла, тому тут знаходяться органи руху (ноги й крила) – так сформувались груди. Черевце в основному виконує вегетативні функції (тут знаходиться серце, основна маса трахей, кишечник тощо) і в ньому знаходяться органи розмноження.

6.134. Скільки пар ніг у комах? Де вони розташовані?

У комах три пари ніг. Вони розташовані на грудях.

6.135. Що собою являє крило комахи?

Крило – пластинчастий виріст грудних сегментів, який складається з двох стінок і пристосований для активного польоту. Жилки надають крилу опору, створюючи його каркас. Крім того, по жилках проходять нерви, трахеї та кров (гемолімфа).

6.136. Які типи ротових органів відомі в різних комах?

Ротові органи гризучого типу – у жорсткокрилих, прямокрилих, гусені метеликів; гризучого та гризучо-лижучого – в гедзів, колючо-сисного – у вошей, бліх, клопів; лижучо-сисного – у мух.

6.137. Яка будова серця комах?

Серце комах являє собою довгу м’язисту трубку. Воно міститься в черевці над кишечником. Рух крові по серцю до головного кінця тіла спрямовують клапани між камерами. У кожній з камер серця є бічні отвори з клапанами, через які кров з порожнини тіла потрапляє в серце.

6.138. Які функції виконує кров у комах?

Кров (гемолімфа) у комах транспортує поживні речовини і виносить шкідливі продукти життєдіяльності. Вона, як правило, не має дихальних пігментів і не переносить кисню, бо цю функцію здійснюють трахеї, які доносять кисень безпосередньо до тканин.

6.139. Чи виконує кров комах функцію транспортування кисню? Відповідь аргументуйте.

Трахейна система комах доносить кисень безпосередньо до тканин і клітин, тому їх кров не виконує функції транспортування кисню.

6.140. Як функціонує дихальна система в комах?

Дихальна система в комах являє собою густу сітку розгалужених трубочок – трахей, по яких повітря, надходячи крізь дихальця, потрапляє до всіх внутрішніх органів і тканин. Через них також виходить вуглекислий газ.

6.141. Опишіть травну систему комах.

За ротовими органами знаходиться ротова порожнина, в яку впадають протоки слинних залоз. Далі їжа потрапляє в глотку, стравохід і шлунок. Залежно від складу їжі шлунок буває жуйний (з хітиновими зубцями для перетирання їжі) або смоктальний (для висмоктування рідкої їжі). Далі їжа потрапляє в середню кишку, де остаточно перетравлюється і всмоктується. Не перетравлені рештки виходять через анальний отвір.

6.142. Що собою являє видільна система комах?

Видільна система комах представлена пучечком тонких трубочок – мальпігієвих судин, розміщених у порожнині тіла. З одного боку вони замкнені, а іншим кінцем відкриваються в кишечник. Продукти обміну відфільтровуються крізь усю поверхню мальпігієвих судин в їх порожнину, а там перетворюються на кристали. Потім ці кристали потрапляють до кишечника і разом з не перетравленими рештками їжі виводяться з організму. Деякі шкідливі речовини накопичуються й ізолюються в жировому тілі.

6.143. Які кольори розрізняють комахи?

Комахи розрізняють усі кольори видимого світла, крім червоного, проте бачать ультрафіолетові промені.

6.144. Що таке розвиток з повним перетворенням у комах?

Розвитком з повним перетворенням називають такий тип розвитку, коли комаха проходить чотири фази: яйце – личинка (не схожа на дорослу комаху) – лялечка – доросла комаха.

6.145. Який біологічний зміст повного перетворення комах?

У комах, які розвиваються з повним перетворенням, різні фази спеціалізовані на здійсненні певних функцій. Личинка активно живиться, накопичує поживні речовини, періодично линяє і росте; личинка заляльковується і перетворюється на лялечку. Лялечка не живиться, на цій фазі розвитку руйнуються личинкові тканини і органи, натомість з особливих зародкових груп клітин формуються тканини й органи дорослої комахи. Дорослі комахи не линяють і не ростуть, вони здійснюють розмноження і часто розселення. Крім того, личинки й дорослі комахи, як правило, мешкають у різних середовищах і живляться різною їжею, завдяки чому між собою не конкурують.

6.146. Які комахи розвиваються з повним перетворенням?

З повним перетворенням розвиваються представники рядів Жуки, або Жорсткокрилі, Метелики, або Лускокрилі, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи тощо.

6. 147. Що таке розвиток з неповним перетворенням?

Розвиток з неповним перетворенням включає три фази: яйце, личинка (загалом схожа на дорослу особину) та доросла комаха (або імаго).

6. 148. Які комахи розвиваються з неповним перетворенням?

З неповним перетворенням розвиваються представники рядів Таргани, Прямокрилі, Бабки, Воші, Клопи, або Напівжорсткокрилі, Рівнокрилі, Терміти, Богомоли тощо.

6.149. Що таке несправжні ніжки в личинок комах?

Несправжні ніжки у личинок комах – це не членисті м’ясисті парні вирости черевних сегментів з кігтиками на кінці. У гусені (ряд Лускокрилі) їх буває від 2 до 5 пар, у личинок пильщиків (ряд Перетинчастокрилі) вони розташовані на всіх сегментах черевця (6-8 пар).

6.150. Що таке суспільні комахи?

Суспільні комахи – це комахи, які живуть особливими родинами, де зустрічаються особини різних поколінь та функціональних груп (або каст). Так, у медоносної бджоли є плодючі самиці (“цариці”), самці (“трутні”), функція яких – розмноження, та робочі особини (недорозвинені самиці). Робочі бджоли піклуються про нащадків, добувають їжу, будують стільники та охороняють гнізда тощо.

6.151. Які риси характерні для прямокрилих комах?

Прямокрилі мають ротові органи гризучого типу. Передня пара їх крил перетворена на шкірясті надкрила, які у стані спокою прикривають задню пару перетинчастих крил. Задня пара ніг стрибального типу. Мають органи слуху та органи, які створюють звуки (переважно самці). Розвиток з неповним перетворенням.

6.152. Які риси характерні для жорсткокрилих комах (жуків)?

Жорсткокрилі, або жуки, мають ротовий апарат гризучого типу. Передня пара крил у них перетворена на жорсткі надкрила, які у стані у спокою захищають другу перетинчасту пару крил. Розвиток з повним перетворенням.

6.153. Скільки сегментів утворюють грудний і черевний відділи у хруща?

У хруща грудний відділ складається з трьох сегментів, а черевний – з восьми.

6.154. Які типи крил є в хруща?

У хруща є перша пара жорстких надкрил та друга пара перетинчастих, які забезпечують політ цих комах.

6.155. Які органи чуття є на голові у хруща?

На голові у хруща є пара пластинчастих вусиків, пара складних очей, а також щупики на нижніх щелепах та нижній губі.

6.156. Які органи входять до складу ротового апарату хруща?

До складу ротового апарату хруща входять непарні верхня та нижня губа, а також дві пари щелеп (верхні та нижні).

6.157. Яка функція шлунка хруща?

У шлунку хруща є зубці, якими перетирається їжа.

6.158. Де розташовані в хруща дихальця?

У хруща дихальця розташовані попарно з боків кожного з сегментів черевця. Крім того, дві пари дихалець є на задніх грудних сегментах.

6.159. Скільки часу триває розвиток хруща?

Розвиток хруща від яйця до дорослої комахи триває чотири роки.

6.160. Які особливості будови характерні для метеликів?

Метелики – ряд комах, які розвиваються з повним перетворенням. Крила метеликів вкриті лусочками (звідки й інша назва ряду – Лускокрилі). Ротовий апарат сисного типу – довгий трубчастий хоботок, у стані спокою згорнутий спірально. Личинки мають назву гусінь.

6.161. Які особливості будови ротового апарату метеликів?

Ротовий апарат метеликів сисного типу і являє собою не членистий трубчастий хоботок, який утворився з нижніх щелеп. Верхніх щелеп у метеликів немає, а від нижньої губи залишаються лише щупики.

6.162. Які риси характерні для личинки метеликів?

Личинки метеликів мають назву гусінь. Вони мають видовжене червоподібне сегментоване тіло. Ротовий апарат гризучий. У ротову порожнину відкриваються шовковидільні залози (видозміна слинних залоз). На грудях розташовані три пари справжніх членистих кінцівок, а на черевці 2-5 пар не членистих м’ясистих несправжніх ніжок з кігтиками.

6.163. Які риси характерні для ряду Перетинчастокрилі?

Ротовий апарат гризучого або гризучо-лижучого типу. Є дві пари перетинчастих крил. Розвиток з повним перетворенням. Багато видів належить до суспільних комах.

6.164. Який механізм визначення статі в перетинчастокрилих?

Із запліднених диплоїдних яєць виходять самки, а з не запліднених (партеногенетичних) – самці (трутні).

6.165. Що собою являє жало перетинчастокрилих?

Жало – це видозмінений яйцеклад. Воно є в самок і робочих особин бджіл, джмелів, ос, частини мурашок. У рудих лісових мурашок жало редуковане, і вони впорскують отруту в отвір у покривах тварин, який прокушують верхніми щелепами.

6.166. Які комахи (паразити чи хижаки) належать до жалоносних перетинчастокрилих?

До жалоносних перетинчастокрилих відносяться комахи, самки яких мають яйцеклад, перетворений на жало. Це оси, джмелі, бджоли, мурашки. Серед них є як хижаки, так і паразити (їздці).

6.167. Що собою являють робочі особини в суспільних перетинчастокрилих комах?

Робочі особини в суспільних перетинчастокрилих – це безплідні самки.

6.168. Від чого залежить розвиток з личинки матки (цариці) або робочої бджоли?

Це залежить від характеру живлення личинок: личинок маток протягом усього розвитку робочі бджоли вигодовують виділеннями слинних залоз (маточним молочком), а личинок робочих маточним молочком годують лише з перші дні розвитку, а потім – сумішшю пилку та меду (пергою).

6.169. Що таке “танок” бджіл?

За допомогою певних колових рухів робоча бджола-розвідник сповіщає інших бджіл про напрямок та відстань до джерела нектару. “Танок” – сукупність інстинктивної поведінки та умовних рефлексів, бо його можуть виконувати лише досвідчені бджоли, навчаючи при цьому молодих.

6.170. Які пристосування є в медоносної бджоли для збору пилку?

Медоносна бджола при зборі нектару вкривається пилком, який затримується на щетинках тіла. Потім за допомогою спеціальних щіточок, розташованих на одному з члеників задніх ніг, вона весь пилок збирає в кошик, розміщений над щіточкою. Така грудка пилку має назву “обніжка”.

6.171. Навіщо бджоли збирають пилок?

Вони вигодовують личинок сумішшю пилку та меду (перга).

6.172. Що таке мед?

Мед – це нектар, перероблений під дією ферментів слинних залоз у волі бджоли.

6.173. Що таке віск?

Віск – це жироподібна речовина, яка утворюється в спеціальних залозах на черевці бджоли.

6.174. Які риси характерні для двокрилих комах?

Двокрилі мають ротові органи лижучого (хатня муха), ріжуче-лижучого (гедзі) або колюче-сисного типу (комарі), інколи вони редуковані (оводи). Передня пара крил перетинчаста, задня перетворена на органи рівноваги (дзижчальця). Розвиток з повним перетворенням.

6.175. У яких рядів комах є надарила?

У представників рядів Прямокрилі, Таргани і Жорсткокрилі, або Жуки.

6.176. У яких комах немає крил?

У паразитичних (воші), кровосисних комах (блохи) або комах, які ведуть наземний (робочі мурашки, мурашки-солдати) спосіб житія.

6.177. Які комахи мають органи слуху?

Прямокрилі, які здатні обмінюватися звуковою інформацією.

6.178. У яких дорослих комах немає ротових органів?

У оводів і тутового шовкопряда.

6.179. Де й коли вперше виникло шовківництво?

Шовківництво вперше виникло в Китаї близько трьох тисяч років до нашої ери.

6.180. Які комахи відносяться до ряду Перетинчастокрилі?

До ряду Перетинчастокрилі належить медоносна бджола, дикі бджоли, джмелі, мурашки, їздці, пильщики, рогохвости, оси тощо.

6.181. До яких рядів належать комахи: малярійний комар, хатня муха, жук-олень, бджола?

Жорсткокрилі: жук-олень; двокрилі: хатня муха, малярійний комар; перетинчастокрилі: бджола.

6.182. До яких рядів належать комахи: хрущ, мурашки, їздці, аполон, сарана, тутовий шовкопряд?

Прямокрилі: сарана; жорсткокрилі: хрущі; лускокрилі: аполон, тутовий шовкопряд; перетинчастокрилі: мурашки, їздці.

6.183. До яких рядів належать комахи; зелений коник, гробарик, сонечко, махаон, Гедзь, білан капустяний?

Прямокрилі: зелений коник; жорсткокрилі: гробарик, сонечко; лускокрилі: махаон, білан капустяний; двокрилі: гедзь.

6.184. До яких рядів належать комахи: вовчок (капустянка), колорадський жук, рогохвости, джмелі, гедзь, адмірал?

Прямокрилі: вовчок (капустянка); жорсткокрилі: колорадський жук; лускокрилі: адмірал; двокрилі: гедзь; перетинчастокрилі: рогохвости, джмелі.

6.185. Які характерні риси комах-запилювачів?

Це здатність живитись пилком і нектаром; специфічні ротові органи (лижучо-гризучі, сисні), пристосовані до проникнення всередину квітки до нектарників; добре розвинені нюх та зір, необхідні для пошуку квітучих рослин; густе опушення, до якого прикріплюється пилок, або спеціальні пристрої для збору пилку (кошики та щіточки на задніх ногах бджіл).

6 186. Яких ви знаєте комах-запилювачів?

Бджоли, джмелі, метелики, деякі жуки (бронзівка) та мухи (дзюрчапки).

6.187. Які види жорсткокрилих занесені до “Червоної книги України”?

Вусач альпійський, жук-олень, турун-молюскоїд, красотіл пахучий тощо.

6.188. Які види лускокрилих занесені до “Червоної книги України”?

Аполон, махаон, поліксена, бражник мертва голова тощо.

6.189. Які види перетинчастокрилих занесені до “Червоної книги України”?

Джміль моховий, джміль пахучий, бджола-тесляр, сколія-гігант, сколія степова.

6.190. Що таке біологічний спосіб боротьби із шкідливими організмами?

Біологічний спосіб боротьби із шкідливими організмами полягає в їх знищенні за допомогою природних ворогів (хижаків або паразитів).

6.191. Яких комах використовують у біологічному способі боротьбі?

Хижих (сонечка поїдають попелиць, руді лісові мурашки – гусінь та інших шкідників) та паразитичних комах (їздців, личинки яких паразитують всередині яєць, личинок та лялечок різних шкідливих комах).

6.192. Які комахи є переносниками збудників хвороб?

Переносниками збудників хвороб є муха хатня (переносить збудників дизентерії та черевного тифу), малярійний комар (малярії), воші (висипного та поворотного тифу), блохи (чуми).

6.193. Яких паразитичних комах ви знаєте?

Воші, оводи, їздці.

6.194. Яких кровосисних комах ви знаєте?

Блохи, клоп постільний (блощиця), малярійний комар, гедзі.

6.195. Збудників яких захворювань переносять собачий і тайговий кліщі?

Собачий та тайговий кліщі переносять збудників кліщового енцефаліту, кліщового висипного тифу, піроплазмозів та інших захворювань.

6.196. Хто з учених вивчав роль кліщів у перенесенні збудників тайгового енцефаліту?

Є. Н. Павловський та Л. О. Зільбер.

6.197. Які кліщі є кровососами або паразитами людини і свійських тварин?

Кровососами людини та свійських тварин є собачий та тайговий кліщі. У шкірі людини паразитує коростяний свербун (збудник корости), а у волосяних сумках – залозниця вугрева (демодекс).

6.198. Які кліщі шкодять рослинництву?

Шкоди рослинництву завдають більш ніж 100 видів кліщів, зокрема павутинні кліщі, які живляться соком понад 200 видів рослин, а також чотириногі кліщі, які викликають утворення на рослинах пухлин (галів), в яких і живуть.

6.199. Яка позитивна роль кліщів у природі та житті людини?

Кліщі беруть участь у процесах грунтоутворення, хижі кліщі знищують шкідливих личинок комах і рослиноїдних кліщів, тому деякі види використовуються в біологічному засобі боротьби.

6.200. Які середовища існування кліщів?

Середовищами існування кліщів є грунт, підстилка, прісні та солоні водойми, рослини, організми людини і тварин.

6.201. Дайте загальну характеристику кліщів.

Кліщі – це ряд класу Павукоподібні. Усі сегменти тіла в кліщів злиті між собою, а хеліцери і ногощупальця утворюють на передньому кінці тіла головку з хоботком. Дихають трахеями, а дрібні види – через покриви. Розвиток непрямий: з яйця виходить личинка, яка має 3 пари ніг, вона кілька разів линяє і перетворюється на дорослу особину.

6.202. Скільки кінцівок у павука?

У павука шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця (педипальпи) та чотири пари ніг.

6.203. Яка функція хеліцер у павука?

У павука хеліцери мають кінцевий членик у вигляді гострого рухливого кігтика. За їх допомогою він убиває здобич і вводить в її тіло отруту і травний сік.

6.204. Будова та функції травної системи павука-хрестовика.

У павука є пара отруйних залоз, секрет яких через канали в хеліцерах потрапляє в тіло здобичі і вбиває її. Крім того, в її тіло вводять травні ферменти, за допомогою яких вміст здобичі частково перетравлюється і стає рідким. Павук всмоктує рідину через рот і стравохід, на кінці якого сисний шлунок, що відіграє роль насоса. Далі їжа потрапляє до кишки, яка має багато сліпих виростів: там закінчується травлення та всмоктування їжі. У кишку відкривається також травна залоза, яка виділяє травний сік.

6.205. Як павук перетравлює їжу?

Павук впорскує в тіло здобичі травний сік, який перетравлює її вміст, а потім всмоктує її поживні речовини, які остаточно перетравлюються і всмоктуються в кишечнику. Перетравлення і всмоктування поживних речовин відбувається також у печінці, крім того, в її клітинах відкладаються поживні речовини.

6.206. Чи може павук споживати тверді частки?

Ні, павук живиться тільки рідкою їжею.

6.207. Які органи дихання в павука?

Органами дихання в павука є пара легеневих мішків, а також пара дихальних трубочок – трахей.

6.208. Скільки в павука павутиннях бородавок? Де вони розміщені?

У павука три пари павутинних бородавок. Вони розміщені на кінці черевця. На їх верхівках відкриваються протоки павутинних залоз.

6.209. Яке значення павутини в житті павуків?

Павутина відіграє важливе значення в житті павуків. З павутини вони будують ловчу сітку, а самка – кокон. Павутину використовують для побудови житла, нею павук оплутує здобич, за її допомогою відбувається розселення молодих павуків тощо.

6.210. Яку роль у полюванні павука-хрестовика відіграє сигнальна нитка?

Завдяки коливанням сигнальної нитки павук-хрестовик, який знаходиться в гнізді, дізнається про те, що в ловильну сітку потрапила здобич.

6.211. Чим павукоподібні відрізняються від інших членистоногих?

Від інших членистоногих павукоподібні відрізняються наявністю шести пар кінцівок, з яких перші дві пари – хеліцери та ногощупальця, а наступні чотири – ходильні ноги, відсутністю вусиків, поділом тіла на головогруди і черевце, а також тим, що органами дихання є трахеї або легеневі мішки або те й інше разом.

6.212. Дайте загальну характеристику типу Молюски, або М’якуни.

Молюски – несегментовані тварини, тіло яких складається з голови (у двостулкових вона редукована), тулуба та ноги. Тулуб оточений складкою шкіри – мантією, яка, як правило, виділяє назовні захисний утвір – черепашку. Черепашка складається з вапна, зверху вкрита рогоподібною органічною речовиною. Між мантією і тулубом знаходиться з’єднана з зовнішнім середовищем мантійна порожнина, в якій розташовані органи дихання (зябра або легеня). Кровоносна система не замкнена, є серце. Органи виділення – нирки. Нервова система у вигляді парних нервових вузлів, з’єднаних стовбурами; від них відходять нерви (розкидано-вузловий тип нервової системи). Кишечник наскрізний, є травна залоза та шлунок, часто – язик вкритий зубчиками (“тертка”) та одна чи дві рогові щелепи. Роздільностатеві чи гермафродити, розвиток прямий або непрямий. Живуть в усіх типах водойм, частина черевоногих – на суходолі. Налічується понад 130 тис. видів.

6.213. З яких відділів складається тіло беззубки?

Тіло беззубки складається з двох відділів – ноги й тулуба, а голова редукована.

6.214. Які органи втрачені беззубкою у зв’язку з відсутністю голови?

У зв’язку з відсутністю голови в беззубки немає органів чуття – очей, щупалець, а також тертки і глотки.

6.215. Що являє собою нога молюсків?

Нога молюсків – м’язистий орган, який служить для повзання або закопування в фунт.

6.216. Опишіть шари черепашки двостулкових молюсків.

Зверху черепашка вкрита шаром рогоподібної органічної речовини, під якою знаходиться два вапнякових шари: середній, або порцеляновий, та внутрішній, або перламутровий (у ньому відбувається заломлення світла, тому він переливається різними кольорами).

6.217. З яких речовин складається черепашка ставковика?

Черепашка ставковика складається з вапна, а зверху вкрита шаром рогоподібної речовини.

6.218. Як утворюються перлини?

Якщо між мантію і черепашкою Деяких двостулкових молюсків потрапляють сторонні частки (піщинки тощо), то їх оточують шари перламутру. Такі утвори звуть перлинами. їх використовують як ювелірні оздоби.

6.219. Чим у беззубки сполучені між собою стулки черепашки?

Стулки черепашки у беззубки сполучені між собою спинними краями за допомогою пружної гнучкої зв’язки, а також м’язів-замикачів – переднього й заднього.

6.220. Що таке мантія і мантійна порожнина молюсків?

Мантія – це особлива складка шкіри, яка звисає з боків тулуба. Між мантією і тулубом є мантійна порожнина, в якій знаходяться органи дихання, а також відкриваються анальний отвір та отвори видільної та статевої систем. Назовні клітини мантії часто виділяють захисну черепашку.

6.221. Що спричиняє циркуляцію води в мантійній порожнині беззубки?

Коливання війок, які вкривають поверхню зябер та внутрішню поверхню мантії.

6.222. Яка будова та функції сифонів у беззубки?

Сифони в беззубки являють собою два невеликі отвори в мантії, розташовані в задній частині тіла. Через верхній сифон вода з продуктами виділення виводиться назовні, а через нижній – вода разом з поживними частками надходить у мантійну порожнину. Рух води через сифони забезпечується війками, яга знаходяться на зябрах та мантії.

6.223. Що собою являє нервова система ставковика?

Нервова система ставковика складається з навкологлоткового скупчення нервових вузлів, від яких відходять нерви до всіх органів.

6.224. Які органи чуття є в ставковика?

На голові ставковика є органи дотику – щупальця, при основі яких розташована пара очей; рецептори смаку знаходяться в ротовій порожнині; є орган рівноваги.

6.225. Чим відрізняється нервова система ставковика й беззубки?

Нервова система ставковика являє собою навкологлоткове скупчення нервових вузлів, а в беззубки нервова система складається з трьох пар вузлів, сполучених між собою нервовими стовбурами.

6.226. Яка будова кровоносної системи у ставковика й беззубки?

У ставковика й беззубки кровоносна система не замкнена, складається із серця і кровоносних судин. Серце складається з передсердь і шлуночка. У беззубки два передсердя, у ставковика – одне, а шлуночок у них один.

6.227. Чому в ставковика одне передсердя, а в беззубки – два?

У ставковика одна легеня, від якої кров надходить у єдине передсердя. У беззубки є пара зябер, кров від кожної з них потрапляє відповідно в праве і ліве передсердя.

6.228. Яка кров рухається через серце молюсків?

Артеріальна, що йде від органів дихання.

6.229. Які органи дихання бувають у молюсків?

Органами дихання в молюсків можуть бути або зябра, або легеня, яка є ділянкою мантії, де розгалужуються кровоносні судини.

6.230. Чим відрізняються органи дихання ставковика і беззубки?

Орган дихання ставковика – легеня, яка являє собою тонку ділянку мантії, де розгалужуються кровоносні судини. У беззубки органами дихання є зябра, які знаходяться в мантійній порожнині.

6.231. Чим відрізняються травні системи двостулкових і черевоногих?

У двостулкових, на відміну від черевоногих, немає язика, тертки та слинних залоз. Рот оточений спеціальними утворами, що відфільтровують поживні частки з води.

6.232. Що таке терка в молюсків?

Тертка в молюсків – це хітинові зубчики, які вкривають м’язистий язик.

6.233. Чим відрізняється будова статевої системи ставковика й беззубки?

Ставковик – гермафродит, має внутрішнє перехресне запліднення. Беззубки роздільностатеві, запліднення зовнішнє, відбувається в мантійній порожнині.

6.234. Які пристосування є у черевоногих молюсків для існування на суходолі?

У черевоногих молюсків, які живуть на суші, орган дихання – легеня, – а не зябра, як у мешканців водойм. Крім того, їх тіло вкрите густим слизом, який захищає тварину від пересихання. Живуть такі молюски переважно у вологих місцях, в посушливі періоди впадають у стан спокою.

6.235. Які особливості розвитку беззубки?

Яйця розвиваються в мантійній порожнині на зябрах. Личинки, які виходять з яєць, виводяться через верхній сифон у воду і за допомогою клейких ниток та зубців на черепашці можуть прикріплятися до тіла риби. На тілі риби утворюється пухлина, всередині якої молодий молюск росте й розвивається. Через певний час розвинутий молюск розриває шкіру риби й падає на дно. Такий тимчасовий паразитизм – пристосування для поширення.

6.236. Які ви знаєте класи молюсків?

Основні класи молюсків – черевоногі, двостулкові, головоногі.

6.237. Назвіть представників черевоногих молюсків.

Ставковик, виноградний слимак, голі слизуни, морські черевоногі молюски: конус, мурекс та ін.

6.238. Назвіть представників двостулкових молюсків.

Перлівниця, беззубка, устриця, мідія, морський гребінець.

6.239. До яких класів належать такі види тварин: перлова скойка, голий слизун, устриця, мідія, беззубка, восьминіг?

До класу черевоногих належать голий слизун; двостулкових – перлова скойка, устриця, мідія, беззубка; головоногих – восьминіг.

6.240. До яких класів належать такі види тварин: жабурниця, ставкових, корабельний черв’як, каракатиця, кальмар, виноградний слимак?

До класу черевоногих належать ставковик, виноградний слимак; двостулкових – жабурниця (беззубка), корабельний черв’як; головоногих – каракатиця, кальмар.

6.241 Які молюски можуть бути проміжними хазяями для паразитичних червів?

Проміжними хазяями для паразитичних червів можуть бути деякі черевоногі молюски, зокрема ставковик малий-для печінкового сисуна.

6.242 Яких молюсків людина споживає в їжу?

Людина споживає в їжу виноградного слимака, гребінців, мідій, устриць, кальмарів, восьминогів тощо.

6.243. Яке практичне значення молюсків?

У їжу Людина споживає виноградного слимака, мідій, устриць, кальмарів. З молюсків добувають перлини, перламутр, фарби (з каракатиці – коричневу фарбу – сепію). Деякі черевоногі – проміжні хазяї паразитичних червів. Голі слизуни шкодять городнім культурам. Корабельний черв’як пошкоджує дерев’яні днища кораблів, підводні споруди тощо. Багато двостулкових оселюються на шлюзах, днищах кораблів, погіршуючи їх гідродинамічні якості (явище “обростання”).

6.244. У яких багатоклітинних тварин немає порожнини тіла?

У типів кишковопорожнинних та плоских червів.

6.245 У яких багатоклітинних кишечник сліпо замкнений?

У плоских червів.

6.246. Назвіть групи безхребетних, для яких характерне зовнішнє запліднення?

Кишковопорожнинні, багатощетинкові черви, двостулкові молюски,

6.247. Назвіть групи безхребетних, для яких характерне внутрішнє запліднення?

Плоскі та круглі черви, черевоногі молюски, більшість членистоногих.

6.248. Яке біологічне значення личинкових стадій у беззубки, печінкового сисуна та метелика?

Личинка беззубки паразитує на зябрах риб і слугує для розселення виду в річках завдяки активному пересуванню хазяїна, бо дорослі особини мало рухливі і до розселення не здатні. Личинка печінкового сисуна забезпечує зараження проміжного і остаточного хазяїна. Біологічна роль гусені метеликів – ріст та накопичення поживних речовин, необхідних для подальшого перетворення (лялечка – доросла особина).

6.249. До яких типів належать такі тварини: дизентерійна амеба, голий слизун, бражник; рогохвіст, променяки?

Саркомастигофори – дизентерійна амеба, променяки; Молюски – голий слизун; Членистоногі – бражник, рогохвіст.

6.250 До яких типів належать такі тварини: інфузорія-туфелька, форамініфери, молочно-біла планарія, коростяний свербун?

Саркомастигофори – форамініфери; Інфузорії – інфузорія-туфелька; Плоскі черви – молочно-біла планарія; Членистоногі – коростяний свербун.

6.251. Який вчений вперше звернув увагу на подібність ланцетника як до хребетних, так і до безхребетних тварин?

О. О. Ковалевський.

6.252. Дихальна та кровоносна системи ланцетника.

Завдяки биттю війок ротової порожнини вода проходить у глотку і крізь зяброві щілини потрапляє до навколо-зябрової порожнини, звідти – назовні. Стінки зябрових щілин багаті на кровоносні судини, де відбувається газообмін. Артеріальна кров по спинній судині рухається від зябер до хвостової частини. Від цієї судини кров потрапляє в її відгалуження, де віддає кисень і перетворюється на венозну. Венозна кров по судинах збирається в черевну судину, по якій рухається до переднього кінця тіла – до зябер. Кровоносна система замкнена. Кров безбарвна. Кровообіг здійснюється за рахунок скорочень стінок судин; серця немає.

6.253. Які травні залози є в ланцетника?

У ланцетника знизу кишки є печінковий виріст – залоза, що виконує функції одночасно і печінки, і підшлункової залози.

6.254. Яка функція щупалець ланцетника?

Виконують роль органів, які перешкоджають потраплянню в рот часток піску; вони також є органами дотику.

6.255 Який спосіб живлення в ланцетника?

За характером живлення ланцетник – фільтратор. Їжа разом з водою потрапляє в глотку, де за допомогою війок створюється тік води. Поживні частки (дрібні організми, зважені у воді) склеюються слизом і у вигляді грудочок надходять до кишечника.

6.256. Де мешкає ланцетник?

Ланцетник оселяється в піщаному фунті мілководь тропічних та помірних морів.

6.257. Де знаходиться межа між тулубом і хвостом у риб і ланцетника?

На рівні анального отвору.

6.258. Загальна характеристика риб.

Риби – холоднокровні хребетні тварини, що живуть у водоймах різного типу. Тіло їх складається з голови, тулуба та хвоста, органи руху – парні й непарні плавці. Дихають за допомогою зябер. Є двокамерне серце та одне коло кровообігу. Шкіра має багато залоз, що виділяють слиз. У більшості тіло вкрите лусками. Добре розвинені центральна (головний і спинний мозок) та периферійна (нервові закінчення) нервова система. Очі не мають повік, ніздрі, як правило, не сполучені з глоткою, є тільки внутрішнє вухо, розвинена бічна лінія. Нирки стрічкоподібні (тулубні). Розвиток з перетворенням (кісткові риби): з ікри виходять личинки, які згодом перетворюються на молоду рибу (малька); у хрящових риб розвиток прямий.

6.259. Значення плавців.

Хвостовий плавець спричиняє поступальний рух; спинні та анальний плавці надають тілу стійкості; парні (грудні та черевні) плавці грають роль рулів при поворотах, за їх допомогою риба повільно рухається вперед і назад. У скатів поступальний рух здійснюють дуже великі грудні плавці.

6.260. Нервова система та органи чуття риб.

У риб добре розвинений спинний та головний мозок. З відділів головного мозку добре розвинений мозочок, що відповідає за координацію рухів, довгастий, проміжний та середній мозок, де знаходяться центри, що керують життєво важливими функціями. Передній мозок не має півкуль і не вкритий корою; там розташований

Нюховий центр. Очі не мають повік, тому риби бачать лише на невелику відстань. Ніздрі ведуть у замкнений мішок, де містяться рецептори нюху. Смакові рецептори розташовані в ротовій порожнині, а також на поверхні тіла, так само як і рецептори дотику (у сомів, тріски та інших риб поблизу рота є спільний орган дотику – вусики). Орган бічної лінії розташований з боків тулубної і хвостової частин тіла риби. Це ряд отворів, що ведуть у заповнений слизом підшкірний канал з рецепторами. Цей орган сприймає силу і напрям коливання води. У товщі черепа риби розташоване внутрішнє вухо, не сполучене з зовнішнім середовищем.

6.256. Що являє собою бічна лінія і в кого вона є?

Бічна лінія розташована з боків тіла. Це ряд отворів, що ведуть у заповнений слизом канал, там знаходяться рецептори, які сприймають силу і напрям коливання води. Бічна лінія характерна для риб, личинок земноводних та частини дорослих земноводних (протей тощо).

6.257. Яка кров проходить по серцю, черевній аорті, спинній аорті та черевній вені у риб?

По серцю, черевній аорті та черевній вені проходить венозна кров, а по спинній аорті – артеріальна.

6.258. Які види риб піклуються про нащадків?

Колючка, морський коник, тиляпія тощо.

6.259. З якої тканини складається луска риб?

З кісткової.

6.260. Що таке зяброва дуга?

Це тонка кістка, на якій розташовані зяброві пелюстки і тичинки.

6.261. Де розташований спинний мозок риб?

У хребетному каналі, утвореному отворами верхніх дуг хребців.

6.262. Викопний клас щиткових характеризувався наявністю хрящового скелета, щитків на поверхні тіла, відсутністю щелеп та парних плавців. Як і в ланцетника, основним способом їх живлення була фільтрація. Вважають, що риби виникли від щиткових. Чим можна обгрунтувати це твердження?

Риби виникли від щиткових, які перейшли до хижацтва. Частина зябрових дуг перетворилася на органи захоплення здобичі – щелепи; для збільшення маневреності плавання, необхідної при полюванні, виникають парні плавці. Щитки дають початок зубам та лусці.

6.268. Органи дихання риб.

Риби дихають зябрами. Зябра складаються із скелетних елементів – зябрових дуг, що входять до складу черепа, та м’яких утворів – зябрових пелюсток і зябрових тичинок. Риба заковтує воду, яка потрапляє в глотку, а звідти через зяброві щілини, розташовані між зябровими дугами, – назовні. Зяброві тичинки розташовані з одного боку кожної зябрової дуги. Вони білясті і перешкоджають виходу поживних часток з глотки разом із водою (цідильний апарат). З другого боку кожної дуги лежать червоні зяброві пелюстки, пронизані кровоносними капілярами, де відбувається газообмін.

6.269. Плавальний міхур риб: будова, роль.

Плавальний міхур – це виріст кишечника, заповнений газом. Він характерний лише для кісткових риб. У одних із них (коропових, оселедцевих тощо) він з’єднаний з кишечником трубкою, в інших (окуня, судака) – не з’єднаний. У його стінках багато кровоносних капілярів. Коли риба занурюється в воду, тиск на її тіло збільшується, і частина газів з міхура переходить у кров, внаслідок чого міхур зменшується в об’ємі. При цьому питома маса тіла риб збільшується, і вони швидше опускаються. Під час спливання спостерігається зворотний процес. Якщо риба знаходиться на одній і тій самій глибині, об’єм міхура сталий. Риба завдяки міхуру може “зависати” на будь-якій глибині, не затрачуючи на це енергії.

6.270. Розвиток кісткових риб.

У заплідненій яйцеклітині (ікринці) відбувається процес дробіння, внаслідок якого формується багатоклітинний зародок та прикріплений до нього жовтковий мішок із запасними поживними речовинами. Через деякий час з ікринки виходить личинка. У неї є хорда і немає парних плавців. У одних видів личинка росте за рахунок запасів поживних речовин жовткового мішка, в інших – за рахунок живлення одноклітинними організмами. Через деякий час личинка перетворюється на малька, який вже подібний до дорослої риби, і поступово виростає.

6.271. Нерест кісткових риб.

Нерест – це певна послідовність безумовних рефлексів (інстинкт) та фізіологічних процесів у риб, спрямована на розмноження. Більшість риб нереститься в тих водоймах, в яких і живе, однак вибирає для цього певні місця, наприклад мілководдя, зарості водяних рослин тощо, де найкращі умови для живлення та розвитку нащадків. Деякі риби для нересту мігрують з річок у море (річковий вугор) або з морів у річки (багато видів осетроподібних та лососеподібних); такі види риб звуться прохідними. Під час нересту самки виділяють ікринки, а самці поливають їх молоками, що містять сперматозоїди. Отже, у кісткових риб спостерігається зовнішнє запліднення.

6.272. Назвіть відмінності між личинкою та мальком риб.

У личинки, на відміну від малька, немає парних плавців та луски; у неї є жовтковий міхур – запас поживних речовин

6.273. Загальна характеристика хрящових риб.

Для хрящових риб характерні: скелет з хрящової тканини, відсутність плавального міхура та зябрових кришок. Шкіра дуже товста, луска – плакоїдна. У всіх їх відбувається внутрішнє запліднення, тобто самець за допомогою спеціального органу вводить сперматозоїди в статеві протоки самиці. Самки відкладають яйця, вкриті товстою оболонкою, або народжують живих мальків.

6.274. Акули: характеристика, представники.

Акули, як правило, хижаки, що полюють у товщі морської води. Тіло веретеноподібне, органи чуття розвинені добре. Кілька пар зябрових щілин розташовані з боків голови. Деякі акули небезпечні для людей. У Чорному морі водиться невелика (до 1 м) акула катран. Деякі види акул мають промислове значення. З них добувають вітамінізовані жири, лікарські речовини, шкіру використовують для виготовлення шкіряних виробів, м’ясо – в їжу.

6.275. Скати: характеристика, представники.

До скатів належать риби, в яких тіло сплощене. Вони плавають за допомогою дуже розвинених крилоподібних грудних плавців; хвостовий плавець маленький або його немає зовсім, а хвостова частина тіла ниткоподібна. Це придонні морські хижаки. У Чорному морі водиться скат-хвостокіл, або морський кіт, в якого на хвості є отруйний шип. У тропічних морях водяться електричні скати, вони мають особливий м’язовий орган, в якому хімічна енергія перетворюється на електричну. Скат може створити розряд напругою до 200 В, яким він вбиває здобич та відлякує ворогів. Зяброві щілини в скатів знаходяться знизу голови.

6.276. Характеристика кісткових риб.

Кісткові риби мають скелет, який частково чи повністю складається з кісткової тканини, зяброві кришки та плавальний міхур. Запліднення переважно зовнішнє, тобто відбувається у воді. Самиці відкладають ікру, з якої виходять личинки. Мешкають у всіх типах водойм, живлення різноманітне – як тваринною, так і рослинною їжею. До них належать ряди: Осетроподібні, Оселедцеподібні, Коропоподібні, Окунеподібні тощо.

6.277. Ряд Осетроподібні: характеристика, представники.

Осетроподібні належать до кісткових риб, оскільки мають зяброві кришки та плавальний міхур, хоч скелет у них переважно з хряща. Тіла

Хребців відсутні: хорда зберігається все життя. Замість луски вздовж тіла йде 5 рядів кісткових конічних пластинок-жучків, між ними розкидані дрібніші кісткові пластинки. Більшість осетроподібних – прохідні риби (осетри, севрюга, стерлядь, білуга тощо). Дають чорну ікру та м’ясо, що має високу харчову цінність. Деякі види занесені до “Червоної книги України”.

6.273. Ряди Коропоподібні, Оселедцеподібні, Лососеподібні: характеристика, представники.

До Коропоподібних належать переважно мешканці прісних водойм. Плавальний міхур у них з’єднаний з кишечником, у багатьох (сазан) є парні органи дотику поблизу рота (вусики). Зубів на щелепах немає або ж вони погано розвинені; натомість у глотці на задній зябровій дузі є глоткові зуби для подрібнення їжі. Живляться водною рослинністю та безхребетними тваринами. Цінні промислові риби – лящ, карась, плітка, сазан (дикий короп). Свійський короп – одна з найпоширеніших свійських риб, яка часто вирощується в ставкових господарствах. На Далекому Сході ще за кілька тисяч років до нашої ери виведено багато порід декоративних золотих рибок, предком яких є один з видів карася. В Україні акліматизовані чорний та білий амури, батьківщиною яких є Далекий Схід.

Оселедцеподібні також мають сполучений з кишечником плавальний міхур, однак зуби в них розташовані на щелепах. Вкриті дрібною сріблястою лускою, бічна лінія розвинена слабко або взагалі відсутня. Більшість – морські види, що тримаються табунами та живляться планктоном. Це важливі промислові риби: різні види оселедців, тюльки, шпроти, анчоуси тощо.

Лососеподібні за своїми ознаками подібні до оселедцеподібних, але їх відрізняє наявність жирового плавця на спинному боці тіла. Він розташований попереду хвостового плавця. Представники цього ряду дають червону ікру та смачне і поживне м’ясо червонуватого кольору (так звана “червона риба”). До цього ряду належать як морські прохідні риби (лососі, кета, горбуша), так і прісноводні (форель, харіус).

6.274. Основні відмінності між рибами і земноводними.

У земноводних, як наземних тварин, є парні передні та задні кінцівки, тоді як у риб – парні плавці, пристосовані для плавання. На відміну від риб, у земноводних немає зябрових дуг, число кісток черепа набагато менше, хребет більш диференційований (з’являються шийний і крижовий відділи хребта, кожен з яких складається з одного хребця); ребер, як правило, немає. Кістки тазового поясу в риб не сполучені з основним скелетом, у земноводних – приєднані до хребта і слугують для прикріплення потужних м’язів кінцівок. У риб одне коло кровообігу та

Двокамерне серце, у земноводних – два кола кровообігу, серце трикамерне. Риби дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, земноводні – атмосферним киснем за допомогою легень та шкіри. Але вони можуть дихати і киснем, розчиненим у воді (личинки – за допомогою зябер, дорослі – через шкіру). У земноводних, на відміну від риб, є слинні залози (але їх секрет не містить травних ферментів). У риб є тільки внутрішнє вухо, у земноводних, внаслідок переходу до наземного життя, виникло і середнє, яке відкривається назовні отвором, закритим барабанною перетинкою. Півкулі головного мозку земноводних більш розвинені, ніж у риб, що пов’язано з ускладненням поведінки. Мозочок у земноводних менший, ніж у риб, оскільки в земноводних рухи одноманітні і нескладні.

6.275. Походження земноводних.

У середині XX ст. у районі Коморських островів поблизу Африки в Індійському океані спіймано велику (1,5 м) кісткову рибу, яку назвали латимерія. Виявилося, що вона належить до підкласу Кистеперих. Викопні кистепері, на відміну від сучасного представника, водились у прісних водоймах девонського та кам’яновугільного періодів палеозойської ери. Скелет передніх кінцівок (грудних плавців) цих риб складався з трьох відділів і закінчувався пальцеподібними променями, тобто мав план будови, спільний з кінцівками наземних хребетних. У кистеперих була носоглотка, а плавальний міхур виконував функції легень (у латимерії вони заповнені жиром і не функціонують, як органи дихання; а жирова тканина зменшує питому масу тіла риби). Більшість девонських прісноводних водойм була заповнена рештками риніофітів та папоротеподібних, які перегнивали, тому у воді кисню було мало, і в кистеперих розвинулось легеневе дихання. У цей час на суходолі водились різні безхребетні: кільчасті черви, павукоподібні, черевоногі молюски тощо. Частина кистеперих в пошуках тваринної їжі почала виходити з водойм. Так виникли перші земноводні – стегоцефали. Зовні вони були подібні до сучасних хвостатих земноводних, однак черево в них було вкрите кістковою лускою, а хребці подібні за будовою до хребців риб.

6.276. Загальна характеристика класу земноводних.

Земноводні – холоднокровні наземні, або (рідше) водні тварини, розмноження і розвиток яких проходить у прісній воді. Тіло складається з голови, тулуба, інколи хвоста та двох пар кінцівок, кожна з яких закінчується пальцями. Очі мають три повіки; ніздрі з’єднані з ротоглоткою; орган слуху складається з внутрішнього та середнього вуха, слуховий отвір закритий барабанною перетинкою. У хребті є шийний відділ (1 хребець), тулубовий, крижовий відділ (1 хребець) та хвостовий відділ, або хвостова кісточка (у безхвостих земноводних).

Грудної клітки немає. Є слинні залози, однак слина позбавлена травних ферментів. Дихають легенями та шкірою (личинки мають зябра); шкіра гола і має багато слизових залоз. Серце трикамерне (2 передсердя та шлуночок), є 2 кола кровообігу; холоднокровні тварини. Протоки видільної та статевої систем відкриваються в розширення задньої кишки – клоаку. Розвиток непрямий.

6.277. Розмноження і розвиток земноводних.

Для розмноження земноводні йдуть у прісні водойми. Запліднення, як правило, зовнішнє. Ікринки темні на верхній стороні, що сприяє нагріванню їх сонячним промінням: чим вища температура, тим швидше йде ембріональний розвиток. З ікринки вилуплюються личинки (у безхвостих земноводних їх називають пуголовками). Під час свого розвитку вони проходять кілька стадій. Молодий пуголовок складається з голови, тулуба і хвоста, оточеного плавцем. У нього одне коло кровообігу, двокамерне серце, бічна лінія, дихає за допомогою тонкостінних розгалужених виростів з боків голови – зовнішніх зябер. Рот відсутній; живиться запасами жовткового мішка. Отже, пуголовок подібний до личинки риб. Через кілька днів зовнішні зябра перетворюються на внутрішні (подібні до зябер у риб), прорізується рот з роговими щелепами, і пуголовок починає живитися; пуголовки різних видів можуть живитись як тваринною, так і рослинною їжею: одноклітинними водоростями, найпростішими, рачками тощо. Згодом у пуголовка формуються легені, два кола кровообігу, з’являються спочатку задні, потім – передні кінцівки, поступово вкорочується хвіст, зникають зябра та бічна лінія, і він перетворюється на молоду тварину, яка починає вести спосіб життя, характерний для дорослих особин цього виду.

6.278. Ряд Хвостаті земноводні: характеристика, представники.

У хвостатих є добре розвинений хвіст і відповідний хвостовий відділ хребта, що складається з багатьох хребців. Є більш-менш розвинеш ребра, проте вони не беруть участі в дихальних рухах, оскільки справжня грудна клітка не формується. Під час розмноження у певних видів з’являється високий гребінь на спині, який збільшує поверхню тіла, що поліпшує дихання шкірою. Цей гребінь особливо розвинений у самців. Мешканець Карпат плямиста саламандра – чорна з жовтими плямами тварина. Її шкірні залози отруйні, а забарвлення застережне. Вона внесена до “Червоної книги України”. Деякі хвостаті і в дорослому віці живуть у воді. Це, наприклад, велетенська саламандра – мешканець водойм Південно-Східної Азії (сягає 1,5 м завдовжки; місцеві жителі вживають її в їжу), або без легеневі саламандри (мешкають в Америці та Південній Європі). Деякі хвостаті водяться у водоймах печер (наприклад, протей). Кінцівки в них розвинені слабко, є хвостовий плавець, очі відсутні, є зовнішні зябра.

6.279. Ряд Безхвості земноводні: характеристика, представники.

У представників ряду Безхвості земноводні повністю відсутні ребра, а хвостовий відділ хребта вкорочений. Хвостові хребці злились у хвостову кістку. Жаби водяться здебільшого поблизу води, пересуваються стрибками за допомогою видовжених задніх ніг, між пальцями яких є плавальні перетинки. За допомогою довгого язика, здатного викидатись назовні, захоплюють комах та інших безхребетних, що рухаються. Ропухи (в Україні – звичайна та зелена) мають більш суху шкіру, вкриту горбиками. Шкіра виділяє їдку захисну рідину. Можуть жити далеко від води. Задні кінцівки розвинеш гірше, ніж у жаб, тому пересуваються переважно не стрибками, а ходять, поперемінне переставляючи кінцівки. Полюють вночі. Винищують велику кількість шкідників городніх культур.

Кумки – сірі земноводні з яскравими жовтогарячими або червоними плямами на черевці. Водяться поблизу водойм або в них; їхні пуголовки винищують личинок кровосисних комарів. Шкірний слиз отруйний, і при небезпеці кумка перевертається на спину, демонструючи яскраві плями черевця (застережне забарвлення). До “Червоної книги України” внесена очеретяна ропуха.

6.280. Дихальна система жаби.

Ніздрі, що мають спеціальні клапани, ведуть у носову порожнину, сполучену з глоткою, звідки повітря надходить до легень. Легені мішкоподібної форми, не мають перетинок. При вдиху жаба опускає дно ротової порожнини, і повітря через ніздрі заповнює її. Потім дно ротової порожнини піднімається, і повітря заповнює її легені. Клапани ніздрів при цьому перешкоджають виходу повітря. При видоху жаба відкриває рот, і повітря виходить через нього з легень за рахунок скорочення м’язів тулуба та еластичності легеневих стінок. Крім легень, газообмін відбувається і через шкіру.

6.281. Кровоносна система жаби.

У жаби трикамерне серце: два передсердя і шлуночок. У шлуночку кров змішана. Мале коло кровообігу починається від шлуночка легеневими та шкірними артеріями. Артеріальна кров потрапляє в ліве передсердя через легеневу та шкірну вени. Велике коло кровообігу також починається із шлуночка. По аорті змішана кров потрапляє до артерій, а звідти – до капілярів органів тулуба, де віддає кисень і стає венозною. Особлива сонна артерія починається в шлуночку поблизу лівого передсердя, з якого в неї потрапляє артеріальна кров; ця артерія несе кров до головного мозку, для діяльності якого треба багато кисню. По венах кров повертається до правого передсердя, звідти потрапляє до шлуночка.

6.282. Опишіть ускладнення будови плазунів як справжніх наземних тварин порівняно з земноводними.

Для плазунів характерні такі ускладнення організації: внутрішнє запліднення і розмноження на суходолі; яйця вкриті товстими яйцевими оболонками, що перешкоджають висиханню, і мають значний запас жовтка для живлення зародка; прямий розвиток; товста зроговіла шкіра, позбавлена залоз, що запобігає втратам води через випаровування; похідними шкіри є рогові лусочки, щитки або пластинки; легені мають систему перетинок, що збільшує їх внутрішню поверхню; ребра й грудина утворюють грудну клітину, і дихання відбувається за рахунок скорочень міжреберних м’язів; шлуночок серця має неповну або повну (у крокодилів) перетинку, що перешкоджає змішуванню артеріальної та венозної крові; нирки вкорочені, розташовані поблизу тазового поясу; наявна кора великих півкуль головного мозку, що пов’язано з ускладненням поведінки; мозочок краще розвинений, ніж у земноводних, тому що рухи плазунів більш різноманітні.

6.283. Загальна характеристика класу плазунів.

Плазуни – холоднокровні наземні, інколи вторинно-водні тварини. Тіло складається з голови, шиї, тулуба, хвоста та двох пар кінцівок. Шкіра суха, не має залоз. У хребті розрізняють шийний, попереково-грудний, крижовий та хвостовий відділи. Серце трикамерне, однак у шлуночку є неповна перетинка, що відокремлює артеріальну кров від венозної (у крокодилів ця перетинка повна). Дихають за допомогою легенів, які маю комірчасту будову. Дихальні рухи здійснюються за допомогою грудної клітки. Є третя повіка ока. Нирки овальної форми. Зуби, як правило, не диференційовані, слині залози виробляють травні ферменти, в отруйних змій – ще й отрута. Є клоака. Розмноження – на суходолі. Відкладають яйця, вкриті товстими оболонками та багаті запасними поживними речовинами (жовток). Зародок розвивається за рахунок нагрівання сонячним промінням. Розвиток прямий. До них належать ряди Лускаті, Черепахи, Крокодили та викопні динозаври і звірозубі ящери.

6.284. Вимерлі плазуни.

У мезозойську еру плазуни були домінуючою групою. Велика кількість їх вимерла в кінці крейдяного періоду. Причини цього явища остаточно не з’ясовано. Динозаври – кілька викопних рядів наземних плазунів, деякі з них сягали велетенських розмірів: рослиноїдні бронтозаври та диплодоки сягали завдовжки відповідно 18 та 27 м. Вони повільно пересувались на чотирьох кінцівках по дну мілководних водойм, занурюючи голову на довгій шиї у воду і живлячись водною рослинністю. Травоїдний стегозавр мав до 8 м завдовжки, для захисту

Від хижаків у нього на хвості були довгі кісткові шипи, а спеціальні відростки хребців підіймались над поверхнею тіла, захищаючи спину (вважають, що вони слугували й для терморегуляції). Хижий тиранозавр, що пересувався на задніх кінцівках, спираючись на хвіст, досягав завдовжки 10 м. У морях мешкали хижі ящери, які належали до ряду Іхтіозаври (за формою тіла подібні до наших сучасних дельфінів), та Плезіозаври, які мали плескатий тулуб з чотирма ластами та довгу шию. Птерозаври, або літаючі ящери, мали шкірясту літальну перетинку, натягнену між четвертим пальцем передніх кінцівок і задніми кінцівками. У них був кіль на грудині і зубасті щелепи. Найбільший з них – птеранодон досягав у розмасі крил 7 м. Ряд Звірозубі ящери виник у тріасовий період і вимер в юрському. У них були деякі риси схожості з ссавцями: зуби сиділи в комірчинах щелеп, поділялись на ікла, різці та кутні, ноги містилися під тулубом, а не з боків його, як у більшості плазунів. Вважають, що вони були близькі до предків ссавців.

6.390. Ряд Черепахи: характеристика, представники.

Тулуб черепахи вкритий панцирем. Він утворений з розширених кісток, вкритих роговими пластинками. Панцир, який вкриває тіло з усіх боків, складається з верхньої та нижньої частин. У ньому є отвори для голови, кінцівок і хвоста, при небезпеці черепаха повністю ховається в панцир. Зубів немає; на щелепах є гострі рогові пластинки. Найбільша слонова черепаха (острови Галапагос біля Південної Америки) сягає до 2 м завдовжки і важить кілька центнерів. Водяні черепахи живляться тваринною їжею. Прісноводна болотяна черепаха широко розповсюджена в Україні, має плавальні перетинки між пальцями. Морські черепахи, наприклад супова, досягають 2 м завдовжки, їх кінцівки перетворені на ласти. Самиці виповзають на узбережжя і відкладають яйця в пісок. Багато видів черепах, зокрема слонова та морські, по-хижацьки винищувались людиною. їх м’ясо вживали в їжу, з панцирів виготовляли гребінці тощо. Ці види занесено до “Міжнародної Червоної книги”.

6.291. Ряд Лускаті: характеристика, представники.

Тіло вкрите лускою з рогоподібної речовини, внаслідок чого тварина при рості періодично линяє. Язик видовжений, служить органом дотику, інколи (хамелеони) – для захоплення здобичі. Ящірки мають непрозорі рухомі повіки. У більшості з них (ящірка прудка) є добре розвинені кінцівки, у частини (веретільниця) ноги редуковані. Найбільша ящірка – варан з острова Комодо (Індонезія) досягає завдовжки 3,5 м. Змії не мають кінцівок, повіки в них прозорі, зрослі. При линянні, на відміну від ящірок, змії скидають усю шкіру, немов панчоху. Змії заковтують здобич цілком. Зуби в них загнуті назад, слугують для втримання здобичі, а кістки нижньої щелепи рухомо з’єднані між собою зв’язками і здатні розходитись при заковтуванні здобичі. Деякі неотруйні змії заковтують здобич живою, наприклад, звичайний і водяний вужі, що живляться переважно земноводними та рибою. Удави спочатку душать здобич, обвиваючись навколо неї. Найбільший удав, що полює у воді, досягає в довжину 11 м. Це – анаконда, мешканець басейну Амазонки, яка полює на тварин під час водопою, інколи нападає на людей. У отруйних змій пара зубів верхньої щелепи дуже велика, у кожному зубі є канал. По цьому каналу при укусі в тіло здобичі потрапляє отрута. В Україні найбільш поширені гадюка степова та звичайна. У пустелях і тропіках Азії поширені кобри. При небезпеці вони піднімають передню частину тіла, причому шия стає широкою і плоскою (загрозлива поза). Королівська кобра з Індії досягає завдовжки 5,5 м. Це найбільша отруйна змія. Винищуючи велику кількість шкідливих комах і гризунів, лускаті приносять користь. Отрута змій вживається в медицині, тому їх утримують у спеціальних помешканнях – серпентаріях. Кілька видів, наприклад неотруйні змії – леопардовий, лісовий та жовточеревий полози – занесені до “Червоної книги України”.

6.292. Відомо, що для плазунів та земноводних характерне линяння. У яких груп цих тварин типове линяння не спостерігається і чому?

Типове линяння не спостерігається в таких групах, як крокодили і черепахи. Це пов’язано з особливостями покривів цих тварин. Так, у черепах тіло вкрите кістково-роговим або кістково-шкіряним панцирем, який складається із спинної та черевної частин. Ці частини утворені шкіряними покривами, що затверділи, і з якими зростаються деякі кістки скелету (хребці, частини ребер тощо.). Тому панцир не скидається, а росте разом із черепахою. Відбувається лише зміна епітелію, який вкриває частини тіла, не вкриті панцирем, так само, скажімо, як епітелій замінюється е людини. Те ж саме спостерігається і в крокодилів, шкіра яких вкрита товстими роговими щитками.

6.293. Відомо, що в крокодилів, як і в теплокровних тварин (птахів, ссавців), серце чотирикамерне, але крокодили, як і інші плазуни, холоднокровні. Чим це можна пояснити?

У крокодилів, як і в птахів та ссавців, серце 4-камерне, повна перетинка поділяє його на ізольовані праву і ліву половини і таким чином артеріальна й венозна кров не змішуються. Але в крокодилів є права дуга аорти, яка відходить з лівого (артеріального) шлуночка, і ліва дуга, яка відходить з правого (венозного) шлуночка; потім вони сполучаються в спинну аорту, кров у якій, таким чином, змішана. Крім того, у крокодилів немає тепло-ізолюючих покривів.

6.294. До яких груп належать такі плагуни: ящірка прудка, алігатор, тиранозавр, кобра, болотяна черепаха, гадюка степова?

До лускатих належать ящірка прудка, кобра, гадюка степова; до черепах – болотяна черепаха; до крокодилів – алігатор; до динозаврів – тиранозавр.

6.295. Які види риб, земноводних та плазунів занесеш до “Червоної книги України”?

Атлантичний осетер, карпатський та альпійський тритони, очеретяна ропуха, кримський гекон, леопардовий полоз, гадюка степова східна.

6.296. До яких груп належать такі плазуни: диплодок, гюрза, анаконда, велетенський варан, супова черепаха, нільський крокодил?

До лускатих належать гюрза, анаконда, велетенський варан; до черепах – супова черепаха; до крокодилів – нільський крокодил; до динозаврів – диплодок.

6.297. Які риси об’єднують археоптерикса з птахами і які – з плазунами?

Пташині риси археоптерикса: наявність пір’я; передні кінцівки перетворені в крила; ключиці зрослись у “виделку”; наявність цівки. Риси плазунів у будові археоптерикса: відсутність рогового дзьоба; наявність зубів; відсутність кіля грудини; довгий хвостовий відділ хребта, що складався з багатьох хребців.

6.298. Загальна характеристика класу Птахи.

Птахи – вкриті пір’ям теплокровні хордові. Пір’я – це видозмінені рогові лусочки. Передні кінцівки видозмінені в крила, нижня частина задніх кінцівок (цівка) та їх пальці вкриті роговими лусками. Хвіст складається з пір’я і виконує роль руля. Є одна шкірна залоза – куприкова, що змащує пір’я жиром. Вона найкраще розвинена у водних птахів, а у деяких наземних (дрохви тощо) взагалі відсутня. Замість зубів у них є роговий дзьоб. У головному мозку добре розвинені великі півкулі та мозочок. Усі хребці, крім шийних, з’єднані нерухомо; ключиці зрослись у виделку, до якої приєднуються підключичні м’язи, які піднімають крило. На грудині є кіль, до якого приєднуються грудні м’язи, які опускають крило (у страусів кіля немає). Трубчасті кістки всередині заповнені повітрям, що зменшує масу тіла. Ребра складаються з двох частин, з’єднаних хрящем. Серце чотирикамерне. За невеликими легенями розташовані повітряні мішки – пристосування для подвійного дихання в польоті.. Шлунок має залозистий (там відбувається травлення) та мускульний (там перетирається їжа) відділи; є клоака. Відкладають яйця, вкриті товстими оболонками та багаті жовтком. Для розвитку зародка птахи нагрівають яйця своїм тілом (насиджування), деякі використовують тепло розкладу рослинних решток (сміттєві кури).

6.299. Органи дихання птахів та їх робота.

Ніздрі ведуть у носоглотку, звідки повітря потрапляє в гортань, яка продовжується в трахею. У нижній частині трахеї розташована нижня гортань з голосовими зв’язками. Потім трахея розгалужується на два бронхи, які входять у легені. У легенях бронхи галузяться, на кінцях частини розгалужень знаходяться легеневі міхурці, стінки яких багаті на кровоносні капіляри. Інші розгалуження бронхів продовжуються за легені, поза ними впадають у тонкостінні повітряні мішки, які знаходяться між внутрішніми органами і навіть заходять у порожнини трубчастих кісток.

У птаха, що не знаходиться в польоті, дихання відбувається за рахунок скорочень міжреберних м’язів. При вдиху ребра розходяться, об’єм легень збільшується, повітря проходить у легеневі пухирці, де й відбувається газообмін. При видиху ребра сходяться, і повітря виходить з легень. При махальному польоті ребра фіксуються своїми відростками один за одним, грудина також не рухається. При підніманні крил повітряні мішки розширюються, при цьому повітря надходить у них через легені, де частково віддає кисень у легеневих міхурцях (в деякі з повітряних мішків повітря потрапляє минаючи легені). При опусканні крил повітря з мішків знову проходить через легені, і знову в міхурцях кисень переходить у кров. У цьому полягає суть подвійного дихання птахів у польоті, що необхідно для інтенсивного окиснення органічних речовин у зв’язку з необхідністю великих витрат енергії. При ширяючому польоті, коли м’язи крил нерухомі, подвійне дихання забезпечується скороченням м’язів черевного преса.

6.300. Покриви тіла птахів.

Тіло птахів вкрите шкірою. Є єдина куприкова залоза поблизу хвоста, яка виділяє жир для змащення шкіри. Вона найкраще розвинена у водоплавних птахів, у птахів посушливих місцевостей вона може бути відсутня (у дрохви тощо). В епідермісі утворюються рогові утвори – лусочки (на цівці та пальцях ніг) та пір’я. Пір’я буває контурним і пуховим; у багатьох видів є ще й пух. Контурні пера складаються з поздовжнього осьового опорного утвору – стрижня, від якого під кутом відходять пружні ниткоподібні борідки першого порядку. У свою чергу, від них під кутом відходять борідки другого порядку. Останні мають невеликі гачечки, якими скріплюються між собою. Таким

Чином, усі борідки утворюють єдину пластину, що зветься опахалом. Основна частина стрижня, позбавлена борідок, називається колодочкою. Контурні пера поділяються на кілька видів. Покривні пера оточують тіло і надають йому обтічної форми для зменшення опору повітря при польоті. Рульові пера хвоста служать для управління напрямком польоту. Махові пера – це основна частина крил. До кисті прикріплені першорядні махові пера, які здійснюють поступальний рух уперед. На передпліччі знаходяться другорядні махові пера. їх функція – створення підіймальної сили. Ця сила виникає внаслідок того, що завдяки певному розміщенню цього пір’я тиск повітря під крилом вищий від тиску над поверхнею крила. Пухові пера не мають борідок другого порядку, пух являє собою колодочку з борідками на верхівці. Вони знаходяться лід контурним пір’ям і відіграють термоізолюючу роль.

6.301. Типи розвитку пташенят.

Пташенята бувають виводкові та нагніздні. Виводкові пташенята, які вилуплюються з яйця, вкриті пухом, зрячі, можуть самостійно пересуватись і живитись. Мати чи батько з перший час водять за собою пташенят, навчають їх розрізняти їстівні предмети, ховатись від ворогів тощо і при зниженні температури зігрівають їх своїм тілом. До виводкових належать птахи з рядів куроподібних, гусеподібних, журавлеподібних. Нагніздні пташенята вилуплюються голими, сліпими, не здатні самі добувати їжу. їх вигодовують та навчають літати батьки. До нагніздних належать ряди горобцеподібних, дятлів, голубів, соколоподібних, совоподібних, лелекоподібних. У пінгвінів та деяких інших птахів пташенята мають риси обох типів. Вони вилуплюються зрячими і вкриті пухом, однак ще не вміють плавати, і їх годують батьки.

6.302. Які птахи не насиджують яйця? Де вони розповсюджені і як проходить інкубація яєць?

Сміттєві кури, що розповсюджені в Австралії та Новій Гвінеї. Самці згрібають великі купи рослинного сміття на землі, куди самиці відкладають яйця. Розвиток яєць відбувається за рахунок тепла, що виникає в результаті гниття та нагрівання куп сонцем. Зозулі підкидають яйця в гнізда інших видів птахів, які й насиджують їх.

6.303. Яка функція кіля грудини у птахів?

До нього приєднуються грудні м’язи, які забезпечують польот.

6.304. Осілі, кочові, та перелітні птахи.

Осілі птахи живуть весь рік в одних і тих же місцях. Це переважно більшість тропічних птахів (страуси, папуги тощо), пінгвіни, а з птахів помірних широт – горобці, синиці, повзики, сойки; більшість із них створюють запаси їжі на зиму, збираючи її в тріщинах кори дерев, дуплах тощо. Кочові птахи в невеликих зграях з настанням зимових холодів відкочовують на невеликі відстані в пошуках їжі. Це граки, снігурі та ін. Перелітні птахи залишають райони гніздування у зв’язку зі скороченням тривалості світлового дня і в зграях перелітають на великі відстані в теплі краї, багаті на їжу. Одні з них перелітають у кінці літа, як тільки молодь навчиться літати (ластівки, солов’ї, щури та ін.), інші – пізно восени, коли замерзнуть водойми (качки, лебеді, дикі гуси, журавлі, лелеки та ін.).

6.305. Пінгвіни: характеристика, представники.

Це водоплавні птахи, нездатні до польоту. Крила в них перетворилися на ласти, між пальцями ніг є плавальні перетинки. Дзьоб довгий і міцний. Більшу частину життя вони проводять у морях, де плавають і пірнають. Живляться рибою, молюсками та різними планктонними ракоподібними. На сушу виходять виключно для відпочинку та під час розмноження, спираючись на хвіст та тримаючи тіло у вертикальному положенні. Населяють береги континентів південної півкулі: більша частина видів (імператорський пінгвін, що сягає заввишки до 1,65 м, та ін.) водяться в Антарктиді. Є види, що живуть на берегах Південної Америки, півдня Африки, Австралії, а один вид – у тропіках (острови Галапагос). Відкладають яйця в ямки або насиджують єдине яйце, тримаючи його під черевом на перетинках лап. Пташенята, як і виводкові, народжуються зрячими, здатні пересуватись, вкриті густим пухом. Однак вони не можуть, як нагніздні, самостійно живитись, повільно розвиваються і довгий час спілкуються з батьками.

6.306. Страуси: характеристика, представники.

Це кілька рядів не літаючих птахів, крила в них недорозвинені, грудина позбавлена кілю. У них довга шия й міцні ноги: можуть розвивати швидкість до 70 км на годину. Вони водяться в тропічних пустелях та степах. Найбільший сучасний птах – африканський страус, що сягає 2 м заввишки. У нього на ногах лише два мозолисті пальці. Африканський ему та південноамериканський нанду менші за розмірами і мають на ногах по З пальці. Усі страуси живляться як тваринною, так і рослинною їжею. У них немає куприкової залози. Це виводкові птахи.

6.307. Ряд Куроподібні: характеристика, представники.

Це виводкові птахи з міцними чотирипалими ногами, досить великим дзьобом, причому наддзьобок на верхівці загострений і спрямований донизу; крила заокруглені. Переважно рослиноїдні, однак можуть споживати червів, комах тощо. До них, зокрема, належать сміттєві кури – мешканці Австралії та прилеглих до неї островів. Вони яєць не насиджують, а відкладають їх у гниюче листя. Таким чином, яйця інкубуються за рахунок тепла розкладу органічних речовин. У наших лісах водяться рябчики, тетеруки, глухарі, в чагарникових заростях-куріпки та фазани. До свійських птахів з цієї родини належать індики, цесарки, свійські кури. Останні виведені від диких банківських курей, батьківщина яких Південно-Східна Азія. Куроподібні наших країв – осілі, інколи кочові; перелітних видів серед них немає.

6.305. Ряд Журавлеподібні: характеристика, представники.

Великі птахи з довгими ногами, які мають три пальці та довгим дзьобом. Куприкової залози немає. Особлива форма видовженої трахеї дозволяє їм видавати характерні трубні звуки. Живляться рослинною та тваринною їжею. В Україні зустрічаються степовий та сірий журавлі. Найбільший птах фауни України – дрохва – досягає маси 16 кг. Ще один вид з цього ряду, хохітва ще порівняно недавно утворював велетенські зграї в наших степах. У зв’язку з розоранням степів і хижацьким полюванням тепер ці види дуже рідкісні й занесені до “Червоної книги України”.

6.306. Ряд Гусеподібні: характеристика, представники.

Це виводкові водоплавні птахи. На ногах чотири пальці, між передніми пальцями є плавальні перетинки. Ноги розташовані в задній частині тулуба, що сприяє пірнанню: на суші ці птахи пересуваються досить незграбно. Куприкова залоза розвинена добре. Пір’я має особливу будову: борідки контурних і пухових пер переплітаються і створюють суцільну не намокаючу поверхню. Під поверхневим шаром пір’я знаходиться багато бульбашок повітря, які перешкоджають охолодженню тіла в холодній воді. По краях дзьоба розташовані ряди рогових поперечних пластинок. Занурюючи голову на більш-менш довгій шиї у воду, гусеподібні проціджують воду або мул через пластинки і заковтують дрібних безхребетних, водні рослини тощо. Деякі (гуси) живляться також наземними трав’янистими рослинами. До цього ряду належать різноманітні гуси, качки (крижень тощо), лебеді. Усі вони перелітні птахи. Людина одомашнила деякі види гусеподібних (свійські качка, гуска тощо).

6.307. Ряд Лелекоподібні: характеристика, представники

Представники цього ряду мають довгі ноги, шию та дзьоб. Вони також мають невеликі плавальні перетинки між пальцями, водяться поблизу водойм, живляться виключно тваринами – рибами, земноводними тощо. Це нагніздні птахи. До цього ряду належать лелеки (біла та чорна), чаплі (біла та жовта). Чапля жовта, колпиця, коровайка, лелека чорний занесені до “Червоної книги України”.

6.308. Ряди Соколоподібні та Совоподібні: характеристика, представники

Соколоподібні-нагніздні птахи з сильними чотирипалими ногами, виключно тваринною їжею. Значну частину життя проводять у польоті, можуть годинами ширяти в повітрі. З органів чуття в них найкраще розвинений зір. Соколи та орли нападають на живу здобич. Птахів вони вбивають під час польоту, різних ссавців (переважно гризунів чи зайців) – на поверхні землі. Дрібні соколи живляться в основному комахами, грифи, сипи – трупами тварин, виконуючи в природі роль санітарів.

Совоподібні також нагніздні хижі птахи, що ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються в безпечних місцях. У них дуже добре розвинений зір та слух: у деяких (пугача та ін.) є вушні раковини з пір’я. Оперення в них дуже пухке, літають вони безшумно. Живляться в основному гризунами, рідше – птахами. Крім пугача, до них належать сичі, сіра сова, невеликі за розмірами сипухи тощо.

Користь від денних хижаків та сов як винищувачів гризунів значно перевищує ту невелику шкоду, яку вони іноді завдають, винищуючи птахів. Багато представників цих рядів занесені до “Червоної книги України”: скопа, шуліка рудий, луні (польовий і степовий), орли (степовий, могильник, беркут), гриф чорний, соколи (сапсан, боривітер степовий), пугач, сич волохатий, сови (довгохвоста, бородата) тощо.

6.309. Ряди Горобцеподібні і Дятли: характеристика, представники.

До ряду Горобцеподібні належать невеликі або середніх розмірів птахи, що мають дуже розвинений голосовий апарат у нижній гортані, тому самці переважно здатні до співу (співочі птахи). Більшість співочих птахів (горобці, ластівки, снігурі, жайворонки тощо) живляться комахами, в тому числі й шкідливими. Якщо дорослі навіть споживають насіння рослин (горобці, снігурі тощо), то пташенят вигодовують комахами. Великі за розмірами представники родини воронових живляться як рослинною, так і тваринною їжею, включаючи трупи (ворона сіра, галка, грак), або є переважно хижаками (крук). Пташенята в них нагніздні.

У ряду Дятли пташенята також нагніздні. Дятли роблять гнізда переважно в дуплах і зв’язані з лісами. У них міцний дзьоб, яким вони видовбують з деревини личинок комах, розлущують шишки тощо. При вертикальному положенні на стовбурах дерев у дятлів два пальці спрямовані вперед і два – назад, що забезпечує надійне прикріплення. При довбанні дятел спирається хвостом о стовбур; грудні хребці у нього з’єднані напіврухомо, тому він може відхилятися для удару. В наших лісах поширений великий строкатий дятел.

6.310. Як і з перелічених птахів належать до груп, що населяють: 1) дерев’янисті угруповання (ліс, чагарники), 2) відкриті ділянки суші (степи, луки тощо); 3) болота та відмілини; 4) водні простори: буревісник, фазан, соловей, синиця, крижень, полярна сова.

1) фазан, соловей, велика синиця; 2) полярна сова; 3) – ; 4) буревісник, крижень.

6.311. Розподіліть названі види птахів на осілих, кочуючих та перелітних: глухар, ластівка берегова, лелека чорний, снігур, сіра ворона, грак, горобець, пугач, лебідь білий, соловей.

Осілі: глухар, сіра ворона, горобець; кочуючі: грак, снігур, пугач; перелітні: ластівка берегова, лелека чорний, лебідь білий, соловей.

6.312. До яких рядів належать птахи: сич, ластівка, дрохва, дрізд, жайворонок, павич?

Куроподібні: павич; Журавлеподібні: дрохва; Совоподібні: сич; Горобцеподібні: дрізд, ластівка, жайворонок.

6.313. До яких рядів належать птахи: ворона сіра, імператорський пінгвін, глухар, чапля біла, лебідь білий, гриф?

Пінгвіни: імператорський пінгвін; Лелекоподібні: чапля біла; Гусеподібні: лебідь білий; Соколоподібні: гриф; Куроподібні: глухар; Горобцеподібні: ворона сіра.

6.314. До яких рядів належать птахи: велика синиця, фазан, журавель степовий, лелека білий, крижень, яструб?

Лелекоподібні: лелека білий; Гусеподібні: крижень; Соколоподібні: яструб; Куроподібні: фазан; Журавлеподібні: журавель степовий; Горобцеподібні: велика синиця.

6.315. Які види птахів занесені до “Червоної книги України”?

Пелікан рожевий, лелека чорний, стерв’ятник, беркут, орел степовий, шуліка рудий, журавель сірий, дрохва, пугач, червоновола казарка, лебідь малий, гага звичайна, огар, глухар, журавлі сірий та степовий, кулик-сорока, кроншнепи тонкодзьобий, великий та середній, вівсянка чорноголова тощо.

6.319. Дати загальну характеристику ссавців.

Ссавці – теплокровні хребетні, що вигодовують малят молоком. Молоко – продукт виділення молочних залоз. У шкірі є багато залоз (потові, сальні, молочні). Тіло вкрите шерстю, яка утворена рогоподібною речовиною. Серце чотирикамерне; дихають легенями. Число шийних хребців, як правило, дорівнює семи. Порожнина тіла розділена особливим плескатим поперечносмугастим м’язом – діафрагмою на дві частини: грудну і черевну. Зуби більш-менш диференційовані на різці, ікла та кутні, часто мають корені. Більшість ссавців здатна за допомогою зубів подрібнювати їжу. Ротовий отвір оточений м’ясистими складками – губами, які запобігають випаданню їжі з ротової порожнини при жуванні. У них є зовнішній слуховий прохід і в більшості – вушна раковина. Характерна риса – наявність вій та брів. Кінцівки спрямовані вертикально вниз тому тулуб піднятий над субстратом. Кількість видів сучасних ссавців – понад 4 тисячі.

6.320. Опишіть особливості зубної системи різних рядів ссавців залежно від характеру їжі.

У комахоїдних усі зуби майже однакові. Це пояснюється тим, що вони захоплюють дрібних тварин і ковтають їх, не пережовуючи. У зубатих китів (дельфінів, кашалотів) зуби однакові, бо вони лише розкушують, але не пережовують здобич – рибу, головоногих молюсків тощо. У хижих добре розвинені ікла, різці та хижі зуби для розривання та розгризання здобичі, а також кутні для її пережовування. По два кутні зуби кожної щелепи перетворені на особливі хижі. У приматів у зв’язку з різноїдністю добре розвинені ікла, різці та кутні зуби. У травоїдних (гризунів, копитних) добре розвинеш різці для відкушування та кутні для жування рослин, ікла (за винятком свиней) відсутні або розвинені слабо. У гризунів, крім того, різці та деякі кутні здатні до постійного росту, оскільки їх верхівка періодично стирається. У вусатих китів зуби зникли, замість них є цідильний апарат з рогових пластин – китовий вус.

6.321. З чого виникли молочні залози ссавців? У яких ссавців немає сосків?

Молочні залози – видозміна потових залоз. Сосків немає у першозвірів (качкодзьоб, єхидна).

6.322. Які рогові утвори є у ссавців?

Зовнішній шар шкіри ссавців (епідерміс) зроговілий і утворює специфічні утвори. Це шерсть, кігті, нігті, копита, роги (крім оленів і лосів, у яких роги складаються з кісткової речовини), голки (їжак, єхидна), китовий вус, луски (на хвості пацюка).

6.320. У яких ссавців немає мозкових звивин, а всі зуби майже однакові?

У представників рядів комахоїдних та рукокрилих мозкових звивин немає, зуби погано поділені на різці, ікла, кутові.

6.321. Першозвірі: характеристика, представники.

Першозвірі зберегли ряд ознак, які були притаманні першим ссавцям. Ці риси, що вказують на походження ссавців від плазунів, такі: наявність клоаки; розмноження за допомогою яєць. Наявність молочних залоз, хоча і без сосків, і волосяного (або голчастого у єхидни) покриву, а також теплокровність – свідоцтво належності цих тварин до ссавців. Специфічні риси першозвірів – зміна молочних зубів дитинчат роговим дзьобом у дорослих. Мешкають в Австралії та на прилеглих до неї островах – Новій Гвінеї, Тасманії. Качкодзьоб вкритий хутром, між пальцями має плавальні перетинки. Живе в норах на берегах водойм, добре плаває і пірнає, живиться водними безхребетними Яйця відкладає в норах де їх насиджує. Єхидна живе в чагарникових заростях, вкрита голками На ногах є довгі кігті, якими вона розкопує мурашники, термітники, живлячись їх мешканцями, перекидає каміння і поїдає червів та личинок комах тощо. Виношує яйця в спеціальній черевній шкірястій сумці.

6.322. Ряд Сумчасті: характеристика, представники.

Це дуже різноманітні за способом життя і будовою тіла тварини, яких об’єднує слабкий розвиток або відсутність плаценти. Тому малята народжуються дуже малими, сліпими, безпомічними, заповзають у шкірясту сумку на череві матері, де прикріплюються до соска. Спеціальні м’язи матері впорскують дитинчатам молоко в рот. В Австралії водяться кенгуру, сумчастий ведмідь (коала), сумчасті миші, сумчасті білки, сумчасті бабаки (вомбат), сумчасті кроти, сумчасті вовки тощо. Деревний спосіб життя в Америці, переважно в Південній, ведуть зовнішньо подібні до пацюків опосуми.

6.323. Ряд Комахоїдні: характеристика, представники.

Комахоїдні – най примітивніші плацентарні ссавці. Великі півкулі головного мозку в них не мають звивин, зуби майже однакові за формою. Живляться комахами, в тому числі шкідливими. Очі розвинені погано внаслідок нічного (землерийки, їжаки) або риючого (кроти) способу життя. Передній відділ-голови утворює довгий рухомий хоботок з чутливими волосинками. Отже, найкраще розвинені в них органи нюху та дотику. До “Червоної книги України” занесені вухастий їжак, який зрідка зустрічається в південно-східних степах, та хохуля звичайна – цінний хутровий звір, який водиться по берегах водойм, живиться водними безхребетними, переважно молюсками.

6.327. Ряд Рукокрилі: характеристика, представники.

Ці ссавці пристосовані до активного польоту. Передні їх кінцівки перетворились на крила: від верхівки другого пальця починається м’яка шкіряста перетинка, яка вздовж тулуба йде до задніх кінцівок та хвоста. Грудина з добре розвиненим кілем. В Україні мешкає багато видів кажанів. Вони активні вночі, живляться літаючими комахами. В просторі орієнтуються за допомогою ехолокації: кажани створюють ультразвуки, які відбиваються від предметів та вловлюються великими вушними раковинами. Взимку одні види впадають у сплячку в печерах, інші відлітають у теплі краї. У тропіках водяться крилани (летючий собака), які живляться плодами дерев, вампіри, що живляться кров’ю ссавців, висмоктуючи її в сплячих тварин і людей, та летючі миші – рибалки, які захоплюють рибу, що підпливає до поверхні води, своїми пазурами на задніх кінцівках.

6.328. Ряд Примати: характеристика, представники.

У приматів дуже розвинені великі півкулі головного мозку з численними звивинами. Пальці замість кігтів часто несуть плескаті нігті. Лицьова частина черепа збудована так,, що очі спрямовані вперед для визначення відстані до предметів. Це наслідок первинного способу життя на деревах і необхідне для стрибків з гілки на гілку. Грудних сосків одна пара; великий палець кінцівок протиставлений іншим (пристосування для хапання). Широконосі мавпи водяться в Південній Америці. У них є широка перетинка між носовими отворами, хвіст завжди довгий і здатний чіплятися за гілки. Представники: мавпа-павук, ігрунки. Вузьконосі мавпи поширені в Африці й тропічній Азії (один вид – в південній Іспанії). Носова перетинка в них вузька, хвіст не чіпкий або його зовсім немає. Поділяються на мартишкових та людиноподібних. Мартишкові мають сідничні мозолі та защічні мішки, де зберігають їжу – горіхи тощо. Це мартишки, макаки павіани тощо. Людиноподібні мавпи мають дуже розвинену кору великих півкуль. Сідничні мозолі, защічні мішки і хвіст у них відсутні. Шимпанзе та горили водяться в Африці, гібони та орангутанги – в Азії.

6.329. Ряд Гризуни: характеристика, представники.

Це переважно дрібні або середні за розмірами ссавці. У них відсутні ікла, а в кожній щелепі є пара різців; вони не мають коренів і ростуть протягом усього життя й самозаточуються завдяки дуже міцній емалі переднього краю зубів (задній край цих зубів її позбавлений). Мишоподібні гризуни (полівки, миші, пацюки) шкодять рослинництву, деякі з них, що мешкають у житлах людини (хатня миша, сірий пацюк), є джерелом небезпечних захворювань (чуми, туляремії тощо). Хутрові звірі – білка, ондатра, нутрія, бобер. До “Червоної книги України” занесені ховрах європейський, соня садова, тушканчик великий, сліпаки (піщаний, буковинський, білозубий, подільський), полівки (снігова, водяна) тощо.

6.330. Ряд Китоподібні: характеристика, представники.

У цих ссавців, що мешкають у водоймах, переважно морських, передні кінцівки перетворені на ласти, задніх немає, є лише рудимент тазового поясу. Хвіст складається з товстої складки шкіри, м’язів і жиру, в ньому немає хребців і розташований він горизонтально. Вушної раковини немає. Товстий підшкірний шар жиру захищає тварину від переохолодження. Волосяний покрив майже повністю редукований. Кити здатні створювати звуки високої частоти (ультразвуки), які, відбиваючись від підводних предметів, потрапляють до органів слуху і дають змогу тваринам орієнтуватись у повній темряві глибоко під водою, а також спілкуватись між собою. Зубаті кити (дельфіни, кашалоти) мають багато зубів однакової форми; живляться рибою, великими головоногими молюсками тощо. Беззубі кити (синій кит, гренландський та ін.) не мають зубів. З верхньої щелепи в них звисають рогові пластинки – китовий вус. Кит набирає воду до ротової порожнини і випорскує її через ці “вуса”. При цьому затримується їжа (переважно планктонні ракоподібні), яку кит язиком спрямовує в глотку. Китоподібних раніше добували заради жиру та інших цінних речовин; зараз їх промисел у багатьох країнах заборонений, а більшість видів занесено до Міжнародної та національних Червоних книг.

6.331. Ряд Хижі: характеристика, представники.

Хижі переважно живляться тваринами, хоч серед них є комахоїдні і навіть рослиноїдні види. Різці порівняно невеликі. Ікла завжди добре розвинені, одна з пар кутніх зубів кожної з щелеп перетворена на хижі зуби. їх гостра ріжуча поверхня призначена для розгризання кісток, сухожилків тощо.

До родини собачих (вовчих) належать види, що активно переслідують здобич. Ноги в них довгі, з не втяжними кігтями, під час бігу спираються на пальці; ключиці редуковані. Добре розвинений орган нюху, з чим пов’язана видовжена вперед морда. Сюди належать вовки, лисиці, песці, єнотоподібний собака – цінні хутрові звірі. З давніх давен людина одомашнила собаку. До родини котячих належать хижаки, що полюють переважно із засідки. У них вкорочена морда, добре розвинені зір та слух. Кігті втяжні, під час ходіння сховані, тому вони пересуваються безшумно. Відомі представники: лев, тиф, леопард. В Україні поширені рись та лісовий кіт; широко відома свійська кішка. Більшість – цінні хутрові звірі, які в різних країнах знаходяться під охороною. Родина Ведмедеві об’єднує звірів, які ходять, спираючись на всю стопу. Більшість із них живиться змішаною їжею, наприклад, бурий ведмідь. Полярний білий ведмідь, що водиться в Арктиці, живиться майже виключно тюленями. До родини куницевих належать невеликі за розмірами хутрові звірі – соболь, куниця, ласка, річкова видра (живе поблизу водойм і полює на рибу), борсук. Більшість видів цього ряду, що трапляються в нашій країні, занесені до “Червоної книги України”: горностай, тхір степовий, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна.

6.332. Ряд Ластоногі: характеристика, представники.

Виключно морські тварини; більшу частину життя проводять у воді, на сушу виходять лише в період розмноження. Кінцівки перетворились на ласти, хвіст короткий; зуби диференційовані. Є товстий шар підшкірного жиру; вушні раковини відсутні або погано розвинені. Живляться рибою, молюсками та іншими морськими тваринами. Серед них є цінні хутрові звірі (морський котик); у різних морях широко розповсюджені тюлені. Поблизу чорноморських берегів раніше зустрічався занесений до “Червоної книги України” тюлень-монах. Найбільші з ластоногих – арктичні моржі, що досягають 4 м завдовжки і маси 1,5 т.

6.333. Ряд Непарнокопиті: характеристика, представники.

Це наземні рослиноїдні тварини, в яких зберігається один (коні, віслюки, зебри) або три (носороги) пальці, вкриті роговими копитами. Ключиць немає, ікла недорозвинені. У природі мешкають на степових просторах, у пустелях тощо. Людиною одомашнені кінь та віслюк.

6.334. Ряд Парнокопитні: характеристика, представники.

Наземні рослиноїдні тварини, в яких зберігається два (у жуйних) або чотири (у нежуйних) пальці з роговими копитами. До нежуйних належать свині та бегемоти. Ноги в них не видовжені, ікла добре розвинені, шлунок простий. Жуйні мають шлунок, що складається з чотирьох відділів. Ноги видовжені, пристосовані до бігу, ключиці відсутні, ікла редуковані. У частини роги з рогоподібної речовини (великої рогатої худоби, овець, кіз, антилоп), в інших – з кістки (оленів, лосів). Цінні м’ясні звірі. Одомашнено багато видів.

6.335. Порівняйте будову крил птахів та рукокрилих.

Крило птахів – передня кінцівка з частково редукованими пальцями (залишилось три пальці, з яких лише середній видовжений), вкрита маховим пір’ям, яке утворює поверхню крила. У рукокрилих, навпаки, всі пальці добре розвинені, з них перший вільний. Між пальцями, які дуже видовжені, розташована шкіряста перетинка. Вона утворює поверхню крила і вздовж боків тіла доходить до задніх кінцівок і хвоста.

6.336. Опишіть будову та функціонування шлунка жуйних тварин.

Шлунок жуйних парнокопитних (корови та ін.) складається з чотирьох відділів: рубець, на внутрішній поверхні якого є тверді потовщення; сітка, стінки якої поділені на комірчини; книжка з подовжніми складками на стінках; сичуг, або залозистий шлунок, у стінках якого виробляється шлунковий сік. Спочатку зелена маса потрапляє в рубець, де травлення відбувається за допомогою

Ферментів слини та мутуалістичних бактерій. Останні продукують відсутні у тварин ферменти, здатні розкладати клітковину (целюлозу). З рубця їжа проходить через сітку і знову відригується в рот, де пережовується і змочується слиною, а потім повторно заковтується і потрапляє через книжку в сичуг. У сичузі під впливом шлункового соку починають перетравлюватися білки їжі.

6.333. До яких рядів належать ссавці: тур, кажан, білка, тюлень – монах, білий ведмідь, пантера?

Рукокрилі: кажан; Гризуни: білка; Хижі: білий ведмідь, пантера; Ластоногі: тюлень – монах; Парнокопитні: тур.

6.334. До яких рядів належать: павукоподібна мавпа, полівка, землерийка, соболь, зубр?

Комахоїдні: землерийка; Гризуни: полівка; Хижі: соболь; Парнокопитні: зубр; Примати: павукоподібна мавпа.

6.335. До яких рядів належать: бегемот, їжак, крилан, бобер, морський леопард, руда вечірниця?

Комахоїдні: їжак; Рукокрилі: крилан, руда вечірниця; Гризуни: бобер; Ластоногі: морський леопард; Парнокопитні: бегемот.

6.336. До яких рядів належать: афаліна, гібон; кріль, свиня дика, єнот, песець?

Зайцеподібні: кріль; Хижі: песець, єнот; Китоподібні: афаліна; Парнокопитні: свиня дика; Примати: гібон.

6.337. До яких рядів належать ссавці: кінь Пржевальського, єхидна, ховрах, ондатра, гієна?

Першозвірі: єхидна; Гризуни: ховрах, ондатра; Хижі: гієна; Непарнокопиті: кінь Пржевальського.

6.338. До яких рядів належать: кашалот, лось, щур, кріт, бурий ведмідь, велика рогата худоба?

Комахоїдні: кріт; Гризуни: щур; Хижі: бурий ведмідь; Китоподібні: кашалот; Парнокопитні: лось, велика рогата худоба.

6.339. До яких рядів належать: хатня миша, вампір, дикобраз, козерог, лев, нерпа?

Рукокрилі: вампір; Гризуни: хатня миша, дикобраз; Парнокопитні: козерог; Хижі: лев; Ластоногі: нерпа.

6.340. До яких рядів належать: коза, бурундук, опосум, гепард, осел, лисиця?

Сумчасті: опосум; Гризуни: бурундук; Хижі: гепард, лисиця; Непарнокопиті: осел; Парнокопитні: коза.

6.341. До яких рядів належать: зебра, північний олень, газель, коала, качкодзьоб, пума?

Першозвірі: качкодзьоб; Сумчасті: коала; Хижі: пума; Непарнокопиті: зебра; Парнокопитні: газель, північний олень.

6.342. До яких радів належать: антилопа гну, вівця, кенгуру, куниця, макака, підковоніс?

Сумчасті: кенгуру; Рукокрилі: підковоніс; Парнокопитні: вівця, антилопа гну; Хижі: куниця; Примати: макака.

6.343. До яких адаптаційних форм (наземних, землериїв, деревних, повітряних, водних) належать такі види: кабарга, ондатра, їжак, кріт, качкодзьоб?

Наземні: їжак, кабарга; землериї: кріт; деревні: – ; повітряні – ; водні: качкодзьоб, ондатра.

6.344. До яких адаптаційних форм (наземних, землериїв, деревних, повітряних, водних) належать такі види: нутрія, кажан, шакал, сумчастий кріт, лось, соня?

Наземні: шакал, лось; землериї: сумчастий кріт; деревні: соня; повітряні: кажан; водні: нутрія.

6.345. До яких адаптаційних форм (наземних, землериїв, деревних, повітряних, водних) належать такі види: видра, вампір, бурозубка, білка, орангутанг, єхидна?

Наземні: єхидна; землериї: бурозубка; деревні: білка, орангутанг; повітряні: вампір; водні: видра.

6.346. До яких адаптаційних форм (наземних, землериїв, деревних, повітряних, водних) належать такі види: сліпак, кашалот, тюлень, коала, крилан, павукоподібна мавпа?

Наземні: – землериї сліпак; деревні: коала, павукоподібна мавпа; повітряні: крилан; водні, кашалот, тюлень.

6.347. Які види кажанів занесені до “Червоної книги України”?

Підковоноси (малий та великий), нічниці (ставкова, триколірна тощо), довгокрил звичайний, широковух європейський, вечірниці (мала, велетенська), нетопири (середземноморський, кожанковидний).

6.348. Назвіть унікальні особливості типу хордових, яких немає в інших тварин.

Наявність хорди або хребта, який її заміщує в хребетних. Нервова система у вигляді трубки, що лежить над хордою, у більшості тварин має розширення (головний мозок). В ембріонів або протягом усього життя (ланцетник, риби) є зяброві щілини, що з’єднують глотку із зовнішнім середовищем. Примітка: двобічна симетрія, вторинна порожнина тіла, замкнена кровоносна система, наскрізний кишечник тощо – риси, які, крім хордових, властиві ще ряду інших типів тварин.

6.349. Що таке хорда?

Це еластична несегментована скелетна вісь, що утворюється з частини середньої кишки; розташована вздовж тіла над кишечником і несе опорну функцію. Є в ланцетника і осетрових риб, а також у зародків усіх хребетних.

6.350. Які особливості будови та фізіології характерні для теплокровних хребетних?

Повне розділення артеріальної і венозної крові, що веде до збільшення інтенсивності енергетичного обміну з виділенням великої кількості тепла. Теплоізолюючі покриви: шерсть, пір’я, підшкірна жирова клітковина. Досконалі механізми терморегуляції (наприклад, за допомогою потовиділення чи інтенсивного дихання у ссавців).

6.351. Назвіть основні етапи ускладнення кровоносної системи хордових.

У ланцетника одне коло кровообігу, серця немає. У риб також одне коло кровообігу, але є двокамерне серце, наявність якого зумовлює більшу швидкість кровообігу, що визначає і більшу інтенсивність обміну речовин. У наземних хребетних виникають легені, з чим пов’язане утворення малого та великого кіл кровообігу: мале коло кровообігу доносить до легень СО2 і отримує з них О2. У земноводних та плазунів серце трикамерне: артеріальна та венозна кров відповідно з лівого й правого передсердь змішуються у шлуночку, але в плазунів виникає неповна перетинка вздовж шлуночка, що частково запобігає змішуванню крові (у крокодилів серце чотирикамерне). У теплокровних тварин (птахів, ссавців) серце чотирикамерне, тому до органів від нього надходить чиста артеріальна кров. Це значно підвищує рівень обміну речовин та є однією з причин виникнення теплокровності.

6.356. Назвіть групи хордових із зовнішнім заплідненням.

Ланцетники, більшість кісткових риб і земноводних.

6.357. Назвіть групи хордових із внутрішнім заплідненням.

Хрящові риби, деякі кісткові риби, плазуни, птахи, ссавці.

6.358. У яких класів хребетних непрямий розвиток? Назвіть основні його стадії.

Непрямий розвиток відомий у риб (ікра – личинка – мальок – доросла особина) та земноводних (ікра – пуголовок – доросла особина).

6.359. Які ви знаєте рогові утвори шкіри?

Рогові лусочки в ящірок, змій, на цівці птахів, хвості пацюків; пір’я в птахів; рогові щитки у черепах; шерсть у ссавців; голки в їжаків, єхидни; кігті та нігті в ссавців; роги у великої рогатої худоби, антилоп; копита в коней; китовий вус у китів; дзьоб у птахів та першозвірів тощо.

6.360. Яке значення для польоту має кіль грудини? В яких хребетних, крім птахів, він розвинений? У яких птахів немає кіля і чому?

До кіля прикріплюються великі грудні м’язи, які опускають крила. Крім птахів, кіль є в літаючих ссавців (ряд Рукокрилі) і був у літаючих плазунів (викопний ряд птерозаврів з мезозойської ери). У страусів кіля немає, бо вони до польоту не здатні, і крила служать лише для гальмування при змінах швидкості руху.

6.361. Які назви мають підрозділи зоології, що вивчають найпростіших, паразитичних червів, комах, риб, птахів та ссавців?

Наука про найпростіших зветься протозоологією, паразитичних червів – гельмінтологією, комах – ентомологією, риб – іхтіологією, птахів – орнітологією, ссавців – теріологією (або мамаліологією).

6.362. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: дизентерійна амеба, актинія кінська, аскарида людська, ропуха звичайна, тюлень – монах.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти жив­лення
Дизен­терійна амеба	Одноклітинні, Тип Саркомастигофори	Кишечник людини	Шляхом фагоцитозу за­хоплює еритроцити та клітини бактерій кишеч­ника хазяїна
Актинія кінська	Тип Кишково­порожнинні, клас Коралові поліпи	Моря, на Підводних Предметах	Хижак: вбиває жалкими клітинами і перетравлює риб та ракоподібних
Аскарида людська	Тип Круглі черви, клас Нематоди	Кишечник людини	Живиться вмістом кишечника хазяїна
Ропуха звичайна	Тип Хордові, клас Земноводні, ряд Безхвості	Зволожені наземні місця, розвиток відбувається у воді	Хижак: полює на різних безхребетних
Тюлень-монах	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Ластоногі	Моря, Розмножується та відпочиває на суші	Хижак: живиться рибою, ракоподібними та молюсками

6.363. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: амеба протей, гідра зелена, свинячий ціп’як, ланцетник, качка-крижень.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Амеба протей	Одноклітинні, Тип Саркомасигофори	Прісноводні стоячі водойми, на поверхні підводних предметів	Фагоцитоз, живиться бактеріями, одноклітинними водоростями
Гідра зелена	Тип Кишковопо­рожнинні, клас Гідрозої	Прісні стоячі во­дойми, на поверхні підводних предметів	Хижак, живиться од­ноклітинними і дріб­ними багатоклі­тинними тваринами
Свинячий ціп’як	Тип Плоскі чер­ви, клас Стьож­кові черви	Тонкий кишечник людини, в личинковому стані – у м’язах свиней	Всисає через по­верхню тіла вміст кишечника хазяїна
Ланцет­ник	Тип Хордові, підтип Безчереп­ні, клас Голово-хордові	Піщане дно морів	Відфільтровує з води дрібні поживні частки
Качка-крижень	Тип Хордові, підтип Черепні, або Хребетні, клас Птахи, ряд Гусеподібні	Береги прісних водойм	Живиться у прісних водоймах; за допо­могою пластинок дзьоба проціджує воду, відфільтровуючі дрібних тварин і рослин

6.364. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: аурелія, стьожак широкий, тигрова акула, бобер.

Вид	Систематич­не положен­ня	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Аурелія	Тип Кишково­порожнинні, клас Сцифозої	Моря, в товщі води	Хижак: живиться не великими рибами, рачками тощо
Стьожак широкий	Тип Плоскі черви, клас Стьожкові черви	Тонкий кишеч­ник людини, со­баки, кота; в личинковому стані – в м’язах риби	Всисає всією по­верхнею тіла пожив ні речовини з ки­шечника хазяїна
Тигрова акула	Тип Хордові, клас Хрящові риби, надряд Акули	Моря, в товщі води	Хижак: полює на риб, дельфінів тощо
Бобер	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Гризуни	Береги прісних водойм, самі во­дойми	Травоїдний; живить­ся молодими паго­нами та корою де­рев і кущів

6.365. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин, павук-хрестовик, овід, саламандра плямиста, королівський пінгвін, зубр.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Павук-хрестовик	Тип Членисто­ногі, клас Паву­коподібні, ряд Павуки	На кущах, де­ревах, де сплітає ловчу сітку	Хижак: вловлює літаючих комах за допомогою ловчої сітки. Впорскує в жертву слину з отрутою та травними фермента­ми. Травлення почи­нається в тілі здобичі (позакишкове травлення), потім всисає розріджений її вміст
Овід	Тип Членис­тоногі, клас Комахи, ряд Двокрилі	Степи, пасовища тощо	Дорослі особини не живляться. Личинки па­разитують під шкірою великої рогатої худоби, живляться тканинами хазяїна
Сала­мандра плямиста	Тип Хордові, клас Земно­водні, ряд Хвостаті	У лісах Карпат під камінням, поваленими деревами тощо Розмноження і розвиток – у прісних водоймах	Живиться червами, наземними молюсками, комахами тощо
Королів­ський пін­гвін	Тип Хордові, клас Птахи, ряд Пінгвіни	На вічній кризі по берегах Антарктиди та прилеглих островах	Живиться рибою, яку здобуває під водою; плаває за допомогою видозмінених крил-ластів
Зубр	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Парноко­питні	Ліси помірних широт Європи	Травоїдний, трав’янисті рослини, пагони дерев тощо

6.366. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: жук-гробарик, тайговий кліщ, жаба ставкова, білий лелека, орангутанг.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Жук-гробарик	Тип Членисто­ногі, клас Комахи, ряд Жорсткокрилі	Поверхня грунту	Закопує трупи дріб­них тварин у землю, якими живляться ли­чинки; дорослі жуки живляться трупами тварин
Тайговий кліщ	Тип Членисто­ногі, клас Павукоподібні, ряд Кліщі	Ліси та чагар­ники	Сидить на рослинах, підстерігає різних хребетних, переваж­но теплокровних, 3 яких за допомогою хоботка смокче кров
Жаба ставкова	Тип Хордові, клас Земно­водні, ряд Без­хвості	На суходолі, поблизу стоя­чих водойм, розмноження і розвиток у прісній воді	Викидаючи довгий липкий язик, ловить літаючих комах, якими вона живиться
Білий лелека	Тип Хордові, клас Птахи, ряд Лелеко­подібні	Болота, луки та інші місця поблизу водойм	Хижак: полює на пла­зунів, мишей тощо
Орангутанг	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Примати, родина Людиноподібні мавпи	Тропічні ліси, на деревах	Різноядні: живляться плодами дерев, яйцями птахів та пташенятами

6.367. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: променяк (радіолярія), коростяний свербун, тутовий шовкопряд, латимерія, дельфін афаліна.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти жив­лення
Променяк (радіо­лярія)	Одноклітинні, Тип Саркомастигофори	Товща води в морях	Шляхом фагоцитозу, захоплює дрібні одно­клітинні організми
Корос­тяний свербун	Тип Членисто­ногі, клас Павукоподібні, ряд Кліщі	У ходах під шкірою людини	Живляться клітинами шкіри та міжклітинною рідиною хазяїна
Тутовий шовко­пряд	Тип Членисто­ногі, клас Ко­махи, ряд Лус­кокрилі, або Метелики	Штучно розво­диться людиною	Метелики не живля­ться, гусінь поїдає листя шовковиці (тутового дерева)
Латиме­рія	Тип Хордові, клас Кісткові риби, підклас Кистепері	Індійський океан, на значних глибинах	Хижак, полює на інших риб та морських без­хребетних
Дельфін афаліна	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Китопо­дібні, підряд Зубаті кити	Моря	Хижак: полює на рибу

6.368. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: гострик, бджола медоносна, голий слизун, лящ, голубий кит.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти жив­лення
Гострик	Тип Круглі черви, клас Нематоди	Кишечник людини	Живиться вмістом кишеч­ника хазяїна
Бджола медо­носна	Тип Членисто­ногі, клас Комахи, ряд Перетинчасто­крилі	Суспільні комахи, живуть Родинами, оку­льтурені – на пасіках, дикі – в дуплах дерев тощо	Дорослі живляться нек­таром та переробленим нектаром – медом, ли­чинок вигодовують су­мішшю меду і пилку. Нектар всмоктують хоботком
Голий слизун	Тип Молюски, клас Черевоногі	У вологих місцях на суходолі	Рослиноїдні: зелені частини рослин, плодові тіла грибів. Зішкрібають верхні шари клітин
Лящ	Тип Хордові, клас Кісткові риби, ряд Ко­ропоподібні	Прісноводні водойми	Живляться дрібними тва­ринами: молюсками, ко­махами, червами тощо
Голубий кит	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Китопо­дібні, підряд Вусаті кити	Моря і океани	За допомогою спеціаль­них рогових утворів по­рожнини рота (китового вуса) відфільтровує з води дрібних тварин

6.369. Вкажіть систематичне положення, середовище існування спосіб та об’єкти живлення таких тварин: беззубка, колорадський жук, скат-хвостокол, журавель сірий, єхидна.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Беззубка	Тип Молюски, клас Двостул­кові	Піщаний грунт прісних водойм	Відфільтровує 3 води дрібні поживні частки
Колорадський жук	Тип Членисто­ногі, клас Комахи, ряд Жорсткокрилі	На картопляних полях і городах	Жук і його личинки живляться над­земними частинами картоплі та інших пасльонових
Скат-хвостокол	Тип Хордові, клас Хрящові риби, надряд Скати	Придонна зона морів, у т. ч. Чорного та Азовського	Хижак: полює на ракоподібних та молюсків.
Журавель сірий	Тип Хордові, клас Птахи, ряд Журавлеподібні	Поля, луки, болота	Різноїдний: живиться корінням, безхребетними, жабами, мишами
Єхидна	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Одно­прохідні	На суходолі	Живиться безхре­бетними, зокрема комахами

6.370. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: інфузорія – туфелька, планарія молочно-біла, корабельний черв’як, осетер атлантичний, землерийка.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти жив­лення
Інфузорія-туфелька	Одноклітинні, Тип Інфузорії (Війчасті)	Прісні водойми, в товщі води	Війками підганяє одно­клітинні організми до рота, через клітинну глотку їжа потрапляє в цитоплазму, де перетравлюється в травних вакуолях
Планарія молочно-біла	Тип Плоскі черви, клас Війчасті черви	Прісні водойми, на дні та підводних предметах	Хижак: захоплює здобич глоткою, що здатна вивер­татись через рот. Травлен­ня в кишечнику. Полює на рачків та інших донних багатоклітинних тварин
Кора­бельний черв’як	Тип Молюски, клас Двостулкові	Моря; за допомогою черепашки висвердлює ходи в дереві, вапняку тощо	Відфільтровує з води дрібні поживні частки
Осетер атлан­тичний	Тип Хордові, клас Кісткові риби, ряд Осетроподібні	Моря, Розмножуєть­ся в річках	Живиться дрібними водними безхребетними, переважно червами та молюсками
Земле­рийка	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Комахоїдні	У ходах у товщі грунту і підстилці	Хижак: полює на дощових червів, комах та інших грунтових тварин

6.371. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: печінковий сисун, дощовий черв’як, мідія їстівна, тритон звичайний, свиня дика.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та Об’єкти Живлення
Печінковий сисун	Тип Плоскі черви, клас Сисуни	У печінці і жовч­них протоках травоїдних тварин і людини; личинка – в молюску малому ставковику	Живиться кров’ю та епіте­ліальними клі­тинами печінки.
Дощовий черв’як	Тип Кільчасті черви, клас Малощетинкові	У нірках у грунті	Пропускає через кишечник листковий опад та грунт, пере­травлюючи органічні речовини
Мідія їстівна	Тип Молюски, клас Двостулкові	Веде прикріпле­ний спосіб життя в морях	Відфільтровує з води дрібні поживні частки
Тритон звичайний	Тип Хордові, клас Плазуни, ряд Хвостаті	Живе у вологих місцях на суходолі, роз­множення та розвиток – у прісних водоймах	Живиться дрібними без­хребетними – червами, ко­махами тощо
Свиня дика	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Парноко­питні	Живе в лісах, чагарниках тощо	Різноїдна: живи­ться тваринами та рослинами.

6.372. Вкажіть систематичне положення, середовище існування, спосіб та об’єкти живлення таких тварин: ехінокок, капустяний білан, виноградний слимак, нільський крокодил, вечірниця руда.

Вид	Систематичне положення	Середовище існування	Спосіб та об’єкти живлення
Ехінокок	Тип Плоскі черви, клас Стьожкові черви	У кишечнику собак, личинка – у внутрішніх органах різних травоїдних тварин та людини	Всисає поживні речовини з кишечника хазяїна всією поверхнею тіла
Капус­тяний білан	Тип Членис­тоногі, клас Комахи, ряд Лускокрилі, або Метелики	Дорослі – на луках, городах, личинки – на городніх рос­линах з родини Капустяні	Метелик за допомогою хоботка живиться некта­ром квітів, гусінь за допо­могою гризучих ротових органів поїдає листя капусти та інших капустяних
Вино­градний слимак	Тип Молюски, клас Черевоногі	Наземний вид, мешкає в садах і виноградниках	Травоїдний вид: зішкрібає зовнішні шари тканин пагонів
Нільський крокодил	Тип Хордові, клас Плазуни, ряд Крокодили	Мешкає в прісних водоймах, на їх берегах, Розмножується на суходолі	Хижак: живиться рибою, птахами, ссавцями, може нападати на людину
Вечірни­ця руда	Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Рукокрилі	Здатний до польоту; веде нічний спосіб життя; вдень ховається в пече­рах, дуплах дерев, на горищах тощо	Живиться комахами, яких ловить у польоті.

6.373. Який тип симетрії називають двобічним?

При двобічній симетрії права і ліва частини тіла являють собою дзеркальні відбитки, тобто через поздовжню вісь тіла можна провести лише одну площину симетрії.

6.374. У зв’язку з чим у багатоклітинних виникла двобічна симетрія?

Двобічна симетрія в багатоклітинних тварин виникла в зв’язку з розвитком у них здатності до активного пересування.

6.375. Чим можна пояснити виникнення променевої і двобічної симетрії в тварин?

Променева симетрія характерна для тварин, що ведуть прикріплений або малорухомий спосіб життя: задній кінець тіла знаходиться на субстраті, передній – в однорідному середовищі, яке всебічно рівномірно впливає на організм. Двобічна симетрія виникає в тварин як пристосування до рухливого способу життя. При плазуванні нижній бік тіла доторкається до субстрату, верхній – до води чи повітря. Так виникають передній та задній кінці тіла, а також спинна та черевна поверхні, лівий і правий боки тіла.

6.376. Що таке тришарові тварини?

У таких тварин на певній стадії ембріогенезу формуються три зародкові листки: ектодерма, мезодерма та ентодерма, з яких у дорослих розвиваються всі тканини і органи.

6.377. Назвіть типи тришарових тварин.

Плоскі черви, круглі черви, кільчасті черви, молюски, членистоногі, хордові.

6.378. У тварин розрізняють первинну (наприклад, у круглих червів), вторинну (у кільчастих червів, хордових) та змішану (у членистоногих) порожнини тіла. Дайте порівняльну характеристику цих порожнин.

Первинна порожнина тіла являє собою проміжки між органами, заповнені рідиною. Вторинна порожнина тіла вистелена спеціальним епітелієм мезодермального походження. Змішана порожнина тіла виникає в результаті часткового руйнування вистилаючого епітелію вторинної порожнини та її злиття із залишками первинної.

6.374. Чим відрізняються клітини багатоклітинних організмів від одноклітинних?

Тіло багатоклітинних складається з різних за якістю клітин і кожна їх група виконує певні функції. Клітини багатоклітинних, на відміну від одноклітинних, самостійно не може існувати, тому що будь-яка з них не може виконувати всі функції, притаманні цілісному організмові. Клітини ж одноклітинних тварин становлять собою самостійний цілісний організм, тому їх будова складніша, порівняно з клітинами багатоклітинних.

6.375. Що таке орган і органела? Дайте визначення, наведіть приклади.

Орган – багатоклітинний утвір, що складається з певних тканин, займає певне місце в організмі і виконує певні функції (наприклад, у тварин – серце, головний мозок; у рослин – корінь, пагін, квітка тощо). Органела – постійний утвір у клітині, який призначений для виконання певної функції і має відповідну будову (ядро, мітохондрії, рибосоми, травні вакуолі тощо).

6.376. Що таке орган у багатоклітинних?

Орган – це частина тіла, яка являє собою комплекс тканин, займає певне положення і виконує певні функції.

6.377. Що таке система органів у багатоклітинних?

Система органів у багатоклітинних – це сукупність органів, що виконують спільні функції (наприклад, системи органів травлення, виділення та ін.). В одніх випадках органи, які складають систему органів, сполучаються між собою просторово (травна, видільна, дихальна системи тощо), в інших – ні (наприклад, ендокринна система).

6.378. З чим пов’язано виникнення теплокровності в тварин?

Виникнення теплокровності стало можливим завдяки збільшенню інтенсивності окислювальних процесів, внаслідок чого виділяється більша кількість енергії, частина якої розсіюється у вигляді тепла. Це стало можливим завдяки повному розділенню крові на артеріальну та венозну, а також утворенню теплоізолюючих покривів; підшкіряної клітковини, пір’я, волосся тощо і виникненню особливих механізмів терморегуляції. До теплокровних тварин відносять птахів, ссавців, у яких серце чотирикамерне, а артеріальна й венозна кров не змішуються.

6.379. Як протистоять дії низьких температур жаба, бурий ведмідь, тюлень та людина?

Температура тіла жаби не стала, тому при низькій температурі вона впадає в анабіоз. Бурий ведмідь має сталу температуру тіла, але з наближенням зими впадає в сплячку. Зимова сплячка теплокровних тварин – еволюційне надбання, завдяки якому тварини переживають період нестачі їжі взимку. Тюлень витримує низькі температури завдяки товстому шару підшкірного жиру, який затримує тепло організму. Людині притаманні різноманітні механізми терморегуляції, притаманні ссавцям. Крім того, людина захищається від холоду за допомогою одягу, опалення житла тощо.

6.380. Яка кровоносна система має назву замкненої?

Замкненою називається така кровоносна система, коли кров рухається тільки по судинах і не змішується з порожнинною рідиною (наприклад, у кільчатих червів і хордових).

6.381. Який процес називається регенерацією?

Регенерацією називається процес відновлення втрачених або ушкоджених частин тіла.

6.382. Що таке линяння? У яких груп тварин воно виражене?

Линяння – це процес зміни зовнішніх покривів у тварин. У безхребетних линяння зустрічається в членистоногих (ракоподібних, павукоподібних, комах тощо). їх тіло вкрите щільною кутикулою, тому від линяння до линяння вони не ростуть. Ріст відбувається під час линяння, доки нова кутикула не затверділа. Серед хребетних линяння спостерігається в амфібій, рептилій, птахів та ссавців. Амфібії і рептилії скидають зовнішній шар шкіри, який може бути зроговілим. Цей старий зовнішній шар змінюється на новий. Птахи і ссавці замінюють пір’яний та волосяний покрив. Під час линяння у хребетних відновлюються зовнішні покриви, може змінюватись їх колір та теплоізоляційна здатність. Зміни кольору можуть бути пов’язані із сезонними змінами в природі (взимку покриви звичайно світліші, густота шерсті або пуху більша), а також з розмноженням (під час шлюбного періоду покриви можуть ставати яскравішими).

6.383. Що таке внутрішнє і зовнішнє запліднення?

При зовнішньому заплідненні сперматозоїди та яйцеклітини виходять у зовнішнє середовище, а при внутрішньому сперматозоїди потрапляють у жіночу статеву систему за допомогою спеціальних чоловічих статевих органів. Тому запліднення відбувається в органах жіночої статевої системи.

6.384. Наведіть приклади нестатевого, вегетативного розмноження та партеногенезу в безхребетних тварин. У чому біологічне значення нестатевого розмноження та партеногенезу?

Гідра розмножується брунькуванням. Личинки сисунів розмножуються партеногенетично всередині проміжного хазяїна (молюска). У личинці ехінокока (фіні) утворюється багато голівок, кожна дає в організмі остаточного хазяїна початок дорослому черв’яку. Партеногенез відомий у дафнії та попелиць. Самці бджіл, мурашок та інших перетинчастокрилих виходять з партеногенетичних яєць. Біологічне значення нестатевого, вегетативного розмноження та партеногенезу полягає в швидкому збільшенні числа особин з найбільш вдалим генотипом і відповідно фенотипом. Слід зазначити, що при нестатевому, вегетативному розмноженні та партеногенезі нащадки є точною копією батьків.

6.385. Які організми мають назву гермафродитів?

Це організми, у яких одночасно присутні чоловічі та жіночі статеві залози.

6.386. Які пристосування до польоту існують у комах і птахів?

Пристосуваннями комах до польоту є поява крил, які є виростами покривів, трахейна дихальна система, особливості будови та іннервації мускулатури. Завдяки трахейній дихальній системі до тканин і органів краще постачається кисень, більш інтенсивно відбуваються процеси окиснення, що призводить до того, що більше виділяється енергії. Крім того, у деяких комах, як і в птахів, розширюються трахейні стовбури, утворюються повітряні мішки, що зменшують питому масу комахи під час польоту. Крім того, м’язи комах здатні скорочуватись кілька разів у відповідь на один нервовий імпульс (до семи скорочень). Ця обставина, а також значна швидкість хімічних процесів у м’язах приводять до того, що м’язи комах можуть скорочуватися з нечуваною частотою (до 250- 300, а іноді й до 1000 разів на секунду). Пристосуваннями до польоту в птахів є перетворення їх передніх кінцівок на крила, пір’яний покрив, обтічна форма тіла, полегшена будова скелета, особливості дихальної та кровоносної систем. Так, пір’яний покрив разом із формою тіла створюють обтічність, зменшують опір повітря. Пуховий покрив сприяє збереженню тепла. Особливостями розташування м’язів є те, що м’язи, які приводять у рух крила, розташовані на тулубі, а на крила заходять лише сухожилки. Особливостями будови скелета, пов’язаними з польотом, є, по-перше, видозміни, скелета кінцівок, по-друге, полегшена будова кісток, а також зростання багатьох кісток ще на ранішніх стадіях індивідуального розвитку так, що в дорослого птаха шви між кістками часто непомітні. З грудиною пов’язаний кістковий кіль, до якого прикріплюються м’язи, що приводять у рух крила. У дихальній системі з’являються повітряні мішки, які полегшують тіло шаха під час польоту, забезпечують механізм подвійного дихання, запобігають перегріванню організму при польоті, оскільки внаслідок значної інтенсивності процесів обміну речовин виділяється значна кількість тепла. На полегшення маси тіла птахів під час польоту спрямовані і особливості процесів життєдіяльності: травлення, виділення тощо, а також те, що вкорочений кишечник, відсутній сечовий міхур, а в самок редукується один яєчник. Головне ж значення у виникненні польоту в птахів відіграло повне розділення крові на венозну та артеріальну, що, в свою чергу, сприяло підсиленню інтенсивності процесів обміну речовин, виникненню теплокровності.

6.387. Які з перелічених видів є паразитами, хижаками, трупоїдами, рослиноїдними видами або кровососами: гієна, гідра, малярійний комар, коростяний свербун, гробарик, бобер, кріт, крилан, овід?

Паразити: коростяний свербун, овід (на личинковій стадії); кровососи: малярійний комар; хижаки: гідра, кріт; трупоїди: гієна, фобарик; рослиноїдні види: бобер, крилан.

6.388. Як і з перелічених видів є паразитами, хижаками, трупоїдами, рослиноїдними видами або кровососами: їжак, воша, гедзь, кажан, гриф, вуж, павутинний кліщ, гострик, попелиця, морж?

Паразити: воша, гострик; кровососи: гедзь; хижаки: їжак, кажан, вуж, морж; трупоїди: гриф; рослиноїдні види: павутинний кліщ, попелиця.

6.389. Які з названих організмів належать до рослин, грибів чи тварин: хламідомонада, малярійний плазмодій, ехінокок, ламінарія, дріжджі?

Рослини: хламідомонада, ламінарія; гриби: дріжджі; тварини: ехінокок, малярійний плазмодій.

6.390. Які з названих організмів належать до рослин, грибів чи тварин: пеніцил, гробарик, коала, плеврокок, спірогіра?

Рослини: спірогіра, плеврокок; гриби: пеніцил; тварини: гробарик, коала.

6.396. Які з перелічених організмів належать до рослин, грибів чи тварин: латимерія, батат, протей, збудник малярії, сажка?

Рослини: батат; гриби: сажка; тварини: латимерія, протей, збудник малярії.

6.397. Які з перелічених організмів належать до рослин, грибів чи тварин: променяк, улотрикс, хлорела; евглена, мукор?

Рослини: улотрикс, хлорела; гриби: мукор; тварини: евглена, променяк.

6.398. До яких типів належать такі тварини: радіолярія, аскарида, ланцетник, тайговий кліщ, слон?

Саркомастигофори: радіолярія; Круглі черви: аскарида; Членистоногі: тайговий кліщ; Хордові: ланцетник, слон.

6.399. До яких типів належать такі тварини: аурелія, беззубка, ціп’як бичачий, морський коник, бджола?

Кишковопорожнинні: аурелія; Плоскі черви: бичачий ціп’як; Членистоногі: бджола; Молюски: беззубка; Хордові: морський коник.

6.400. До яких типів і класів належать такі тварини: скорпіон, кальмар, звірозубий ящір, буревісник, морж?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Павукоподібні	Скорпіон
Молюски	Головоногі	Кальмар
Хордові	Плазуни	Звірозубий ящір
Хордові	Птахи	Буревісник
Хордові	Ссавці	Морж

6.401. До яких типів і класів належать такі тварини: тарантул, глухар, полоз, сова сіра, мокриця?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Вищі раки	Мокриця
Членистоногі	Павукоподібні	Тарантул
Хордові	Плазуни	Полоз
Хордові	Птахи	Сова сіра, глухар

6.402. До яких типів і класів належать такі тварини: морський котик, ему, гнойовик, білуга, гедзь?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Комахи	Гедзь, гнойовик
Хордові	Кісткові риби	Білуга
Хордові	Птахи	Ему
Хордові	Ссавці	Морський котик

6.403. До яких типів і класів належать такі тварини: аполон, латимерія, жабурниця, дафнія?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Зяброногі ракоподібні	Дафнія
Членистоногі	Комахи	Аполон
Молюски	Двостулкові	Жабурниця
Хордові	Кісткові риби	Латимерія

6.404. До яких типів і класів належать такі тварини: їздець, протей, гробарик, землерийка, дикобраз?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Комахи	Їздець, гробарик
Хордові	Земноводні	Протей
Хордові	Ссавці	Землерийка, дикобраз

6.405. До яких типів і класів належать такі тварини: свинячий ціп’як, скат-хвостокіл, птеродактиль, попелиця, хамелеон?

Тип	Клас	Представник
Плоскі черви	Стьожкові черви	Свинячий ціп’як
Членистоногі	Комахи	Попелиця
Хордові	Хрящові риби	Скат-хвостокіл
Хордові	Плазуни	Хамелеон, птеродактиль

6.406. До яких типів і класів належать такі тварини: сапсан, мідія, каракатиця, дрохва, котячий сисун?

Тил	Клас	Представник
Плоскі черви	Сисуни	Котячий сисун
Молюски	Двостулкові	Мідія
Молюски	Головоногі	Каракатиця
Хордові	Птахи	Сапсан, дрохва

6.407. До яких типів і класів належать такі тварини: піскожил, борошняний кліщ, дощовий черв’як, пугач, циклоп?

Тип	Клас	Представник
Кільчасті черви	Малощетинкові	Дощовий черв’як
Кільчасті черви	Багатощетинкові	Піскожил
Членистоногі	Максилоподи	Циклоп
Членистоногі	Павукоподібні	Борошняний кліщ
Хордові	Птахи	Пугач

6.408. До яких типів і класів належать такі тварини: коала, ехінокок, евглена зелена, ропуха очеретяна, планарія молочно-біла?

Тип	Клас	Представник
Саркомастигофори	Рослинні джгутикові	Евглена зелена
Плоскі черви	Війчасті черви	Планарія молочно-біла
Плоскі черви	Стьожкові черви	Ехінокок
Хордові	Земноводні	Ропуха очеретяна
Хордові	Ссавці	Коала

6.409. До яких тинів і класів належать такі тварини: плітка, нереїда, коник зелений, форамініфери, пильщик?

Тип	Клас	Представник
Саркомастигофори	Зернястосітчасті	Форамініфери
Кільчасті черви	Багатощетинкові	Нереїда
Членистоногі	Комахи	Коник зелений пильщик
Хордові	Кісткові риби	Плітка

6.410. До яких типів і класів належать такі тварини: підковонос великий, печінковий сисун, качкодзьоб, коростяний свербун, корабельний черв’як?

Тип	Клас	Представник
Плоскі черви	Сисуни	Печінковий сисун
Членистоногі	Павукоподібні	Коростяний свербун
Молюски	Двостулкові	Корабельний черв’як
Хордові	Ссавці	Качкодзьоб, кажан

6.411. До яких типів і класів належать такі тварини: павутинний кліщ, стьожак широкий, єхидна, дрохва, хатня муха?

Тип	Клас	Представник
Плоскі черви	Стьожкові черви	Стьожак широкий
Членистоногі	Комахи	Хатня муха
Членистоногі	Павукоподібні	Павутинний кліщ
Хордові	Птахи	Дрохва
Хордові	Ссавці	Єхидна

6.412. До яких типів і класів належать такі тварини: тутовий шовкопряд, дельфін, диплодок?

Тип	Клас	Представник
Членистоногі	Комахи	Тутовий шовкопряд
Хордові	Плазуни	Диплодок
Хордові	Ссавці	Дельфін

6.413. Які організми складають планктон?

Планктон складають організми, які населяють товщу води і пасивно переносяться течією.

6.414. Які тварини утворюють осадові породи?

Осадові породи часто складаються з мінеральних черепашок або скелетів водних тварин. З черепашок морських донних найпростіших (форамініфери) утворюються вапняки та крейда. Інші морські найпростіші (променяки, або радіолярії) мешкають у товщі води і мають скелет з двоокису кремнію або сірчанокислого стронцію. Вони утворюють породу кремнезем. В утворенні вапняків та крейди також беруть участь корали з вапняковим скелетом та водні двостулкові та черевоногі молюски з вапняковими черепашками.

6.415. Дайте визначення поняття “паразитизм”. Спробуйте кваліфікувати паразитів за місцем їх розташування в організмі хазяїна.

Паразитизм – форма міжвидових біотичних зв’язків, коли організм одного виду (паразит) більш-менш тривалий час використовує організм іншого виду (хазяїна) як середовище існування та джерело живлення і покладає на нього регуляцію своїх зв’язків з навколишнім середовищем. Паразити можуть мешкати всередині клітини – хазяїна (віруси, малярійний паразит), всередині хазяїна в тканинах або порожнинах (паразитичні черви, личинки оводів), на поверхні хазяїна (воші).

6.416. Що собою являє середовище існування паразитичних тварин?

Середовищем існування паразитичних тварин є організм хазяїна.

6.417. Опишіть, як саме людина може заразитись амебою дизентерійною, кліщовим енцефалітом, аскаридою, бичачим ціп’яком, черевним тифом?

Амебою дизентерійною – при вживанні води чи їжі, в яких можуть бути цисти збудника. Кліщовим енцефалітом – через укус іксодового кліща. Аскаридою – через немиті продукти та воду, де можуть бути яйця паразита. Бичачим ціп’яком – при споживанні недостатньо провареної або прожареної яловичини. Черевним тифом через немиті продукти, а також через хатніх мух, які на поверхні тіла та в кишечнику мають спори бактерій і забруднюють ними контактні харчові продукти.

6.418. Опишіть, як саме людина може заразитись малярією, ехінококом, котячим сисуном, гостриком, коростою?

Малярією – через укус малярійного комара. Ехінококом при контактах із собаками, на шерсті яких можуть бути яйця паразита. Котячим сисуном – при споживанні сирої або недостатньо кулінарно обробленої риби. Гостриком – через забруднені руки чи їжу, де можуть бути яйця черва. Коростою – при контакті з іншими людьми, зараженими коростяним свербуном.

6.419. Дайте визначення поняття “переносник збудників захворювань” та наведіть приклади різних типів такого переносу.

Переносник – організм певного виду, який тим чи іншим способом здатний переносити збудника захворювання від одного організму до іншого. Приклад: малярійний комар передає збудника малярії, а тайговий кліщ – вірус енцефаліту при кровоссанні; хатня муха переносить на поверхні тіла або в кишечнику збудників черевного тифу або дизентерії на харчові продукти людини, яка заражається, поїдаючи їх.

6.420. Що таке проміжний, остаточний та резервуарний хазяї паразита?

Якщо в життєвому циклі паразита відбувається зміна хазяїв, то той з них, у тілі якого паразит розмножується статевим шляхом, має назву остаточного, а той, у тілі якого паразит розвивається або розмножується нестатевим шляхом, зветься проміжним. В тілі резервуарного хазяїна паразит не розвивається і не розмножується.