Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН
§ 7. Тварини та середовище їх існування
Що таке середовище існування
Усі живі організми перебувають у довкіллі в певних умовах, що впливають на їх життєдіяльність і називаються середовищем існування (мал. 10). Кожному середовищу існування властиві конкретні умови – фактори середовища: хімічний склад повітря або води, вологість, освітленість, температура, густина середовища (наприклад, під час пересування в повітрі опір середовища значно менший, ніж у воді). Ще однією складовою поняття “фактори
Чим вища організація тварини, тим досконаліші покриви її тіла, міцніший скелет, ефективніше працюють внутрішні органи та інтенсивніше відбувається обмін речовин. Більш досконалий розвиток організму дає тварині змогу бути певною мірою
Maл. 10. Звірі опанували різні середовища існування:
1 – водне (дельфіни); 2 – наземне (білка); 3 – підземне (голий землекоп).
Водне середовище. У водному середовищі зародилося життя на Землі, виникли найперші одноклітинні та багатоклітинні тварини. Водним середовищем є океани й моря, річки, струмки, озера, ставки і навіть калюжі та розколини скель чи різноманітні порожнини в грунті, заповнені водою.
До водяних тварин належать і паразитичні найпростіші, які живуть усередині клітин тварин, – адже цитоплазма на 80 % складається з води. Однією з особливостей способу життя водяних тварин є дихання розчиненим у воді киснем. Водяні тварини простої організації поглинають кисень усією поверхнею тіла. У складніше організованих тварин з’являються спеціальні органи дихання – зябра, які містяться на поверхні або всередині тіла. Серед тварин, що живуть у воді, є й такі, що дихають легенями. Найбільшими водяними тваринами є синій кит, китова акула, гігантський кальмар. Стан тварин у воді близький до невагомості, а тому, незважаючи на величезну масу тіла, кит у морі важить не більше від слона на суходолі. (Пригадай з курсу фізики, чим маса тіла відрізняється від ваги.)
– Величезний кит у воді почувається легко й природно, а на суходолі гине, бо його розчавлює вага власного тіла. Аби зрозуміти цей феномен, уяви собі мильну бульбашку, що летить у повітрі,- вона майже на 90 % складається з повітря і через те так легко літає. Тіло кита на 80 % складається з води, а тому він і тримається в морі так вільно, як бульбашка в повітрі.
– Чи знаєш ти, де майбутні космонавти навчаються поводитися в умовах невагомості? Виявляється, глибоко під водою в тренажерних залах, куди вони спускаються в спеціальних скафандрах.
Тварини, які живуть у різних частинах водойми, мають неоднакові умови існування. Тому у верхніх шарах, у товщі води й на дні поширені різні види організмів, пристосованих до певного способу життя. Вони утворюють угруповання тварин та рослин, що існують спільно.
До угруповання організмів, які плавають біля поверхні води, належать, наприклад, личинки комара-пискуна, котрі чіпляються черевцем до поверхневої плівки води.
У товщі води живуть тварини, здатні переборювати будь-яку течію (кальмари, риби, морські ссавці), а також ті, яких переносять течії (дрібні одноклітинні тварини, медузи, рачки).
У свою чергу, тварини, які плавають біля дна, живуть на його поверхні або в грунті, утворюють власне угруповання. Це різноманітні інфузорії, амеби, круглі й кільчасті черви, краби, раки, личинки комах та донні риби.
Наземне середовище опанувала більша частина представників царства Тварини. (Назви відомих тобі тварин, що постійно живуть у воді, на суходолі, а також тварин, що не можуть жити постійно ані на суходолі, ані у воді.) Цікаво, що число видів тварин, які населяють суходіл, перевищує кількість видів тварин, що живуть виключно у воді.
Справа в тому, що несталість і різноманітність умов існування тварин на суходолі спричинює появу в них численних ознак пристосування, а також ускладнення будови тіла й поведінки. Сухопутні тварини пристосовані до активного пересування у просторі, вони здатні бігати по землі, літати в повітрі й навіть плавати та пірнати, завдяки чому ведуть наземний, напівводний або деревний спосіб життя. (Зверни увагу: водяні тварини взагалі не можуть жити на суходолі, а суходільні, зокрема сухопутні черепахи та змії, багато видів птахів, деякі ссавці, чудово почуваються у воді.)
Сухопутні тварини дихають киснем повітря. Вони пересуваються за допомогою ніг або крил. Густина повітря значно менша від щільності води, а тому опір середовища значно слабший, і наземні тварини рухаються набагато швидше від водяних. Крім того, найвисокоорганізованіші сухопутні тварини мають сталу температуру тіла, їм притаманна певна розумова діяльність.
Серед тварин, що живуть на суходолі, багато таких, які опановують повітряний простір, хоч їх вважають наземними тваринами. Виявляється, усі тварини-повітроплавці (комахи, птахи, кажани) народжуються наземними істотами, а вміння літати набувають у дорослому стані. Вони використовують повітря лише для пересування, а для відпочинку і розмноження їм потрібні суходіл або вода.
Підземне середовище існування. Тут поширені тварини, які пристосувалися до життя в грунті, куди не проникає світло. Усі підземні мешканці дихають киснем повітря. Типовими представниками підземних тварин є дощові черви, різноманітні кліщі, комахи та їх личинки, а серед ссавців – кроти й сліпаки. Вони здатні проривати ходи у щільному грунті і мають недорозвинений зір.
Особливу групу тварин становлять паразити, які живуть у тілі іншої тварини або рослини – хазяїна, використовуючи його як джерело живлення і життєве середовище.
Багато тварин протягом життя поєднують різні середовища існування. Зокрема, бабки й жаби на стадії личинки є мешканцями водного середовища, а дорослі особини – наземні істоти. Деякі гризуни (ховрахи, полівки) та комахоїдні живуть під землею, але час від часу з’являються на поверхні грунту, щоб добути їжу або знайти партнера для розмноження.
Кожному середовищу існування властиві певні фактори середовища. Чим досконаліший організм, тим різноманітніші середовища існування він може опанувати.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)