Історія економічних вчень
КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
У чому полягає зміст методологічних основ учення Д. Рікардо?
Рікардо був економістом періоду промислового перевороту, коли в Англії бурхливо розвивався капіталізм, ще більш рельєфно виявилась класова структура суспільства.
Найвідоміша праця Рікардо – “Засади політичної економії і оподаткування” (1817 p.), в якій він найбільш повно виклав свою систему економічних поглядів. Однак він написав і кілька менш відомих праць, які опублікував до 1807 p., зокрема з питань
Солідаризуючись із А. Смітом, Д. Рікардо також виділив у суспільстві три основних класи – власників землі, власників грошей і капіталу, необхідного для її обробки, і найманих робітників, працею яких вона обробляється, і три види доходів – ренту, прибуток і заробітну плату. Виходячи з цього, Рікардо дав своє трактування “головного завдання політичної економії”, яке полягає, за його словами, в тому, щоб визначити закони, які управляють розподілом доходів. Всю сукупність виробничих відносин між
В основі процесів розподілу доходів у суспільстві в системі Рікардо стоять саме класові взаємовідносини, адже він був переконаний, що “зростання доходів капіталістів (прибуток) обов’язково зменшує доходи робітників (заробітну плату), і навпаки”, вбачаючи в цьому жорстку й об’єктивну закономірність зі зворотним зв’язком.
Рікардо першим в історії економічної науки в основу своєї теоретичної системи свідомо поставив трудову теорію вартості, з позицій якої розглядав усі економічні процеси, закони і категорії.
За аналогією з концепцією “природного порядку” А. Сміта головною умовою примноження багатства країни, яке розглядається як сукупність вироблених життєвих благ, Д. Рікардо вважав вільну конкуренцію та інші принципи економічного лібералізму – вільне підприємництво, вільну торгівлю та інші “економічні свободи”. Лише за умов вільної конкуренції, підкреслював він, “інтереси індивіда і цілого не зіштовхуються”, а режим вільної конкуренції “в цілому, з тими чи іншими практичними відступами, є найбільш доцільним і найбільше відповідає інтересами нації”. Це показує, що найбільш досконалим суспільством Рікардо вважав суспільство, де найповніше реалізуються принципи вільної конкуренції і вільного підприємництва, тобто капіталістичне (ринкове).
У рікардіанській теоретичній системі при дослідженні економічних процесів і явищ широко застосовувались як метод логічної абстракції, запропонований ще А. Смітом, так і математичні методи, за допомогою яких Рікардо здійснював їх кількісний аналіз, заклавши основу модельного підходу через побудову простих економічних моделей. Як точний і послідовний теоретик, здатний одержати неочевидний висновок із аналізу запропонованих ним простихекономічних моделей, Д. Рікардо (за винятком, можливо, Дж. М. Кейнса) не має собі рівних в історії світової економічної думки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)