Історія економічних вчень
ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст.
У чому відмінність підходу до аналізу “монополії і конкуренції” Е. Чемберліна від концепції Дж. Робінсон?
Відмінність теорії монополістичної конкуренції Е. Чемберліна від теорії недосконалої конкуренції Дж. Робінсон полягає в методології аналізу проблем. Основним фактором (причиною) монополістичної конкуренції, за Чемберліном, є монополія продукту, а не монополія фірми.
Характер конкуренції змінюється на основі диференціації продукту. Якщо фірма випускає
Крім цінової набуває поширення нецінова конкуренція. Її методи: підвищення якості товарів, випуск нових моделей, помітне оформлення, вміле обслуговування клієнтури. На думку Чемберліна, “продукт – найрухливіша в економічній системі категорія, більш рухлива, ніж ціна”. Конкуренція якості ефективніша за конкуренцію цін.
Конкуренція як така не зникає. Змінюються її форми. Монопольне становище лідируючих фірм
Висновки, яких доходять Е. Чемберлін і Дж. Робінсон, трохи відрізняються. Дж. Робінсон пише про засилля монополій, Е. Чемберлін обвинувачує в монополії профспілки й надмірно незговірливих робітників.
Робінсон бачить джерело монополії в концентрації виробництва і капіталу. Встановлюючи монопольно високі ціни, підприємець – монополіст перерозподіляє доходи на свою користь. Робінсон доходить висновку про необхідність посилення державного регулювання економіки. На відміну від неї Чемберлін виступає проти державного втручання в ринковий механізм. Він стверджує, що ринок страждає від монопольного становища профспілок (профспілкова монополія), що перешкоджають зниженню заробітної плати. А це позначається негативно на рівні зайнятості й ефективності виробництва.