ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
§ 26.Країни Латинської Америки
4.Українці в країнах Латинської Америки.
Більшість українців, які проживають у Латинській Америці, зосереджена в Аргентині та Бразилії.
В Аргентині історія українського поселення розпочалася в 1897 p., коли сюди на постійне проживання прибула перша невелика група українських емігрантів. Українці прибували до Аргентини протягом 50 років. Українські громади проживають у 43 місцевостях майже
В Аргентині діють українські громадські організації – “Просвіта”, “Відродження”, “Український національний клуб”, “Січ”. У 1947 р. було скликано Перший конгрес українців в Аргентині, на якому створено Українську центральну репрезентацію (УЦР).
Аргентина однією з перших у світі та першою в Латинській Америці визнала незалежність України (5 грудня 1991 p.). Українська громада активно
У Бразилії мешкає понад 200 тис. етнічних українців. Більшість із них зосереджена в південному штаті Парана, що межує з аргентинською провінцією Місьйонес, де також живе багато українців. Там діють просвітницькі товариства, найбільшим з яких є Хліборобсько-просвітницька спілка в Парані. Наукову та видавничу діяльність здійснює Українсько-бразильський центр українознавства.
РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ
З книжки “Сто великих правителів XX століття”
Фідель Кастро підтримує рівень життя на острові Куба трохи вище нестерпного. Для того щоб не піднявся бунт невдоволених, йому потрібен іноземний капітал. Однак у царині прав людини на Кубі, усупереч обіцянкам Ф. Кастро, усе залишається, як і раніше. Утім, політичних в’язнів стає менше, але це аж ніяк не пов’язано з демократичними перетвореннями.
Кубинське керівництво використовує нові методи боротьби проти дисидентів. Нині їх не кидають до в’язниць, боячись зіпсувати репутацію кубинського керівника. Уряд позбавляє опозиціонерів робочих місць, як сталося, наприклад, із членами Асоціації захисників політичних прав. Декого висилають за кордон. Лише найактивніші потрапляють за грати. Так, президент АДЕПО та ідеологічний лідер Кубинської партії за права людини Луїс Піте Сантос був засуджений на 8 років ув’язнення за організацію мирної демонстрації на площі Революції в Гавані. Члени АДЕПО вмовляли його емігрувати, однак Л. Сантос, який є “революціонером із дитинства”, заявив: “Якщо хтось і повинен залишити Кубу, то це Кастро, а не я”.
Запам’ятайте дату
– 1 січня 1959 р. – перемога революції на Кубі
(2 votes, average: 5,00 out of 5)