Урок 25. УКРАЇНСЬКІ ВЕСНЯНКИ
Вступ
Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського
Розповідь про традиції зустрічі весни
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пташок викликаю
З теплого краю:
– Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – “коли щука хвостом розіб’є лід”. У веснянках висловлювалися вихваляння йти “полонку рубати, гагілку добувати”.
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.
Відомості про українські веснянки
Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.
До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни.
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Виконаймо й ми одну з них!
Наприклад, українську веснянку “Соловеєчку, сватку, сватку”.
Повторення веснянки “Соловеєчку, сватку, сватку”
Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
А також ми ширше познайомилися із традиціями зустрічі весни в Україні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)