Культурологічний словник
УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності. Соціально-психологічне У. передбачає вивчення керівником ціннісних орієнтацій, мотивів та інших індивідуальних відмінностей членів групи і створення умов для гармонійного поєднання суспільних і особистісних цілей діяльності. Керування процесом становлення ідейно-організаційної, ділової та міжособової структур взаємин членів групи потребує наявності у керівника не тільки високого рівня психологічних знань, а й відповідних умінь та навичок.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)УПРАВЛІННЯ - Культурологічний словник
Схожі записи:
КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ Культурологічний словник КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ (від лат. constructio – побудова) – така відповідь людини на дії або висловлювання іншої людини, яка містить корисні пропозиції щодо вирішення...
АКРОПОЛЬ Культурологічний словник АКРОПОЛЬ (грец. akropolis, від akros – верхній і polis – місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розміщена на узвишші, так зване горішнє місто....
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА Культурологічний словник ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА – частина нервової системи людини, що включає головний, проміжковий та спинний мозок....
АРКА ТРІУМФАЛЬНА Культурологічний словник АРКА ТРІУМФАЛЬНА – монумент (брама з одним або трьома арковими отворами) на честь визначної події, прикрашений скульптурами, рельєфами та пам’ятними написами....
ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
ПЕСИМІЗМ Культурологічний словник ПЕСИМІЗМ (від лат. pessimus – найгірший) – світовідчуття, пройняте зневірою в майбутньому, настроєм безнадії. Протилежне – оптимізм. Виникає внаслідок тривалого переживання безперспективності дальшого...
ДАЛЕКИЙ Культурологічний словник ДАЛЕКИЙ – 1) Який знаходиться або відбувається на далекій відстані; протилежне близький; який простягається на велику відстань (довгий). 2) Який має мало спільного...
ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута....
ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко...
ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина...
ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів...
ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис....
ЕКОНОМІКА ОСВІТИ Культурологічний словник ЕКОНОМІКА ОСВІТИ – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її...
АНТИМІНС Культурологічний словник АНТИМІНС (від лат. antimensium) – чотирикутна льняна або шовкова хустка з зашитими рештками мощей, на якій зображено покладеного у гроб Ісуса Христа і...
ІНТЕЛЕКТ Культурологічний словник ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) – розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів....
АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін,...
СТУДЕНТСТВО Культурологічний словник СТУДЕНТСТВО – особлива соціальна група молоді, яка складається з тих, хто навчається у вищих навчальних закладах. C. – складова частина учнівської молоді, яка...
КІКЛІЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник КІКЛІЧНИЙ ЕПОС (циклічний епос) – група епічних творів, починаючи з найдавніших часів, об’єднаних авторським задумом, історичною епохою, головними героями, місцем дії. Кіклічними називалися...
МОЗАЇКА Культурологічний словник МОЗАЇКА – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру,...
ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п....
ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з...
МЕХАНІЦИЗМ Культурологічний словник МЕХАНІЦИЗМ – світогляд, що пояснює розвиток природи і суспільства законами механічної форми руху матерії....
РЕПАРАЦІЇ Культурологічний словник РЕПАРАЦІЇ (від лат. reparo – відновлюю, знов одержую) – повне або часткове відшкодування переможеною державою, з вини якої виникла війна, збитків, яких у...
СИГНАЛ Культурологічний словник СИГНАЛ (від лат. signum – знак) умовний знак (фізичний процес або явище) для передавання конкретної або узагальненої інформації. С. є певним орієнтиром (подразником),...
КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ Культурологічний словник КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ (від лат. corrigo – виправляю, поліпшую) – подолання чи послаблення порушень, вад психічного, фізичного або соціального розвитку дітей....
ХОЛІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ХОЛІСТИЧНИЙ (від англ. holism, від грец. holos – цілий) – поняття, пов’язане з розробкою системної методології та системної парадигми в пізнанні....
ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний твір меморіального призначення, що містить...
ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ЗДІБНОСТІ – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Виділяють...
КВІТІВ СИМВОЛІКА Культурологічний словник КВІТІВ СИМВОЛІКА – символіка, пов’язана з різноманітними квітами. Квіти у давні часи мали ритуальну значимість, що й зараз згадується в обрядах, особливо в...
БУМЕРАНГА ЕФЕКТ Культурологічний словник “БУМЕРАНГА ЕФЕКТ” – результат впливу на особистість чи соціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його причиною є нехтування психологічними закономірностями виховної, пропагандистської та навчальної...
А КАПЕЛА Культурологічний словник А КАПЕЛА (італ. а сарреііа) – хоровий багатоголосий спів без супроводу музичних інструментів; притаманний народному музичному мистецтву (українському, грузинському) і церковній музиці; використовували...
СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що...
АГНОЗІЯ Культурологічний словник АГНОЗІЯ (грец. agnosis – незнання) – стан людини, при якому мозок не може розшифрувати інформацію, що надходить від органів чуття, які функціонують нормально....
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ Культурологічний словник ДИСЦИПЛІНАРНИЙ – той, що стосується дисципліни; д. проступок – проступок, стягнення за який накладається в порядку службової підлеглості; д. статут – офіційне положення,...
НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами,...