Тема. Поняття про числівник як частину мови. (Вправи 216-219).
Мета. Ознайомити учнів з новою частиною мови – числівником; дати початкове поняття про числівник, ознайомити з його функцією в мовленні; вчити розпізнавати числівники в мовленні і правильно ставити до них запитання; збагачувати мовлення учнів.
Обладнання: модель годинника з рухомими стрілками.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Слово вчителя.
– Діти, пригадайте лінгвістичну казку про Царицю Граматику і скажіть, на скільки
– Які частини мови ви вже вивчили і розпізнаєте серед інших слів? (Іменник, прикметник, дієслово, прийменник, сполучник.)
2. Гра “Відгадай і доведи”.
– Визначте, до якої частини мови належать подані слова. Чому ви так вважаєте?
Вітер, дужий, поглянув, до, над, перед, а, але, і, сім.
3. Проблемна ситуація.
– То до якої частини мови належить слово сім’ї
– Діти, в українській мові є багато слів, шо називають числа, – це числівники. Такі слова об’єднані в окрему частину мови.
III. Повідомлення теми і завдань уроку.
1.
– Сьогодні ми розпочинаємо вивчати ще одну самостійну частину мови – числівник.
Впізнайте і запам’ятайте числівники.
Числівник
Число числівник назове,
У світ лічби нас поведе,
Ми навчимося рахувати,
Додавати, віднімати.
Одна на світі Батьківщина,
І матір теж одна-єдина,
Над нами сонечко одне,
Проміння шле нам золоте.
Земля одна, планет – багато,
На небі – тисячі зірок.
Шість буднів тижня – одне свято,
Та безліч у полях квіток.
Число числівник називає,
І всяк школяр це добре знає.
Один, два, три, чотири, п’ять –
Учімось, друзі, рахувать.
– Назвіть числівники, які ви почули у вірші.
2. Опрацювання правила на с. 111.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями новою матеріалу.
1. Робота в парах (вправа 216).
А) Розгляд малюнка у підручнику (с. 110).
Б) Відповіді учнів на запитання до малюнка.
Звернути увагу на правильність формулювання відповіді.
В) Самостійний запис відповідей на два запитання (на вибір).
2. Цікава інформація.
– Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.
На шлях історії числівники “загубили” категорії роду, числа і виокремились в особливий клас слів. У середині XVIII століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і до сьогодні. За частотою вживання серед інших слів числівник займає у нашому мовленні восьме місце.
Людині часто доводиться щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати її на письмі відповідними цифрами.
Звідки взялися цифри? Як виникла лічба?
Виявляється, потребу у цьому породило саме життя. Звичайно, первісна людина не користувалася такими словами: “один”, “три”, “чотири” тощо. Для того, щоб порахувати предмети, досить було показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, переходили на другу. А коли пальців не вистачало, продовжували лічбу на тих же пальцях, але вже по другому колу. У сиву давнину люди рахували десятками. Вчені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках.
Пальці були одночасно і лічильною машинкою. Щоб, наприклад, до п’яти додати два, достатньо загнути п’ять пальців на одній руці і два на другій. Загинаєш пальці – додаєш, розгинаєш – віднімаєш.
Подекуди робили по-іншому: якщо не вистачало пальців рук переходили до ніг, тобто лічили двадцятками. Так, наприклад, лічили індійці майя, що жили на території сучасної Мексики та Гватемали. Інші люди рахували дюжинами – по 12. Напевно, тому, що число 12 має багато дільників, тобто його можна подати як дві шістки, три четвірки, чотири трійки і шість двійок.
3. Виконання усних вирив з визначення часу за допомогою моделі годинника з рухомими стрілками.
4. Виконання вправи 217 (можна запропонувати цю вправу для роботи у парах).
Фізкультхвилинка.
5. Каліграфічна хвилинка.
Од од ина ди ця дцять одинадцять
У команді одинадцять футболістів.
Звернути увагу на правильний наголос у числівнику одинадцять.
6. Бувальщина (підготовча інформація до вправи 218).
– Як посперечались числівники з іменниками?
Жили собі мирно два сусіди. І були вони тоді ще одинаками. Скрізь сусіди бували разом: і на роботі, і під час відпочинку. Шанобливо ставилися один до одного. Усі про них казали: нерозлучні друзі.
Одного сусіда звали Іменником, другого – Числівником. Жили вони, поживали, горя не знали. Тільки шану один до одного виявляли. Ідуть ніяк не домовляться, кому іти першим. Дають дорогу один одному. Доходило іноді й до смішного. Коли почнуть взаємно шану виявляти, то багато хто їх по дорозі минав. А вони все кланялися і прохали один одного іти першим.
Слухай, Числівнику, – нарешті, не витерпів Іменник. – Давай домовимося. Ти завжди будеш перший стояти чи іти, а я буду за тобою. А то вже люди сміються з нас.
Добре, – аж захвилювався від задоволення Числівник. – Як ти хочеш, так і буде.
Добрі друзі домовилися, що на першому місці розташується Числівник, на другому місці – Іменник. І міцно дотримувалися цього правила.
Числівник пишався своїм сусідом. І думав, що б то приємне йому зробити. І нарешті надумався. І, сяючи від щастя, промовив:
Любий Іменнику! Ти так до мене гарно ставишся. Твоя скромність не знає меж. Я завжди попереду. А ти, Іменнику, немов у тіні. Давай домовимося так. Я стоятиму попереду тебе. Але я хочу тобі підпорядковуватись. Що ти скажеш, усе буду робити.
Так і вирішили. Числівник гордо стоїть попереду Іменника. Іменник, стоячи позаду Числівника, прохає чи пропонує йому виконувати то те, то се. Заманулося Іменникові, щоб Числівник повторював усе те, що має він, його приятель Іменник. Числівник погодився. І сліпо наслідував Іменника. Стояв у тому числі і відмінку, що й Іменник.
З’явилися і у Числівника, і в Іменника діти. І дітям мирний лад передавався у спадок. У Числівника вже були сини: Один, Два, Три, Чотири. Їх навчив батько стояти попереду Іменника та мати те число й відмінок, які хоче Іменник.
7. Словникова робота з використанням таблиці “Словничок”.
Гектар, тонна – в колонку “Іменник”.
8. Творча вправа (вправа 218).
А) Утворення і запис словосполучень.
Б) Складання і запис речень з двома словосполученнями (на вибір).
В) Перевірка виконання вправи.
– Назвіть числівники і поставте до них запитання.
9. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
Г1а | Пі2л | Ві3ло |
Пі100лет | 100янка | Мі100 |
Ві3на | 100ляр | 7я |
100рона | 3буна | По3вожив |
VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 111 – правило, вправа 219.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)