УЇЛСОН Едвард

Соціологія короткий енциклопедичний словник

УЇЛСОН Едвард (1929) – відомий амер, соціальний мислитель, ентомолог, один з засновників соціобіології. Походить із штату Алабама (США), де отримав і вищу освіту. Докторський ступінь здобув у Гарвардському ун-ті, проф. якого був тривалий час. Вважається провідним ідеологом соціобіології, теоретиком соціального етологізму в сучасній соціології. За фахом ентомолог, знавець мурах, після виходу в світ книги “Соціобіологія: новий синтез” (1975) став відомий у колі соціальних дослідників. Попри те, що його ідеї спричинили справжню бурю критики з боку гуманітаріїв, навіть звинувачення у расизмі, запропоновані ним принципи, запозичені із сфери вивчення поведінки тварин, привернули увагу дослідників соціального життя. Він звернув увагу соціологів на значущість багатьох природних, генетичних чинників для розуміння соціальних явищ і життєдіяльності людей, універсальність принципів функціонування світу живого (систем домінації, правил територіальності, батьківського піклування, ієрархічності тощо), генетично закодованої нерівності та конфліктності взаємин, як не уникнених продуктів природної селекції, включаючи одвічні “дурні нахили”, такі як агресивність, психози, самогубства… За його аргументами, інстинктивна поведінка та генетичний матеріал все ще значною мірою визначають соціальне

життя людей. Пропонований ним біосцієнтизм, був спрямований проти суб’єктивізму і психологізму, які поширилися в амер. соціології на хвилі критики головної течії академ. науки – структурно-функціонального аналізу. Його праці з проблем взаємозв’язку біології і науки про людську поведінку дістали заг. визнання. За книгу “Про людську природу” (1978) У, було присуджено Пулітцерівську премію. Внеском в сучасну соціол, думку є обгрунтування У, важливості чинників середовища у визначенні людської поведінки, ролі інвайронментальних і генетичних факторів у сусп. житті, висновок, що процес еволюції людської спільноти такий же, як і у інших видів, тобто адаптація поведінки зумовлюється переважно спрямованістю на виживання, що передається генетично, або моделі соціальних дій також зумовлені генетично, У полі зору дослідника – проблеми агресії, сексу та альтруїзму в розвитку живих істот. Запропонована ним соціобіол. парадигма для “нового синтезу” соціол. теорій, об’єктивно наук, універсалій натуралістичного типу для інтеграції соціол. концепцій на основі природничо-наук. фактів знайшла багато послідовників.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Муляж головного мозку жаби
УЇЛСОН Едвард