Мета: вчити учнів пояснювати лексичні значення дієслів, добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо); повторити правопис частки не з дієсловами; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над прислів’ями
– Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Підкресліть дієслова, усно поставте до них питання.
1) Спить, як заєць, з відкритими
2. Каліграфічна хвилинка
Си иг ал сигнал
– Провідміняйте слово сигнал. Доберіть до поданого слова прикметники.
Робота над словниковим словом “сигнал”
Учні записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам’ятати, читають у тлумачному словнику його значення.
Сигнал – 1) умовний знак для передачі на відстань певних повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку певної дії або процесу.
Добирають
– Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам’ятайте та перевірте їх.
– Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.
– Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави – припустить дощ.
– Ластівки літають високо – на гарну погоду, низько – бути дощу.
– Зранку горобці купаються в пилюці – буде дощ.
– Вівці веселі і б’ються – на дощ із грозою.
3. Словниковий диктант
Солов’їний, хом’як, в’юн, м’який, дерев’яний, під’їзд, б’є, пам’ятний, верхів’я.
– До яких частин мови належать записані слова?
– Яке слово “зайве”? Чому? (Слово “б’є”, бо це – дієслово.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про лексичне значення дієслів.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
– Які бувають дієслова за значенням?
– Дієслово може означати:
– процес мислення (читати, описувати, вдумуватися);
– процес мовлення (вимовляти, розказувати, читати);
– конкретну фізичну дію (малювати, готувати, вчитися);
– переміщення у просторі (бігти, їхати, перейти);
– сприйняття органами чуття (торкатися, бачити, чути);
– бажання (мріяти, хотіти, бажати);
– стан, у якому перебуває особа або предмет (сидіти, стояти, робити);
– ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, зневажати);
– зміни (розквітати, старіти, худнути).
Дієслово називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:
– людиною (робітник працює, учень відповідає); о твариною (кінь біжить, півень кукурікає);
– неістотою (стовп хитається, сонце світить);
– явищем природи (сніг іде, вітер віє).
2. Первинне закріплення
– Як можна за допомогою дієслів описати море; сонце?
Море – клекоче, милує, перекочує, наздоганяє, манить, грається, огортає, приваблює, співає, підскакує, порушує, володіє, з’являється, розриває, шипить, пливе, рве, стикається, притомлюється, зникає, застеляє, панує, лине, носиться.
Сонце – прокинулось, всміхається, випливло, гріє, грає, сяє, пронизують, зійшло, світить, закотилось, заглядає, сіло, втікає, згасає, пече, піднялось, сліпить, купається у хмарах.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Повторення правил правопису частки не з дієсловами
– Як пишеться частка не з дієсловами?
Складіть прислів’я, поясніть їх зміст.
Хто (не) працює, | (не) сидіти на печі. |
Їсти калачі – | Поспішай справою. |
(Не) поспішай мовою, | Той (не) їсть. |
– Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки.
– Прочитайте дієслова з часткою не:
– Як написали ці слова, чому?
– Прочитайте ці дієслова. (На дошці – таблиця з дієсловами-винятками.)
Неволити
Нездужати
Непокоїтись
Непритомніти
Недочувати
Недобачати
– Поясніть значення слова нездужати.
Нездужати – бути хворим; хворіти. (Але: не здужати – не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти.)
– Доберіть до дієслова непокоїтись слова, близькі за значенням.
Непокоїтись – турбуватись, бентежитись, не давати спокою, клопотати.
– Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка не пишеться разом з дієсловами? (Без частки “не” ці дієслова не вживаються.)
– Запишіть ці дієслова-винятки, їх необхідно запам’ятати.
2. Гра “Як пишеться?”
– Плесніть у долоні над головою, якщо дієслова слід писати разом, і покладіть руки на стіл, якщо вони пишуться окремо.
Ненавидіти, не вирішує, неволити, не бігає, нездужати, не боїться, непокоїть, не знає, недочуває, не нудьгує.
3. Робота в групах
– Хто або що може виконувати такі дії?
– Виходять, світить, поблискує, моргає, сходить, прокидаються, падають, линуть, зайнялась, загорялись. (Зорі)
– Замиготіли, розпанахали небо, метнулась, палахкотіли. (Блискавиці)
– Стелиться, поплівся, осів, стоїть, застелив, ворушився, клубочиться, лягав. (Туман)
Висновок. Дієслова дуже важливі для нашої мови, бо вони прикрашають нашу мову, збагачують, роблять її цікавою та різноманітною.
4. Творчий вибірковий диктант
– Доповніть прислів’я та приказки словами – назвами дій.
Учні дописують останнє слово.
– Книга вчить, як на світі…
– Треба нахилитись, щоб води…
– Був би сад, а солов’ї…
– Хто співає, той журбу…
– Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? – вчить; що зробити? – напитись; що зроблять? – при-‘ летять; що робить? – проганяє.)
5. Поетична хвилинка
– Прочитайте вірш, випишіть дієслова.
Вибіг місяць з-за діброви,
Погубив на вітрі брови,
Заховав за спину руки,
Ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
Ой, який він повний.
Ліна Костенко
Іще сніг не розтанув з землі,
А з-під нього рослинки малі
Визирають і сонце вітають.
Білим цвітом вони процвітають.
Якщо рідну природу ти знаєш,
То, напевно, ці квіти впізнаєш.
6. Самостійна робота
Тестування
1. Дієслово означає:
А) дію або стан предмета;
Б) тільки дію предмета;
В) тільки стан предмета.
2. Дієслово відповідає на питання:
А) хто? що?;
Б) який? яка? яке?;
В) що робити? що робив? що роблять?.
3. У реченні дієслово:
А) є тільки присудком;
Б) найчастіше є присудком;
В) є другорядним членом речення.
4. У реченні дієслово пов’язане з:
А) іменником;
Б) прикметником;
В) дієсловом.
5. Позначте той ряд слів, у якому записані тільки дієслова.
А) Ліпити, пожовкле, горить;
Б) темніє, зірвав, відгадати;
В) садки, крислаті, цвітуть.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
– Яка частина мови називається дієсловом?
– Яку роль відіграють дієслова у мовленні?
– З якою частиною мови зв’язані дієслова?
– Яким членом речення вони виступають?
– Які є дієслова за значенням?
– Як пишуться дієслова з часткою неї. Які винятки ви запам’ятали?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
(1 votes, average: 5,00 out of 5)