Відплив інтелекту ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Відплив інтелекту – суспільне явище, що пов’язане з помітним (значимим) від’їздом з держави (або регіону) працівників інтелектуальної сфери або високопрофесійних працівників, фахівців, майстрів різних галузей господарства, науки, мистецтва, спорту. Це спричиняється до зниження потенціалу у відповідному сегменті суспільного життя (економіки, культури, науки, спорту), втрати або обмеження школи, традиції, розробок тощо. Ситуація, сприятлива для “відпливу інтелекту, складається відповідно до економічної

чи політичної кон’юнктури, коли умови для роботи та реалізації спеціалістів принципово кращі в іншому регіоні, куди спрямовується потік і чим стимулюється від’їзд. Специфічність втрати фахівців така, що вони є цінним ресурсом, який важко або повільно відтворюється і не може бути механічно замінений, на відміну від некваліфікованої робочої сили. Для констатування наявності феномену відпливу інтелекту він не обов’язково повинен мати масовий характер. Від’їзд навіть одного або кількох провідних спеціалістів (фахівців) свідчить про наявний стан речей, особливо коли відповідних спеціалістів

мало у світі загалом. Можна встановити залежність: чим вищий кваліфікаційний рівень і відповідно менше спеціалістів такого рівня, тим менше відпливу осіб потрібно для констатації відпливу інтелекту. Сплеску відпливу інтелекту зазнав Радянський Союз, у його складі й Україна, а згодом, як незалежна – наприкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст., що було пов’язано з відкриттям кордонів, лібералізацією та соціально-економічною кризою. Інтегровані в міжнародний обмін (відкриті) суспільства менш болісно переживають відплив інтелекту, оскільки він супроводжується припливом, тобто обміном. Деякі держави або транснаціональні компанії цілеспрямовано здійснюють політику заохочення або купівлі, рекрутування висококваліфікованих кадрів, стимулюючи в інших регіонах відплив інтелекту, що свідчить про феномен як одну з ознак глобалізації.

Р. Балабан

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Відплив інтелекту - Довідник з політології

Схожі записи:

Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в...
Агітація Політологічний словник Агітація (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) – діяльність, спрямована на переконання іншої особи або групи осіб, спонукання до певних рішень...
Церковна влада Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих...
Аболіціонізм Політологічний словник Аболіціонізм (від лат. abolitio – скасування, знищення) – 1) суспільний рух, спрямований на відміну або скасування певного урядового рішення, на усунення когось з...
Кабе Етьєн Політологічний словник Кабе Етьєн (1788 – 1856) – представник французького утопічного комунізму. Народився в сім’ї ремісника. Адвокат, учасник революційної організації карбонаріїв, член палати депутатів (1831...
Конвенція про захист прав і основних свобод людини Політологічний словник Конвенція про захист прав і основних свобод людини – європейський договір міжнародно-правового характеру. К. було підписано 4 листопада 1950 р. в Римі, вона...
Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія...
Гімн державний Політологічний словник Гімн державний (від грецьк. hymnos – похвальна пісня) – урочистий, величавий музично-пісенний твір, виконання якого пов’язано зі святковими публічними урочистостями, офіційними державними заходами,...
Журі Політологічний словник Журі (фр. jury, англ. jury; judges, від лат. Juro – присягаю) – 1) склад присяжних, суд присяжних у Франції, Великобританії, США і деяких...
Колонізація України Політологічний словник Колонізація України – процес заселення та подальшого освоєння незаселених, окраїнних українських земель, що здійснювався кількома хвилями й заходами різних форм української держави або...
Конечни Фелікс Політологічний словник Конечни Фелікс (1862 – 1949) – польський історик і культуролог, який запропонував нову, особливу науку про цивілізації. Основна проблема цієї науки – виникнення...
Кампанія політична Політологічний словник Кампанія політична – система заходів, які здійснюються суб’єктом політичної дії протягом певного проміжку часу задля досягнення певної політичної мети або створення передумов для...
Криза політична Політологічний словник Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед...
Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д....
Згода Політологічний словник Згода (consent, assent; acoord, concord) – дозвіл, позитивна відповідь нате чи інше прохання, пропозицію; збіг точок зору, узгодження позицій, рішень тощо, в тому...
Баланс сил Політологічний словник Баланс сил – зовнішньополітична концепція, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж усієї світової історії....
Що таке геокультура? 72 Що таке геокультура? Геокультура – це політико – управлінська спроба сформувати новий спосіб бачення країни та її ресурсної бази у контексті з тими мовними,...
Україна Політологічний словник Україна – держава у Східній Європі. На півночі межує з Білорусією та Російською Федерацією, на сході – з Росією, на південному заході –...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик...
ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду...
Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2)...
Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава...
Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? 3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей,...
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах...
Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Примордіалізм Політологічний словник Примордіалізм – теоретичний підхід, який розглядає етнічність як об’єктивну (примордіальну, тобто споконвічну) характеристику людства. О. Антонюк...
Політична культура Політологічний словник Політична культура – 1) якісний склад політичного життя суспільства, що визначається історичними, соціально-економічними і політичними умовами і відображає рівень засвоєння суб’єктом – суспільством,...
Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і...
Цицерон Марк Туллій Політологічний словник Цицерон Марк Туллій (106 – 43 рр. до н. е.)- давньоримський політичний діяч, оратор, мислитель, належав до стану вершників, уперше виступив з політичними...
Лояльність Політологічний словник Лояльність (від англ. loyal – вірний) – вірність, прихильність політичного суб’єкта цілям, нормам і цінностям, які проголошувалися владою, політичними інститутами та ідеологіями. Л....