Політологічний словник
Виховання політичне – систематичний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і поведінку людей з метою сформувати їх політичну позицію, ідеали, цілі. Процес В. п. спрямований на формування суспільної і групової свідомості, самосвідомості окремої особистості. Здійснюється з метою підготовки громадянина до активного суспільного життя, формування переконань та норм поведінки, які відповідають ідеям та інтересам, що панують у суспільстві або окремих верствах, а також виховання в нього дієвої позиції щодо окремих
В. п. містить два основні компоненти – раціональний (поширення необхідної політичної інформації) та емоційний (вироблення всієї сукупності політичних відносин). Обидва зазначені компоненти завжди перебувають у тісному зв’язку з конкретною політичною системою. В Україні з переходом до нової системи суспільно-політичних
Методи В. п. поділяються на прямі (переконання, примус, повчання, наслідування) і непрямі (використання політичних символів та ритуалів, стимулювання нормативної поведінки та ін.). Засоби В. п. різноманітні й передбачають індивідуальний і колективний рівень. Необхідність забезпечення в Україні регульованого переходу до нового суспільного порядку і нового характеру взаємовідносин держави та громадянина диктує потребу засвоєння з раннього віку знань про символіку української держави (прапор, герб, гімн), про історію країни з найдавніших часів, про принципи сучасного ефективного державного устрою, суть політичної влади й політичних режимів, виборчих і партійних систем. Усе це покликане сформувати у молодого покоління національний патріотизм, політичну толерантність, свідому оцінку політичних ідей, ідеалів, політичної інформації, які функціонують у суспільстві.
В. п. має державний і недержавний (сім’я, школа, громадські організації тощо) характер. Основним критерієм ефективності системи В. п. є політична поведінка соціальних груп і окремих громадян.
М. Михальченко
(1 votes, average: 5,00 out of 5)