Мета:
Навчальна: повторити, поглибити та систематизувати знання про внутрішні води материка; формувати систему знань про найбільші озера Євразії, їх походження, особливості природи, господарське значення;
Розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, володіти основами само – та взаємоконтролю; змістовного читання;
Виховна: формувати ціннісне ставлення до природи; розвивати екологічне мислення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти.
Опорні
Географічна номенклатура: озера: Каспійське, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Євразії.
– Назвіть і покажіть на карті великі річки, які належать до басейнів Північного Льодовитого, Тихого, Індійського Атлантичного океанів та басейну внутрішнього стоку.
– Які особливості живлення та режиму властиві річкам,
– Які типи озер за походженням озерних улоговин ви знаєте?
– Назвіть великі озера Африки, Австралії, Північної та Південної Америки.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На нашому материку є безліч унікальних та неповторних за своєю природою озер. Про їхню унікальна природу в різних народів складено багато поетичних рядків. Як, наприклад ці:
Коли мені кажуть: “Байкал”, я бачу кораблі, причал,
Я бачу небо, бачу гори, кругом байкальські простори.
Я там була вже не раз: Байкал мене так сильно манить,
Там зірок блискучий алмаз, і ясність вод, і Шаман-камінь.
Байкал заходом осяяний, під вечір так виблискує він.
А вранці червоніє зоря…
Ганна Чабането
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про особливості природи найбільших озер Євразії, вплив господарської діяльності на водні об’єкти материка.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Загальна характеристика озер
Озера Євразії різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені нерівномірно.
Найбільша кількість озер на північному заході Євразії.
Льодовиково-тектонічне походження: Ладозьке (найбільше в Європі) й Онезьке. Льодовикові – Женевське, Боденське.
Тектонічні – Байкал, Іссик-Куль, Мертве море.
Вулканічні – поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі.
Залишкові (реліктові) – збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах вологішого клімату: Каспійське й Аральське моря.
2. Видатні озера Євразії
Виступи учнів, що отримали випереджальне завдання, з повідомленнями.
Байкал – найглибше озеро планети. Глибина – 1642 м, протяжність 636 км, найбільша ширина 79 км; містить понад 20 % запасів поверхневих прісних вод земної кулі. Впадає 1123 річки, витікає лише одна Ангара.
Каспійське море – найбільше за площею озеро у світі. На території, яку воно займає, – 376 тис. км2,- могли б розміститися така велика європейська держава, як Німеччина. Основною водною артерією, яку живить Каспій, є Волга.
Балхаш у Центральній Азії – єдине у світі озеро, де солоність води в різних його частинах суттєво відрізняється. У західній частині Балхашу вода прісна, а у східній – солонувата. Річка Ілі, яка, впадаючи в озеро, опрісняє його західну частину, витягнута. Серпоподібна форма озера перешкоджає швидкому перемішуванню води.
Мертве море – розташоване на північному заході Аравійського півострова в найглибшій западині світу на 295 м нижче від рівня океану. Узбережжя Мертвого моря є найнижчою частиною суходолу на Землі. Солоність води в морі становить 260-270 %о.
Сарезьке озеро на Памірі – одне з наймолодших на земній кулі: утворилося 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття річки Мургаб величезною брилою. Озеро “висить” над родючими долинами на висоті 3250 м над рівнем моря.
Іссик-Куль на Тянь-Шані – одне з найкрасивіших озер світу, назва перекладається з киргизької як “Тепле озеро”. Вода в озері ніколи не замерзає.
Озеро Світязь – “український Байкал” – найглибше озеро України – понад 58 м.
Аральське море – сумний рекордсмен, зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. море площа озера зменшилася понад у чотири рази. Це пов’язано із забором вод річок, які впадають у нього,- Амудар’ї й Сирдар’ї на зрошення. До висихання було четвертим у світі озером за площею водного дзеркала.
Практична робота 10 (продовження). Позначте на контурній карті: озера:
Каспійське, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море.
3. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності
Проблеми | Шляхи вирішення |
– Нестача прісних вод у посушливих районах та районах великого скупчення населення; – забруднення природних водойм промисловими та побутовими відходами, обміління річок та озер через надмірні витрати водних ресурсів на зрошення полів (в Азії зосереджено 3/4 зрошуваних полів усього світу) | – Заощадливе використання водних багатств; – запровадження технологій замкнутого циклу з використання води на підприємствах; – опріснення морських вод; – відновлення річкових та озерних екосистем шляхом запровадження природоохоронних заходів |
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– Якими причинами пояснено нерівномірний розподіл озер територією Євразії?
– Доведіть на конкретних прикладах, що озера, як і річки, залежать від клімату та рельєфу.
– Які річки та озера є у вашій місцевості?
– Чи відбуваються зміни стану водойм вашої місцевості під впливом господарської діяльності? Якщо так, то як можна цьому запобігти?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте §___.
– Складіть кросворд (8-10 запитань) “Річки та озера Євразії”.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)