Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах
2. Вживання закінчень – а (-я), – у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду
-а / – я
Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка.
– Назви конкретних предметів (що підлягають лічбі): портфеля, стола, гвинта.
– Назви населених пунктів (міст): Воронежа, Житомира, Лондона.
– Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності: – ов, – ев (-св),
– Більшість термінів: префікса, косинуса.
– Будівель, їх частин: парника
– Як виняток нечітко окреслені предмети частково під наголосом та з суфіксом _к_: хліба, садка.
– Назви мір довжини, ваги, часу, площі, об’єму: грама, місяця, процента.
– Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента.
-у / – ю
– Збірні поняття: капіталу, люду, кодексу, тексту.
– Назва речовини маси, матеріали: меду, азоту, асфальту, льоду, сиру.
– Назви
– Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім вищезазначених) на – а, – я: Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу.
– Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, метрополітену, поверху.
– Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету.
– Назви явищ природи: граду, снігу.
– Нечітко окреслених предметів (не видно кінця-краю), простір: степу, майдану.
– Назви держав і територій: Китаю.
– Сукупність ігор, танців: хору, оркестру.
– Психічні, фізичні стани: болю, жаху.
– Сукупності людей, які мають співвідношення однини й множини: колективу, народу.
– Більшість складних безсуфіксних слів: газопроводу.
– Дії, процеси: відльоту;
– Абстрактні поняття, наукові течії: розуму, миру.