Урок 29. ХОЧУ, МОЖУ, ТРЕБА. ВОЛЯ
Мета: формувати уявлення про вольові якості людини; розкрити відмінність між “хочу”, “можу” і “треба”; розвивати уяву, фантазію; виховувати бажання мати позитивні вольові якості.
Обладнання: тлумачний словник, вислови, вірші.
Попередня робота.
Підготувати вислови, вірші до теми.
Ключові поняття: “хочу”, “можу”, “треба”, воля, вольові якості людини, сильна воля, слабка воля.
Хід уроку
I. Повторення вивченого.
Бесіда.
Учитель проводить бесіду про
II. Повідомлення теми уроку.
– Сьогодні на уроці ми поговоримо про волю і вольові якості людини.
III. Актуалізація опорних знань.
Учитель проводить бесіду про волю і вольові якості людини.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про волю і вольові якості з проведенням словникової роботи.
– Хотіти – це значить бажати чогось досягти або щось отримати. У житті люди часто поводяться не так, як хочеться, а так, як треба.
Воля – це свідоме керування людини своєю поведінкою і діяльністю, що виявляється у вмінні долати труднощі на шляху
Люди із сильною волею цілеспрямовані, самостійні, ініціативні, рішучі, витримані, наполегливі.
Цілеспрямованість виявляється в глибокому усвідомленні людини своєї мети і необхідності її досягнення.
Самостійність – це вміння діяти згідно зі своїми задумами, не піддаючись впливу інших, критично оцінювати їхні думки.
Ініціативність, тобто здатність самостійно ставити перед собою завдання і без нагадувань та спонукань інших здійснювати їх. Це вміння знаходити нові, оригінальні рішення й засоби здійснення їх.
Рішучість – це вміння приймати обдумані рішення у складній обстановці, не вагаючись.
Витриманість – уміння володіти собою в будь-яких обставинах.
Наполегливість – це вміння досягати мети, долаючи труднощі й перешкоди. Наполеглива людина правильно оцінює обставини, знаходить у них те, що допомагає досягнути мети.
Люди зі слабкою волею зазвичай безініціативні, нерішучі, уперті, нестримані.
Протилежною якістю до ініціативності є безініціативність. Безініціативна людина легко піддається впливу інших людей, їхніх дій, учинків. Вона ставить власні рішення під сумнів, не впевнена в їх правильності та необхідності.
Нерішучість є виявом слабкої волі. Нерішуча людина схильна або відкидати остаточне прийняття рішення, або без кінця його переглядати.
Упертість – це коли людина наполягає на своєму недоцільному бажанні, не зважаючи на обставини. Приймаючи рішення, уперта людина заперечує розумні докази, не зважає на інтереси інших і своїми діями часто-густо завдає їм шкоди.
Нестриманість – невміння володіти собою.
Люди зі слабкою волею не здатні долати навіть незначні труднощі, вони не закінчують розпочатої справи, а відкладають її надалі. Часто відволікаються від важливої діяльності й беруться за дрібні, непотрібні завдання.
Такі люди не мають власної думки, не впевнені у своїх діях, легко підпадають під вплив інших, а в разі небезпеки вони розгублюються, стають безпорадними.
Вольові якості формуються поступово умовами життя і діяльності людини, зовнішніми обставинами, у процесі виховання і самовиховання.
Виховання працьовитості, залучення до праці та спонукання закінчувати розпочату справу до кінця є найважливішими засобами подолання слабкої волі. Розвитку сильної волі сприяють спорт, фізичне виховання, різноманітні види змагань, у тому числі спортивні.
Тож виховуйте в собі сильні вольові якості.
2. Ознайомлення учнів з порадами щодо виховання волі.
Деякі прийоми вправляння і виховання волі
(за Роберто Ассаджолі)
U Зробіть що-небудь, чого ніколи раніше не робили.
U Заплануйте що-небудь, а потім здійсніть свій план.
U Продовжуйте робити те, що робили, ще п’ять хвилин, навіть коли ви втомилися і вас почало приваблювати щось інше.
U Зробіть що-небудь досить повільно.
U Коли легше сказати “так”, але правильніше сказати “ні”, говоріть “ні”.
U Робіть те, що, на вашу думку, зараз найголовніше.
U У найнезначніших ситуаціях вибору робіть його без вагань.
U Дійте всупереч усім очікуванням.
U Утримуйтеся говорити те, що вас підштовхують сказати.
U Відкладіть те, виконанню чого ви надаєте перевагу саме зараз.
U Спочатку виконайте те, що ви хотіли відкласти.
– Виконуйте щодня одну вправу впродовж місяця, навіть якщо це здається вам недоцільним.
3. Фізкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за підручником на с. 143, 144.
– Опрацювання тексту і бесіда за малюнками.
– Проведення словникової роботи.
V. Закріплення матеріалу.
1. Робота за підручником на с. 144.
– Виконання завдання 1.
– Робота в парах (завдання 2).
– Відповіді на запитання і виконання завдань 3, 4.
2. Робота в зошиті на с. 54-56.
– Розгадування ребуса і запис відповіді (завдання 1).
– Обговорення і виконання завдання 2 з подальшою перевіркою.
– Самостійне виконання завдання 3 з подальшою перевіркою.
– Обговорення і виконання завдання 4 з подальшою перевіркою.
– Самостійне виконання завдань 5, 6 з подальшою перевіркою.
3. Робота над віршем.
Слухання й обговорення вірша Л. Левицької.
Я лінива трохи зроду
В серці тиснуть болі,
Бо не хочеться мені
Вчитися у школі.
Це щоденно ті уроки
Вдома треба вчити;
Я не хочу, як мій кіт,
Нічого робити.
Ми з ним любимо поїсти,
Гарненько поспати,
А як вистачить нам часу,
То ще й погуляти.
Я кота співать навчила,
Ось такі банальності,
Та чомусь звучить в нас пісня
У різних тональностях.
Кіт заводить перший голос,
Я – на кварту вище,
І виходить така пісня,
Що аж у вусі свище.
Я хотіла вам сьогодні
З котиком співати,
Але він такий ледачий,
Спить, не хоче встати.
Ой, щось серце заболіло,
Та ще й в боці коле,
Це тому, що завтра знову
Треба йти до школи.
Л. Левицька
– Чого не хоче робити дівчинка?
– Що вона любить робити?
– Назвіть риси характеру дівчинки.
– Дайте їй поради.
4. Пояснення висловів.
1) Воля дає силу слабим. (Народний вислів).
2) Воля – цілеспрямованість, сполучена з правильним судженням. (Платон).
3) Воля – це прагнення долати: без неї не може бути досягнень. (Валентин Борисов).
5. Обговорення ситуацій.
1) Андрійко робив уроки, а надворі грали у футбол його друзі. У вікно було чутно їхні голоси. Андрійко час від часу дивився у вікно, і йому теж кортіло надвір. Один з гравців покинув гру, і Андрійка покликали замінити його. Хлопчик відповів, що робить уроки і не може вийти. Друзі порадили: “Виходь, а уроки закінчиш після гри”. Андрійко послухався, кинув робити уроки і пішов грати.
– Чи правильно вчинив Андрійко?
-Чи має він силу волі?
– Що ви йому порадите?
2) Мама попросила Марійку купити в аптеці ліки для дідуся. Був спекотний день і дівчинці дуже захотілося морозива, яке продавали на вулиці в кіоску. Вона його купила. А грошей на ліки не вистачило.
– Як ви вважаєте, чи повинна була Марійка купувати морозиво?
– Як їй слід було вчинити?
– Яка відмінність між “хочу” і “треба”?
– А як вчинили б ви?
6. Хвилинка відпочинку. Усміхніться!
ТЕ, ЩО ХОТІВ
Петрусь ходив і бурмотів:
– Сьогодні те робив я, що хотів.
– Що ж ти хотів? – спитали в нього.
– Та я хотів, щоб не робить нічого.
Василь Шаройко
– Що хотів робити Петрусь?
– Чи завжди ви робите те, що хочете?
– Уявіть, що було б, якби кожен робив тільки те, що хоче.
7. Творча робота.
– Пофантазуйте. Придумайте ситуації, що було б, якби люди робили тільки те, що вони хочуть.
VI. Підсумок уроку.
Завдання: виконайте завдання 5 на с. 144 підручника.