Мета: розповісти учням, як рух повітря впливає на неживу й живу природу Землі; формувати вміння порівнювати, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
– Поясніть, чому повітря над суходолом і водною поверхнею нагрівається по-різному в різні пори року?
– Чому батареї опалення встановлюють унизу під вікнами, а не над ними?
– Порівняйте, як зберігають тепло земна та водна поверхні.
– Що таке вітер? Поясніть, як він утворюється.
– Запропонуйте
– Пригадайте казки, у яких згадується вітер. (Брати Грімм “Гензель і Гретель”, українські народні казки: “Про сонце, мороз і вітер”, “Подарунки вітру”, “Іван-вітер”)
– Як людина використовувала силу вітру в давнину, і як вона робить це тепер?
У давні часи, коли не було складних машин, механізмів, люди навчилися використовувати у своїх цілях повітря – вітер. Прагнучи полегшити фізичну працю, люди будували вітряки, під вітрилами ходили за тридев’ять земель кораблі.
Перші найпростіші вітродвигуни
І зараз повітря допомагає людям. У небі літають літаки – їх підтримує повітря.
– Де ще люди використовують енергію вітру?
Учитель демонструє віяло.
– Як називається цей предмет? (Віяло)
– Для чого він служить? (Для обвіювання в спеку.)
– Що в наші дні замінює віяло? (Вентилятор)
– Отже, вітер може виконувати корисну для людини роботу і завдавати їй шкоди. Яке негативне значення вітру для людини? Руйнуючи житла і споруди, вітер завдає значних збитків. Яку корисну роботу виконує вітер у природі? Переміщуючи хмари, змінює погоду; переносить гірські породи (пил, пісок), створює форми рельєфу (піщані кучугури, котловани)-, впливає на життя живих організмів (поширює насіння рослин тощо).
Як змусити вітер працювати?
Де в господарстві люди використовують силу вітру? У давнину в Україні використовували силу вітру для роботи млинів (приміщення, де зерно перемелювали на муку), які ще називали вітряками. Вітрила, які надував вітер, допомагали під час плавання морем. Нині він “працює” на вітрових електростанціях. Основна перевага вітрової енергії полягає в тому, що вона є буквально скрізь. Гідроелектростанції споруджують на багатоводних річках. Для атомних електростанцій теж потрібна значна кількість проточної води і, крім того, величезні замкнені водойми. Теплові станції будують у районах залягання кам’яного вугілля, торфу, горючих сланців. Вітрові електростанції можна будувати де завгодно. При цьому зникає потреба споруджувати високовольтні лінії електропередач, а також станції, що підвищують і знижують напругу електроенергії.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як рух повітря впливає на неживу й живу природу Землі.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с 36-37)
– Пригадайте! Чому рухається повітря?
– Що розповіли про вітер Повітряні Дракончики?
– Розгляньте фотографії на с. 36 та розкажіть, як зміна погоди залежить від зміни напрямку вітру.
Робота в парах
– Роздивіться малюнок на с. 37, пригадайте і розкажіть, яким буває вітер у різні пори року?
– Назвіть ознаки, за якими ви помічаєте вітер у природі.
– Яке значення має повітря для життя рослин?
– Яке значення має повітря для життя птахів і комах?
– Чому повітря необхідне для життя живих істот?
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Цікаво знати! (додаток)
– Вітер – винуватець незвичайних дощів.
У 1608 р. у Франції над містечком Прованс несподівано випав “кривавий дощ”, що дуже налякав населення. Багатьом людям цей дощ забруднив одяг. Майже ніхто не мав сумніву в тому, що з неба ллється справжня кров, що такий страшний дощ передвіщає смерть. Багато хто готувався її прийняти. Та незабаром дощ припинився, “криваві” краплі поступово випарились, і ні з ким нічого не трапилося.
В 1117 р. під час війни в Ломбардії (Італія) теж випав “кривавий дощ”. У березні 1181 р. “кривавий дощ” ішов у Франції та Німеччині. Такі явища в XIX столітті траплялися в Західній Європі 25 разів. Випадали “криваві дощі” й у Вірменії. У XX столітті вони спостерігалися на території Франції, Італії, Греції, Туреччини, Угорщини та багатьох інших держав.
Траплялися й інші “кольорові” дощі. 31 березня 1847 р. в Шембері (Франція) пройшов “білий” дощ. Аналогічний “молочний” дощ випав у червні 1956 р. на околиці Києва. Виявляється, причиною таких дощів є вітер. Набираючи ураганної сили в далеких пустелях, він нерідко піднімає вгору і несе із собою на великі відстані багато червоного сурикового пилу, який і надає краплям вигляду крові. Що ж до “молочного” дощу, то він зазвичай має у своєму складі частинки крейди та білої глини.
Вітрові властиві й інші “жарти”. Якось у Данії протягом 20 хвилин з неба падали живі раки. У різний час і в багатьох місцях зафіксовані випадки “дощів” з павуків, жуків, жаб та інших комах і тварин. Населення Іспанії, Португалії, Норвегії, Данії, Шотландії та інших приморських країн не раз діставало дарову “небесну” їжу у вигляді “дощу” з оселедців. Буває, що вітер переносить і інші предмети. Так, у Марокко він зруйнував великі склади з пшеницею і, підхопивши її, висипав на узбережжя Іспанії. Іншим разом смерч, що утворився в морі, проходячи біля Неаполя, захопив і поніс із собою кошики з апельсинами. Через кілька хвилин на досить значній відстані від місця події випав “дощ” з апельсинів.
Витівкам вітру зобов’язаний також “кривавий” сніг. Бувають випадки, коли за одну ніч іскристо-білий сніговий покрив набуває криваво-червоного кольору. Існує найпростіша одноклітинна водорість – першопузирник, яку неможливо побачити неозброєним оком. Ця водорість не боїться холоду і дуже швидко проростає навіть на снігу. Занесені на сніг спори протягом однієї ночі можуть розмножитись у незліченній кількості й надати снігові червоного кольору, оскільки водорості мають червоний колір. Іноді в горах Європи та на острові Шпіцберген випадає зелений сніг. І тут винний вітер, що приносить на сніг водорості зеленого кольору.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
– Яку тему вивчали сьогодні?
– Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 35.
– Про що нове дізналися?
– Чого навчилися?
– Які знання будете застосовувати в житті?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 36-37.
Проект “Облаштовуємо нашу планету”.
– Яку роботу виконує вітер на нашій планеті? Чи потрібен він узагалі?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)