Історія економічних вчень
МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ
Які висновки можна зробити, виходячи з моделей загальної економічної рівноваги Л. Вальраса?
Модель швейцарського економіста, засновника лозаннської школи Леона Вальраса – замкнута математична модель, у якій всі учасники поділяються на дві групи: власників факторів виробництва (землі, праці, капіталу) і підприємців. Кожен учасник домагається максимуму корисності від тих факторів, якими він володіє. Проаналізовано умови і принципи
З моделі Вальраса випливають такі висновки.
Є взаємозв’язок і взаємозумовленість цін (регулюючого інструмента) не тільки на ринку товарів, а й на всіх інших ринках. Ціни на споживчі товари встановлюють взаємозв’язки і взаємодію з цінами на фактори виробництва, ціни на робочу силу – з урахуванням і під впливом цін на продукти тощо. Рівноважні ціни встановлюються в результаті взаємодії всіх ринків (ринку товарів, ринку праці, грошового ринку).
Математично доводиться можливість існування рівноважних цін одночасно і на всіх ринках. До цієї рівноваги “прагне”
З теоретично досягнутої економічної “рівності” випливає висновок про відносну стійкість системи ринкових відносин. “Намацування” рівноважних цін відбувається на всіх ринках і в кінцевому підсумку приводить до рівноваги попиту та пропозиції на всіх ринках.
Рівновага в економіці не зводиться до рівноваги обміну, ринкової рівноваги. З теоретичної концепції Вальраса випливає принцип взаємозв’язку і взаємозалежності основних елементів ринкової економіки. Це вихідне положення для розуміння взаємозв’язку виробництва, споживання, доходів на макрорівні.
На теорію загальної економічної рівноваги спираються, досліджуючи динаміку економічного зростання, концепції загального добробуту, побудови системи міжгалузевих зв’язків.