РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
§ 9. Середньовічна культура Західної Європи
1. Європейська культура на світанку середньовіччя
В основі середньовічної культури – поєднання античної спадщини й традицій варварських народів. Християнство стало тією силою, що зуміла їх поєднати.
На межі V-VI ст. центром культурного та духовного піднесення стало Остготське королівство в Італії. Видатною постаттю “остготського відродження” був письменник і філософ, перекладач творів грецьких авторів Северин Боецій (бл.
Іншим визначним діячем “остготського відродження” був Флавій Кассиодор (бл. 490 – бл. 585). Потрапивши в немилість до короля, він заснував монастир під назвою Віварій, при якому виник один із ранніх скрипторіїв. Вестготську Іспанію уславив єпископ Ісидор Севільський (бл. 570-636), який уклав першу середньовічну енциклопедію.
Із другої половини VII ст. культурне життя в
Ініціал латинської літери Н. XIII ст.
Ж. Лop. Алкуїн показує манускрипти Карлові Великому. 1831 р.
Монах переписує книгу. Мініатюра. XII ст.
СКРИПТОРІЙ (латин, scriptorius – писальний) – майстерня (VI-XII ст.), У якій переписувалися книги.
КАПЕЛА (каплиця) – невелика, окремо розташована будівля або приміщення в церкві для моління однієї сім’ї.
Нова хвиля культурного піднесення, відома як “каролінзьке відродження”, виникла в державі Карла Великого. Карл потребував освічених людей, тому вимагав, щоб у кожному монастирі та єпископстві були засновані школи для навмання світських осіб. Підручники написав відомий автор богословських творів і віршів англосакс Алкуїн. При дворі Карл зібрав учений гурток, який назвали Академією. До нього входили найосвіченіші люди, запрошені Карлом Великим із різних куточків Європи. Академію очолював Алкуїн. Один із учасників гуртка – молодий абат Ейнгард – написав твір “Життя Карла Великого”.
Імператор і його академіки вели наукові диспути, розгадували інтелектуальні загадки, складали вірші латиною тощо. Вони називали себе уславленими іменами минулого: Карл – Давидом, Алкуїн – Флакком (Горацієм), Ангільберт – Гомером. У цьому поєднанні біблійних і античних імен яскраво виявилась суть Академії: її діячі були освіченими людьми, які зналися на античності й водночас були християнами.
Зусиллями Карла здійснювалося будівництво палаців і храмів. Вони зводилися у візантійському стилі. Яскравим зразком каролінзької архітектури є капела (каплиця) в Аахені, яка збереглася до наших часів.
Невдовзі після смерті Карла Великого двір короля перестав бути культурним центром держави.
Історична цікавинка
Будівництво Кайлової каплиці в Аахені було завершено 805 р. Це велична восьмикутна кам’яна двоповерхова споруда, висота якої сягає 32 м. Її перший поверх символізував земне життя і призначався для придворних імператора. Другий поверх, дещо менший, був утіленням життя небесного.
Саме тут стояв імператорський трон, витесаний із білого мармуру, а також зберігалися зібрані Карлом Великим дорогоцінні християнські реліквії. У капелі було поховано й самого Карла, який помер 28 січня 814 р. У XII ст. Карла Великого було визнано святим.
Каплиця в Аахені – єдина споруда, що збереглася з імператорського замку
(2 votes, average: 3,00 out of 5)