Політологічний словник
Європейського дому ідея – політична концепція, що перебуває у стадії постійної розробки, визначає утвердження на Європейському континенті надійної системи безпеки життя народів на основі розуміння спільності їх долі. Ідея європейської спільності неодноразово висувалася в історії політичної думки. Так, французький політичний діяч П. Дюбуа ще на початку XIV ст. звертав увагу на можливість створення союзу європейських держав. На початку XV ст. польський юрист П. Волотвович проголосив ідею мирного співіснування
Щодо поняття Є. д. і. існує дві точки зору: згідно з однією Є. д. і. відображає абстрактне прагнення до єдності й безпеки; згідно з іншою “європейський дім” являє собою сукупність взаємодіючих чинників (економічних, воєнно-політичних, екологічних, гуманістичних, геополітичних). Багато західних політологів (Ж. Мінк, А. Тираскольські, Ж.-М. Дайє, П. Мейсснер, П. Шеффер) розглядають ідею Є. д. і. як алегорію, яка стосується багатьох економічних, політичних проблем. Е. Еплер вважає, що це поняття відповідає довгостроковим інтересам Західної Європи, що ця концепція привела до взаємного відкриття суспільно-політичних систем, означає кінець розколу Європи, що європейська спільність повинна існувати всупереч ідеологічним розбіжностям. Г. Алмонд розглядав Є. д. і. з виміру загальнолюдських цінностей: “вільний дім – це такий дім, де існує вільна комунікація між жителями окремих квартир, а поки цього немає, не може бути і мови про таку спільність”. Представники малих і середніх народів вважають, що ідею європейського дому слід приймати з великим застереженням, тому що логіка зверхності все одно виявить себе. Американські політологи (З. Бжезинський, Г. Кіссінджер, Є. Венс) вважають, що це призведе до відриву Західної Європи від США, в ній може бути завуальована ідея нової політики щодо Німеччини.
Радикальні перетворення в Центральній і Східній Європі, розпад Радянського Союзу й виникнення нових незалежних держав кардинально змінили геополітичну ситуацію. Нові реалії поставили на порядок денний питання про необхідність переходу від однієї соціально-економічної моделі до якісно нової з метою адекватного політичним реаліям вирішення проблем міжнародної безпеки. Є. д. і. активно розробляється Європейським Союзом, Радою Європи, Європейським парламентом та іншими європейськими структурами. Вже сьогодні набуває нової якості європейська спільнота держав і народів, коли набирає нових вимірів співпраця у галузі безпеки, культури, захисту прав людини, охорони навколишнього середовища тощо. Всі ці позитивні тенденції розвиватимуться й далі.
А. Кудряченко