Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
(1945 р. – початок 1950-х років)
§ 8. ЗАХІДНА УКРАЇНА В ПОВОЄННІ РОКИ
4. Життя населення в період протистояння радянської влади та ОУН і УПА.
Прийшовши в Західну Україну, сталінський режим прагнув якнайшвидше та якнайглибше її радянізувати. Типове для радянських перетворень форсування (прискорення) темпів спонукало партійних функціонерів до використання насильницьких методів. Друга причина застосування насильства пояснювалася самою традицією більшовизму, який у боротьбі з ідеологічним опонентом
Уже в січні 1944 p. НКВС СРСР поставив перед своїми працівниками
З наближенням радянської армії до Західної України надійшло нове розпорядження НКВС: “Сім’ї, у складі яких є оунівці, які перебували на нелегальному становищі, а також сім’ї засуджених оунівців узяти на облік і виселити до тилових областей Союзу”.
Закінчення війни дало можливість радянській владі вдаватися до ще жорстокіших каральних акцій. У травні 1945 p. М. Хрущов вимагав від західноукраїнських обкомів та управлінь НКВС “застосування нових методів роботи”, а саме – використання системи заручників. У кожному селі було відібрано заручників із найавторитетніших і найзаможніших селян. Вони мусили повідомляти владу про наміри та дії повстанців під загрозою арешту й виселення. Жертвами репресивних дій радянської влади насамперед ставали члени сімей оунівців і “бандпособників”, заможні селяни із сім’ями, західноукраїнська інтелігенція, священики греко-католицької церкви. У ході масових репресій лише протягом 1946-1948 pp. до східних районів СРСР було депортовано майже 500 тис. західних українців.