Адміністративно-територіальний устрій ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Адміністративно-територіальний устрій – територіальна організація держави з поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці. Він є похідним від характеру державного устрою. Відтак адміністративно-територіальними одиницями А.-т. у. можуть бути райони, області – в державі з унітарним державним устроєм або ж землі, кантони, автономні республіки – з федеративним.

Україна як унітарна держава характеризується поєднанням централізації та децентралізації державного управління,

А.-т. у. якої сформувався не лише відповідно до географічних, історичних та економіко – демографічних особливостей, а й політико – ідеологічних засад функціонування радянської системи. Цей устрій успадкувала і незалежна Українська держава. Відтак систему А,- т. у. України згідно з чинною Конституцією становлять: АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища та села. В цій системі А.-т. у. виокремлюють три рівні: первинний – села, селища, райони у містах та міста без районного поділу; середній – райони та міста з районним поділом; вищий – АР Крим, 24 області та міста Київ і Севастополь, які

мають спеціальний статус, визначений окремими законами України.

Проте сьогодні, на думку фахівців, такий А.-т. у. нашої країни застарів і потребує змін. Концепцією адміністративної реформи зокрема передбачено здійснити і реформу А.-т. у., адміністративними одиницями якого стануть не області, а укрупнені регіони, до складу яких може входити від трьох і більше нинішніх областей.

Корнієнко М. І. Адміністративно-територіальний устрій України / Юридична енциклопедія. – Т. І. – К., 1998; Мироненко О. М. Світоч української державності: політико – правовий аналіз діяльності Центральної Ради. – К., 1995; Шляхтун П. П. Політологія: Підручник. – К., 2002.

Л. Шкляр

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Адміністративно-територіальний устрій - Довідник з політології

Схожі записи:

ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг...
Інновація Політологічний словник Інновація (від лат. innovatio) – нововведення, відновлення, оновлення, зміни) – в суспільних науках нововведення, оновлення. Поняття “І.” недавно увійшло у політичне життя і...
Оцінка ситуації. Одинадцяте вересня 2001 року Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 1. Оцінка ситуації. Одинадцяте...
Європейський суд з прав людини Політологічний словник Європейський суд з прав людини – постійно діючий двопалатний судовий орган, заснований відповідно до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950...
Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
Українська Академія політичних наук (УАПН) Політологічний словник Українська Академія політичних наук (УАПН) – Всеукраїнська громадська організація, заснована в травні 1993 р. Об’єднує науковців, викладачів вищих навчальних закладів, працівників органів державної...
Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як...
Ультиматум Політологічний словник Ультиматум (від лат. ultimatus – крайній, останній) – 1) у міжнародному праві – вимога однієї країни до іншої, виражена в дипломатичному документі або...
Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється...
Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство)....
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні...
Громадянськість Політологічний словник Громадянськість – готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків;...
Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє...
Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у...
Безпека міжнародна Політологічний словник Безпека міжнародна – система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й...
Що таке тоталітаризм? 47 Що таке тоталітаризм? Слово “тоталітаризм” у перекладі з латини означає повний, цілковитий, увесь. У політології під ним розуміють напрям політичної думки, що виправдовує необмежене...
БАГАТСТВО БАГАТСТВО – рівень життя людини, за якого її доходи значно перевищують середній рівень матеріального забезпечення в країні....
Лінія конфлікту Політологічний словник Лінія конфлікту – термін, що означає кордони (межу), які розділяють супротивників і захисників спірної позиції. Широко використовується в соціологічних дослідженнях виборів і однозначних...
Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у...
Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як...
Що таке ідеологія? 24 Що таке ідеологія? Ідеологія (від гр. idea – поняття і logos – учення) – це система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне...
Робітничий клас Політологічний словник Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності....
Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять...
Молодіжна політика Політологічний словник Молодіжна політика – 1) система ідей, теоретичних положень про місце і роль молоді, молодого покоління в суспільстві; 2) практична діяльність суб’єктів такої політики;...
Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення...
Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія)...
Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX...
НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності...
Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В....
Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався...
ІНСИНУАЦІЯ ІНСИНУАЦІЯ – неправдиві, наклепницькі звинувачення з метою знеславити, принизити політичного лідера чи політичне угруповання....
Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) Політологічний словник Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) – найбільший (50 тис. студентів у 2004 р.) гуманітарно-економічний недержавний вищий заклад освіти України, що впродовж 1999 –...
Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду...
Найманці Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без...
Війна холодна Політологічний словник Війна холодна – війна між світом капіталізму і соціалістичним табором, яка датується з дня відомої доповіді В. Черчилля у Фултоні (США) в 1947...