Адміністративно-територіальний устрій

Політологічний словник

Адміністративно-територіальний устрій – територіальна організація держави з поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці. Він є похідним від характеру державного устрою. Відтак адміністративно-територіальними одиницями А.-т. у. можуть бути райони, області – в державі з унітарним державним устроєм або ж землі, кантони, автономні республіки – з федеративним.

Україна як унітарна держава характеризується поєднанням централізації та децентралізації державного управління,

А.-т. у. якої сформувався не лише відповідно до географічних, історичних та економіко – демографічних особливостей, а й політико – ідеологічних засад функціонування радянської системи. Цей устрій успадкувала і незалежна Українська держава. Відтак систему А,- т. у. України згідно з чинною Конституцією становлять: АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища та села. В цій системі А.-т. у. виокремлюють три рівні: первинний – села, селища, райони у містах та міста без районного поділу; середній – райони та міста з районним поділом; вищий – АР Крим, 24 області та міста Київ і Севастополь, які
мають спеціальний статус, визначений окремими законами України.

Проте сьогодні, на думку фахівців, такий А.-т. у. нашої країни застарів і потребує змін. Концепцією адміністративної реформи зокрема передбачено здійснити і реформу А.-т. у., адміністративними одиницями якого стануть не області, а укрупнені регіони, до складу яких може входити від трьох і більше нинішніх областей.

Корнієнко М. І. Адміністративно-територіальний устрій України / Юридична енциклопедія. – Т. І. – К., 1998; Мироненко О. М. Світоч української державності: політико – правовий аналіз діяльності Центральної Ради. – К., 1995; Шляхтун П. П. Політологія: Підручник. – К., 2002.

Л. Шкляр


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Адміністративно-територіальний устрій - Довідник з політології


Адміністративно-територіальний устрій