ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
§ 6. АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОПЗМИ
74. Прочитайте. Назвіть виставлені в експозиції музею речі, якими нині не користуються. Чи відоме вам призначення цих речей? Чи слід зберігати їх у музеї? Поясніть.
Коли Андрій піднявся широкими сходами на другий поверх, то побачив на відхилених дверях табличку: “Історико-краєзнавчий музей”.
Зайшов. У протилежному кутку за прядками та ступами хтось розбирав якесь старезне причандалля. Зачувши кроки,
– Хто там? Прошу, заходьте. Оце бережу нашу минувшину, Андрію… Випадково на мотовило натрапив у діда Коршака – буде ще один експонат. У нього є й жорна ручні, та поки що не дає…
Директор став показувати Андрієві музей. Були тут і давні рибальські пристрої, і плахти, і запаски, й очіпки, цілий ткацький верстат звідкілясь притягли…
За Олесем Гончаром
– Лексичні значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.
Що означає вживана в словнику позначка заст.?
– Які старовинні речі ви бачили в музеї? Які старі речі
– Що означає слово допотопний?
У кожній мові є лексика активна та пасивна,
Активною лексикою послуговуються в щоденному спілкуванні в усіх сферах життя суспільства.
Пасивна лексика – це слова, маловживані в спілкуванні. До пасивної лексики належать:
– застарілі слова, – нові слова (неологізми).
Залежно від причин, через які слова вийшли з активного вжитку, застарілі слова поділяють на:
– історизми – слова, що вийшли з ужитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття: кріпак, лакей, земство, волость, жовтеня (синонімів у сучасній мові історизми здебільшого не мають);
– архаїзми – витіснені синонімами назви понять, що існують і в наш час: перст (палець), пря (боротьба), тать (злодій), скудельник (гончар), драгоман (перекладач), дзигарі (годинник), сіреч (тобто).
Застарілими можуть бути також і власні назви: Борисфен (Дніпро), Дерпт (Тарту), Данциг (Гданськ).
Застарілі слова вживають у наукових історичних дослідженнях.
У художній літературі застарілі слова використовують в історичних творах для точнішого відтворення минулого.
75. Прочитайте. Визначте застарілі слова, за тлумачним словником з’ясуйте їхні лексичні значення.
1. Уранці біля брам Радогостя стала дружина з червоними щитами (П. Загребельний). 2. Чує серце – буде пря, наше діло праве! (О. Кононенко). 3. Хіба по корогвах можна було розпізнати, де запорожці (П. Куліш). 4. Хоч ятрились тут глибокі рани, гнались полонянки у ясир, та в душі не вбили яничари відзвуки козацької яси… (С. Бурлаков). 5. Наш родовід іде від плуга, від рала і від лемеша (О. Довгий). 6. Багато віків тому на Подолі працювали київські кожум’яки, гончарі і броварі (І. Цюпа). 7. Та не вмирав народний дух, не вмре і прісно, і вовіки! (С. Черкасенко).
– Назвіть ужиті в реченнях історизми й архаїзми. Поясніть відмінність між ними.
76. До кожного застарілого слова доберіть із довідки його синонім, який уживають у сучасній мові. Слова запишіть парами.
ЗРАЗОК Днесь – сьогодні
Десниця, рамена, ланіти, сакви, перебендя, атрамент, каламар, скриптура.
ДОВІДКА
Зошит, чорнило, чорнильниця, базікало, правиця, плечі, щоки, торби.
– До історизмів чи архаїзмів слід віднести подані слова? Свою думку поясніть.
77. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані
З довідки та поставлені в потрібній формі застарілі слова. До історизмів чи архаїзмів вони належать? Поясніть.
1. Не міряй всіх на свій… . 2. Молодому тепліше в сорочці, як старому в…. 3. Козакові без…, як дівчині без намиста. 4. Найкраща хата крита, а… шита. 5. Причепився, як пан за…. 6. Кутя – на покуття, а… – на базар.
ДОВІДКА
Каптан, свита, ратище, аршин, узвар, подушне.
– Поясніть лексичні значення вписаних вами слів. За потреби зверніться до
Тлумачного словничка.
З розвитком суспільства, промисловості, науки, культури виникають нові явища, з’являються нові предмети й поняття. Для називання таких предметів і явищ у мові з’являються нові слова – неологізми (від грецького neos – молодий, новий і loqos – слово).
Наприклад: речник (виразник чиїхось думок, певної позиції), світлохудожник (фахівець, який забезпечує світлове оформлення сцени), самовисуванець (особа, яка сама себе пропонує на посаду), нелегал (людина, яка перебуває в чужій країні незаконно).
Склад неологізмів постійно поповнюється за рахунок слів іншомовного походження: айпад (iPad – інтернет-планшет), нік(особисте, зазвичай вигадане ім’я, яким користується особа, спілкуючись в інтернет-чатах, форумах), омбудсмен (посадова особа в парламенті, яка контролює дотримання прав і свобод громадян).
Як неологізм слово існує доти, доки не стає загальновживаним, властивим мовленню багатьох людей. Так, відносно недавно неологізмами були слова дискотека, презентація, приватизація. На початку XX ст. неологізмами вважалися слова автомобіль, ліфт, телефон, футбол, прогрес.
78. Виберіть із довідки слова, які відповідають поданим лексичним значенням. Які з цих слів донедавна вважалися неологізмами? Чи є вони ними сьогодні? Чому?
1. Усесвітня асоціація інформаційних комп’ютерних мереж, об’єднаних у єдину структуру. 2. Воїн-контрактник військового загону, який не бере участі у військових діях, а лише стежить за порядком та допомагає відновлювати господарство після війни. 3. Особа, яка користується послугами обчислювальної техніки для одержання інформації. 4. Портативний комп’ютер, зовнішні та внутрішні пристрої якого вмонтовані в одному корпусі у формі кейса вагою від двох до п’яти кілограмів.
ДОВІДКА
Користувач. Ноутбук. Миротворець. Інтернет.
– Серед поданих слів визначте іншомовні. Назвіть у них вивчені орфограми.
Які назви технічних пристроїв з’явилися в мові упродовж кількох останніх років? Які з них і сьогодні сприймаються як неологізми? Які стали загальновживаними?
Нові слова, утворені письменниками, називають авторськими неологізмами.
79. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте авторські неологізми.
1. А в..селка проста і в..лична сонцебарвно із хмар вироста (П. Перебийте). 2. Лаг..дна пісня шовковить п..йзаж (І. Севернюк).
3. Об..рають світлі золотам..ди в..селокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 4. Повітря світит..ся, ряхтить, і бджолиність золота гуде в ньому (Олесь Гончар). 5, І джм..лино, і бджолино урочисто хор співа, і якась мала пташина промовля святі слова (І. Коваленко). 6. Небо ро..просторилось в..соко, бджоли в квітограєві гудуть (Д. Луцекко).
Визначте слова, ужиті в переносному значенні.
80. Перепишіть. Визначте застарілі слова та неологізми.
1. Тут моя Січ, курені та стани, тут булавіють гетьмани (За П. Біливодою). 2. На гербі козацької держави зображений козаку кунтуші із шаблею, ліва рука підтримує рушницю, яка лежить на рамені. Цей герб зображено на козацьких корогвах і печатках (З підручника). В. Кожен козак зобов’язаний був мати з собою в поході п’ять фунтів пороху й п’ять кіп (300 штук) куль (За Ю. Тис-Крохмалюком). 4. Свистять шаблі, гармат гуде яса (А. Малишко). 5. Зове кобзарів струноброва бандура за сивим Дніпром (П. Перебийніс).
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ ♦ ПИСЬМО
ПИСЬМОВИМ ТВІР-ОПИС ПРИМІЩЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
81. Прочитайте уривки. Як кожен з авторів ставиться до інтер’єру, який вони змальовують? З чого стає зрозумілим їхнє ставлення?
І. Над дерев’яним столом висів портрет Шевченка. З простенької рами розгорнуто звисав рушник, наче гаптовані крила якогось дивного білого птаха або величезного метелика
У кутку стояла охайно підведена червоною глиною біла піч зі старанно підмальованим комином. Вона, наче огрядна молодиця, займала в хаті чимало місця.
Світлиця була гарна й затишна. Усе тут було красиве й правильне.
За М. Сарма-Соколовським
ІІ. Хата була мала, стара і по кутках мокра. На покуті стояв заплаканий Микола Чудотворець” Рушник на святому старий, давно не праний.
На поколупаній грубі висів портрет Шевченка. Хазяйка хотіла помазати грубу, та замазала йому кожуха. Хазяїн тоді сварився й наказував не робити, чого не вміє.
Шевченко теж посмутнів і висів такий сумний і зажурений, ніби тільки що виплакався. У хаті непривітно й незатишно.
За Г. Косинкою
– З’ясуйте лексичні значення виділених слів за Тлумачним словничком.
– Визначте вжиті в описах художні засоби.
– Укажіть оцінні слова та речення. Поясніть їхню роль в описах.
Часто в описах приміщення вживають:
– оцінні слова: У кімнатах у нас було гарно: вичищено, вилощено, покрашено ( Марко Вовчок);
– оцінні речення: Великий кабінет був яскраво освітлений, заставлений м’якими кріслами, застелений килимами. Неймовірна вишуканість!(І. Багряний).
Та все ж позитивне чи негативне ставлення до приміщення найчастіше передають через художні засоби – епітети, порівняння: Світло було м’яким і заспокійливим (П. Загребельний). У хаті було чисто та гарно, яку квітнику (М. Коцюбинський).
82. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях художні засоби. Чи допомагають вони передати ставлення автора до приміщення? Поясніть.
1. Невеличка кімната. Під стіною – стареньке піаніно. Над ним розпростер на стіні свої крила вишиваний рушник. На пюпітрі – білий, як вишневий цвіт, аркуш (А. Пашкевич). 2. Не зал, а цілий корабель. Стільці не стільці, а просто крісла розкішні, блищать чорним лаком, нові, оббиті на сидіннях пухнастим блакитним плюшем. Аж посидіти закортіло (За Олесем Гончаром). 3. У кутку стояв обірваний диван, мов горбатий старець примостився біля стіни спочивати (Панас Мирний). 4. Вестибюль високий і гучний, як склепіння в храмі. Довкола все обліплено гаслами, плакатами* стендами, 3 портретів дивились учені різних століть у сюртуках і перуках (О. Сенчик).
– З’ясуйте лексичні значення виділених слів за Тлумачним словничком.
– Укажіть іншомовні слова, визначте в них орфограми.
83. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! За поданим планом складіть у художньому стилі твір-опис одного з таких приміщень:
Читальний зал шкільної бібліотеки;
Шкільна майстерня;
Найцікавіший v школі навчальний кабінет.
Орієнтовний план твору-опису приміщення
1. Призначення приміщення.
2. Його розмір, форма, освітлення.
3. У яких кольорах оздоблено інтер’єр.
4. Меблі, речі (де їх розташовано і які вони).
5. Настрій приміщення (урочистий, затишний, робочий тощо).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Ставлення до описуваного висловлюють і прямо (через оцінні слова), й опосередковано – через добір відповідних художніх засобів.
84. І Складіть за планом (на вибір):
Твір-опис кімнати, у якій міг би жити ваш улюблений літературний герой;
Твір-опис “Кімната моєї мрії”.
Дізнайтеся про електронні сайти дитячих бібліотек. Завітайте на сайт – Національної бібліотеки України для дітей: Www. chl. kiev. ua . Яку інформацію, на вашу думку, там потрібно розміщувати?
(2 votes, average: 5,00 out of 5)