І СЕМЕСТР
ІМЕННИК
Урок № 34
Тема: Букви е, и, і в суфіксах – ечок, – ечк, – ичок, – іння, – ення, – иння, – ив(о), – ев(о)
Мета: формувати вміння визначати в іменниках орфограму “Букви е-є, е-и в суфіксах – ичк-, – ичок-, – ечк – (-єчк-), – енн-(-єнн-), – ив-, – ев-” та обгрунтовувати вживання суфіксів відповідним орфографічним правилом; повправляти в написанні та правильній вимові слів із вказаними суфіксами; прищеплювати смак до влучного й образного слова.
Тип уроку: урок вивчення нового
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
Робота біля дошки. Подані іменники вимовити відповідно до норм орфоепії. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Смичечок, рушничок, гудзичок, сонечко, стежечка, травичка, розумничка, копієчка, привезення, прилучення, засвоєння, бурячиння, лушпиння, прядиво, плетиво, марево.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 20, с. 95).
Робота біля дошки. Від поданих іменників утворити
Книжка, смужка, стрічка, коник, полковник, мішок, вусик, кутик, край, діжка, племінниця, суниця, молодиця, печериця, світлиця, черевик, медівник, хлопчик, плужок, гачок, бублик.
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Попереджувальний диктант.
Човничок пливе, Іванка везе. Хоч сорочечка одна, та білесенька щодня. Як маєш поклонитись лаптю, то ліпше поклонись черевичку. Не так чоловік рознесе мішечком, як жінка словечком. Регочи, горщичок, доки не луснув! Назвався грибом, то лізь у кошичок! Як борщичок і капустка, то вже хата не пустка! Від язичка болить гірше, як від ножичка. Хвалені грушечки скоро гниють. Як у зошиті дурнички, в щоденнику одинички.
Народна творчість.
V. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (написання суфіксів – енн – (-єнн-) у іменниках, с. 95).
VІ. Виконання вправ на закріплення.
Вибірковий диктант. Виписати іменники з суфіксами – енн – (-єнн-), – інн-, – анн-, що означають опредмечену дію. Пояснити написання виписаних слів.
Літа летять, століття переходять, і в тому перебільшення нема. (Д. Кремінь.) Материне благословення і з дна моря витягає. (Нар. творч.) Є сили смерті й сили сотворіння… Відроджується в пагоні коріння, а в ранній квітці чути пізній плід. (Л. Первомайський.) Тільки хто ж то погасить зуміє перші мрії, перші поривання? (Д. Павличко.)
VІІ. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Суфікс – инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття (бобовиння, картоплиння, але: каміння, коріння, насіння). Суфікс – ив – вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці (вариво, добриво, меливо), але: марево (не матеріал і не продукт праці) 1.
VІІІ. Виконання вправ на закріплення.
Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви.
Довге гарбуз..ння вилізло на курінь і почіплялось по тину. (І. Нечуй-Левицький.) Та це ж цвіте гарбуз! Його довге огуд..ння скрізь простяглось на вгороді. (О. Донченко.) Вже з городів, певно, позбирали, на загату склали картопл..ння… (В. Колодій). Тихо пливло павут..ння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок. (М. Вінграновський.) Он лінивий лин смокче крізь сон багов..ння. (Дніпрова Чайка.)
Словниковий диктант. Виділити в іменниках суфікси. Вимовити слова відповідно до правил української орфоепії.
Мереживо, морозиво, марево, сяєво, видиво, плетиво.
Диктант із коментуванням.
На рідну землю дивним сплетом ліг, барвінку наш, барвіночку хрещатий! Ти сплетом ліг, як сплетиво доріг, єдиний, як Дніпро і як Хрещатик. Під сонцем ти являєш торжество і видиво вічнозелене, як мови української єство, є в ній, як і в тобі, щось незнищенне. (Д. Білоус.) Хата моя, біла хата в мріях, як сон, виплива. В мареві даль волохата мальви й любисток хова. (Д. Луценко.) Вертаю до отчої хати, прошкую шляхом закуреним. І пахне терпкою м’ятою згіркле на присмак куриво. (В. Юр’єв.)
ІХ. Підбиття підсумків уроку.
Х. Домашнє завдання.
П. 20, вправи 190, 191.