Морфологія. Орфографія. Дієприкметник
& 14. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА
Барвистість одвічна народної мови –
Це щось невимовне, прекрасне, казкове:
І ласка любові, зелена калина,
І пісня досвітня в гаях – солов’їна.
П. Усенко
ПАМ’ЯТАЙМО
Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією. Як і прикметник, дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке? які? Синтаксична роль – означення, інші члени речення.
114. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль
“РИСИ” ДІЄПРИКМЕТНИКА
Дієприкметник немовби “позичив” дещо від дієслова і дещо від прикметника. Він спирається на дві частини мови. Наприклад, у приказці “Під лежачий камінь вода не тече” дієприкметник “лежачий” має такі дієслівні ознаки: теперішній час, недоконаний вид, активний стан. Прикметникові риси: значення ознаки, відмінок, рід, число.
Звичайно, дієприкметники утворюються тільки від дієслів. Але не менш сильні також їх прикметникові особливості: позначення ознаки предмета, наявність морфологічного роду, числа та відмінка, синтаксична функція
Напевно, не потрібно надавати перевагу ні дієслівним, ні прикметниковим характеристикам дієприкметника. Логічніше було б виділити дієприкметник як окрему частину мови, яка поєднує в собі дієслівні й прикметникові ознаки (За І. Вихованцем).
II. Запишіть речення, у яких ужито слово дієприкметник. Докладно перекажіть текст за написаним.
ПАМ’ЯТАЙМО
Дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметників
За дієслівними ознаками дієприкметники розрізняють | Подібно до прикметників дієприкметники змінюються | |
Активні | Пасивні | За родами |
Ріжучий, сяючий, співаючий | Вишитий, рубаний, критий | Вишитий, вишита, вишите; критий, крита, крите |
Теперішнього часу | Минулого часу | За числами |
Воркуючий, блимаючий, гріючий | Варений, заколотий | Вишитий вишиті, зварений зварені, колотий колоті |
Доконаного виду | Недоконаного виду | За відмінками |
Зварений, розпиляний, загорнутий | Роблений, рубаний, варенийt митий | Зварений, звареного, звареному, звареним, на звареному |
115. З наведених речень випишіть дієприкметники. Визначте їх синтаксичну роль. Зверніть увагу на розділові знаки в реченнях.
1. Оповитий розмаїто-жовтим серпанком осені, садок задумливо дрімав (Г. Михайличенко). 2. Крізь загратовані маленькі віконечка тихо лився сірий світанок (А. Головко). 3. Коси дівчат заплетені, кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними візерунками, що не надивишся (М. Олійник). 4. Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття (М. Стельмах). 5. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім інший світ (О. Довженко).
II. За схемою зробіть морфологічний розбір виписаних дієприкметників.
Дієприкметник | Дієслівні ознаки | Прикметникові ознаки | |||
Стан | Вид | Час | Рід | Число | Відмінок |
ПАМ’ЯТАЙМО
Синтаксична роль дієприкметників
Визначення | Зразки |
У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі означень | 1, На гілці зав’язався білий гарбуз, а на ньому умостився пучок ясночервоних, іще Недозрілих вишень (М. Стельмах). У реченні дієприкметник недозрілих – означення до іменника вишень. 2.Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, Не одгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). Дієприкметниковий зворот не одгороджені тинами відокремлене означення до іменників городи та левади |
Дієприкметники можуть виконувати фунцію присудка | Дороги наші Мічені вершинами і втратами (Б. Олійник). Дієприкметник мічені виступає в ролі присудка |
116. І. Уважно прочитайте текст. З уроків історії пригадайте, як було дотримано “переяславський меморандум”. Подумайте, які історичні паралелі можна провести між подіями давнини й сьогоденням.
НЕЗДІЙСНЕНІ НАДІЇ ГЕТЬМАНА
У вирішальний момент татари зрадили, і тепер надії Хмельницького спрямовані на Москву.
Він пише цареві, що польське військо чинить наругу над святими церквами. А восьмого січня на Переяславській раді оголошені договірні статті, суть яких була такою. Україна зберігає всі свої колишні порядки і своє самоврядування під владою старшин і гетьмана, обраних голосуванням. Гетьман має право приймати послів і налагоджувати відносини з чужоземними державами. Всі українські стани зберігають за собою свої давні права й вольності. Кількість козацького війська повинна бути збільшена до 60 тисяч. Крім того, можна набирати ще й добровільні полки. Гетьманський уряд зобов’язаний видавати велику платню цареві, збір якої доручений місцевим урядовцям, без втручання російських збирачів. Зі свого боку цар обіцяв захищати Україну своїми військами від зазіхань Польщі.
Та козацька старшина неохоче йшла під “московську протекцію”, бо з їхніх голів не вивітрився план незалежної Української держави (За О. Левицьким).
II. Випишіть речення з дієприкметниками. Назвіть функції, які виконують дієприкметники у виписаних реченнях. Підкресліть їх як члени речення.
ПАМ’ЯТАЙМО
Означення, виражені як прикметниками, так і дієприкметниками, узгоджуються з означуваним іменником у роді, числі й відмінку: написаний твір, написана стаття, написане оголошення; написані твори, написані статті, написані оголошення; написаного творі/, у написаній статті, написаним оголошенням.
117. І. Визначте стиль і тип мовлення. Дотримуючи відповідного стилю й типу мовлення, розкажіть про походження назви місця, де ви народилися.
ЖИВ СОБІ КОЗАК ХАРКО
Хіба думав вигаданий або реальний козак Харко, що його іменем назвуть місто, яке стане містом-гігантом?
І це сталося за якихось 300 з лишком років.
Тепер Харків – один із найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів країни. В індустріальне обличчя Харкова вплетені споруди попередніх сторіч: Покровський собор XVII століття, Успенський собор і Катерининський палац XVIII століття тощо.
Чи справді від імені Харка походить назва міста? Досі її походження остаточно не з’ясоване. Одне з тлумачень веде до імені першого поселенця козака Харка. За переказом, Харко заснував хутір на низовинній, болотистій місцевості. Поселенці вели вперту боротьбу з нападниками-татарами. Одного разу впав на полі бою і Харко. Пограбований хутір запустів, але згодом на цьому ж місці знову з’явилися люди. Новий хутір зберіг стару назву. Люди не забули імені першого поселенця Харка (За І. Вихованцем).
II. Випишіть узгоджені дієприкметники з іменниками.
III. Провідміняйте виписані словосполучення. Виділіть відмінкові закінчення.
Пам’ятник козакові Харкові в Харкові
ПАМ’ЯТАЙМО
Перехід дієприкметників у іменники
Визначення | Приклади |
Дієприкметники можуть переходити в іменники, тоді в реченні вони виконують функції підметів й додатків | 1. Битий Небитого везе (Нар. тв.) У реченні дієприкметник битий – підмет, а небитого додаток 2. За одного Битого двох Небитих дають (Нар. тв.). Дієприкметники битого, небитих – додатки. |
118. І. Усно перекажіть текст. Доповніть розповідь відомостями про обрядове значення інших побутових речей, що стали традиційними в українському фольклорі.
ОБРЯДОВЕ ЗНАЧЕННЯ ДІВОЧОЇ ХУСТКИ
Крім побутового, дівоча хустка в Україні має ще й обрядове значення.
В часи козаччини був добрий звичай у наших дівчат. Коли козаки вирушали з військом у похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала вишиту хустину як символ вірності в коханні.
На випадок, коли козака спіткає смерть у дорозі чи він загине в бою, хустка також виконувала важливу роль. Нею вкривали обличчя козака, “щоб хижі ворони очей не довбали, козацької крові не випивали…”
Якщо козака ховали з військовими почестями, то тіло загиблого накривали червоною китайкою, а вишиту хустину клали на осідланого коня, якого вели за домовиною.
Ведуть коня вороного,
Розбиті копита…
А на ньому сіделечко,
Хустиною вкрите.
Так про цей звичай писав Тарас Шевченко у своїй поемі “Хустина” (За О. Воропаєм).
II. Випишіть з тексту речення з дієприкметниками. Чи в усіх випадках дієприкметники виконують функцію означення?
III. Зробіть синтаксичний розбір виписаних речень. Поясніть, на яку частину мови перетворилися деякі дієприкметники.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)